Публічна наруга над офіційно встановленим або піднятим прапором чи гербом іноземної держави —

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян або арештом на строк до шести місяців.

 

1. Суспільна небезпечність передбачених цією статтею злочинів полягає в тому, що вони посягають на суспільні відносини, які забезпечують авто­ритет і достоїнство органів державної влади України як суверенної держа­ви, принижують державні символи України або іноземної держави та пору­шують порядок їх використання.

2. Державні символи — це встановлені Конституцією або конституційни­ми законами особливі розпізнавальні знаки конкретної держави, які виража­ють ідеологічні, політичні, соціальні, економічні та інші орієнтири держави і символізують її суверенітет. Згідно з Конституцією України (ст. 20) дер­жавними символами України є Державний Прапор України, Держаний Герб України і Державний Гімн України, опис і порядок використання яких вста­новлюється законом, що приймається не менш як двома третинами від кон­ституційного складу Верховної Ради України.

3. Предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 338 КК, є Державний Пра­пор України, Державний Герб України і Державний Гімн України. Оскільки спеціальні закони ще не прийняті, питання, пов'язані з державною сим­волікою України регламентуються низкою нормативно-правових актів.

Відповідно до постанови Верховної Ради України «Про Державний Пра­пор України» від 28 січня 1992 р. Державним Прапором України є націо­нальний прапор, що являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньою — си­нього кольору, нижньою — жовтого кольору із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3 (ВВР. — 1992. — № 19. — Ст. 257).

Державний герб — це закріплений у законодавстві офіційний умовний знак, який через графічне і кольорове зображення окремих фігур виражає коло певних ідей політичного характеру і уособлює суверенітет держави.

Верховна Рада України 19 лютого 1992 р. затвердила Тризуб «як Малий Герб України, вважаючи його головним елементом Великого Герба Ук­раїни». У кольоровому зображенні Малий Герб України — це зображення золотого тризуба на синьому фоні (ВВР. — 1992. — № 40. — Ст. 592). Ве­ликий Державний Герб України встановлюється з урахуванням Малого Дер­жавного Герба України та герба Війська Запорізького (козак з мушкетом).

Згідно з Конституцією України головним елементом Великого Держав­ного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України).

Державний гімн — це закріплена законодавством музично-поетична емб­лема держави, яка через систему музично-поетичних образів символізує су­веренну державу. Згідно із Законом України «Про Державний Гімн Ук­раїни» від 6 вересня 2003 р. № 602-ІУ Державним Гімном України є націо­нальний Гімн на музику М. Вербицького зі словами першого куплету та приспіву твору П. Чубинського «Ще не вмерла України і слава, і воля...». Зазначається, що урочисті заходи загальнодержавного значення розпочина­ються і закінчуються виконанням Державного Гімну України. Музичне ви­конання Державного Гімну України здійснюється під час проведення офіційних державних церемоній та інших заходів (ВВР. — 2003. — № 24. — Ст. 163).

Порядок використання державних символів України регламентується Указом Президента України «Питання щодо використання державних сим­волів України» від 9 лютого 2001 р. № 79/2001 (ОВУ. - 2001. - № 7. -Ст. 269). Наруга над іншого роду емблемами і прапорами не утворює дано­го злочину. Для кваліфікації за ч. 1 ст. 338 КК не має значення, встановлені чи підняті Герб або Прапор, виконується Гімн України чи ні.

Предметом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 338 КК, є офіційно встановле­ний або піднятий прапор або герб будь-якої іноземної держави. Не є предме­том цього злочину прапори і герби, які не є символами іноземної держави (прапор суб'єкта федерації, прапор міжнародної організації та ін.) або які є та­кими символами, проте не були офпційно встановлені або підняті. Наруга над гімном іноземної держави не тягне за собою кримінальної відповідальності.

Прапор (герб) іноземної держави вважається офіційно піднятим (вста­новленим), якщо його піднято (встановлено) на території посольства чи консульства, на засобах пересування глави дипломатичного представництва або у зв'язку з візитом делегації іноземної держави у місці її зустрічі тощо (пункти 7, 22 «Положення про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні», затвердженого Указом Президента України від 10 червня 1993 р. № 198/93 (Зібрання законодавства України:

Офіц. вид. - К., 2000. - Т. 6).

Наруга над державними символами (прапором, гербом) іноземної держа­ви, які не були офіційно підняті чи встановлені, якщо вона була вчинена з мотивів явної неповаги до суспільства і супроводжувалася особливою зух­валістю чи винятковим цинізмом, може бути кваліфікована за ст. 296 КК.

4. З об'єктивної сторони аналізовані злочини виявляються лише у публічній нарузі над зазначеними символами. Під наругою розуміють грубе, образливе ставлення, зле висміювання, дії, спрямовані на приниження тих цінностей, до яких інші члени суспільства ставляться з повагою (наприклад, зривання прапора чи герба, їх знищення або пошкодження, використання не за призначенням, учинення на них непристойних написів або малюнків, спо­творення тексту або музики гімну, поширення його тексту зі спотворенням змісту і значення, інші дії, в яких виявляється зневажливе ставлення особи до державних символів. Публічний характер дій означає, що вони можуть бу­ти вчинені як відкрито, так і таємно, але за умови, що згодом стануть оче­видними для невизначеного кола осіб. Місце вчинення злочину на кваліфі­кацію не впливає. Для кваліфікації не має значення, є публічна наруга над державними символами виявом негативного ставлення до самих цих сим­волів чи до їх носія (держави).

5. Злочини вважаються закінченими з моменту вчинення будь-якої дії, пов'язаної з наругою над державними символами. Не має значення, чи вда­лося особі здійснити свій намір до кінця чи ні.

6. Суб'єктивна сторона злочинів характеризується виною у виді прямо­го умислу. Особа усвідомлює суспільне небезпечний характер своїх дій, ро­зуміє, що вони порушують порядок використання державних символів Ук­раїни або іноземної держави, принижує їх авторитет і бажає вчинити саме такі дії.

7. Суб'єкт злочинів — будь-яка особа, якій виповнилося 16 років. Особи у віці від 14-ти до 16-ти років можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності лише у разі публічної наруги над державними символами України чи офіційно встановленим або піднятим прапором чи гербом іно­земної держави, якщо такі дії вчинені шляхом їх умисного знищення чи по­шкодження загальнонебезпечним способом або при настанні тяжких наслідків (ч. 2 ст. 194 КК).

8. Публічна наруга над Державним Гербом, Державним Прапором або Державним Гімном України чи офіційно встановленим або піднятим гербом чи прапором іноземної держави, вчинені з хуліганських спонукань, підлягає кваліфікації за ст. 338 і відповідною частиною ст. 296 КК (п. 11 постанови ПВСУ «Про судову практику в справах про хуліганство» від 28 червня 1991 р. № 3 (Постанови (1963-2000)... - С. 224).

9. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про рекламу» від 3 липня 1996 р. № 270/96-ВР забороняється використовувати або імітувати зображення Державного Герба України, Державного Прапора України або звучання Дер­жавного Гімну України. Імітація зазначених державних символів у рек­ламній діяльності не тягне відповідальності за ст. 338 КК, але створює підстави для притягнення суб'єктів підприємницької діяльності до фінансо­вої відповідальності (ВВР. — 1996. — № 39. — Ст. 181).