ТОП 10:

Розвиток інтеграційних процесів у СНД



 

Інституціональні основи інтеграційних процесів у рамках СНД закладені в підписаному у вересні 1993р. Договорі про створення Економічного Союзу. У його розвиток також були підписанi:

Угода про створення зони вільної торгівлі; Багатостороння угода про підтримку виробничої кооперації; Угода про формування виробничих, комерційних і фінансових структур транснаціонального характеру; Угода про співробітництво в інвестиційній сфері і проведенні антимонопольної політики; Угода про створення єдиного науково-технічного простору; Угода про створення платіжного союзу і ряд інших.

Прийняті рішення були визнанням того факту, що в стратегічному плані інтеграції в СНД розумної альтернативи не існує. Її економічним фундаментом служить сформована в радянський період взаємодоповнююча структура народних господарств колишніх республік СРСР. Характеристика їхньої господарської взаємозалежності може бути виражена спiввідношенням обсягів ввозу і вивозу продукції до її виробництва і споживання. Так, доля ввозу (включаючи імпорт) у споживанні в період 1965-1990 рр. коливалася від 15-16 % (Російська Федерація) до 30-31% (Вірменія). Вивіз (включаючи експорт) від обсягу виробництва складав від 10-12% (Росія, Казахстан) до 25-28% (Азербайджан). Інтенсивність міжреспубліканських зв'язків (спiввідношення вивозу республіки по лінії міжреспубліканського обміну до її загального вивозу) у середньому по колишньому СРСР складало 75-80%. Нижче середнього рівня цей показник був лише в Росії (65-70 %), у всіх інших республіках він був вищим і складав до 95-97% (Молдова, Киргизія, Вірменія). Для порівняння слід зазначити, що в цей же період інтенсивність міждержавних зв'язків ЄС дорівнювала 60 %. Якщо в мiжреспублiканський обмін у колишньому СРСР надходило майже 20% сукупного валового продукту, то аналогічний показник країн ЄС складав 14%.

Необхідно також врахувати і нерівномірність розміщення та освоєння природно-сировинних ресурсів на території Радянського Союзу. Це призвело до того, що деякi колишні союзні республіки

стали монополістами у видобутку й переробці найважливіших видів сировини. Так, наприклад, на долю Росії припадало більш 90% загальносоюзного видобутку нафти (включаючи газовий конденсат), більш 75% газу, більш 80% ділової деревини i пиломатеріалів. На долю України припадало 65-68% загальносоюзного виробництва стали, готового прокату, сталевих труб. Республіка Узбекистан виробляла більш 60 % бавовни-волокна тощо.

Крім того держави СНД успадкували від СРСР єдину енергетичну систему, єдині системи транспорту, зв'язку, трубопроводів, єдині стандарти і свободу переміщення робочої сили.

Цілком закономірним виглядає в цих умовах той факт, що розпад СРСР і розрив єдиного економічного простору сприяли поглибленню і без того важкої економічної кризи, пережитої країнами СНД. Якщо прийняти загальне падіння виробництва в СНД за 100%, то на 60%, на думку фахівців, це падіння відбулося за рахунок розриву господарських зв'язків.

Разом з тим, незважаючи на безальтернативнiсть інтеграції, очікувати у близькому майбутньому масштабних позитивних змін, пов'язаних з формуванням Економічного союзу країн СНД навряд чи варто. У першу чергу в цьому зв'язку необхідно звернути увагу на те, що Московський договір про його створення, на відміну від Римського про створення ЄС, являє собою "рамковий" документ (аналогічний характер носить і цілий ряд наступних договорів і угод). А це означає, що треба буде пройти через довгу низку нелегких переговорів перш, ніж визначаться конкретні шляхи і механізми реалізації прийнятих рішень. В даний час погодити багато в чому суперечливі інтереси на багатосторонній основі дуже складно, зокрема через значну розбiжнiсть політичних дій окремих держав СНД.

Поки що потреба у відновленні і розвитку інтеграційних зв'язків визначається для більшості країн Співдружності насамперед їхньою залежністю від постачань паливо-енергетичних ресурсів, лісоматеріалів, мінеральної сировини, хімічних продуктів, а також коопераційними зв'язками в сфері машинобудівної, радіоелектронної, оборонної промисловості.

