ТОП 10:

Діяння, передбачені частиною першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей, —



караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.

1. Суспільна небезпечність цього злочину полягає в тому, що при вчи­ненні зазначених у диспозиції статті дій створюється загроза для життя та здоров'я людей, а також це може перешкоджати виконанню польотів літаль­ними апаратами, що створює загрозу безпеці повітряних польотів.

2. Об'єктивна сторона злочину характеризується трьома ознаками:

а) діянням; 6) наслідками; в) причинним зв'язком між діянням та наслідками.

3. Діяння полягає в порушенні правил пуску ракет. Розрізняють сиг­нальні, навчальні та бойові ракети, або такі, які мають інше наукове чи гос­подарське призначення. Проведення усіх видів стрільби може здійснюватись з різних видів вогнепальної зброї як на землі, так і в повітряному просторі, незалежно від того, як обладнане місце для проведення стрільб (полігон, тир тощо). Проведення вибухових робіт здійснюється при будівництві тунелів, магістралей, доріг, виконанні гірничих робіт, прокладенні магістральних трубопроводів тощо.

4. Повітряний простір, про який ідеться в диспозиції статті, — це є час­тина повітряної сфери, яка знаходиться над землею або водою, в тому числі над територіальним морським простором. У повітряному просторі можуть здійснюватись різні роботи при будівництві, монтажі, ремонті та обслугову­ванні різного призначення веж, вишок, башт, труб та інших об'єктів, які зна­ходяться у повітряному просторі. Для виконання цих робіт використовують вертольоти, крани, лебідки та інше устаткування. Роботи повинні здійсню­ватися з дотриманням відповідних правил та узгоджуватися з усіма власни­ками літальних апаратів, а також іншими органами, які забезпечують управління польотами повітряних суден.

5. Диспозиція цієї статті є бланкетною. Виконання усіх видів робіт рег­ламентується різними нормативними актами. Це — правила проведення зенітних та інших видів стрільби; правила пуску різних ракет; правила про­ведення вибухових робіт; правила використання вертольотів при бу­дівництві складних об'єктів тощо. Тому при вирішенні питання про притяг­нення до кримінальної відповідальності потрібно звертатися до зазначених та інших правил, а при мотивуванні звинувачення слід посилатися на кон­кретні норми, статті, параграфи правил, інструкцій тощо.

6. Наслідком злочину, передбаченого ч. 1 статті, виступає загроза безпеці повітряних польотів. Така загроза створюється внаслідок порушення правил при виконанні зазначених робіт. Це означає, що створюється реальна мож­ливість зіткнення літальних апаратів з іншими матеріальними об'єктами в повітряному просторі при виконанні повітряних польотів, що може призве­сти до катастрофи чи аварії літального апарата.

7. Слід мати на увазі, що при виконанні зазначених робіт може створю­ватись загроза життю і здоров'ю людей, які виконують ці роботи, або для сторонніх громадян. Якщо при цьому не створювалася загроза безпеці повітряних польотів, то скоєне може кваліфікуватись за іншими статтями Кримінального кодексу, а не за ст. 282 КК.

8. При створенні загрози безпеці повітряних польотів у технічній системі повітряного транспорту відбуваються певні зміни, за яких існує висока ймовірність настання тяжких наслідків. Ці зміни повинні фіксуватися відповідними органами. Важливим при цьому є встановлення причинного зв'язку між порушенням правил виконання зазначених робіт і створенням загрози безпеці повітряних польотів.

9. Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується психічним став­ленням винної особи до факту порушення правил виконання зазначених робіт та наслідків цього порушення. Діяння може вчинятися з прямим умис­лом або злочинною недбалістю. За прямого умислу особа усвідомлює, що порушує певні правила, а також суспільну небезпечність та протиправність діяння і бажає порушити відповідні правила. За злочинної недбалості особа не усвідомлює факту порушення правил та протиправності її поведінки, хоч за обставинами справи повинна і могла це усвідомлювати. Щодо наслідків цього злочину, у тому числі і передбачених частинами 2 та 3 статті, можли­ва лише необережна форма вини особи (злочинна самовпевненість або злочинна недбалість). У цілому цей злочин визнається необережним.

10.Суб'єкт у цьому злочині спеціальний. Ним може бути особа, відпо­відальна за виконання зазначених робіт або за дотримання правил техніки безпеки на певній ділянці роботи.

11. У частині 2 статті передбачена відповідальність за ті самі діяння, як­що вони спричинили потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушко­дження, або завдали великої матеріальної шкоди; а у частині 3 — якщо во­ни спричинили загибель людей (див. п. 12 коментарю до ст. 276 КК).







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-10; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.237.183.249 (0.003 с.)