Заходи з антикризового управління

Розробці системи антикризового управління має передувати ком­плексний аналіз стану підприємства з обов'язковим визначенням проблемних, або кризових, його ділянок. За даними зарубіжних фахівців, прогнозування банкрутства є можливим за 1,5—2 роки до появи очевидних ознак. Щоправда, закордонний досвід не знає стільки форс-мажорних обставин, які знає підприємець в Україні. Тому комплексний аналіз має включати обов'язково аналіз вироб­ництва та збуту продукції, фінансовий аналіз, використання трудо­вого потенціалу, аналіз витрат та ціноутворення тощо.

Для проведення поглибленого аналізу фінансово-господарсько­го стану неплатоспроможних підприємств та організацій викори­стовують такі джерела інформації:

· баланс підприємства за попередній рік і за звітний період;

· звіт про фінансові результати та їх використання за попередній рік та звітний період;

· звіт про фінансово-майновий стан;

· звіт з оплати праці за попередній рік та за звітний період;

· звіт про витрати на виробництво продукції, робіт, послуг;

· розрахунок нормативу власних обігових коштів;

· розшифровку дебіторської та кредиторської заборгованості;

· звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію;

· зведену таблицю основних показників;

· звіт про рух коштів в іноземній валюті (для підприємств, на яких такий рух був чи є);

· висновки аудиторських перевірок;

· матеріали маркетингових досліджень;

· бізнес-план та ін.

Для аналізу господарської діяльності використовуються показ­ники обсягу товарної продукції, вартість майна, собівартість товар­ної продукції, рентабельність, витрати на виробництво реалізованої продукції, прибуток, середньооблікова чисельність працюючих, се­редньомісячна заробітна плата та ін. У цілому аналіз базується на використанні всіх показників, які дають змогу визначити стан і тенденції в розвитку певного підприємства. Однак для вироблення системи антикризового управління передбачається проведення роз­ширеного аналізу, який має включати визначення керованості під­приємства та прагнень його персоналу, поглиблений аналіз зобов'я­зань, вироблення конкретних заходів по реалізації елементів системи.

Для корпоративних підприємств при проведенні поглибленого аналізу також важливим моментом є визначення інтересів усіх власників, співвідношення різних пакетів акцій і можливостей кон­тролю, які вони дають, визначення основних суперечностей між влас­никами дрібних пакетів та контрольних, блокуючих та ін., між ме­неджментом та власниками, особливості руху цінних паперів на вторинному ринку, їх ринкова вартість, тенденції попиту на цінні папери корпорації, наявність державних пакетів акцій у корпорації та особливості їх впливу на функціонування акціонерного товари­ства тощо.

Аналіз руху цінних паперів має базуватись на розрахунках диві­дендної віддачі акції, коефіцієнта ціна — дохід, коефіцієнта виплачуваності, показника капіталізованої вартості акцій, показників віддачі (рентабельності) акціонерного капіталу по чистому доходу і по обсягу реалізації, показника вартості акцій по балансу, показни­ка дійсної вартості акцій, вартості права на підписку та ін.

На основі даних попереднього аналізу розробляється система антикризового управління, яка передбачає ряд пов'язаних заходів, серед яких мають бути організаційні, виробничі, економічні, інвес­тиційні, зовнішньоекономічні, соціальні, екологічні тощо. Особливо необхідно виділити такі напрями антикризового управління:

— аналіз руху акцій корпорації на вторинному ринку, проведен­ня заходів по вдосконаленню;

— аналіз керованості підприємством, проведення заходів, спря­мованих на її підвищення;

— спеціальний аналіз співвідношення боргових зобов'язань;

— розробка і виконання програми ненарощування боргів;

— розробка й здійснення програми погашення боргів;

— розробка і проведення змін виробництва;

— розробка маркетингової підпрограми;

— розробка та здійснення програми залучення інвестицій;

— проведення роботи з персоналом;

— розробка і здійснення реструктуризації підприємства;

— розробка процедури банкрутства;

— розробка та вибір варіантів санації підприємства.

