ТОП 10:

Караються обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.



2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей, масову заги­бель тварин або інші тяжкі наслідки, —

караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

 

1. Суспільна небезпечність знищення або пошкодження лісових масивів полягає в тому, що ці дії завдають шкоди науково обґрунтованому, раціо­нальному використанню, охороні і відтворенню лісів, а також довкіллю в цілому. Небезпечність злочину посилюється тим, що знищення та порубка призводять до ерозії ґрунтів, виснаження річок, що погіршує життя людини.

Правила охорони та користування лісами регламентуються рядом норма­тивно-правових актів, найважливішими з яких є: Лісовий кодекс України від 21 січня 1994 р. (ВВР. - 1994. - № 17. - Ст. 99); Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 р. (ВВР. — 1991. — №41. — Ст. 546); постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку поділу лісів на групи, віднесення їх до кате­горій захисності та виділення особливо захисних земельних ділянок лісово­го фонду» від 27 липня 1995 р. № 557 та ін.

Пожежна безпека в Україні регламентується Законом України «Про по­жежну безпеку» від 17 грудня 1993 р. (ВВР. — 1994. — № 5. — Ст. 21), «Правилами пожежної безпеки в Україні», затвердженими наказом Мініс­терства внутрішніх справ України від 22 червня 1995 р. № 400. Санітарні правила в лісах України затверджені постановою КМ «Про затвердження Санітарних правил в лісах України» від 27 липня 1995 р. № 555.

2. Об'єктом злочину є охоронювані кримінальним законодавством ліси як складова природного середовища.

3. Предметом цього злочину є лісові масиви, зелені насадження навколо населених пунктів, вздовж залізниць або інші такі самі насадження.

Ліс — це сукупність землі, рослинності, в якій домінують дерева та чагар­ники, тварин, мікроорганізмів та інших природних компонентів, що в своєму розвитку біологічно взаємопов'язані, впливають один на одного і на навко­лишнє середовище (ст. З Лісового кодексу України).

Лісові масиви — це значні за площею земельні ділянки, зайняті лісом.

Всі ліси на території України утворюють лісовий фонд. Корисні власти­вості лісів полягають в їх здатності зменшувати вплив негативних природ­них явищ, захищати ґрунти від ерозії, регулювати стік вод, попереджати за­бруднення довкілля й очищати його, сприяти оздоровленню населення і його естетичному вихованню.

Зелені насадження навколо населених пунктів, вздовж залізниць або інші насадження виконують різноманітні охоронні функції: санітарно-гігієнічні й оздоровчі (зелені насадження навколо населених пунктів), водоохоронні (уздовж берегів річок, озер, каналів), протиерозійні (насадження уздовж залізних і автомобільних доріг) тощо.

4. З об'єктивної сторони злочин виражається в знищенні або пошкод­женні лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць або інших таких насаджень вогнем чи іншим загально-небезпечним способом.

Знищення лісових масивів кваліфікується як повна загибель лісового ма­сиву, припинення його існування за цільовим призначенням (екологічна, господарсько-економічна, культурно-естетична цінність).

Пошкодження лісових масивів означає часткову загибель лісів, коли їх зна­чення істотно погіршується і зменшується цінність. Відновлення при цьому в колишньому виді або стає неможливим, або потребує значного часу, вит­рат, засобів і праці.

У статті міститься вказівка і на спосіб знищення й пошкодження лісово­го масиву, що може бути зроблено вогнем або іншим загальнонебезпечним способом.

Злочинний вплив вогнем на лісовий масив може відбуватися стосовно од­ного дерева або кількох дерев або іноді й щодо інших предметів і будівель, але обов'язково з подальшим поширенням вогню на великий масив лісу або лісосмуги.

Під іншим загальнонебезпечним способом розуміють випадки знищення або ушкодження дією, аналогічною за характером і впливом, тобто затоплення, обвал, хімічні забруднення, фізичне руйнування транспортними засобам тощо.

5. Суб'єктивна сторона злочину припускає наявність вини у виді прямо­го або непрямого умислу або необережності. Наявність умислу щодо наслід­ків може свідчити про здійснення іншого, більш небезпечного злочину.

6. Суб'єктом злочину може бути особа, яка досягла 16 років.

7. У частині 2 цієї статті передбачена відповідальність за ті самі діян­ня, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки.

Під загибеллю людей варто розуміти смерть хоча б однієї людини.

Масова загибель тварин передбачає наявність великої кількості загиблих тварин або птиці.

Під тяжкими наслідками слід розуміти заподіяння шкоди довкіллюталюдині, що характеризується підвищеною небезпекою для всього живого, руйнуванням чи істотним ушкодженням значних природних територій (за­повідних урочищ, ділянок лісу тощо), втратою унікальних і рідкісних об'єктів природи, занесених до Червоної книги України, масовими захворю­ваннями людей чи їх загибеллю, масовою загибеллю чи масовими тяжкими захворюваннями диких тварин на великій території, настанням менш небез­печних наслідків, але на природних територіях, визнаних зоною екологічно­го лиха, тощо. Інші тяжкі наслідки означають заподіяння матеріальної шко­ди, у тому числі витрат по гасінню вогню тощо.

Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 статті, виражається в умисній вині стосовно дії і умислу або необережності щодо наслідків. Якщо загибель людей охоплювалась умислом винного (прямим або непрямим), дії мають кваліфікуватись як за ст. 245 КК, так і за статтями про вбивство (статті 115, 121 КК).







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-10; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.8.46 (0.007 с.)