У той же час нинішній жалюгідний стан наукових і виробничих потенціалів колишніх суб'єктів СРСР визначає неготовність кожного з них до ролі технологічного донора і, як наслідок цього, відсутність головної передумови до інтеграції в її кращих зразках. Тим самим поза сферою взаємного співробітництва залишається ключова для молодих держав проблема технологічного прориву.

Формування нової регіональної системи взаємних зв'язків у нинiшнiх умовах можливо лише на основі нового економічного механізму взаємодії, що відповідає новому, суверенному статусу країн співдружності. Такий механізм знаходиться поки що на стадії становлення, і обумовлене це не в останню чергу відсутністю чiтких уявлень про реальний потенціал міждержавних зв'язків у СНД. Всі інші питання (пріоритетні напрямки, форми, масштаби співробітництва, його інструментарій і ін.) стосовно даного носять похідний характер.

В даний час у СНД функціонує близько 90 міждержавних і інших органів, у 58 з яких представлена Україна. Основними постійно діючими органами є:

* Міждержавний економічний комітет Економічного союзу;

* Виконавчий секретаріат;

* Міжпарламентська асамблея;

* Економічний суд;

* Міждержавний статистичний комітет.

Основні періодично працюючі органи СНД:

* Рада Глав держав;

* Рада Глав урядів;

* Рада міністрів закордонних справ;

* Рада колективної безпеки;

* Рада міністрів оборони.

В усіх вищезгаданих органах (за винятком двох останніх) бере участь Україна.

Концептуальними основами політики України стосовно СНД є пріоритет економічних підходів до функціонування Співдружності, первинність національних правових норм при рішенні спільних проблем, орієнтація на двосторонні зв'язки, за допомогою яких можна ефективніше враховувати специфічні умови партнерів. Виходячи з цього Україна обрала модель асоцiйованої, а не повної участі, у діяльності Співдружності. Це дає їй можливість активно працювати в основних органах СНД і одночасно дистанціюватися від тих органів і рішень, що порушують сувернiтет або не відповідають національним інтересам України.

У січні 1993р. нарада Глав держав СНД прийняло Статут Співдружності, що визначив його функціональні й організаційні основи. Рішення про Статут було схвалено сьома делегаціями, але не підписано представниками Молдови, Туркменістану й України. Делегація України не погодилася з тими статтями документа, що стосувалися створення наднаціональних органів і суперечили її статусу позаблокової держави. У вересні того ж року було прийняте рішення сформувати Економічний союз з метою активізації взаємного співробітництва в господарській сфері. У Заяві України з цього приводу підкреслювалося, що “Україна у вiдповiдностi до нашого внутрішнього законодавства заявляє про свій намір співробітничати з економічною співдружністю в якості асоцiйованого члена на основі окремої угоди”. Договір про створення цього союзу також не був підписаний делегацією Туркменістану.

У відповідності зі статею 3 цього договору економічний союз передбачає:

1. вільне переміщення факторів виробництва, товарів і послуг;

2. проведення узгодженої кредитно-грошової, бюджетної, податкової, цінової, зовнішньоекономічної, митної і валютної політики;

3. гармонізацію господарських законодавств договірних сторін.

Договором було намічено створити Зону вільної торгівлі.

У жовтні 1994р. більшістю учасників була підписана Угода про створення Платіжного союзу. Але протиріччя між закладеною в основу Угоди концепцією валютної інтеграції й об'єктивними інтересами країн-учасниць, а також низький рівень господарської і фінансової стабільності національних економік, призвели до того, що Платіжний союз СНД не функціонує.