Для розробки програми антикризових заходів насамперед треба визначитися з можливостями їх проведення. Це особливо стосуєть­ся корпоративних відносин і відповідно їх регулювання. Річ у тім, що в умовах неконсолідованої власності на підприємствах існує цілий комплекс інтересів. Наприклад, для акціонерних товариств власни­ки контрольних пакетів можуть бажати продовження діяльності підприємств, а власники блокуючих — довести підприємство до пов­ного банкрутства й отримати при цьому якесь майно. Менеджмент при цьому може мати свої специфічні інтереси, наприклад якщо виробнича діяльність орієнтована на роботу "в тіні", то особиста вигода набагато перевищує вигоду від виробництва, яке нормально функціонує. Тому найважливішим є вирішення проблеми прийнят­тя рішень, які будуть супроводжувати комплекс антикризових за­ходів, а це означає вирішення проблеми власників. Над цією про­блемою повинні працювати власники корпорації. Не можна бути впевненим, що власники корпорації можуть самі провести комп­лекс оздоровчих заходів, тому має бути створена команда фахівців з менеджменту підприємства або залучених зі сторони. Тому першою частиною програми повинні бути "Команда" або "Менеджмент" (якщо оздоровчі заходи будуть здійснюватися власними силами підприємства).

Важливим етапом антикризових заходів має стати ненарощування боргів підприємства. Для цього потрібно вживати заходи по кож­ному окремому виробництву, які можуть зводитись, наприклад, до консервації частини виробництв, виведення зайвих основних фондів, різкого зниження енерго- та ресурсоспоживання, скорочення пер­соналу та ін. Як правило, такі заходи можуть здійснюватись через реструктуризацію підприємства.

Необхідним елементом антикризового управління є активна робота з персоналом підприємства (підпрограма "Персонал"). Відо­мо, що на більшості середніх і великих підприємств спостерігаєть­ся надлишок зайнятих. Така ситуація має свої об'єктивні та суб'єк­тивні причини, але вона є одним із чинників, що спричиняють до­датковий тиск на підприємство. При існуючій законодавчо-норма­тивній базі вивільнити працівників складно, тому в колективні угоди закладається можливість надання відпусток без збереження заробітної плати на тривалий час. Такий стан може тривати лише певний час і, отже, потрібне його вирішення. Для розробки заходів роботи з персоналом треба провести роботу по виявленню праг­нень і можливостей працівників працювати в нових умовах, їх професійну підготовку та ініціативність, сприйняття цінностей фір­ми та ін.

За умови визначення можливостей проведення тих чи інших заходів антикризового управління можна розробити і здійснити програму реструктуризації підприємства, яка може являти здійснен­ня значної частини усієї системи антикризових заходів або окре­мих її елементів. Щодо реструктуризації, то існує багато її визна­чень; інколи під реструктуризацією розуміють увесь комплекс за­ходів впливу на господарську діяльність підприємства. Уявляється, що реструктуризація є одним із важливих елементів антикризового корпоративного управління, який стосується насамперед організацій­них змін, і входить в нього.

Найчастіше в сучасних умовах під реструктуризацією підприєм­ства розуміють здійснення організаційно-економічних, правових та технічних заходів, спрямованих на зміну структури підприємства, його управління, форм власності, організаційно-правових форм з метою підвищення ефективності виробництва, фінансового оздоров­лення, збільшення випуску і реалізації конкурентоспроможної про­дукції.

