ТОП 10:

Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, у пияцтво, у заняття жебрацтвом, азартними іграми —



карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

 

1. Суспільна небезпечність цього злочину полягає в тому, що дії, які його утворюють, посягають на суспільні відносини, що забезпечують основні принципи суспільної моральності у сфері належного інтелектуального, мо­рального та фізичного розвитку і виховання неповнолітніх. Такі дії дорос­лих згубно впливають на молоде покоління, спричиняють шкоду інтелекту­альному і фізичному розвитку неповнолітніх, деформують в їхній свідомості моральні цінності, прищеплюють їм асоціальні ідеї, аморальні погляди, на­вички. Про важливість захисту інтересів неповнолітніх від таких посягань свідчать і заходи вищих державних органів влади. Прикладом тому є Закон України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 р. № 2402-ПІ (ст. 10), згідно з яким держава здійснює захист дітей від усіх форм насильства, за­лучення до вчинення злочинів, примушування до жебрацтва, бродяжництва, втягнення до азартних ігор тощо. А Указ Президента України «Про додат­кові заходи щодо запобігання дитячій бездоглядності» від 28 січня 2000 р. № 113/2000 зобов'язує ряд міністерств, Державний комітет молодіжної по­літики та місцеві органи влади вжити заходів щодо запобігання проявам злочинності серед дітей, своєчасно виявляти осіб, які втягують не­повнолітніх у злочинну діяльність, пияцтво, жебракування, та притягати їх до відповідальності.

У вирішенні цих завдань значна родь належить і заходам кримінально-правового впливу.

2. Об'єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 304 КК, утворює втяг­нення неповнолітніх у зазначені в диспозиції цієї статті види діяльності. Слід мати на увазі, що застосоване в законі словосполучення «втягпення не­повнолітніх у злочинну діяльність...» не означає обов'язковості втягнення кількох неповнолітніх у вчинення певного злочину, і тим більше не свідчить про необхідність втягнення у множинність таких дій. Воно означає лише різноманітність видів злочинної та інших різновидів діяльності і охоплює втягнення як одного, так і кількох неповнолітніх (неповнолітній — це осо­ба, яка не досягла 18-річного віку).

Втягнення неповнолітнього в таку діяльність — це психічний чи фізич­ний вплив на нього, вчинений дорослою особою з метою схилити його до вчинення злочину або до участі в ньому в ролі співвиконавця або пособни-ка чи в інших антигромадських діях. Таке втягнення пов'язане з безпосе­реднім впливом на неповнолітнього і може бути вчинене способом погрози, шантажу, обману, переконання, поради, обіцянки тощо. Погроза полягає в залякуванні заподіянням неповнолітньому або його близьким будь-якої шкоди. За своїм характером вона має бути реальною, тобто такою, що здат­на достатньо вплинути на підлітка. Шантаж полягає в загрозі поширення про потерпілого відомостей, які він вважає за необхідне зберегти в таємниці. При цьому не має значення достовірність чи недостовірність фактів, поши­ренням яких загрожує винний. Обманом визнається навмисне перекручення обставин або приховання істини для того, щоб ввести підлітка в оману і тим самим спонукати його до вчинення злочину чи участі в ньому. Обіцянка як спосіб втягнення означає прийняття суб'єктом на себе певних зобов'язань, незалежно від того, чи має він намір виконати (навчити керувати мотоцик­лом або прийомам спортивної боротьби, обіцяти дружбу, захист від інших підлітків тощо). Втягнення може бути вчинене і будь-яким іншим способом, як, наприклад, порадою шляхом участі у вчиненні злочину вирішити свою проблему, розмовами з підлітками про романтику і «переваги» злочинного чи іншого антигромадського образу життя, його підкупом різними подарун­ками тощо.

У разі, коли втягнення неповнолітнього до злочинного або інших видів антигромадської діяльності вчиняється способом фізичного впливу, який супроводжується причиненням йому тяжкого чи середньої тяжкості тілесного ушкодження або вчиненням іншого більш тяжкого злочину, дії винного не­обхідно кваліфікувати за сукупністю злочинів.

3. У тих випадках, коли доросла особа залучає до вчинення злочину підлітка, який не досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність, він (незалежно від характеру його дій) визнається виконавцем цього злочи­ну і вчинене ним повинне бути кваліфіковане за ст. 304 і за тією стат­тею КК, яка передбачає відповідальність за вчинене підлітком діяння (див. коментар до ч. 2 ст. 27 КК). А доросла особа, яка залучила до вчинення зло­чину неповнолітнього, який досяг віку кримінальної відповідальності, по­винна відповідати за ст. 304 і за тією статтею КК, що передбачає відпові­дальність за вчинений спільно з підлітком злочин.