З 1995р. керівництво Росії усе більш чітко проводить свою полiтику щодо формування в СНД так званого “інтеграційного ядра”, розділяючи держави Співдружності на двi групи - прихильників ідеї прискореної інтеграції під керівництвом Росії (ця позиція у свій час пропагувалася президентом Казахстану Н.Назарбаєвим і передбачала: створення спiльних органів управлiння з наднаціональними повноваженнями; Союз з єдиним громадянством, єдиним бюджетом і єдиними фінансовими органами; єдину державну мову - російську тощо) - і інших, стосовно яких буде здійснюватися більш жорстка економічна політика. У підписаному Президентом Росії у вересні 1995р. “Стратегічному курсі Росії з державами-учасниками СНД” прямо сформульована ідея “різношвидкісної інтеграції” і підкреслюється, що позицiя у цьому процесi партнерів по Співдружності “буде важливим фактором, що визначає масштаби економічної, політичної і військової підтримки з боку Росії”. У цьому ж документі обгрунтовується необхідність зміцнення “провiдної сили Росії на території постсоюзного простору”.

Реальним втіленням у життя російської моделі прискореної інтеграції стала угода про Митний союз Російської Федерації і Бєларусі від 6 січня 1995 р., до якого через два тижні приєднався Казахстан, у березні 1996 р. - Киргизстан, а в 1998 р. - Таджикистан. Ця угода передбачає уніфікацію законодавства членів союзу не тільки в зовнішньоекономічній сфері, але і відносно “економічних умов господарювання” у цілому. Фактично це означало необхідність перебудови національних господарських механізмів за зразком найбільш могутнього члена союзу - Росії. При цьому передбачалося здійснити цей захід протягом всього 4 місяців, тоді як, наприклад, ЄС тільки для першого етапу подібної уніфікації знадобилося 15 років. На практиці за першi п'ять років існування Митного союзу серйозних кроків щодо зближення умов господарювання його члени не зробили, а істотні розбiжностi в національних економічних механізмах не забезпечили можливостей створити однорідний митний простір. Одночасно Митний союз все в більшій мiрі використовується Росією як засіб тиску на інші країни СНД.

За час свого існування в СНД прийнято більш 800 документів, з яких Україна підписала близько 560, у тому числі більш 80 з певними зауваженнями. Незважаючи на велику кількість прийнятих документів результативність діяльності цієї організації в порівнянні з іншими інтеграційними об'єднаннями залишається невисокою, особливо в економічній сфері. Не були реалізовані або ж тільки частково втілені в життя рішення про створення Платіжного союзу, про розвиток міждержавної кооперації в машинобудуванні, про діяльність Євразійського об'єднання вугілля і металу, Міждержавної ради по нафті і газу і т.п. Через відсутність конкретних результатів роботи були ліквідовані такі органи СНД, як Міжурядова рада по промисловості, Міждержавна комісія з військово-економічного співробітництва, Рада по антимонопольній політиці, Міждержавний валютний комітет, Міждержавний банк і ін.

В цілому в рішеннях головних органів СНД, особливо в останні роки, переважають питання політичного характеру, а ефективної моделі економічних зв'язків поки що не знайдено.

 

Ключові терміни:

міжнародна економічна інтеграція; зона вільної торгівлі; митний союз; спiльний ринок; економічний і валютний союз; політичний союз; наднаціональні органи управлiння; Європейський Союз; ЕАВТ; НАФТА; МЕРКОСУР; АСЕАН; АТЕС

Оглядові запитання:

1.Охарактеризуйте основнi передумови і цілі регіональної економічної інтеграції?

2. Які етапи проходить економічна інтеграція у своєму розвитку?

3. Як впливає МЕI на економіку країн-учасниць?

4. Наведіть приклади зон вільної торгівлі, митних союзiв, спiльних ринків, економічних і валютних союзiв у різних регіонах світу?

5. Назвіть основні етапи розвитку ЄС?

6. Охарактеризуйте функції наднаціональних органів управлiння ЄС?

7. Дайте визначення поняттю “єдиний європейський простір”?

8. Які, на ваш погляд, перспективи розвитку інтеграції в Центральнiй і Східнiй Європі?

9. У яких інтеграційних об'єднаннях бере участь Україна?

10. Якi перспективи вступу до ЄС України?

11. Які причини обумовили розвиток пiвнiчноамериканської економічної інтеграції?

12. Якi особливостi характернi для інтеграційних процесiв в країнах, що розвиваються?