За метою реструктуризацію поділяють на два види: стратегічну та оздоровчу. В системі антикризового управління частіше прово­диться оздоровча реструктуризація, хоча зовсім не виключається й стратегічна. Розрізняють реструктуризацію також за її змістом. У цьому плані її розглядають у трьох аспектах: операційному (екс­плуатаційному), фінансовому та корпоративному. При усій важли­вості перших двох аспектів антикризове корпоративне управління насамперед передбачає корпоративну реструктуризацію, оскільки вона пов'язана з найбільш суттєвими змінами в організаційно-економічній структурі підприємства: злиттями і поглинаннями, відчуженнями структурних підрозділів або значних активів через прямий продаж, участь в інших корпоративних утвореннях, зміни структури влас­ності перерозподілом або збільшенням чи зменшенням статутного фонду та ін.

Реструктуризацію корпорація може здійснити самостійно, якщо вона має таке право (залежно від наявності і величини державного пакета акцій), для державних підприємств після занесення їх до Реєстру неплатоспроможних підприємств та організацій реструкту­ризація здійснюється Агентством з питань запобігання банкрут­ству підприємств та організацій. Якщо підприємство не занесене до цього Реєстру, але має державні корпоративні права, що забезпечу­ють реальну керованість, то реструктуризація проводиться за узго­дженістю з Фондом державного майна України та іншими органа­ми, які здійснюють державне управління.

У сучасних умовах найчастіше використовують такі методи кор­поративної реструктуризації підприємств:

— об'єднання (злиття) корпорацій з утворенням нової юридич­ної особи;

— розділення господарського товариства корпоративного типу;

— приєднання господарського товариства корпоративного типу;

— перетворення товариства;

— виділення окремих структурних підрозділів для продажу;

— виділення окремих структурних підрозділів з утворенням на їх базі нових юридичних осіб у формі дочірніх підприємств або господарських товариств;

— створення холдингових компаній та дозволених чинним за­конодавством об'єднань;

— залучення стратегічного інвестора з уступкою йому корпора­тивних прав;

— перепрофілювання підприємства;

— проведення процедури банкрутства підприємства.

У системі антикризового управління важливу роль відіграють банкрутство та санація корпорацій. Якщо поглиблений аналіз по­казує, що за допомогою наведених вище заходів проблема виходу з кризового стану не вирішується, доцільно опрацьовувати можли­вості процедури банкрутства з можливою санацією підприємства. Така ситуація вказує на необхідність провадження другого етапу антикризового управління підприємством — на стадії банкрутства. При цьому слід враховувати, що при банкрутстві можлива ліквіда­ція підприємства як юридичної особи, проте це не означає повного зникнення його основних фондів і такого бізнесу взагалі. Процеду­ра банкрутства в Україні має певне законодавче і нормативне підґрун­тя, яке потребує подальшого вдосконалення, але є певні особливості, на які слід звернути увагу.

Під банкрутством розуміють пов'язану з недостатністю активів у ліквідній формі неспроможність юридичної особи — суб'єкта під­приємницької діяльності задовольнити у встановлений для цього термін пред'явлені до нього з боку кредиторів вимоги і виконати зобов'язання перед бюджетом. Тому підставою для банкрутства є заяви кредиторів або відповідних державних органів до арбітраж­ного суду. Істотною рисою процедури є те, що протягом певного терміну з часу оголошення про порушення справи про банкрутство виявляються не тільки кредитори, які чекають задоволення своїх вимог, а й можливі санатори даного підприємства.

У цілому санація виступає як ряд заходів, спрямованих на врегу­лювання проблеми боргів і фінансового оздоровлення підприємства-боржника, що здійснюються на основі угод учасників цієї процеду­ри. Основні угоди, які можуть укладатися, являють собою угоду між санатором і боржником про переказ боргу, погоджені умови рест­руктуризації статутного капіталу боржника (зміна власності на користь санатора), погоджені умови про виплату санатором боргу кредиторам (форми, терміни, етапність оплати та ін.). Така форма антикризового управління, як санація, приводить до припинення справи про банкрутство, і підприємство може і має продовжувати підприємницьку діяльність з урахуванням чинників, що призвели його до кризового стану.

