Структура і склад оборотних засобів підприємства

 

	' '			' '
ВИРОБНИЧІ ОБОРОТНІ ФОНДИ		ФОНДИ ОБІГУ
' '	' '		' '	' '
Виробничі	Засоби у виро-		Готова	Грошові кошти
запаси	бничих витра-		продукція	і розрахунки
' '	' '		' '	' '
1. Сировина, ос-	4. Незавершене		7. Готова проду-	9. Розрахунки з
новні матеріа-	виробництво.		кція на складі	дебіторами.
ли, покупні на-	5. Напівфабрика-		підприємства.	10 Дохідні активи
півфабрикати,	ти власного		8. Відвантажена,	(вкладення в
комплектуючі	виробництва.		але не оплаче-	цінні папери).
вироби.	6. Витрати май-		на продукція.	11. Грошові кошти
2. Допоміжні ма-	бутніх періодів.			та їх еквівале-
теріали (пали-				нти в націона-
во, запасні ча-				льній та інозе-
стини, тара).				мній валюті.
3. Малоцінні та
швидкозношу-
вані предмети.

Рис. 8.1. Класифікація і склад оборотних коштів

Незавершене виробництво – предмети праці, які знаходяться у виробництві на

різних стадіях обробки в підрозділах підприємства, тобто це продукція (роботи), яка не пройшла усіх передбачених технологічним процесом стадій, а також вироби, які не укомплектовані чи не пройшли випробування і технічного приймання.

Напівфабрикати власного виробництва – предмети праці, обробка яких цілком

завершена в одному з підрозділів підприємства, але вони підлягають подальшій об-робці в інших підрозділах підприємства, зокрема литтю, куванню, штампуванню тощо.

Витрати майбутніх періодів – це витрати, здійснені в звітному періоді, але від-

несені до наступного періоду, зокрема, витрати на підготовку й освоєння нової про-дукції, раціоналізаторство і винахідництво, а також інші витрати в даному періоді, які будуть включені в собівартість продукції в наступному звітному періоді.

3) Готова продукція – це виготовлена кінцева продукція, яка пройшла випро-бування і приймання, повністю укомплектована відповідно до договорів із замовни-ками і відповідає технічним умовам і вимогам. До цієї групи оборотних коштів відно-сять готову продукцію на складі підприємства, а також відвантажену, але ще не оплачену продукцію.

4) Грошові кошти і розрахунки (засоби розрахунку) включають дебіторську

заборгованість перед підприємством, дохідні активи (від вкладень в цінні папери), а також грошові кошти та їх еквіваленти в національній та іноземній валюті.

Дебіторська заборгованість представляє собою:

- заборгованість перед підприємством покупців або замовників за надані їм то-вари, роботи чи послуги (крім заборгованості, яка забезпечена векселем);

- заборгованість фінансових і податкових органів, а також переплата за подат-ками, зборами та іншими платежами до бюджету;

- сума авансів, наданих іншим підприємствам у рахунок наступних платежів;

- сума нарахованих дивідендів, процентів, роялті, що підлягають надходженню;

- заборгованість взаємопов'язаних сторін;

- заборгованість за внутрішньовідомчими розрахунками.

Дохідні активи – це короткострокові (на термін не більше 1 року) вкладення під-приємства в цінні папери (ринкові високоліквідні цінні папери), а також надані іншим господарюючим суб'єктам позики.

Грошові кошти та їх еквіваленти – кошти в касі, на поточних та інших рахунках

у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів. У цій статті окремо наводяться кошти в національній та іноземній валюті. Кошти, які не можна використати для операцій протягом одного року, почи-наючи з дати балансу або протягом операційного циклу внаслідок обмежень, слід ви-ключати зі складу оборотних активів та відображати як необоротні активи.

Співвідношення між окремими групами, елементами оборотних фондів і загаль-ними їх обсягами, виражене в частках одиниці чи відсотках, є структурою оборот-них фондів. Структура оборотних фондів формується під впливом:

- характеру і форми організації виробництва;

- типу виробництва;

- тривалості технологічного циклу;

- умов постачань паливно-сировинних ресурсів тощо.

У середньому на промислових підприємствах України в загальному обсязі обо-ротних фондів частка виробничих запасів складає близько 70%, а незавершеного ви-робництва і напівфабрикатів власного виготовлення – 25%.

ПРИКЛАД 8.1. Охарактеризуйте структуру оборотних коштів підприємства, якщо незавер-шене виробництво складає 5% у загальній вартості готової продукції, виробничі запаси складають 45% її вартості, а грошові кошти підприємства налічують суму 100 тис грн. Відповідно до складе-ного на звітну дату балансу підприємства його оборотні активи складали суму 526 тис грн. За даними задачі необхідно визначити питому вагу кожного елемента оборотних коштів підприємства.