13. Проаналiзуйте особливості розвитку інтеграційних процесів в АТЕС у порівнянні з ЄС і НАФТА?

14. Якi iнституцiї СНД належать до постійно діючих органiв, а якi до перiодично працюючих?

15. Які перспективи розвитку інтеграційних процесів у СНД?

Додаток

Форми iнтеграцiйних угруповань

Назва форми Вiльна торгiвля товарами мiж країнами-учасницями Едина митна полiтика по вiдношенню до третiх країн Вiльна мiграцiя факторiв виробництва мiж членами союзу Едина економiчна полiтика, унiфiкацiя законодавства, наднацiональнi керiвнi органи
Зона вiльної торгiвлi Х      
Митний союз Х Х    
Спiльний ринок Х Х Х  
Економiчний союз Х Х Х Х

 

Рекомендована учбова лiтература:

1. Авдокушин Е.Ф. Международные экономические отношения. Учебное пособие. М., 1997,1999.

2. Буглай В.Б., Ливенцев Н.Н. Международные экономические отношения. М., 1996.

3. Внешнеэкономическая деятельность предприятия. Под ред. Л.Е.Стровского. М., 1999.

4. Герчикова И.Н. Международное коммерческое дело. М., 1996

5. Джон Д.Дениелс, Ли Х. Радеба. Международный бизнес: внешняя среда и деловые операции: М., 1994

6. Киреев А.П. Международная экономика. т.1,2 . М., 1998,1999

7. Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Мiжнароднi економiчнi вiдносини. Л.,1999

8. Кругман П., Обстфельд М. Международная экономика. М., 1997

9. Кудров К.М. Мировая экономика. М., 1997

10. Линдерт П.Х. Экономика мирохозяйственных связей. М., 1992.

11. Ломакин В.К. Мировая экономика. М., 1998

12. Лук"яненко Д.Г. Мiжнародна економiка: Навч.посiбник.-К., 1996

13. Международные экономические отношения. Под ред.Рыбалкина В.Е. М., 1997

14. Международные экономические отношения. Под ред. С.Ф.Сутырина и В.Н.Харламовой. СПб. 1996.

15. Международные экономические отношения. Под ред. Р.И.Хасбулатова. М. 1994.

16. Мiжнароднi економiчнi вiдносини: Система регулювання мiжнародних економiчних вiдносин. А.С.Фiлiпенко.,I.Б.Бураковський.,В.С. Будкiн та iн. К., 1994.

17. Мiжнароднi економiчнi вiдносини. Сучаснi мiжнароднi економiчнi вiдносини: Пiдручник. А.С.Фiлiпенко,В.А.Верчун,С.Я.Боринець.К., 1992.

18. Мiжнароднi економiчнi вiдносини. Iсторiя мiжнародних економiчних вiдносин. Керiвник авт. кол. А.С.Фiлiпенко. К., 1992.

19. Мировая экономика. Под ред. Булатова А.С. М., 1999

20. Носкова И.Я., Максимова Л.М. Международные экономические отношения. Учебное пособие. М., 1995.

21. Пахомов Ю.М., Лук"яненко Д.Г., Губський Б.В. Нацiональнi економiки в глобальному конкурентному середовищi. К., 1997

22. Румянцев А.П. Международная экономика. К., 1999

23. Свiтова економiка. Пiдручник. За ред. Фiлiпенка А.С. К., 2000

24. Семенов К.А. Международные экономические отношения. М., 1998

25. Спиридонов И.А. Мировая экономика. М., 1997

26. Сутырин С.Ф. Международные экономические отношения. Спб., 1999

27. Халевская Е., Крозе И. Мировая экономика . М.,1999

28. Хасбулатов Р.И. Мировая экономика. М. 1994

29. Шреплер Х.А. Международные организации. Справочник. М., 1998

30. Економiка зарубiжних країн. Пiдручник. А.С.Фiлiпенко, В.А. Вергун, I.В.Бураковський та iн.К., 1996

 

 