Збереження бізнесу також виникає за умови, коли капіталу (май­на) підприємства вистачає, щоб задовольнити всі вимоги кредиторів, і того майна, що залишилось, є достатньо для проведення статутної діяль­ності. Проте таких активів має вистачати для функціонування відпо­відної організаційно-правової форми підприємства згідно з чинним законодавством. Так, для акціонерного товариства чи товариства з обмеженою відповідальністю потрібно мати первісний статутний ка­пітал, який не повинен бути меншим від законодавчо визначеного.

 

МОДУЛЬНЕ ПЛАНУВАННЯ

Короткий зміст модуля	Кількість годин	Форми контролю
магістр	спеціаліст
д/в	з/в	д/в	з/в
Заліковий модуль 1. Корпорація як система	лекції	семінари	лекції	семінари	лекції	семінари	лекції	семінари
1. Суть та поняття корпоративного управління 1.1. Економічна природа корпоративного управління 1.2. Об'єкти корпоративного управління в Україні 1.3. Структурні елементи корпоративного управління 1.4. Основні принципи менеджменту корпорації	-	-		-				0,5	Експрес-опитування, тестування, індивідуальне завдання.
2. Господарчі товариства як об’єкт корпоративного управління 2.1. Економічна роль господарчих товариств 2.2. Загальна характеристика господарчих товариств 2.3. Господарчі товариства корпоративного й некорпоративного типу	-	-		-			0,5	0,5
3. Акціонерні товариства: суть і види 3.1. Відкриті й закриті акціонерні товариства 3.2. Особливості формування акціонерного сектора в Україні	-	-		-		0,5	0,5
4. Управління капіталом в корпораціях 4.1. Форми корпоративного капіталу 4.2. Обіг корпоративних цінних паперів як об'єкт управління	-	-		-		0,5	0,5	0,5	Експрес-опитування, тестування, індивідуальне завдання.
5. Державне регулювання корпоративного сектору 5.1. Основні напрями державного регулювання акціонерного капіталу 5.2. Органи державного регулювання корпоративного сектору 5.3. Управління державними корпоративними правами	-	-		-			0,5	0,5
6. Роль депозитарної системи в корпоративному регулюванні 6.1. Суть депозитарної системи 6.2. Види депозитарної діяльності та її суб'єкти 6.3. Особливості переходу власності на корпоративні права	-	-		-				0,5
Заліковий модуль 2. Бізнес-функції корпорації
7. Управління рухом акцій на первинних і вторинних ринках 7.1. Суть управління рухом акцій 7.2. Роль фондової біржі та систем позабіржової торгівлі в регулюванні руху акцій	-	-		-				0,5
8. Фінансові посередники в системі корпоративного управління 8.1. Економічна роль фінансового посередництва 8.2. Основні організаційні форми фінансового посередництва	-	-		-				0,5
9. Загальні організаційні засади корпоративного управління 9.1. Загальна система управління в акціонерних товариствах 9.2. Роль загальних зборів в управлінні корпорацією 9.3. Організаційно-функціональна структура управління акціонерним товариством у період між загальними зборами	-	-		-
10. Внутрішньокорпоративна система управління 10.1. Побудова цілісної системи внутрішньокорпоративного управління 10.2. Відносини учасників 10.3. Регулювання господарсько-організаційних структур корпорації	-	-		-					Експрес-опитування, тестування, індивідуальне завдання.
11. Основні елементи регулювання господарської діяльності корпорації 11.1. Внутрішньокорпоративне регулювання руху акціонерного капіталу 11.2. Управління працею в корпорації 11.3. Регулювання доходів	-	-		-					Експрес-опитування, тестування, індивідуальне завдання.
12. Антикризове корпоративне управління 12.1. Суть антикризового управління 12.2. Заходи з антикризового управління	-	-		-				0,5	Експрес-опитування, тестування, індивідуальне завдання.

ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Метою підготовки самостійної роботи з корпоративного управління є придбання студентами навичок самостійного виконання аналізу з питань регулювання господарської діяльності корпорації, антикризового управління, державного регулювання корпоративного сектору, збору необхідної для цього інформації, її належної обробки, оформлення результатів дослідження.

Самостійна робота студентів за досліджуваним курсом передбачає підготовку індивідуального завдання. Індивідуальне завдання являє собою письмовий звіт, що складається з теоретичного опису за обраною темою для самостійного вивчення.

Самостійну роботу рекомендується виконувати за наступною структурою:

· введення (розкривається актуальність і ціль самостійної роботи);

· основна частина (розглядаються основні теоретичні та практичні положення, які розкривають сутність обраної теми самостійної роботи, державне регулювання в області інтелектуальної власності);

· висновок (формулюються висновки та пропозиції з питань теми).

· список використаних джерел (наводиться перелік джерел літератури, яку було використано при виконанні самостійної роботи).

Тема самостійної роботи студентом вибирається за запропонованою тематикою за його власним бажанням (за умови недублюювання в рамках однієї академічної групи). Майбутньому фахівцеві надається право визначати самостійно тему своєї роботи. У такому випадку вона повинна бути погоджена з лектором.

Обсяг самостійної роботи – 25-30 стандартних сторінок. Для резензування самостійна робота подається на кафедру менеджмента у встановлений строк.

Самостійні роботи, які подаються після встановленого строку, на резензування не приймаються. Не приймаються також на резензування й повертаються для усунення недоліків роботи з порушеннями вимог до оформлення.

Виконані на належному рівні самостійні роботи після їх резензування допускаються до захисту.

 

Розподіл оцінки за виконання самостійної роботи

№	Вид контролю знань	Максимальна кількість балів
1.	повне розкриття теоретичної частини
2.	актуальність фактів процесу дослідження
3.	оформлення роботи
Усього

 

Індивідуальні завдання

1. Проаналізувати динаміку кількості відкритих та закритих акціонерних товариств в Україні за останні п’ять років (представити результати в таблиці). Виявити тенденцію зміни частки відкритих акціонерних товариств (відобразити на круговій діаграмі). Побудувати таблицю «Порівняльна характеристика ВАТ та ЗАТ» за аспектами: 1) система управління; 2) капітал; 3) засновники.

2. Розкрити особливості системи інформації в акціонерному товаристві, її використання та зберігання. Виявити ступінь відповідності порядку надання інформації в АТ чинному законодавству України.

3. Охарактеризувати органи управління акціонерним товариством (скласти органі граму, надати коментарій щодо змін в управлінні, які відбувались протягом останніх двох років). Відобразити практику регулювання конфліктів інтересів у акціонерному товаристві.

4. Описати порядок оформлення трудових відносин з членами органів управління ВАТ та умови оплати праці посадових осіб (форми оформлення трудових відносин, види та форми оплати праці).

5. Описати політику та порядок сплати дивідендів в АТ. За останні два роки привести розрахунки дивідендів по акціях.

6. Охарактеризувати механізм регулювання фондів АТ, порядок їх створення та напрями використання (відобразити практичний механізм за останні 2 роки).

7. Проаналізувати в розрізі регіонів України темпи розвитку корпорацій (АТ) за останні 5 років. Результати представити в таблиці. Скласти таблицю, в якій відобразити частку АТ за галузями економіки.

8. Порівняти методи та форми дивідендної політики на підприємствах України.

9. Проаналізувати наявність та використання локальних нормативних актів на ВАТ/ЗАТ (всі розроблені положення). Систематизувати локальні (внутрішні) нормативні акти за рівнями управління.

10. Кодекс корпоративної поведінки: характеристика змісту. Скласти кодекс поведінки ВАТ.

11. Здійснити порівняльний аналіз прав акціонерів різних країн.

