Караються штрафом від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років.

 

1. За своїм змістом об'єкт цього злочину збігається з об'єктом злочину, передбаченого ст. 233 КК.

2. Предметом злочину є документи, які містять відомості, необхідні для приватизації державного або колективного майна.

Такими документами залежно від способу та об'єкта приватизації, вар­тості такого об'єкта та інших особливостей приватизації можуть бути:

1) бізнес-план або техніко-економічне обгрунтування післяприватизаційно-го розвитку об'єкта; 2) документи з відомостями про джерела надходження коштів; 3) декларація про доходи (декларація про походження коштів, за ра­хунок яких приватизується майно); 4) документи про розподіл статутного фонду серед учасників; 5) заява про включення підприємства до переліку об'єктів, що приватизуються, і нотаріально посвідчені копії установчих доку­ментів, які підтверджують право юридичної особи бути покупцем; 6) до­кументи, на підставі яких приймається рішення про визнання претендента учасником відкритих торгів; 7) копія фінансової звітності за останній звітний рік та квартал; 8) банківська гарантія; 9) протокол загальних зборів трудового колективу про прийняття рішення щодо взяття участі у привати­зації, інші документи, що необхідні для здійснення приватизації.

3. Об'єктивна сторона злочину полягає у вчиненні одного з таких діянь:

1) подання неправдивих відомостей у декларації щодо походження коштів, за які приватизується державне, комунальне майно чи підприємство, або в інших документах, необхідних для приватизації; 2) недотримання вимог що­до подальшого використання приватизованого об'єкта та інших обов'язко­вих умов приватизації, встановлених законами та іншими нормативно-правовими актами України.

Злочин є закінченим з моменту вчинення одного з вищевказаних діянь. Подання неправдивих відомостей у документах, необхідних для привати­зації державного, комунального майна або підприємства, означає, що винна особа направляє відповідному адресатові документи, що містять неправдиві відомості. Це можуть бути повністю сфальсифіковані документи, виготов­лені винним або іншою особою, а також реальні документи, які містять дані, що повністю або частково не відповідають дійсності. Статтею 235 КК не охоплюються виготовлення або підроблення документів, у зв'язку з чим дії винного за наявності всіх ознак відповідного складу злочину додатково мо­жуть бути кваліфіковані за статтями 358 або 366 КК.

Подання неправдивих відомостей у декларації щодо походження коштів, за рахунок яких приватизується державне чи комунальне майно, що поєднується з легалізацією грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, вимагає кваліфікації за сукупністю злочинів, передбачених статтями 235 і 209 КК, а при наявності відповідних підстав — і за ст. 306 КК.

Недотримання вимог щодо подальшого використання приватизованого об'єкта та інших умов щодо приватизації, встановлених законами та інши­ми нормативно-правовими актами України, зокрема, може полягати в: пору­шенні визначених договором купівлі-продажу строків внесення інвестицій у встановленому обсязі; порушенні терміну сплати за об'єкт приватизації, придбаний шляхом викупу на аукціоні або за конкурсом; невиконанні вста­новлених строків реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, створених на базі придбаного державного майна; недотриманні зобов'язання щодо збе­реження профілю діяльності приватизованого об'єкта або кількості робочих місць; недопущенні чи іншому перешкоджанні працівникам державних ор­ганів приватизації провадити перевірки дотримання умов договору купівлі-продажу; подальший продаж акцій, придбаних на відкритих торгах, юри­дичній особі (групі юридичних осіб), яка надала послуги з підготовки та проведення торгів; порушення порядку подальшого відчуження приватизо­ваного об'єкта без збереження для нового власника зобов'язань, визначених умовами конкурсу, аукціону або викупу.

Злочин вважається закінченим з моменту: 1) подання відповідних доку­ментів, які містять неправдиві відомості щодо приватизації майна, належним адресатам — органу приватизації, тендерній комісії, комісії з приватизації об'єкта тощо; 2) фактичного невиконання встановлених нормативно-право­вими актами умов щодо приватизації майна.

4. Суб'єкт та суб'єктивна сторона цього злочину аналогічні суб'єкту та суб'єктивній стороні злочину, передбаченого ст. 233 КК.

Суб'єктом розглядуваного злочину в частині недотримання обов'язкових умов щодо приватизації, встановлених законодавством, потрібно визнавати не лише власників приватизованих об'єктів і службових осіб приватизова­них підприємств, а й тих осіб, які придбали у них раніше приватизоване дер­жавне чи комунальне майно.

Розділ VIII

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ДОВКІЛЛЯ