4. Якщо неповнолітній вчинив лише готування до злочину чи замах на злочин або на цьому етапі добровільно відмовився від його подальшого вчи­нення, доросла особа має відповідати за ст. 304 КК і відповідно за готуван­ня (крім готування до злочину невеликої тяжкості) або замах на вчинення злочину. У випадку невдалого підмовництва неповнолітнього до вчинення злочину дії дорослої особи також мають бути кваліфіковані за ст. 304 КК і за готування до злочину, до вчинення якого він невдало підбурював під­літка.

5. Об'єктивна сторона цього злочину має місце і при втягненні не­повнолітнього у пияцтво, у заняття жебрацтвом або азартними іграми. Зміст поняття втягнення в ці види антигромадської діяльності нічим не відрізняється від втягнення у злочинну діяльність.

6. Втягненням у пияцтво визнаються умисні дії дорослої особи, безпосе­редньо спрямовані на збудження (появу) у неповнолітнього бажання систе­матично вживати спиртні напої, частіше — це спільне з неповнолітнім вжи­вання таких напоїв. Однак систематичність утворюють не тільки епізоди безпосереднього втягнення підлітка до вживання спиртних напоїв, а й залу­чення до вживання таких напоїв шляхом їх придбання, дарування і вчинен­ня інших дій, спрямованих на спонукання, або саме його примушування до вживання спиртних напоїв (наприклад, розрахунок самогоном чи іншими напоями за виконану неповнолітнім роботу).

Спиртними напоягт визнаються горілка, спирт, коньяк, бренді, лікер, са­могон, вино тощо. Обов'язковою умовою визнання таких дій злочинними має бути систематичність їх вчинення, тобтоне менше трьох разів, при цьому щодо одного і того самого чи одних і тих самих підлітків. Тому од­норазова (і навіть дворазова) дія, у тому числі разове вживання спиртних напоїв з кількома підлітками, не утворюють систематичності. За такі дії до­росла особа підлягає адміністративній відповідальності. Слід враховувати, що результативність залучення неповнолітнього до пияцтва, як і ступінь йо- . го сп'яніння, в кожному разі вживання напоїв на кваліфікацію дій винної особи не впливають.

7. Втягнення у заняття жебрацтвом полягає в умисному схиленні непо­внолітнього до систематичного (не менше трьох разів) жебракування у сто­ронніх осіб грошей або інших матеріальних цінностей (див. абз. 1 п. 5 по­станови ПВСУ «Про практику застосування судами законодавства про від­повідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну та іншу антигромадську діяльність» від 23 грудня 1983 р. № 6). Воно має місце як у разі схилен­ня підлітка будь-яким із названих раніше способів до самостійного жеб­рацтва, так і при залученні його до участі в такій діяльності спільно з до­рослою особою.

8. Втягнення неповнолітнього в азартні ігри теж означає умисне схилен­ня такої особи до систематичної (не менше трьох разів) гри на гроші або інші матеріальні цінності (п. 5 зазначеної постанови ПВСУ). Азартні ігри — це ігри на матеріальний інтерес у карти, рулетку, «наперсток» тощо.

Залучення до участі в різного роду лотереях не утворює складу цього злочину, тому що лотереї не належать до азартних ігор.

9. Злочин визнається закінченим з моменту вчинення винною особою дії, спрямованої на втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність. Втягнен­ня неповнолітнього у пияцтво, заняття жебрацтвом або в азартні ігри виз­нається закінченим за наявності доведеної систематичності вчинення відповідних дій.

10.Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умис­лом, поєднаним з метою втягнення підлітка в злочинну або інші названі в законі види антигромадської діяльності. Особа розуміє неповнолітній вік по­терпілого, усвідомлює суспільне небезпечний характер свого діяння і бажає втягнути неповнолітнього в злочинну діяльність або інші види антигро­мадської діяльності.

11.Суб'єктом злочину може бути лише особа, яка до моменту втягнення підлітка в злочинну діяльність або до вчинення всіх епізодів, що утворюють систематичність втягнення в інші види антигромадської діяльності, досягла 18-річного віку.

 

Розділ XIII







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-10; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.215.33.158 (0.005 с.)