Роль загальних зборів в управлінні корпорацією

Реалізація управлінських функцій акціонером здійснюється голосуванням на загальних зборах. Звичайно, можлива реалізація, коли акціонер вибирається у виборні органи товариства і здійснює свої повноваження, але зрозуміло, що таких учасників корпоративних відносин є небагато. Одним із важливих положень українського за­конодавства є те, що голосування на установчих та загальних зборах проводиться за принципом: "одна акція — один голос". Річ у тім, що до 1997 р. такого положення не існувало, що давало можливість включати до установчих документів вимоги про голосування тільки пакетами акцій. У таких випадках голосувати могли лише власни­ки певних пакетів акцій, що не давало змоги дрібним акціонерам здійснювати свої управлінські функції. Зараз норма голосування "одна акція — один голос" є законодавчо визначеною. Реально вона не дуже вплинула на можливості дрібних інвесторів, оскільки мала кількість голосів дає малі можливості, але з погляду деяких фор­мальних моментів — присутності на зборах, виступів, запитань, вона дещо поліпшила їх стан. В інших країнах можуть існувати й існу­ють деякі особливості голосування.

У корпоративному управлінні важливим моментом є встанов­лення періодичності скликання зборів. Як правило, регуляторною базою переважної більшості країн закладена норма, відповідно до якої загальні збори акціонерів скликаються не рідше як один раз на рік, якщо інше не передбачено статутом товариства.

В Україні діє законодавче положення, згідно з яким позачергові збори мають бути скликані виконавчим органом на письмову вимо­гу ради акціонерного товариства (спостережної або наглядової ради) або ревізійної комісії. При цьому виконавчий орган акціонерного товариства зобов'язаний протягом 20 днів з моменту отримання пись­мової вимоги прийняти рішення про скликання позачергових зборів з порядком денним, запропонованим радою акціонерного товариства (спостережною або наглядовою радою) або ревізійною комісією.

Для проведення зборів, як правило, створюється організаційна комісія, яку очолює член правління або голова правління АТ. Іноді таку функцію покладають на спостережну (наглядову) раду. Слід мати на увазі, що для проведення загальних зборів треба зробити оголошення для акціонерів не менше ніж за 45 днів до проведення зборів. Про проведення загальних зборів акціонерів держателів імен­них акцій повідомляють персонально передбаченим статутом спо­собом. Це можуть бути листи, загальні оголошення на підприєм­ствах, телефонні дзвінки. Найбільш правильною і поширеною є розсилка листів з запрошеннями та оголошеннями про збори, які мо­жуть бути пред'явлені як персональне письмове повідомлення.

Існує положення, відповідно до якого загальні збори не мають права приймати рішення з питань, не включених до порядку денно­го. Досить часто в оголошеннях про проведення загальних зборів можна побачити питання "різне", що є не коректним. До цього пункту регламенту проведення зборів можна включати багато різних пи­тань, але його вразливим місцем є можливість оскарження прий­няття цього питання будь-яким акціонером, оскільки воно не було винесене до порядку денного. Тому керівництву АТ бажано чітко визначати питання, що виносяться на розгляд і голосування. Що стосується АТ, які створювались у процесі приватизації, то на перші загальні збори мали обов'язково виноситись питання згідно з Державними програмами приватизації на певний рік, в яких був опуб­лікований їх перелік.

Оскільки кожні збори мають чітко визначений перелік питань, які пропонуються до обговорення, а також включають звіти вико­навчих та наглядових органів АТ, для ефективного проведення зборів акціонерам до їх скликання має бути надана можливість ознайоми­тись з документами, пов'язаними з порядком денним. Як правило, для цього вивішуються такі матеріали на дошках оголошень, іноді ці документи знаходяться у правлінні й акціонерам дають змогу працювати з ними. В цілому цей елемент управління також потре­бує конкретизації.

При проведенні зборів акціонери мають право висловлювання свої думки з будь-яких питань порядку денного. Для того щоб підня­ти нові питання, будь-який з акціонерів має право вносити свої про­позиції щодо порядку денного загальних зборів не пізніш як за 30 днів до їх скликання. Рішення про включення цих пропозицій до порядку денного приймається виконавчим органом товариства або наглядовою радою. Пропозиції акціонерів, які володіють більш як 10 відсотками голосів, вносяться до порядку денного обов'язко­во. Причому рішення про зміни в порядку денному мають бути доведені до відома всіх акціонерів не пізніш як за 10 днів до прове­дення зборів у порядку, передбаченому статутом.

