Стаття 227. Випуск або реалізація недоброякісної продукції

Випуск на товарний ринок або інша реалізація споживачам недобро­якісної, тобто такої, що не відповідає встановленим стандартам, нормам, правилам і технічним умовам, або некомплектної продукції та товарів, якщо такі дії вчинені у великих розмірах, —

Караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Примітка. Під випуском або реалізацією недоброякісної продукції, вчиненими у великих розмірах, слід вважати розміри, що перевищують триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є суспільні відносини, що забезпечують випуск доброякісної продукції. Додатковим безпосереднім об'єктом є життя і здоров'я споживача.

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» від 15 груд­ня 1993 р. (ВВР. — 1994. — № 1. — Ст. 1) під споживачем варто розуміти громадянина, який одержує, замовляє, використовує або має намір придба­ти або замовити товари (роботи, послуги) для власних потреб.

Споживачами можуть бути також і юридичні особи, що одержують, ви­користовують відповідну продукцію і товари.

2. Предметом злочину є недоброякісна і некомплектна продукція і то­вари.

Відповідно до ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державний нагляд за дотриманням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення» від 8 квітня 1993 р. (ВВР. — 1993. — № 23. — Ст. 247) під про­дукцією слід розуміти науково — технічну продукцію, продукцію вироб­ничо-технічного призначення, товари народного споживання.

Якість продукції — це сукупність властивостей, що відображають безпе­ку, новизну, довговічність, надійність, економічність, ергономічність, есте­тичність, екологічність продукції, тобто надають їй можливість задовольня­ти споживача відповідно до її призначення.

Недоброякісною є продукція, що не відповідає встановленим стандартам, нормам, правилам і технічним умовам. Недоброякісну продукцію або взагалі не можна використовувати за призначенням, або можна лише після суттєвої переробки. Окремі незначні відхилення від стандартів або технічних умов, з огляду на малозначність таких порушень, підпадають під ознаки ч. 2 ст. 11 КК і кримінальної відповідальності не тягнуть.

Стаття 227 КК має на увазі продукцію, що стала недоброякісною як з причин, що пов'язані безпосередньо з виробничим процесом, так і внаслідок інших причин. Наприклад, реалізація недоброякісного товару, що став таким у результаті порушення правил його зберігання, також утворить, при не­обхідних умовах, злочин, передбачений ст. 227 КК.

Некомплектною є продукція, що не відповідає встановленим стандартам, нормам, правилам і технічним умовам за ознакою комплектності. Неком­плектну продукцію взагалі неможливо використовувати за цільовим призна­ченням або таке використання є утрудненим. Сюди варто віднести також продукцію, випущену без запасних частин, інструментів, інструкцій з експлуатації, креслень, технічних описань за умови, що це перешкоджає її нормальному використанню.

Для вирішення питання про доброякісність продукції, її комплектність слід залучати відповідних спеціалістів або експертів.

3. Об'єктивна сторона злочину полягає у випуску на товарний ринок або в іншій реалізації споживачам недоброякісної або некомплектної продукції і товарів, якщо такі дії вчинені у великих розмірах.

4. Під випуском продукції на товарний ринок слід розуміти передачу або відправлення такої продукції споживачу (одержувачу), а так само передачу продукції в оренду (лізинг, прокат). Судова практика під випуском про­дукції розуміє також і випадки, коли продукція прийнята відділом технічно­го контролю або іншою уповноваженою на те службою підприємства з оформленням документів, що засвідчують її якість.

5. Реалізація продукції передбачає оптову або роздрібну реалізацію, що може здійснюватись у вигляді продажу, обміну, бартеру тощо. Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони є великий розмір випущеної на товарний ри­нок або реалізованої недоброякісної продукції.

6. Відповідно до примітки до ст. 227 КК під випуском або реалізацією не­доброякісної продукції у великих розмірах слід розуміти розміри, що пере­вищують триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

7. Якщо внаслідок реалізації недоброякісної продукції була заподіяна шкода здоров'ю споживача або його смерть, то вчинене варто кваліфікувати за правилами сукупності злочинів: за ст. 227 КК і відповідною статтею з розділу «Злочини проти життя і здоров'я особи».

Заподіяння майнової шкоди внаслідок використання споживачем недоб­роякісної продукції і товарів складом злочину, передбаченого ст. 227 КК, не охоплюється. Залежно від розміру майнової шкоди дії особи, винної у випу­ску на товарний ринок або в іншій реалізації недоброякісної продукції чи товарів, можуть додатково кваліфікуватися за статтею, що передбачає відповідальність за умисне (ст. 194 КК) або необережне (ст. 196 КК) зни­щення або пошкодження майна.

8. Збут незаконно виготовлених із недоброякісної сировини (матеріалів) алкогольних напоїв, тютюнових виробів або інших підакцизних товарів, як­що це спричинило отруєння людей або інші тяжкі наслідки, тягне відповідальність за ч. З ст. 204 КК.

9. Реалізація продавцем недоброякісної продукції (товару), поєднана з об­маном покупця, тягне відповідальність, за необхідних умов, і за ст. 225 КК.

10. Злочин вважається закінченим із моменту випуску на товарний ринок або іншої реалізації недоброякісної або некомплектної продукції в зазначе­ному вище розмірі, незалежно від настання в результаті цього шкідливих наслідків.

11. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Винний усвідомлює, що випускає або реалізує недоброякісну продукцію, і бажає цього. Якщо дії, описані в ст. 227 КК, вчинені без умислу випуску на товарний ринок або іншу реалізацію споживачам недоброякісної продукції (товару), а є результатом недбалості або добросовісної помилки, склад цьо­го злочину буде відсутнім.

Мотив і мета винного можуть бути різними і на кваліфікацію не вплива­ють.

12. Суб'єктом злочину може бути особа, відповідальна за випуск на то­варний ринок або за іншу реалізацію споживачам якісної продукції. Такими особами, наприклад, можуть бути працівники (у тому числі службові особи) підприємств, що виробляють продукцію або товари, торгових підприємств, підприємці, які здійснюють діяльність по виробництву товарів для реалізації споживачам або торгову діяльність без створення юридичної особи.