ТОП 10:

Вільні економічні зони на Україні



 

В умовах економiчної кризи, розриву традиційних господарських зв'язків, скорочення обсягів капітальних вкладень при критичному рівні фізичного і морального зносу основних фондів, створення вільних економічних зон багатьма на Україні розглядається як один з пріоритетних засобiв швидкого вирішення багатьох проблем. Крім того, обмежена кількiсть ресурсів обумовлює розробку інвестиційних програм, для реалізації яких доцільно вибрати території, що мають для цього найбільш сприятливі умови . У цьому сенсі за рахунок концентрації коштів, ВЕЗ здатні відігравати роль центрів зростання, що надалі ініціюють активізацію економіки країни в цілому.

Україна має гарні природно-географічні й економічні передумови для створення ВЕЗ. Це - вигідне географічне розташування, пров'язане з її близькістю до світових, зокрема, європейських ринкiв (у тому числі, центрально- і західноєвропейських), до значних постачальників сировини (зокрема, Росії), розвинута система транспортних комунікацій і істотні власні природні багатства. У країні відносна політична стабільність, принаймні, немає ні воєн, ні збройних конфліктів. Крім того в України солідний трудовий, науковий і науково-технічний потенціал. Тобто присутні багато факторів, сприятливих для іноземних інвесторів і для розвитку міжнародного співробітництва.

ВЕЗ можуть стати реальними епіцентрами технологічного прориву України на якісно новий, сучасний рівень виробництва конкурентноздатних товарів, сприяти її участі в міжнародному поділі праці як виробника високотехнологічної продукції, тому що Україна має широкі можливості створення ВЕЗ технiко-впроваджувального характеру, зокрема, у таких наукових центрах як Київ, Харків, Дніпропетровськ, Львів, Одеса, Автономна Республіка Крим. Відмінна риса цього типу ВЕЗ полягає в тому, що метою їхнього створення є мобілізація всіх доступних матеріальних і трудових ресурсів для прискорення передачі нових високих технологій у промисловість i iншi галузi.

Значну перспективу для розвитку ВЕЗ, насамперед рекреаційного характеру, мають Карпати, Вінницька, Одеська і Полтавська області, курортні міста Криму - Ялта, Євпаторія, Феодосія, Алушта, Севастополь і ін. Є перспективні території для створення ВЕЗ і в інших районах Чорноморського узбережжя.

На Україні вже створена певна правова база для функціонування ВЕЗ. Це насамперед Закон України “Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон”, прийнятий у 1992 р. У 1994 р. урядом затверджена “Концепція створення спеціальних (вільних) економічних зон в Україні”, а в 2000 р. - “Положення про критерії визначення пріоритетних видів економічної діяльності в спеціальних (вільних) економічних зонах і на територіях зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності і порядок їхнього застосування”. Протягом 90-х рр. у Кабінет Міністрів України з регіонів надійшло близько 100 пропозицій про заснування вільних економічних зон. Спроби створення ВЕЗ робилися на Закарпаттi, у Поліссі, Криму, Одеській, Дніпропетровській, Донецькій, Миколаївській і іншій областях України. Проте, донедавна на Україні функціонувала лише північно-кримська експериментальна економічна зона “Сиваш” - локальний економічний експеримент на території Красноперекопського району і міста Армянська в Криму. ВЕЗ “Сиваш” належить до зон промислово-виробничого характеру. Вона спрямована на пожвавлення малого і середнього бізнесу в депресивному районі за рахунок створення сприятливих умов для вільної торгово-економічної діяльності і надання пільг для нових виробництв.

Рішення про утворення ВЕЗ “Сиваш” Верховна Рада України прийняла у березні 1996 року. ВЕЗ спеціалізується на виробництві експортоспроможної хімічної продукції. Тут розташовані такі унікальні підприємства як Кримське ПО “Титан”, Сивашський анилiно-фарбовий, Кримський содовий і Перекопський бромний заводи, а також завод по переробці вторинної полімерної сировини “Полівтор”, за рахунок яких формується від 70 до 90% місцевого бюджету. Завдяки створенню цієї ВЕЗ вдалося зберегти близько 2,5 тис. робочих місць і створити сотні нових. За два роки роботи (з 1997 р.) зареєстровано 11 суб'єктів ВЕЗ. Усього ж подано більш 60 інвестиційних заявок , у тому числі підприємцями Англії, Німеччини, Туреччини, Швеції, США, Словаччині і Голландії. Лідирують підприємства хімічної промисловості, сільського господарства, будівництва і транспорту. Саме за рахунок пільгового оподатковування суб'єктів ВЕЗ формувався початковий капітал для розвитку інфраструктури зони.

