Форми корпоративного капіталу

Існують різні підходи до визначення капіталу корпорації, іноді його називають "реальний капітал", іноді - "власний капітал".

Капітал, що представлений цінними паперами акціонерного товариства давно одержав назву фіктивного капіталу. Реальний, або власний, капітал, як правило, відрізняється від статутного фонду й включає статутний фонд, резервний фонд, капіталізовану прибуток, інші надходження.

Для залучення додаткового засобу або для приведення статутного фонду у відповідність із активами АТ досить часто здійснює збільшення статутного фонду. Якщо суспільство має райдужні перспективи й хоче здійснити якісь інвестиційні проекти через залучення додаткових засобів і при цьому будуть змінюватися власники корпоративних прав на майно цього суспільства, воно збільшує статутний фонд і за рахунок цього збільшення залучає засоби нових акціонерів. Можлива ситуація, при якій акціонерне товариство здійснює додаткову емісію для власних акціонерів, які хочуть додатково інвестувати "своє" підприємство, при цьому застосовуються різні методи, щоб не втратити існуючого співвідношення власників і стану контролю над фірмою.

При приведенні статутного фонду до розмірів реального капіталу (активів) залежно від їхнього співвідношення можуть або збільшувати, або зменшувати статутний фонд. Це використається іноді для зміни співвідношення прав власності, випуску додаткових акцій, а іноді для підвищення номінальної вартості акцій. Не є виключенням випадки вилучення акцій з обігу (анулювання), а також зменшення номінальної вартості акцій.

У сучасних умовах формування статутних фондів все більшою мірою має потребу в реальній оцінці внесків учасників. Тому варто чітко визначитися зі способами формування капіталу АТ. Так, тривалий час внески оцінювалися й оцінюються за згодою сторін, які створюють суспільство, і затверджуються загальними зборами суспільства. При оцінці іноземних інвестицій, а також у тому випадку, якщо співзасновником виступало державу, застосовується поняття "на основі цін міжнародних ринків або ринку України".

Важливою особливістю є те, що при формуванні статутних фондів внески у вигляді коштів й основних фондів, які надають корпоративні права, не обкладають податками (ні податком на прибуток, ні податком на додану вартість). Майно, що ввозять у статутний фонд підприємств із іноземними інвестиціями у вигляді господарчих товариств, звільняється від сплати ввізного мита. Щодо основних фондів, які були передані в статутний фонд, то при їхньому використанні у виробничій діяльності амортизаційні відрахування стягуються.

Доцільно мати на увазі те, що досить часто здійснювалася оцінка внеску за такою домовленістю сторін, при якій величина вартості в кілька разів перевищувала (іноді була й меншою) реальну цінність внеску. Отже, створювалися акціонерні товариства й інші види суспільств із реальними статутними фондами, оскільки вносилося майно, що оцінювалося значно вище чим реальна його вартість.

Характерною рисою формування первісного капіталу АТ є те, що для формування статутного фонду забороняється також використати засоби, отримані в кредит і під заставу. Справа в тому, що для формування статутного фонду досить просто було взяти кредит, за його рахунок сформувати статутний фонд і після реєстрації АТ віддати цей кредит з того самого статутного фонду. У цьому випадку АТ залишалося з усіма ознаками суспільства і юридичної особи, але без капіталу, від чого страждали учасники АТ, особливо дрібні акціонери, які вкладали реальні кошти, уважаючи, що суспільство згодом буде мати значні матеріально-фінансові можливості, у той час як статутного фонду в ньому могло вже й не бути.