12. Проаналізувати три моделі (американську, японську та німецьку) корпоративних відносин. Порівняльну характеристику за певними елементами оформити в таблиці.

13. Проаналізувати та надати оцінку досвіду корпоративного управління в постсоціалістичних країнах (Україна, Росія, Польща).

14. Проаналізувати порядок роботи правління АТ: автономність роботи членів правління, взаємодія в інтересах єдиної стратегії товариства, підготовка та проведення засідань правління, відповідальність членів правління.

15. Дослідити форми залучення та формування фінансових ресурсів АТ (цінні папери, умови їх використання, види).

16. Характеристика депозитарної системи України і, зокрема, в АТ.

17. Проаналізувати різні підходи до визначення «корпоративне управління» і скласти перелік форм господарювання, визначених законодавчими актами України. Визначити, які з форм господарювання по своїх ознаках можна віднести до корпоративних. Звіт доцільно надати в табличній формі.

18. Оцінити особливості, країни розповсюдження, учасників, структуру володіння акціями, моніторинг діяльності, форми фінансування, склад ради директорів, порядок розкриття інформації і т.д. відповідних моделей корпоративного управління. Скласти таблицю порівняльних характеристик моделей корпоративного управління.

19. Скласти довідку-характеристику АТ, оцінити особливості діяльності і руху акцій, переходу контрольного пакету акцій в результаті додаткової емісії акцій, скупки акцій і т.п.

Довідку-характеристику скласти по наступній схемі:

ü загальні відомості: найменування АТ, місцезнаходження АТ, перелік загальних відомостей;

ü показники, які характеризують економічний і фінансовий стан: величина акціонерного капіталу, активів, продажів, число зайнятих, місце в списку провідних компаній країни і світу;

ü історія заснування і особливості розвитку: рік створення, характеристика основних етапів організаційних перетворень АТ і т.д.;

ü номенклатура вироблюваної і реалізованої продукції: основні товари або групи товарів, напрям спеціалізації, номенклатура експорту і імпорту;

ü виробнича і матеріально-технічна база: виробничі підрозділи і їх потужність, збутова мережа і т.д.;

ü акціонерний капітал: розподіл акцій між власниками, контрольний пакет акцій, його приналежність і власники;

ü акції: кількість акцій, дані про емісію акцій, номінальна і ринкова вартість акцій, розмір дивідендів, ринкова капіталізація.

20. Вивчити суть агентської теорії, оцінити еволюцію акціонерної форми господарювання на прикладі окремих країн і регіонів світу, в т.ч. країн з перехідною економікою. Вивчити особливості формування акціонерного сектору в Україні. Скласти таблицю порівняльних статистичних даних України по структурі власності, числу акціонерних товариств, вироблюваної ними продукції, одержаного прибутку і ін. показників за останні 2-3 роки.

4.2. Перелік тем для виконання самостійної роботи

1. Створення і проблеми розвитку корпоративного сектору в Україні.

2. Особливості управління державними корпоративними правами в Україні.

3. Історія виникнення акціонерної форми господарювання.

4. Методи вирішення кризових ситуацій між менеджментом і найнятими робітниками в системі корпоративного управління.

5. Менеджмент вищої ланки: правове закріплення прав і обов'язків, методи стимулювання їх роботи в корпоративному секторі.

6. Акції, їх види і особливості обігу в Україні.

7. Статутний капітал як основа створення і функціонування корпорації.

8. Власний капітал акціонерного товариства: склад, оптимальна структура, методи оцінки.

9. Формування, розподіл і використання прибутку АТ.

10. Захист прав акціонерів: правові і економічні основи.

11. Роль, види і стан фінансового посередництва в системі корпоративного управління на Україні.

12. Система корпоративного управління в США.

13. Система корпоративного управління в Німеччині.

14. Система корпоративного управління в Японії.

