Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Наруга над могилою, іншим місцем поховання, над трупом або урною з прахом покійного, а також викрадення предметів, що знаходяться в місці поховання або на трупі, —
караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
1. Суспільна небезпечність цього злочину полягає в тому, що дії, які його утворюють, грубо порушують суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи, традиції та релігійні положення щодо поховання померлих та вияву поваги до пам'яті і праху покійних. Вчинення такого злочину в найбільшій мірі завдає моральної шкоди рідним і близьким померлих, а також шкодить належному вихованню людей щодо їх ставлення до норм загальнолюдських цінностей. 2. Предмет злочину порівняно зі ст. 212 КК 1960 р. значно розширено. Ним може бути могила, склеп, урна з прахом, предмети, що знаходяться в могилі або на ній: труп, одяг на ньому, ордени і медалі, коштовності, пам'ятник, зображення на ньому, огорожа, вінки тощо. Могила — це виділене за нормативними правилами місце на кладовищі, де відбулося поховання померлого. Інше місце поховання — це склеп, мавзолей, окремі поховання в парках, скверах, біля храмів, в лісових зонах, в горах, меморіальна стіна або її частина, де знаходиться урна з прахом померлого, й інші місця поховання. Труп — це тіло померлого чи його окремі частини, незалежно від проміжку часу, що минув з дня його смерті, і того, громадянином якої країни був покійний. Урною з прахом померлого визнається певна ємкість, у якій зберігається прах померлого після його кремації. Слід зазначити, що до предмета цього злочину не належать ті стародавні поховання, які визнані пам'ятками історії або архітектури і взяті під охорону держави. Їх нищення, руйнування чи псування тягне відповідальність за ст. 298 КК. 3. Об'єктивна сторона цього злочину характеризується однією з двох дій: а) наругою над могилою, іншим місцем поховання, над трупом або урною з прахом покійного; б) викрадення предметів, що знаходяться в місці поховання або на трупі. Наруга — це вияв неповаги до пам'яті і праху покійного, яка може бути виявлена шляхом осквернення могили, її розкопування, пошкодження ніші в стіні, урни з прахом, осквернення труни, глум над трупом, пошкодження або руйнування огорожі пам'ятників, інших надмогильних споруд, вчинення непристойних написів чи малюнків на них тощо.
Викрадення припускає таємне або відкрите вилучення предметів (одягу, коштовностей з трупа, пам'ятників, надгробних плит, огорожі), що знаходяться в могилі, на трупі або на могилі (про поняття таємне та відкрите вилучення майна див. коментар до статей 185 і 186 КК). У разі, коли викрадення таких предметів поєднане із застосуванням насильства, вчинене додатково підлягає кваліфікації за відповідною статтею злочинів проти життя чи здоров'я (статті 115, 121, 122, 125, 126, 129 або за статтями 345, 348, 350 КК). Викрадення або пошкодження таких предметів додаткової кваліфікації за злочини проти власності не потребують, оскільки ці предмети на мають власника. 4. Для визнання злочину закінченим достатньо вчинення визначеного в диспозиції цієї статті діяння. А щодо викрадення зазначених у ній предметів — з моменту їх вилучення, коли винний має можливість розпорядитися ними. 5. Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом. При нарузі над могилою чи іншим місцем поховання винний усвідомлює фактичні обставини і суспільне небезпечний характер свого діяння і бажає його вчинити, а при викраденні предметів він, крім усвідомлення, ще й передбачає низький характер наслідків свого діяння і бажає вилучити ці предмети. Мотиви вчинення таких діянь можуть бути різними (помста, забобони, корисливі спонукання тощо), але на кваліфікацію вони не впливають. Однак у випадку, коли наруга над місцем поховання чи глум над трупом вчинені із хуліганських спонукань, відповідальність має наставати за сукупністю злочинів (статті 296 і 297 КК). 6. Суб'єкт злочину — особа, яка досягла 16-річного віку.
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-10; просмотров: 192; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.93.173.205 (0.02 с.) |