Схема діагностики та лікування геморагічної гарячки з нирковим синдромом

(Febris haemorrhagica cum syndrome renale)

Епідеміологічний анамнез:

 

 

 

ні

так. Клінічні ознаки:

- інкубаційний період – 4-49 днів, виражена циклічність; - І період початковий: триває від 1 до 4 діб: гострий початок, підвищення температури тіла до 38-40 ^0С, озноб, різкий головний біль, сухість у роті, спрага, гіперемія обличчя, шиї, верхньої частини грудної клітки, ін’єкція судин склер і кон’юнктив, геморагічна екзантема на м’якому піднебінні; петехіальний висип у пахових ділянках, підключичній ділянці, внутрішній поверхні плечового пояса (удар батога) на 4-6-ту добу; тахікардія, гіпотонія; - ІІ період олігуричний: триває з 3-4-ї по 8-12-ту добу - короткочасне зниження температури тіла, посилюються геморагічні висипання, крововиливи в шкіру, в склери, кровотеча із органів, біль у попереку, животі (оперізувальний); блювання, не пов’язане з прийманням їжи; зменшення кількості сечі до 200-400 мл/добу, зміна кольору – темно-коричневий; - ІІІ період поліуричний:спостерігається зворотний розвиток симптомів - зникають біль, температура, озноб; спостерігається збільшення кількості сечі (до 3-5 л); з’являється ніктурія, гіпоізостенурія; - ІV період реконвалесценції:триває від 1 до 6 місяців; зменшення кількості сечі до нормального об’єму; відновлення функцій органів і систем

н ні

 

 

 

так

 

так, геморагічна гарячка з нирковим синдромом. Верифікація діагнозу: ні

- вірусологічне дослідження: культивування вірусу на культурах тканин; - серологічне дослідження (РЗК, РН, РНІФ, ІФА); ПЛР; - аналіз крові: підвищення рівня залишкового азоту, сечовини, креатиніну; - аналіз сечі: протеїнурія, гематурія, гіалінові та фібринові циліндри, клітини ниркового епітелію

 

так. Діагноз підтверджено: ні

- диференціальний діагноз із грипом, лептоспірозом, кліщовим енцефалітом, висипним тифом, кліщовим рикетсіозом, з іншими геморагічними гарячками

- визначення остаточного діагнозу із зазначенням форми, ступеня тяжкості, ускладнень

 

Лікування:

- обов’язкова госпіталізація, постільний режим до зниження температури, відновлення діурезу; дієта № 7; патогенетична терапія: дезінтоксикація в режимі форсованого діурезу, ентеросорбція; інгібітори протеаз; заходи щодо ліквідації ДВЗ-синдрому; тяжкий перебіг - апаратні методи лікування (гемодіаліз, гемосорбція, плазмоферез), глюкокортикостероїди; десенсибілізувальні засоби; загальнозміцнювальні

 

Одужання: виписування

- зникнення клінічної симптоматики; нормалізація лабораторних показників

 

Диспансеризація:

- за клінічними показаннями (огляд, контрольні лабораторні дослідження)