З М І С Т

Вступ
тема 1. Світове господарство і система міжнародних економічних відносин
1. Предмет і функції курсу  
2. Сутність і основні етапи розвитку світового господарства  
3. Структура світового господарства  
4. Протиріччя і закономірності розвитку світового господарства  
5. Основні риси відкритої економіки  
Ключові терміни  
Оглядовi запитання  
Додатки  
тема 2. Основні теоретичні концепції розвитку світового господарства  
1. Протекціонізм і фритредерство. Погляди меркантилістів і класичної політекономії  
2. Абсолютні і порівняльні переваги А.Смiта і Д.Рiкардо  
3. Модель Хекшера-Олiна  
4. Концепція життєвого циклу і модель технологічного розриву  
5. Теорія міжнародної конкуренції М.Портера  
Ключові терміни  
Оглядовi запитання  
тема 3. Ресурси світового господарства
1. Природно-ресурсний потенціал світової економіки  
2. Трудові ресурси світового господарства  
3. Hауково-технiчний потенціал світової економіки  
Ключові терміни  
Оглядовi запитання  
тема 4. Міжнародний поділ праці
1. Сутність та основні фактори розвитку міжнародного поділу праці  
2. Міжнародна спеціалізація виробництва  
3. Причини і форми міжнародного кооперування  
4. Сутність і організаційні форми спільних підприємств  
Ключові терміни  
Оглядовi запитання  
тема 5. Мiжнародна мiграцiя капiталу
1. Мiжнародний рух капіталу, як форма МЕВ. Причини і форми міжнародної міграції капіталу.  
2. Світовий фінансовий ринок і його структура  
3. Міжнародний кредит і його роль у світовій економіці  
4. Сучасні особливості міжнародної міграції капіталу. Основні параметри інвестиційного клімату  
Ключові терміни  
Оглядовi запитання  
Додаток  
Тема 6. Мiжнародна мiграцiя робочої сили  
1. Причини, форми й основні етапи міжнародної міграції робочої сили  
2. Основні світові ринки робочої сили (центри трудової міграції)  
3. Соціально-економічні наслідки міжнародної міграції робочої сили  
4. Державне регулювання міжнародної міграції робочої сили  
Ключові терміни  
Оглядовi запитання  
Додаток  
тема 7. Мiжнародна торгiвля
1. Сутність і функції зовнішньої торгівлі. Вплив зовнішньої торгівлі на економічне зростання  
2. Динаміка, товарна структура і географічні напрямки міжнародної торгівлі  
3. Ціноутворення у світовій торгівлі  
4. Форми і методи міжнародної торгівлі  
5. Засоби регулювання зовнішньої торгівлі  
Ключові терміни  
Оглядовi запитання  
Додатки  
тема 8. Мiжнароднi науково-технiчнi вiдносини
1. Зміст міжнародних науково-технічних відносин. Основні форми міжнародного науково-технічного обміну  
2. Міжнародна торгівля ліцензіями. Особливості реалізації ліцензійних угод  
3. Міжнародний обмін інженерно-технічними послугами (інжиніринг)  
Ключові терміни  
Оглядовi запитання  
тема 9. Свiтова валютна система i мiжнароднi розрахунки  
1. Сутність і структура світової валютної системи  
2. Еволюція світової валютної системи  
3. Валютні ринки і валютні операції  
4. Умови і форми міжнародних розрахунків  
5. Баланси міжнародних розрахунків  
Ключові терміни  
Оглядовi запитання  
тема 10. Вiльнi економiчнi зони
1. Сутність i причини створення вільних економічних зон  
2. Основні різновиди вільних економічних зон  
3. Вільні економічні зони на Україні  
Ключові терміни  
Оглядовi запитання  
ТЕМА 11. Мiжнародна економiчна iнтеграцiя  
1. Зміст, форми й основні фактори розвитку міжнародної економічної інтеграції  
2. Міжнародна економічна інтеграція в Європі. Європейський Союз  
3. Особливості регіональної економічної інтеграції в Америці, Азії й Африці  
4. Розвиток інтеграційних процесів у СНД  
Ключові терміни  
Оглядовi запитання  
Додаток  
Рекомендована учбова лiтература
         

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.172.233.215 (0.01 с.)