ТОП 10:

Стаття 348. Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця



Вбивство або замах на вбивство працівника правоохоронного органу чи його близьких родичів у зв'язку з виконанням цим працівником служ­бових обов'язків, а також члена громадського формування з охорони гро­мадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх діяльністю щодо охорони громадського порядку —

караються позбавленням волі на строк від дев'яти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.

 

1. Суспільна небезпечність цього злочину полягає в тому, що він не

тільки порушує нормальну діяльність правоохоронних органів та громадсь­ких об'єднань, а ще й спрямований на позбавлення життя працівників пра­воохоронних органів або членів громадського формування з охорони гро­мадського порядку і державного кордону або військовослужбовців у зв'язку з їх діяльністю щодо охорони громадського порядку.

2. Потерпілими від злочину можуть бути працівники правоохоронних ор­ганів (див. коментар до ст. 342 КК), їх близькі родичі (див. ч. 2 ст. 2 Зако­ну України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних ор­ганів» від 23 грудня 1992 р. № 3781-XII), члени громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону та військовослуж­бовці (див. коментар до ст. 342 КК).

Посягання на життя громадського чи державного діяча, вчинене у зв'язку з їх державною чи громадською діяльністю, слід кваліфікувати за ст. 112 КК.

Аналогічні дії щодо інших представників влади чи громадськості, а також службових осіб і окремих громадян кваліфікуються за п. 8 ч. 2 ст. 115 КК.

Стаття 348 КК є спеціальною нормою щодоп. 8 ч. 2 ст. 115 КК (умисне вбивство особи чи її близького родича 'у зв'язку з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку). Згідно із загальною теорією кваліфікації злочинів при конкуренції загальної та спеціальної норм перева­га надається спеціальній нормі, отже, вбивство або замах на вбивство зазна­чених в диспозиції ч. 1 ст. 348 КК осіб за наявності умов, передбачених ст. 348 КК, повністю охоплюються цією статтею.

3. З об'єктивної сторони злочин полягає у посяганні на життя працівни­ка правоохоронного органу чи його близьких родичів або члена громадсько­го формування, або військовослужбовця.

Посяганням на життя є умисне вбивство або замах на умисне вбивство хоча б однієї із зазначених у ст. 348 КК осіб (абз. 1 п. 14 постанови ПВСУ «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів та працівників правоохоронних органів»).

Форми і способи посягання на життя потерпілих для кваліфікації значен­ня не мають.

Погроза вбивством зазначеним у ст. 348 КК особам не підпадає під озна­ки даної статті. Така погроза залежно від обставин справи підлягає кваліфікації як погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу за ст. 345 КК або як злочин проти особи за ст. 129 КК. Злочин, передбачений ст. 348 КК, з об'єктивної сторони має місце лише тоді, коли посягання на зазначених осіб вчинено у зв'язку з їх службовою діяльністю або громадсь­кою діяльністю щодо охорони громадського порядку.

Під виконанням службових обов'язків працівником правоохоронного орга­ну слід розуміти дії, пов'язані із провадженням дізнання, досудового слідства, з охороною громадського порядку, навколишнього природного се­редовища, здійсненням різноманітних перевірок, запобіганням злочинам та іншим правопорушенням тощо.

Службові обов'язки працівника правоохоронного органу —це обов'язки, передбачені відповідними законами та підзаконними актами, що регламен­тують правозастосовні та правоохоронні функції потерпілих. Докладніше про поняття «виконання службових обов'язків» та «службові обов'язки» див. коментар до ст. 342 КК.

Для складу злочину, передбаченого ст. 348 КК, не вимагається, щоб по­терпілий вживав будь-яких заходів до винного. Достатньо встановити, що посягання на життя працівника правоохоронного органу або члена громадсь­кого формування, або військовослужбовця було вчинене у зв'язку з їх діяль­ністю щодо виконання службових обов'язків чи охорони громадського по­рядку.

Посягання на життя працівника правоохоронного органу з метою заво-лодіння табельною зброєю слід кваліфікувати за п. 9 ч. 2 ст. 115 КК як вбив­ство з метою полегшити вчинення іншого злочину і за ч. З ст. 262 КК як розбій з метою викрадення вогнепальної зброї.

Для кваліфікації посягання на життя працівника правоохоронногооргануза ст. 348 КК не має значення, чи перебував потерпілий у цей момент при ви­конанні обов'язків, чи ні (наприклад, був у відпустці). Але якщо вбивство або замах на вбивство вчинене не у зв'язку зі службовою діяльністю або громадсь­кою діяльністю щодо охорони громадського порядку (наприклад, на ґрунті не­приязних стосунків або з ревнощів), то ст. 348 КК не застосовується.

4. Злочин вважається закінченим з моменту замаху на життя зазначених у ст. 348 КК осіб, незалежно від настання будь-яких наслідків. При цьому умисні дії, спрямовані на вбивство зазначених осіб, належить кваліфікувати за ст. 348 КК без посилання на ст. 15 КК. Фактичне заподіяння тілесного ушкодження будь-якого ступеня тяжкості за наявності умислу на вбивство не вимагає самостійної юридичної оцінки, оскільки вони є способом вчинен­ня посягання на життя працівника правоохоронного органу, а також члена громадського формування або військовослужбовця. Розробка плану злочин­них дій, підшукування співучасників, знарядь для вчинення злочину та інші підготовчі дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 14 і ст. 348 КК.

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною формою ви­ни. Винний усвідомлює, що посягає на життя працівника правоохоронного органу або його близьких родичів у зв'язку з виконанням працівником службових обов'язків, члена громадського формування з охорони громадсь­кого порядку і державного кордону чи військовослужбовця у зв'язку з їх діяльністю щодо охорони громадського порядку, передбачає настання смерті названих осіб внаслідок своїх дій і бажає або свідомо допускає її настання.

Замах на умисне вбивство осіб, зазначених у ст. 348 КК, може бути вчине­но тільки з прямим умислом (ч. 1 ст. 15 КК).

6. Суб'єктом злочину є особа, яка досягла 14-ти років.







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-10; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.237.183.249 (0.007 с.)