РІШЕННЯ. Відповідно до визначення поняття структури оборотних коштів та її складових елементів приймемо за х вартість готової продукції, тоді частка незавершеного виробництва складе 0,05 х, а частка виробничих запасів – 0,45 х. Оборотні активи підприємства, таким чином, складають суму (0,45 х + 0,05 х + х + 100) тис грн, що за умов задачі дорівнює 526 тис грн. Складе-мо і розв'яжемо рівняння: 0,45 х + 0,05 х + х + 100 = 526. Звідси 1,5 х = 426, а х = 426 /1,5 = 284 тис грн. Отже, на підприємстві вироблено готової продукції на суму 284 тис грн, що дорівнює 54% в загальній сумі оборотних коштів ((284 тис грн / 526 тис грн) х 100%). Відтак, незавершене вироб-ництво складає 0,05 х 284 тис грн = 14,2 тис грн чи 2,7% ((14,2 тис грн / 526 тис грн) х 100%), а виробничі запаси 0,45 х 284 тис грн = 127,8 тис грн чи 24,3% ((127,8 тис грн / 526 тис грн) х 100%). Відповідно грошові кошти, сума яких дорівнює 100 тис грн, складають 19% в стуктурі оборотних коштів підприємства ((100 тис грн / 526 тис грн) х 100%).

За джерелами фінансування (джерелами формування) оборотні кошти розділя-ють на власні, залучені та прирівнювані до власних.

Джерелами власних оборотних коштів є:

- уставний капітал;

- додатковий капітал;

- резервний капітал;

- резервні фонди;

- фонди накопичення;

- цільове фінансування і надходження;

- орендні зобов'язання;

- нерозподілений прибуток;

- амортизаційні відрахування.

Джерелами залучених (довгострокових і короткострокових) оборотних коштів є:

- довгострокові кредити;

- довгострокові запозичення;

- довгострокова оренда основних фондів;

- короткострокові кредити;

- короткострокові запозичення;

- аванси покупців і замовників;

- кредиторська заборгованість.

Джерелами прирівнюваних до власних оборотних коштів є:

- заборгованість підприємства перед працівниками по заробітній платі;

- заборгованість бюджету з відрахувань від заробітної плати.

За характером участі у виробничо-торговельному обороті оборотні виробничі фонди і фонди обігу залежать одне від одного і постійно переходять із сфери обігу в сферу виробництва і навпаки. Тому доцільно розглядати їх як єдиний оборотний кру-гообіг, який відбувається за такою схемою (рис. 8.2):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ГК1	_^ ВЗ	. НВ	ГП	.рп	ГК2
Грошові кошти	Виробничі запаси	Незавершене виробництво ГК2 > ГК1	Готова продукція	Реалізована / продукція /	Грошові кошти
	ГКі ' nf	рибуток
ГК 1'	— ВЗ1	. НВ1	ГП1	. РП1	ГК3
Грошові кошти	Виробничі запаси	Незавершене виробництво ГК3 > ГК1'	Готова продукція	Реалізована / продукція /	Грошові кошти
	ГК2' Пі	рибуток
ГК2 '	. …

Рис. 8.2. Модель кругообігу оборотних коштів підприємства

Прийнято виділяти три стадії кругообігу:

1. Оборотні кошти виступають у грошовій формі (ГК₁) і використовуються для створення виробничих запасів (ВЗ).

2. Виробничі запаси споживаються в процесі виробництва, утворюючи незаве-ршене виробництво (НВ) і перетворюючись на готову продукцію (ГП).

3. Готова продукція реалізується (РП), у результаті чого підприємство отримує необхідні кошти (ГК₂), частина яких формує прибуток підприємства (йде на матеріа-льне стимулювання праці, формує фонд накопичення), а частина (ГК₁ ') – йде на по-повнення виробничих запасів.

Кругообіг повторюється, й у такий спосіб постійно створюються передумови для продовження процесу виробництва.

Головною умовою формування і використання оборотних фондів є їх нормуван-

ня. Нормування оборотних коштів представляє собою процес розробки і встано-

влення обґрунтованих норм і нормативів в сфері використання оборотного капіталу. Нормами витрат є максимально припустимі абсолютні величини витрат сиро-вини і матеріалів, палива й електроенергії тощо на виробництво одиниці продукції.

Нормативи оборотних коштів - норми
витрат, які встановлюються за видами обо-
\ ротних коштів у вартісному вираженні.

8.2. Особливості \ Нормування витрат окремих видів ма-

нормування обо- \ теріальних ресурсів передбачає дотримання

ротних коштів \ певних наукових принципів (правил), основ-

на підприємстві \ ними з яких є:

СГЭ - прогресивність;

ґ -Н ____________________ /»( - динамічність;

^" VJ^<\ - технологічна й економічна обґрунто-

^^ ваність;

- економічність (забезпечення зниження норм витрат).

Отже, як було зазначено, потреба в оборотних коштах визначається їх норму­ванням. Нормуванню підлягають оборотні кошти у:

- виробничих запасах (Н_ВЗ);

- незавершеному виробництві (Н_НВ);

- витратах майбутніх періодів (Н_ВМП);

- залишках готової продукції (Н_ЗГП).

