Особливості переходу власності на корпоративні права

Перехід прав власності на акції та паї залежить від видів госпо­дарських товариств. Механізм переходу прав власності в товари­ствах з обмеженою відповідальністю закладено в їхніх статутних документах. Державний сектор має свою нормативну базу і відповідно свою специфіку відносин власності. Перехід прав власності в акці­онерних товариствах також має свої відмінності. Вони залежать від установчих документів і внутрішньокорпоративних норм, які ма­ють свої специфічні особливості, але у рамках законодавчої бази. Базовим положенням щодо переходу власності є те, що корпора­тивні права громадян — це приватна власність, з якою вони можуть здійснювати дії, властиві цій формі власності. Корпоративні права держави та юридичних осіб (господарських товариств) виступають відповідно державною та колективною власністю і регулюються відповідно до цих форм власності.

Підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокумен­тарній формі — виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надавати власнику цінних паперів. Проте слід мати на увазі, що виписка з рахунка у цінних паперах не може бути предметом угод, що тягнуть за собою перехід права власності на цінні папери. Крім того, угоди щодо цінних паперів не підлягають нотаріальному посвідченню, якщо інше не передбачено законодав­ством чи угодою сторін.

Іменні цінні папери, випущені в документарній формі (якщо умовами емісії спеціально не зазначено, що вони не підлягають пе­редачі), передаються новому власнику шляхом повного індосамен­ту. У разі відчуження знерухомлених іменних цінних паперів пра­во власності переходить до нового власника з моменту зарахування їх на рахунок власника у зберігача.

Рух акцій на пред'явника, оскільки по них не ведеться поіменно­го реєстру, провадиться через розрахунки як безготівковими плате­жами (що в умовах України здійснюється рідше), так і готівкою.

Існування значного тіньового сектору створює умови для руху вели­ких грошових коштів поза офіційним обігом. Акції на пред'явни­ка купуються часто без дотримання правил купівлі-продажу і без оформлення таких угод в офіційних органах, тим більше, що такої законодавчої норми, як обов'язкове посвідчення руху цінних па­перів нотаріатом, немає.

Кліринговий депозитарій для здійснення грошових розрахунків за угодами щодо цінних паперів зобов'язаний користуватися по­слугами, що надають розрахункові банки на основі відповідного до­говору, типова форма якого затверджується Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку і Національним банком Украї­ни. В цілому депозитарій може вибирати вільно такий розрахунко­вий банк або банки, які його влаштовують. Вимоги до такого розра­хункового банку встановлено положенням, що затверджується Дер­жавною комісією з цінних паперів та фондового ринку і Національ­ним банком України. Депозитарій може обслуговувати клієнтів за схемою, яка не передбачає грошового регулювання. Депозитарій може надавати можливості руху цінних паперів по рахунках, але не контролює процес грошових розрахунків. Це насамперед стосується угод, де не виникають грошові відносини — дарування, міни, а та­кож угод, де розрахунки здійснюються з відстрочкою.

Правила та операційні стандарти клірингу і розрахунків за уго­дами щодо цінних паперів затверджуються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Правила та операційні стан­дарти грошового клірингу та розрахунків за операціями з цінними паперами затверджуються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком Украї­ни і Міністерством фінансів України. Тому слід мати на увазі, що операції щодо угод переходу прав власності на цінні папери перед­бачають сплату державного мита у розмірі 0,2 відсотка від суми угоди, яка зазначена в договорі. При цьому суму державного мита сплачує, як правило, продавець, який від свого імені реалізує цінні папери, хоч у договорах купівлі-продажу така відповідальність може бути перекладена на покупця. Крім того, при обміні цінних паперів на інші цінні папери виникає ситуація, коли кожна з сторін угоди сплачує по 0,2 відсотка від суми майна, яке він дає в обмін. При викупі акціонерним товариством власних акцій у акціонерів та­кож сплачується державне мито за ставкою 0,2 відсотка від суми, яка зазначена в угоді.

Змістовий модуль 2