15. Міжнародні стандарти корпоративного управління.

16. Фінансовий моніторинг корпоративних утворень.

17. Особливості формування і розвитку фондового ринку в Україні.

18. Депозитарна система в Україні (особливості становлення і розвитку).

19. Проблеми і перспективи продажів найкрупніших пакетів акцій на фондовому ринку України.

20. Про проблеми вдосконалення законодавства у сфері корпоративного управління.

4.3. Рекомендована література для виконання самостійної роботи

1. Анализ и комментарий корпоративного законодательства и судебной практики / Добровольский В.И. - М.: Волтерс Клувер, 2007. - 464 c.

2. Афанасьев В.Г. Научное управление обществом. М., 1968.

3. Введение в немецкое право / Жалинский А.Э., Рерихт А.А. - М.: Спарк, 2001. - 767 c.

4. Гаврилова Т.В. Акционерная собственность и корпоративное управление // Собственность в ХХ столетии. К 80-летию академика В.А. Виноградова. - М.: РОССПЭН, 2001. - С. 627-646

5. Гололобов Д.В. Акционерное общество против акционера: противодействие корпоративному шантажу. М., 2004.

6. Гражданское право. Учебник. Т. 2: Полут. 2 / Витрянский В.В., Ем В.С., Козлова Н.В., Корнеев С.М., и др.; Отв. ред.: Суханов Е.А. - М.: БЕК, 2000. - 544 c.

7. Губин Е. Шиткина И.С «Холдинги: правовое регулирование и корпоративное управление» // Хозяйство и право. - М., 2006, № 5. - С. 135-144

8. Долинская В.В. АО: общая характеристика и основные проблемы // Закон. - М.: Известия, 2004, № 9. - С. 47-55

9. Долинская В.В. Корпоративное управление // Государство, право и управление. Материалы IV - й Всероссийской научно-практической конференции, 23 апреля 2004 г.. - М.: Изд-во ГУУ, 2004, Вып. 2. - С. 62-66

10. Долинская В.В. Корпоративное управление: история, современное состояние, перспективы развития: Право России: новые подходы // Возможности адаптации зарубежного опыта: Право России: новые подходы. Сборник научных статей. - Саратов: Научная книга, 2005, Вып. 1. - С. 154-172

11. Долинская В.В. Акционерное право. М. 2005.

12. Долинская В.В. Государственный контроль за осуществлением предпринимательской деятельности // Предпринимательство: пределы государственно-правового вмешательства: Материалы конференции. М., 2001. С. 18 - 25.

13. Инвестиционное право. Учебник / Гущин В.В., Овчинников А.А. - М.: Эксмо, 2006. - 688 c.

14. Использование оценок регулирующего воздействия для совершенствования корпоративного законодательства / Авдашева С.Б., Кокорев Р.А., Крючкова П.В., Плаксин С.М., и др.; Под ред.: Кокорев Р.А., Шаститко А.Е. - М.: ТЕИС, 2006. - 255 c.

15. Кирдякин А.А. Корпоративный шантаж (гринмейл) и методы борьбы с ним//Современное право. 2002. N 5. С. 15-21.

16. Килячков А. Корпоративное управление как фактор привлечения и защиты инвестиций//Рынок ценных бумаг. 2003. N 4. С. 50-53.

17. Кодекс корпоративного поведения. Корпоративное поведение в России/Под ред. И.В. Костикова. М., 2003.

18. Корпоративное право. Право хозяйственных товариществ и обществ: Учебник для вузов / Кашанина Т.В. - М.: Инфра-М-НОРМА, 1999. - 815c.

19. Корпоративное право Великобритании. Законодательство. Прецеденты. Комментарии / Кибенко Е.Р. - Киев: Юстиниан, 2003. - 386 c.

