Карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

1. Суспільна небезпечність порушення правил поводження з мікро­біологічними або іншими біологічними агентами чи токсинами полягає у зневажливому ставленні до здоров'я людей, адже неправильне поводження з такими речовинами може спричинити тяжкі захворювання та отруєння, і навіть смерть людей.

2. Предметом цього злочину є мікробіологічні чи інші біологічні агенти (мікроорганізми, віруси, бактеріальні речовини та ін.) або токсини (отруйні речовини).

Мікробіологічні та інші біологічні агенти — це предмети і речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнічні препарати, мікроорганізми, патогенні для людей і тварин тощо), які становлять небез­пеку для життя і здоров'я людей. До біологічних агентів належать, напри­клад, штами мікроорганізмів, речовини для обробки зерна, інші біологічно активні речовини і предмети — продукти біотехнологій.

Токсини — це сполуки (частина білкової природи) бактерійного, рослин­ного або тваринного походження, здатні при потраплянні в організм люди­ни спричиняти захворювання або смерть (містяться в отрутах змій, павуків, скорпіонів). Особливу небезпеку для здоров'я населення становлять токсичні речовини, які при проникненні в організм людини через органи ди­хання, травлення або через шкіру можуть викликати затяжні або хронічні, включаючи ракові, захворювання.

Їх перелік міститься у класифікаційних таблицях патогенних для здо­ров'я людей мікроорганізмів, а також у «Списку збудників захворювань (па-тогенів) людини, тварин і рослин, їх генетичне змінених форм, фрагментів генетичного матеріалу та обладнання і технологій, які можуть бути викори­стані при створенні бактеріологічної (біологічної) та токсичної зброї» (дода­ток № 2 до «Положення про порядок контролю за експортом, імпортом та транзитом товарів, що можуть бути використані у створенні хімічної, бак­теріологічної (біологічної) та токсичної зброї», затвердженого постановою КМ України від 22 квітня 1997 р. № 384).

Щодо обігу зазначених предметів встановлено дозвільну систему, тобто сукупність певних правил поводження з цими речовинами, що можуть здійснюватись лише на підставі дозволів (ліцензій, розпоряджень тощо) відповідних компетентних органів.

3. Об'єктивна сторона цього злочину характеризується порушенням пра­вил зберігання, використання, обліку, перевезення або інших правил повод­ження з біологічними агентами і токсинами. Відповідно до ст. 53 Закону Ук­раїни «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 р. підприємства, установи і організації зобов'язані забезпечувати еко­логічно безпечне виробництво, зберігання, транспортування, використання, знищення, знешкодження і поховання мікроорганізмів, інших біологічно ак­тивних речовин і предметів біотехнології, а також інтродукцію, аклімати­зацію і реакліматизацію тварин і рослин, розробляти і вживати заходів з по­передження і ліквідації наслідків шкідливого впливу біологічних наслідків на довкілля та здоров'я людини.

Підприємства і громадяни-підприємці, здійснюючи зазначені дії, зо­бов'язані дотримуватися санітарних норм, що гарантують безпеку для здо­ров'я населення і довкілля. Ці ж вимоги поширюються на транзитне транс­портування через територію України хімічних, біологічних, радіоактивних, інших небезпечних для здоров'я видів сировини, корисних копалин, речовин та матеріалів будь-якими видами транспорту та продуктопроводами (ст. 25 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуч­чя населення» від 24 лютого 1994 р.). Правила поводження з мікро­біологічними чи іншими біологічними агентами та токсинами встановлю­ються й іншими нормативними актами і можуть полягати у обов'язку забез­печувати лабораторний контроль, гігієнічну регламентацію небезпечних для життя чи здоров'я людини факторів (у тому числі мікробіологічних чи інших біологічних агентів та токсинів, їх державну реєстрацію тощо).

Порушення встановлених правил поводження з мікробіологічними або іншими біологічними агентами чи токсинами може бути вчинене як шляхом дії, так і шляхом бездіяльності. Таке порушення може полягати у невико­нанні зазначених правил або в їх неналежному виконанні.

Діяння може потягнути відповідальність за ст. 326 КК у разі, якщо пору­шення правил поводження з мікробіологічними чи іншими біологічними агентами чи токсинами було суттєвим, містило реальну небезпеку для жит­тя чи здоров'я людей.

Спричинення наслідку у виді створення загрози загибелі людей чи на­стання інших тяжких наслідків передбачає виникнення реальної можливості настання смерті людей або захворювання хоча б однієї людини на хворобу, небезпечну для її здоров'я.

Заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого означає фактичне захворювання внаслідок вказаних дій хоча б однієї особи (за винятком того, хто брав участь у вчиненні цього злочину).

Порушення встановлених правил поводження з мікробіологічними або іншими біологічними агентами чи токсинами повинне бути обов'язково при-чинно пов'язаним із настанням передбачених ст. 326 КК наслідків.

4. Злочин вважається закінченим з моменту настання будь-якого із зазначених наслідків.

5. Суб'єктивна сторона характеризується умисним або необережним по­рушенням зазначених правил, а щодо наслідків — тільки необережною формою вини.

6. Суб'єкт цього злочину — спеціальний, тобто особа, що досягла 16-річ-ного віку та на яку покладений обов'язок дотримуватися правил поводжен­ня із зазначеними предметами (наприклад, особи медичного персоналу, працівники аптек, керівники підприємств, що здійснюють діяльність, по­в'язану з обігом таких речовин, тощо). Службові особи за порушення цих правил підлягають відповідальності за сукупністю злочинів — за ст. 326 КК та за відповідний злочин у сфері службової діяльності.

7. Обтяжуючими обставинами, передбаченими ч. 2 ст. 326 КК, є вчинен­ня дій, передбачених ч. 1 цієї статті, якщо 1) діяння спричинило загибель людей або 2) інші тяжкі наслідки.

Під загибеллю людей розуміють смерть хоча б однієї людини внаслідок порушення правил поводження із мікробіологічними чи іншими біологічни­ми агентами чи токсинами.

До інших тяжких наслідків можуть бути віднесені тяжкі тілесні ушкод­ження одній чи кільком особам; завдання середньої тяжкості тілесних ушкоджень двом і більше людям, зараження хворобою кількох осіб, за­подіяння значної матеріальної шкоди фізичній або юридичній особі. Також до інших тяжких наслідків можуть бути віднесені: велика екологічна чи ма­теріальна шкода (наприклад, потрапляння мікробіологічних агентів у воду, продукти харчування чи середовище проживання людини, в результаті чого виник осередок поширення гострого інфекційного захворювання) тощо.

Порушення правил зберігання, використання, перевезення або інших пра­вил поводження з мікробіологічними чи іншими біологічними агентами чи токсинами, якщо воно спричинило забруднення або псування земель, за­бруднення або іншу зміну природних властивостей атмосферного повітря, забруднення поверхневих чи підземних вод і водоносних горизонтів, джерел питних, лікувальних вод або зміну їх природних властивостей, забруднення моря кваліфікується відповідно за статтями 239, 241, 242, 243 КК. У разі як­що таке забруднення є менш тяжким, ніж порушення правил поводження з цими речовинами, вчинене належить кваліфікувати за сукупністю ст. 326 та статтями 239, 241, 242, 243 КК.