На жаль, процес створення нових ВЕЗ в Україні до 1998 року практично не відбувався. З одного боку, це було викликано недоліками запропонованих проектів (вилучення під ВЕЗ великих територій; спроби створити універсальні зони, щоб відразу вирішити багато задач; бажання зіграти на різниці внутрішніх і світових цін на шкоду інтересам держави; ставка на значні закордонні інвестиції, у т.ч. діаспори; необхідність залучення значних бюджетних ресурсів тощо), а з іншого боку - недоліками діючого законодавства, коли по кожній зоні повинний прийматися Верховною Радою спеціальний закон. Крім того закордонний досвід показує, що для досягнення позитивних результатів функціонування ВЕЗ потрібен досить тривалий час. На Україні ж часта зміна виконавчої влади в центрі і на місцях не сприяла формуванню у керівників інтересу працювати на перспективу.

Тільки в 1998 році в сфері впровадження ВЕЗ на Україні відбулися певні зрушення. У червні 1998 р. указом Президента була створена ВЕЗ “Славутич”. ВЕЗ створюється до 2010 р. Пільги: звільнення на перші два роки з моменту реєстрації підприємств від податку на прибуток - за умови, що чисельність працюючих, вивільнених з ЧАЕС, складає не менш 50% , а їхній фонд оплати не менш 25% від загального фонду оплати. Крім того загальна сума інвестицій повинна бути не менш еквівалента 200 тис.дол. У наступні три роки підприємство сплачує 50% від діючої ставки податку на прибуток. Підприємства також звільняються від плати за землю, від сплати зборів в Інноваційний фонд, Чорнобильський фонд і фонд зайнятості. Звільняються від сплати імпортних зборiв на ввезені сировину, матеріали, устаткування для потреб власного виробництва (крім підакцизних товарів).

У грудні були створенi ВЕЗ “Закарпаття”, “Донецьк” і “Азов”. Зони в Донецькій області створені на 60 років. ВЕЗ “Донецьк” розташована на півдні Донецької області (площа - 466 га). ВЕЗ “Азов” розташована на півдні міста Маріуполя (площа - 314,8 га). На території ВЕЗ встановлений спеціальний пільговий митний і податковий режим діяльності. Постановою КМУ від 27.07.98р. затверджений перелік пріоритетних видів діяльності. До таких належать: сільське господарство; видобуток вугілля, нафти і газу; кольорових металів, піску, глини; розробка кам'яних кар'єрів; харчова, текстильна, шкіряна, деревообробна і паперова промисловість; коксохімія; виробництво гумових і пластмасових виробів; металургія і металообробка; виробництво машин, електричного, електронного, транспортного устаткування; виробництво електроенергії, газу і води; будівництво.

У 1999 р. Верховна Рада прийняла закони “Про створення ВЕЗ туристично - рекреаційного типу “Курортополiс Трускавець”, “Про створення ВЕЗ “Яворів”. Спеціальна економічна зона “Яворів” створена на період до 01.01.2020 року в адміністративно-територіальних границях Яворовского району Львівської області (за винятком території військового полігону і військових частин). ВЕЗ “Яворів” поєднує в собі комплексну виробничу, митну зону і технологічний парк.

У 2000 р. прийняті відповідні закони ще по трьох ВЕЗ “Миколаїв”, “Порто-франко” (Одеса), “Ренi”. Усього на Україні на сьогоднішній день нараховується 12 ВЕЗ.