Загальна сума окремих нормативів утворює сукупний норматив оборотних ко­штів підприємства (Н_ОБ), який визначається за формулою (8.1):

Н_ОБ=Н_ВЗ+Н_НВ+Н_ВМП+Н_ЗГП. (8.1)

Норматив оборотних коштів у виробничих запасах визначається шляхом множення середньодобового споживання матеріалів у вартісному вираженні (В_ДОБ) на норму їх запасу в днях (Т_ЗАП), тобто за формулою (8.2):

Н_ВЗ=В_ДОБ.Т_ЗАП, грн. (8.2)

Норма запасу в днях залежить від виду виробничого запасу.

Розрізняють транспортний, підготовчий, поточний та страховий запаси.

Транспортний запас для виробництва формується виходячи з дня оплати ра­хунка постачальника до прибуття вантажу на склад.

Підготовчий запас створюється в тих випадках, коли певний вид сировини чи матеріалів потребує попередньої підготовки і витримки перш, ніж бути використаним у виробництві (час природних процесів, наприклад, сушіння, ферментація тощо).

Поточний запас створюється для забезпечення потреби в матеріалах і сирови­ні між двома суміжними постачаннями.

Страховий запас створюється в тих випадках, коли відбуваються часті зміни ін­тервалів постачань, які залежать від конкретних умов роботи підприємства.

Отже, норма виробничих запасів обчислюється:

- для транспортного запасу вона дорівнює тривалості періоду від укладання договору або оплати рахунку постачальника до прибуття вантажу на склад підприєм­ства;

- для підготовчого запасу вона дорівнює часу, необхідному для приймання, складування і підготовки до виробничого використання матеріальних ресурсів;

- для поточного запасу вона дорівнює половині інтервалу між суміжними пос­тачаннями;

- для страхового (резервного, гарантійного) запасу вона дорівнює середньому відхиленню фактичних строків постачання від передбачених договором.

Норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві (Н_НВ) визначаєть­ся за формулою (8.3):

Н_НВ=В_ТП.Т_Ц.k _НВ, грн, (8.3)

де В_ТП - середньоденний випуск товарної продукції за її виробничою собівартіс­тю, грн на день;

Т_Ц - середня тривалість виробничого циклу, в днях;

k _НВ - коефіцієнт наростання витрат, який характеризує відношення собівар­тості продукції в незавершеному виробництві до собівартості готової продук­ції (ступінь готовності виробу) і визначається за формулою (8.4):

k _НВ = С _м ⁺Св 0,5С д, частка одиниці, (8.4)

де С_М - частка матеріальних витрат в собівартості продукції (витрати на сиро­вину, основні матеріали тощо), грн; С_Д - решта супутніх витрат на виготовлення виробу, грн; С_ВП - виробнича собівартість виробу, грн.

Норматив оборотних коштів у витратах майбутніх періодів (Н_ВМП) визнача­ється за формулою (8.5):

Н_вмп=З_вмп+В_мп-С_мп, грн, (8.5)

де З_ВМП - залишки витрат майбутніх періодів на початок планового періоду, грн; В_МП - витрати майбутніх періодів впродовж планового періоду, грн; С_МП - сума погашення витрат майбутніх періодів за рахунок собівартості, грн.

Норматив оборотних коштів у залишках готової продукції (Н_ЗГП) визначається як добуток вартості середньоденного випуску готових виробів у вартісному вираженні (В_ТП) та норми їх запасу на складі у днях (Т_СКЛ), тобто за формулою (8.6):

Н_згп=В_тп-Т_скл, грн. (8.6)

Норма запасу складається з кількості днів, необхідних для підготовки продукції до реалізації (комплектування, пакування, відвантаження, оформлення платіжних до­кументів). Слід також зауважити, що грошові кошти підприємства та їх еквіваленти в національній та іноземній валюті не нормуються.

ПРИКЛАД 8.2. Для виробництва продукції використовується два види сировини: А і Б. Серед­ньодобові витрати сировини А для виробництва одиниці продукції складає 0,5 тонни, сировини Б -0,2 тонни. Ціни на сировину складають відповідно 3 тис грн і 4 тис грн за 1 тонну Тривалість ін­тервалу між суміжними постачаннями поточного запасу сировини складає 14 діб, підготовчого за­пасу - 2 доби, страхового запасу - 4 доби. Середньодобовий випуск 1 тонни товарної продукції за її виробничою собівартістю складає суму 2450 грн. Частка витрат на незавершене виробництво складає 40% у загальній виробничій собівартості виготовленої продукції. Відповідно до технологіч­ного регламенту тривалість виробничого циклу складає 10 діб. За наведеними даними необхідно розрахувати норматив виробничих запасів і незавершеного виробництва на підприємстві.

РІШЕННЯ. Відповідно до формули (8.2) знайдемо норматив виробничих запасів на підприємс­тві: Н_ВЗ = (0,5 тонни / добу х 3000 грн / тонну + 0,2 тонни / добу х 4000 грн / тонну) х (14/2 + 2 + 4) діб = 29900 грн. Відповідно до формули (8.3) знайдемо норматив незавершеного виробництва: Н_НВ = 2450 грн / добу х 0,4 х 10 діб = 9800 грн. Отже, норматив виробничих запасів складає 29900 грн, а незавершеного виробництва - 9800 грн.