Реєстрація акціонерів (їх представників), які прибули для участі у загальних зборах, здійснюється згідно з реєстром акціонерів у день проведення загальних зборів виконавчим органом акціонер­ного товариства або реєстратором на основі укладеного з ним дого­вору. Реєстрація акціонерів — власників акцій на пред'явника відбу­вається на основі пред'явлення ними цих акцій (сертифікатів акцій) або виписок з рахунку в цінних паперах. Право участі у загальних зборах акціонерів мають особи, які є власниками акцій на день про­ведення загальних зборів (крім випадку проведення установчих зборів).

Для правильного проведення зборів крім реєстраційної комісії оргкомісія повинна обов'язково сформувати протокольну та лічильну комісії. На зборах обов'язково ведеться протокол, який є офіційним документом, і підписується головою зборів та секретарем. Він має відображувати увесь перебіг зборів. Крім того, всі рішення прийма­ються прямим голосуванням, і лічильна комісія підраховує кількість голосів "за" — "проти". Чисельність членів комісій залежить від величини АТ і кількості акціонерів.

Практика показує, що на зборах доцільно голосувати починаючи з "проти", оскільки голосів "проти" у переважній більшості випадків буває менше, ніж "за". Проте це не виключає можливості й іншого порядку постановки питань.

Одним із найважливіших питань корпоративного управління є співвідношення повноважень і відповідальності усіх органів та по­садових осіб товариства. Існує багато приписів щодо прав зборів, спостережних органів, виконавчих дирекцій. Функції зборів і органів, які здійснюють управління корпораціями в періоди між зборами, різні. Наприклад, у США приписи щодо проведення зборів також не однакові для всіх штатів. У розвинутих європейських країнах вони мають більшу правову регламентацію, хоча і тут існують значні відмінності.

В Україні законодавчо визначена компетенція різних органів управління, хоча в межах існуючих приписів є широке поле для різного тлумачення. Регуляторною системою 1991 р. визначено, що до компетенції загальних зборів (не слід забувати про відмінності установчих і загальних зборів) акціонерного товариства належать:

а) визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання;

б) внесення змін до статуту товариства;

в) обрання та відкликання членів ради акціонерного товариства
(спостережної ради);

г) обрання та відкликання членів виконавчого органу та ревізій­ної комісії;

д) затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів
і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, термін і
порядок виплати частки прибутку (дивідендів), визначення поряд­ку покриття збитків;

є) створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій і представництв, затвердження їх статутів та положень;

є) винесення рішень про притягнення до майнової відповідаль­ності посадових осіб органів управління товариства;

ж) затвердження правил процедури та інших внутрішніх доку­ментів товариства, визначення організаційної структури товариства;

з) вирішення питання про придбання акціонерним товариством
акцій, що випускаються ним;

и) визначення умов оплати праці посадових осіб акціонерного товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв;

і) затвердження договорів (угод), укладених на суму, що переви­щує зазначену в статуті товариства;

ї) прийняття рішення про припинення діяльності товариства, при­значення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

Усі ці повноваження є важливими, але частину з них можуть і повинні виконувати органи, що керують у періоди між зборами.

Тому виходячи із складу акціонерів і їх завдань статутом товари­ства до компетенції загальних зборів, з одного боку, можуть бути віднесені й інші питання, а з другого — деякі повноваження мо­жуть бути передані зборами до компетенції спостережної ради або правління. Законодавчо існує заборона передачі повноважень лише щодо пунктів "б", "д", "є", "ї", які належать до виключної компе­тенції загальних зборів акціонерів і не можуть бути передані іншим органам товариства. Крім того, існують важливі питання діяль­ності АТ, які можуть визначати подальшу долю товариства і його власників. Це такі питання, як:

а) зміна статуту товариства;

б) прийняття рішення про припинення діяльності товариства;

в) створення та припинення діяльності дочірніх підприємств, філій
та представництв товариства.