 

Таблиця 10.1

Характеристика ВЕЗ на Україні

Назва ВЕЗ (регіон) Термін дії Ціль створення Інвестиції (план) Інвестиції (факт)
“Сиваш”, АР Крим 18.09.1996р.-18.09.2026р. (працює) Залучення інвестицій у пріоритетні виробництва регіону 83 млн. дол. 31,1 млн. дол.
“Славутич”(м. Славутич, Київська обл.) 18.06.1998р.- 01.01.2020р. (працює) Створення робочих місць для робочої сили, що вивільняється 5,466 млн. дол. 586,6 тис. дол.
“Азов” (південна частина м.Маріуполя) 14.01.1999р.- 01.01.2060р. (працює) Перевалка транзитних вантажів, виробництво товарів на експорт 100-150 млн. дол.
“Донецьк” (південна частина м.Донецька) 14.01.1999р.- 01.01.2060р. (працює) Створення нових робочих місць у зв'язку з закриттям гiрничо- видобувних підприємств, створення технопарку 100-150 млн. дол.
“Яворів”( Автопорт “Краковец” і Яворiвський район, Львівська обл.) 15.01.1999р.- 01.01.2020р. (працює) Створення робочих місць для працівників підприємства “Сірка”, розвиток автопорту “Краковец” немає даних 4,6 млн. дол.
“Закарпаття”(Мукачеве й Ужгород, Ужгородський і Мукачiвський райони, Закарпатська обл.) 09.02.1999р.- 09.02.2030р. (не працює) Створення сучасної виробничої, транспортної і ринкової інфраструктури 9 млн.гр.у 2000 р.
“Iнтерпорт Ковель”(м. Ковель і Ковельський р-н, Волинська обл.) 01.01.2000р.- 01.01.2021р. (не працює) Облаштування міжнародного транспортного коридору немає даних
“Курортополiс Труска-вець”(м. Трускавець, Львівська обл.) 01.01.2000р.- 01.01.2021р. (працює) Залучення інвестицій для збереження природних та лікувальних ресурсів курорту 275 млн. дол. 22,8 млн. дол.
“Миколаїв”(територія суднобудівних заводів міста і прилягаючих територій Миколаївської області) 01.01.2000р.- 01.01.2031р. (не працює) Залучення інвестицій у суднобудівну галузь 60-120 млн. дол.
“Порт Крим” (м.Керч, АР Крим) 01.01.2000р.- 01.01.2031р. (не працює) Залучення інвестицій у сфери охорони здоров”я, туризму, відпочинку й інші галузі немає даних
“Порто-франко (Одеса)”, (територiя Карантинного молу Одеського морського порту) 01.01.2000р.- 01.01.2026р. (не працює) Залучення інвестицій у розвиток Одеського морського торгового порту 80 млн. дол.
“Ренi”(м.Ренi, на базі Ренiйского морського порту , Одеська обл.) 01.01.2000р.- 01.01.2034р. (не працює) Розвиток експортного потенціалу торгового порту і його інфраструктури немає даних

 

Створюючи ВЕЗ, держава повинна мати на увазі, що зона повинна бути привабливою для інвестора насамперед рівнем пільг. З огляду на конкуренцію на світовому ринку інвестицій, пільги повинні відповідати світовим стандартам. Якщо вони будуть нижчими , країна виявиться неконкурентоспроможною на цьому ринку, а якщо будуть вищими - можна більше втратити, нiж отримати. Разом з тим не можна і перебільшувати роль податкових пільг у створенні ВЕЗ, тому що вони не завжди забезпечують економічне зростання. Для солiдних інвесторів пільги іноді мають другорядне значення на відміну від малого і середнього бізнесу, який завжди відчуває дефiцит вільного капіталу. Податкові пільги і природні ресурси не завжди можуть замінити відсутність сучасної інфраструктури, яку зобов'язана створити країна, що приймає на своїй території ВЕЗ. Іншими словами ставки оподатковування повинні бути детально обґрунтованими.