20. Корпоративная реформа и гармонизация корпоративного законодательства России и ЕС / Астапович А., Бестужева О., Вайнштейн Д., Гутброд М., и др.; Отв. ред.: Астапович А.. - 2-е изд., испр. - М.: Волтерс Клувер, 2007. - 168 c.

21. Корпоративное управление: обеспечение и защита права акционеров на информацию (российский и англо-американский опыт) / Кравченко Р.С. - М.: Спарк, 2002. - 112 c.

22. Костиков И.В. Российский Кодекс корпоративного поведения: инструмент для практической деятельности. М., 2003.

23. Могилевский С.Д., Самойлов И.А. Корпорации в России: Правовой статус и основы деятельности: учеб. пособие. - «Дело», 2006.

24. Могилевский С.Д. Органы управления хозяйственными обществами: Правовой аспект: Монография. М., 2001.

25. Ожегов С.И. Словарь русского языка. М., 1989.

26. Олейников А.В. Образование юридических лиц (на примере хозяйственных обществ): Автореф. дисс. на соиск.уч.степ. канд. юрид. наук. Саратов, 2001.

27. Правовое регулирование холдинговых объединений. Учебно-методическое пособие / Шиткина И.С. - М.: Волтерс Клувер, 2006. - 264 c.

28. Правовой статус исполнительных органов хозяйственных обществ. Дисс. на соиск. уч. степ. канд. юрид. наук: 12.00.03 / Серебрякова А.А. - Ульяновск, 2005. - 197 c.

29. Предпринимательство (правовые основы) / Кашанина Т.В. - М.: Юрид. лит., 1994. - 176 c.

30. Принципы корпоративного управления ОЭСР/»www.ricd.ru».

31. Приходина Ю.А. От качества корпоративного управления - к инвестиционной привлекательности компаний//Право и экономика. 2003. N 5. С. 35-41.

32. Реформа собственности в России: на пути из прошлого в будущее / Радыгин А.Д. - М.: Республика, 1994. - 159 c.

33. Рубеко Г.Л. Правовой статус органов управления акционерных обществ: Автореф. дисс. на соиск. уч. степ. канд. юрид. наук. Ростов н/Д, 2004.

34. Теория, структура, стратегия развития корпоративного управления в России / Ковалев В.Р. - С.-Пб.: СПбГУЭФ, 2005. - 180 c.

35. Тихомиров Ю. Корпоративное управление. Правовые аспекты // Право и экономика. - М.: Юрид. Дом «Юстицинформ», 2003, № 3. - С. 18-21

36. Тихомирова Л.В., Тихомиров М.Ю. Юридическая энциклопедия / Под ред. М.Ю. Тихомирова. М., 1997.

37. Ткаченко И.Н. Корпоративное управление. Учебное пособие. Екатеринбург, 2001.

38. Управление и корпоративный контроль в акционерном обществе. Практическое пособие / Бакшинскас В.Ю., Губин Е.П., Карелина С.А., Ломакин Д.В., и др.; Под ред.: Губин Е.П. - М.: Юристъ, 1999. - 248 c.

39. Формирование механизмов корпоративного управления в переходных экономиках. Дисс. на соиск. уч. степ. канд. экон. наук: 08.00.14 / Розинский И.А. - М., 2000. - 194 c.

40. Хозяйственные товарищества и общества: правовое регулирование внутрифирменной деятельности. Учебник / Кашанина Т.В. - М.: Инфра-М, Кодекс, 1995. - 543 c.

41. Холдинги. Правовой и управленческий аспекты / Шиткина И.С. - М.: Городец-издат, 2003. - 368 c.

42. Холдинги: правовое регулирование и корпоративное управление. Научно-практическое издание / Шиткина И.С. - М.: Волтерс Клувер, 2006. - 648 c.

43. Холт К. Европейское корпоративное право и немецкое законодательство // Корпоративный юрист. - М.: Волтерс Клувер, 2006, № 7. - С. 30-33

4.4. Графік виконання і захисту самостійної роботи