Схема діагностики та лікування бруцельозу (Brucellosis)

Епідеміологічний анамнез:

 

ні

так. Клінічні ознаки:

- гострий або поступовий початок хвороби з підвищення температури, нездужання; - біль у м’язах, великих суглобах; - довготривала хвилеподібна гарячка з ремісіями, пітливість; - гепатолієнальний синдром; - лімфаденопатія; - наявність уражень посмугованих м’язів, опорно-рухового апарату

н ннннннн ні

 

 

так, бруцельоз. Верифікація діагнозу:

- алергічна проба Бюрне; реакція аглютинації Райта та Хеддельсона; РЗК, РНГА; опсонофагоцитарні реакції імунофлуоресценції, реакція Кумбса; бактеріологічне дослідження крові, сечі, калу, жовчі, препаратів лімфатичних вузлів та кісткового мозку; біологічна проба; ІФА, ПЛР

ні

 

так так. Діагноз підтверджено: ні

- диференціальний діагноз із грипом, черевним тифом, малярією, сепсисом, лімфогранулематозом, ревматичним поліартритом, кістково-суглобовим туберкульозом

- визначення остаточного діагнозу з урахуванням форми, тяжкості, перебігу, ускладнень

 

 

 

Лікування:

- імунотерапія (вакцинотерапія в/ш, п/ш, в/м, в/в); - антибактеріальна терапія (тетрацикліни, аміноглікозиди, цефалоспорини); - імуномодулятори; - вітаміни, десенсибілізувальний препарати, седативні, анальгетики; - фізіотерапія; - санаторно-курортне лікування

 

 

Одужання: виписування

	- гострий бруцельоз – після одужання або покращання стану та закінчення курсу антибіотикотерапії; - підгострий, хронічний – після завершення курсу антибіотико- і вакцинотерапії

 

 

 

Диспансеризація:

- після гострого або підгострого бруцельозу спостереження протягом 3 років; - хронічний бруцельоз – обстеження щоквартально протягом усього життя

 

 

Схема діагностики та лікування везикульозного рикетсіозу (Gamasorickettsiosis vesiculosa)

Епідеміологічний анамнез:

 

ні

так. Клінічні ознаки:

- інкубаційний період – 10-12 днів; - на місці укусу – характерний первинний афект: підлягає метаморфозу (червона пляма-папула з обідком гіперемії – везикула – чорний некротичний струп), супроводжується реґіонарним лімфаденітом, безболісний, первинний афект найбільш виражений до початку гарячки; - гострий початок (через 6-14 днів після виникнення первинного афекту: фебрильна гарячка ремітуючого типу з ознобами (триває 5-7 днів); - інтоксикаційний синдром (головний біль, слабість, адинамія, запаморочення); - плямисто-папульозно-везикульозний висип: з’являється на 2-4-й день гарячки, висипає одночасно на голові, грудях, кінцівках, відсутній на підошвах; - метаморфоз екзантеми: плямисто-папульозний висип, вторинна везикула – пустула – чорні некротичні кірочки, відпадають без утворення рубців, можливе підсипання, екзантема зберігається протягом 7-10 днів і переживає гарячку; - при зараженні через слизові оболонки – кон’юнктивіт, афтозний стоматит

н ннннннн ні

 

 

так, везикульозний рикетсіоз. Верифікація діагнозу:

ні

- диференціальний діагноз із грипом, натуральною і вітряною віспою, хворобою Бріла, кліщовим висипним тифом, інфекційною еритемою

- РЗК із специфічним антигеном (діагностичний титр: 1:10 -1:80); РНГА, ІФА, ПЛР - РНІФ

ні ні

так так. Діагноз підтверджено:

- формулювання діагнозу із зазначенням ступеня тяжкості та ускладнень

 

 

Лікування:

- госпіталізація за клінічними показаннями; - режим-ліжковий до 3-го дня нормальної температури; - етіотропна терапія - антибіотики (тетрацикліни, цефалоспорини, макроліди); - патогенетична терапія: дезінтоксикація, антигістамінні препарати; підвищення резистентності судин; - симптоматична терапія

 

Одужання: виписування

- зникнення клінічної симптоматики; - нормалізація лабораторних показників

 

 

Диспансеризація:

- за клінічними показаннями (ускладнені форми хвороби)

 

Схема діагностики та лікування вірусного гепатиту А (Hepatitis virosaе A)

Епідеміологічний анамнез:

 

ні

так. Клінічні ознаки:

- гострий початок, початковий період триває 5-7 днів; - наявність продрому (грипоподібний, диспепсичний варіанти); - потемніння сечі, пожовтіння слизових оболонок, потім шкіри, знебарвлення калу; - наявність гепатомегалії, іноді спленомегалії; - жовтяничний період від декількох днів до 1-2 тижнів; - жовтяниця швидко наростає, після її появи самопочуття покращується; - переважання легких форм

н ннннннн ні

 

так, вірусний гепатит А. Верифікація діагнозу: ні

- ІФА - виявлення антитіл до вірусу класу IgM (для ретроспективних досліджень – антитіл класу IgG); відсутність у крові маркерів інших гепатитів; біохімічне дослідження крові (білірубін, АлАТ, АсАТ, ЛДГ, ГТПД, лужна фосфатаза, диспротеінемія), характерна помірна гіпербілірубінемія та гіперферментемія, які швидко зменшуються, значне підвищення тимолової проби; загальний аналіз крові (лейкопенія, тромбоцитопенія, відносний лімфомоноцитоз); сеча - білірубінурія; кал - відсутність стеркобіліну

 

так так. Діагноз підтверджено: ні

		- диференціальний діагноз із іншими жовтяницями (гемолітичною, механічною), лептоспірозом, малярією, інфекційним мононуклеозом, функціональними гіпербілірубінеміями, харчовими токсикоінфекціями, грипом, псевдотуберкульозом, медикаментозними жовтяницями
	- визначення клінічної форми, тяжкості, наявності ускладнень, супутньої патології, циклічності перебігу

 

 

 

Лікування:

- базисна терапія: дієта № 5 із підвищеною кількістю рідини; постільний режим до посвітління і збільшення об’єму сечі; дезінтоксикація (ентеросорбенти, 5-10 % розчин глюкози, ізотонічний розчин хлориду натрію тощо); - препарати, що поліпшують обмін речовин (аскорбінова кислота, кокарбоксилаза, пангамат кальцію); - імунокорегувальна терапія (мефенамінова кислота, кверцитин); - ферментні препарати, гепатопротектори; - симптоматична терапія

 

 

Одужання: виписування

- зникнення клінічної симптоматики; - нормалізація лабораторних показників

 

 

Диспансеризація:

- спостереження протягом 3 місяців (огляд, біохімічне дослідження крові: білірубін, його фракції, активність ферментів, сулемова і тимолова проби)

 

Схема діагностики та лікування вірусного гепатиту В (Hepatitis virosae B)

Епідеміологічний анамнез:

 

Н

 

ні

так. Клінічні ознаки:

- поступовий початок хвороби, погіршення загального стану; наявність продрому: артралгічний, диспепсичний, астеновегетативний, грипоподібний, змішаний варіанти, що тривають 2 тижні та більше; наявність гепатомегалії, іноді спленомегалії, свербіння шкіри; брадикардія, гіпотензія; повільне наростання жовтяниці з погіршенням стану, тривалість жовтяниці більше 1 місяця; пожовтіння слизових оболонок, шкіри, різноманітні висипання (частіше уртикарні); потемніння сечі, знебарвлення випорожнень; переважання тяжких форм; частий розвиток рецидивів; виражений астенічний синдром під час всього перебігу хвороби; перехід у хронічну форму; жовтяничний період від декількох днів до 1-2 тижнів

 

так. Вірусний гепатит А. Верифікація діагнозу ні

 

так, вірусний гепатит В. Верифікація діагнозу:

- виявлення НВsAg, anti-HBs, HBeAg, anti-HBe, anti-HBc IgM (ІФА); ПЛР; висока тривала гіпербілірубінемія; гіперферментемія - збільшення АлАТ, АсАТ, ЛДГ, ГТПД, лужної фосфатази; зниження рівня протромбіну, показника сулемової проби, вмісту альбумінів; у крові лейкопенія, тромбоцитопенія, відносний лімфоцитоз

 

- диференціальний діагноз із іншими різновидами вірусного гепатиту, з іншими жовтяницями (функціональними, гемолітичною, механічною), лептоспірозом, малярією, інфекційним мононуклеозом, хронічними ураженнями печінки

так

- формулювання остаточного діагнозу із визначенням форми хвороби, тяжкості, ускладнень

так. Діагноз підтверджено: ні

 

 

Лікування:

- базисна терапія: дієта № 5 або 5а (при ураженні підшлункової залози) із підвищеною кількістю рідини до 3 л на добу, постільний режим до просвітління сечі та збільшення її кількості; вітаміни (комплекс: vit C - 300 мг, vit PP - 60мг, vit B1, B2, B6 по 6мг); дезінтоксикаційна терапія: ентеросорбенти (СКН, карбосфер, ентеросгель, полісорб, полікарая, карбосилан), розчини: глюкоза з панангіном та інсуліном, Рінгера та ін.; при тяжкому перебігу: глюкокортикоїди (загроза розвитку гепатонекрозу); гінколід В (при ДВЗ-синдромі); антилімфоцитарний гамаглобулін (загроза розвитку гепатонекрозу); імуностимулятори; гепатопротектори: кверцетин, конвафлавін, карсил, легалон, дафлон, камефлон; апаратне лікування: гемосорбція, біосорбція, гемодіаліз, плазмоферез; гіпербарична оксигенація 1,5-2 атм 45 хвилин протягом 7-10 днів

 

Одужання: виписування

- зникнення клінічної симптоматики, нормалізація лабораторних показників (зниження рівня білірубіну, трансаміназ)

 

Диспансеризація

Диспансеризація:

- перший огляд не пізніше 5-10 днів після виписки, краще в стаціонарі, де перебував хворий на лікуванні: при сприятливому перебігу - спостереження в КІЗі поліклініки в динаміці протягом 3-6 місяців (огляд, контрольні лабораторні дослідження)

 

 

Схема діагностики та лікування вірусного гепатиту Д (Hepatitis virosae D)

Епідеміологічний анамнез:

 

ні

так. Клінічні ознаки:

- може бути в формі коінфекції, коли перебігає одночасно з вірусним гепатитом В, та суперінфекції, коли нашаровується на вірусний гепатит В. Особливості вірусного гепатиту Д при коінфекції:продромальний період проходить за грипоподібним або диспепсичним варіантами; тяжкий перебіг супроводжується геморагічним та анемічним синдромами; часті ускладнення, які супроводжуються ознобом; домінує холестаз з високими показниками білірубіну; часто затяжний перебіг. Особливості вірусного гепатиту Д при суперінфекції:хронізація процесу за типом хронічного активного гепатиту; у 1/3 розвивається портальна гіпертензія; переважає холестаз; артралгії; уртикарна висипка; стійка гепатоспленомегалія; в 1/3 хворих постійно рецидивний перебіг (2-3 рази на рік); рання поява позапечінкових ознак ураження печінки; швидко формується цироз печінки, висока летальність. Загальні симптоми для обох форм:потемніння сечі; пожовтіння слизових оболонок, шкіри; знебарвлення калу; гепатомегалія, інколи спленомегалія; брадикардія, гіпотонія

н ннннннн ні

 

ні

так, вірусний гепатит Д. Верифікація діагнозу:

- виявлення антигенів вірусу (HDVAg); виявлення антитіл до вірусу (anti-HDV IgM); при коінфекції-виявлення антигенів та антитіл до вірусів гепатиту В і Д (HBsAg, anti-HBe IgM, HDVAg, anti-HDV IgM); при суперінфекції виявляються – HDVAg, anti-HDV IgM і відсутність anti-HBe ІgM (ІФА), ПЛР

- диференціальний діагноз із іншими вірусними гепатитами, з іншими жовтяницями (гемолітичною, механічною), лептоспірозом, малярією, інфекційним мононуклеозом, функціональними гіпербілірубінеміями, хронічними ураженнями печінки

 

 

так. Діагноз підтверджено: ні

- визначення клінічної форми, типу вірусу, тяжкості, періоду, ускладнень, супутньої патології

 

так

Лікування:

- базисна терапія: дієта № 5 із підвищеною кількістю рідини, постільний режим до просвітлення і збільшення кількості сечі; вітамінотерапія; дезінтоксикація: ентеросорбенти, розчини внутрішньовенно; противірусні препарати: рекомбінантний інтерферон альфа-2b (інтрон-А, пегінтрон, лаферон, роферон тощо); гепатопротектори

 

Одужання: виписування

- зникнення клінічної симптоматики; - нормалізація лабораторних показників

 

Диспансеризація:

- через 10 днів після виписки – огляд лікарем стаціонару; далі спостереження в КІЗі, де обстежуються через 1, 3, 6 місяців, за необхідності через 9 і 12 місяців (клінічний огляд, біохімічне дослідження крові на білірубін та його фракції, АлАТ, АсАТ, сулемова і тимолова проби); за наявності ускладнень тривалість диспансеризації визначається індивідуально