 

Таблиця 10.2

Основні види пільг у ВЕЗ на Україні

  Пільги   ВЕЗ   Спецi- альний митний режим Звiльнення від ввізного мита і ПДВ Звiльнення від податку на прибуток Звiльнення від збору на обов’язко-ве страху- вання Звiльнення від збору в Iннофонд Звiльнення від плати за землю Звiльнення від обов’з- кового продажу валютного виторгу
“Славутич”   _ +(5 років) +(2 роки) 3-5 р.-50% + + + +
“Закарпат- тя”   + + ставка 20% _ + _ +
“Iнтерпорт Ковель”   + + ставка 20% _ + +(5 років) _
“Порт Крим”   + +(крім бартеру) ставка 20% _ 50% + на період освоєн-ня +
“Миколаїв”   + судно-бубудування + + (3 роки) 4-6р.- 50% _ + + +
“Порто-Франко”   + +(крім бартеру) + (3 роки) 4-6р.- 50% _ _ _ +
“Яворів”   _ +(5 років) + (5 років, далі 50%) + + + (3 роки, далі 50%) _
“Курорто- полiс Трускавец”   _ + + (3 роки) 4-6р.- 50% + _ + на період освоєн-ня +
“Донецьк”   + +(крім бартеру) Ставка 20% _ + + на період освоєн-ня +
“Азов”   + +(крім бартеру) Ставка 20% _ + + на період освоєн-ня +
“Сиваш”   _ _ 50% _ _ _ +

 

Причина того, що на Україні, усупереч усім її можливостям, погано працюють ВЕЗ, багато в чому пояснюється відсутністю державної програми створення вільних економічних зон як невід'ємної частини активної регіональної політики. Важливим негативним фактором є також недостача вітчизняного практичного досвіду у відпрацьовуванні організаційних, фінансових і виробничих механізмів функціонування вільних економічних зон, питань оподатковування, митного регулювання, валютно-фінансових умов і управлiння зонами. Невизначеність статусу вільної економічної зони негативно відбивається на процесі залучення потенційно можливих інвестицій в економіку України.

Фахівці рекомендують також проведення комплексної експертизи проектів створення ВЕЗ. Світова практика свідчить, що експертиза таких проектів досить важлива, хоча і коштує чимало грошей. Але це себе виправдує, оскільки недоліки на початковому етапі створення зон можуть призвести до значних валютно-фінансових і матеріальних втрат. Робота, наприклад, Німецької консультативної групи в Донецьку показала, що прийняті закони про вільні економічні зони в Донецькій області, є непривабливими для інвесторів. Передбачений ними механізм занадто обтяжений регулятивними мірами: для розвитку ВЕЗ необхідне скорочення органів контролю, надання більшої свободи інвесторам. Неприйнятною є і неоднаковість підходу до підприємств різного розміру, галузей промисловості. Німецькі експерти вважають, що запропонований механізм призведе до створення численних нових органів влади, але мало стимулює інвестування. Безумовно, зниження податкового тиску й усунення перешкод на шляху зовнішньої торгівлі є привабливим. Проте, для того, щоб ці заходи стали ефективними, більш важливо, щоб їх супроводжували кроки по дерегуляцiї ринку. У світовій практиці не тільки муніципальна влада, але й адміністрація ВЕЗ не втручається в підприємницьку діяльність, яка регламентується винятково відповідним законодавством. На Україні все інакше. Органи влади намагаються через податкову політику збільшити відрахування в державний чи місцевий бюджет, тоді як необхідно виходити не з інтересів скарбниці, а з забезпечення економічного стимулювання виробника.

На жаль, сьогоднi не використовується повною мірою і вигідне, з погляду транспортних перевезень, економіко-географічне розташування України. Тому, надалі, фахівці рекомендують рішення про створення зовнішньоторговельних зон розглядати у взаємозв'язку з питаннями по розвитку міжнародних транспортних коридорів. Транспортний коридор Балтика - Чорне море і Євро-Азійський транспортний коридор повинні залучити в Україну могутні транзитні потоки, включаючи сполучення Південної Азії й Африки з Європою, сполучення Близького Сходу з Європою, сполучення Середньої Азії з Європою і створять одну з найбільш перспективних для України транспортних артерій міжконтинентального значення. У складі цих коридорів потенційно можуть бути розташовані кілька вільних зон. Зокрема, це стосується ВЕЗ “Iнтерпорт-Ковель” у Волинській області, міждержавної ВЕЗ “Ренi-Галац-Джурджулешти”, ВЕЗ “Порто-Франко” в Одесі, ВЕЗ “Аджалик” і ВЕЗ “Антарктика” в Іллічевську.

Так, спеціальну економічну зону “Iнтерпорт-Ковель” називають новим центром для Схiдної Європи. Через транспортно-складський центр цього “порту” на суші підуть потоки вантажів із усієї Європи. У центрі буде проводитися їхня комплексна обробка, перевалка з одних видів транспорту на інші, включаючи і перехід з вузьких європейських залізничних колій на широкі вітчизняні. Крім того, буде організоване збереження вантажів і виконання багатьох інших послуг. Досить сказати, що подібний “Iнтерпорт” не має аналогів у країнах СНД.

Наприкінці 1998 р. вийшов указ президента України про створення ВЕЗ у Ренiйском торговому порту, що повинна стати першим етапом формування міжнародної спеціальної економічної зони “Ренi- Галац - Джурджулешти”. Ренiйский морський торговий порт знаходиться на перетинанні чотирьох транспортних коридорів: № 7 і № 9 по Критських угодах ЄС, а також глобальних коридорів - Чорноморського економічного співробзітництва (ЧЕС) і Євро-Азійського транспортно-комунікаційного коридору. Уже сьогодні він має прямий зв'язок з 14 європейськими країнами, список яких може швидко розширитися за межі Європи завдяки прямому виходу до Чорного моря, а також до інших водних акваторій. Саме цими особливостями обумовлений активний інтерес до регіону в трикутнику Ренi (Україна) - Галац (Румунія)- Джурджулешти (Республіка Молдова) з боку трьох сусідніх держав. При цьому кожна з них володіє своєрідними "ключами" до регіону. Україна контролює порт, Румунія - канал Дунай - Чорне Море, Молдова - залізничні під'їзди. З огляду на особливий міжнародний транспортно-комунікаційний статус цього регіону, уряди Румунії і Молдови вже давно почали самостійно проводити активні заходи. Про це, зокрема, свідчать наміру Молдови побудувати свій нафтовий термінал, для того, щоб не бути пов'язаною безпосередньо з Ренiйським портом. Основна ідея функціонування міжнародної зони лежить у тім, щоб активізувати вантажопотоки через український морський порт, румунський морський канал і молдавську залізницю.

У складі транспортних коридорів ЄС №№ 3, 5, 7, 9 можуть бути розташовані кілька вільних зон. Зокрема, це ВЕЗ “Мостиська”, ВЕЗ “Жовква”, ВЕЗ “Яворів” у Львівській області, ВЕЗ “Закарпаття” і інші. За попередньою оцінкою потенційні можливості по залученню додаткових міжнародних транспортних потоків досить великі. Обсяг цих перевезень уже найближчим часом може бути збільшений на 25-30%, а в перспективі, з наданням достатніх і якісних послуг і приведенням транспортної інфраструктури у відповідність з міжнародними вимогами, перевезення можуть бути збільшені в кілька разів. Відповідно зростуть і валютні надходження в державний і місцеві бюджети, сума яких, по розрахунках фахівців, може досягти декількох мільярдів американських доларів.

 

Ключові терміни:

вільна економічна зона; торгова ВЕЗ; промислово-виробнича ВЕЗ; концесія; технiко-впроваджувальна ВЕЗ; технополiс; технопарк; сервісна ВЕЗ; комплексна ВЕЗ; міжнародна ВЕЗ; єврорегiон; офшорна зона; офшорна компанія; податкова гавань

Оглядові запитання:

1. Які цілі переслідуються при створенні ВЕЗ?

2. Які пільги надаються державою суб'єктам ВЕЗ?

3. Чому далеко не всі спроби створити ВЕЗ (особливо в країнах, що розвиваються) виявилися вдалими?

4. Назвіть основні форми ВЕЗ і покажіть специфіку кожної із них?

5. Яке значення мають ВЕЗ для залучення іноземних інвестицій?

6. Чим відрізняється ВЕЗ від “офшорної зони”?

7. Які погрози для світового співтовариства несе швидке зростання кiлькостi офшорних територій?

8. Чому на Україні мало успішно функціонуючих ВЕЗ?

9. Для створення яких рiзновидiв ВЕЗ iснують передумови на Україні?

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.229.118.253 (0.009 с.)