Схема діагностики та лікування кампілобактеріозу (Сampylobacteriosis)

- вживання непастеризованого молока, м’ясних продуктів, які не пройшли належної термічної обробки; прямий контакт із хворими тваринами (домашня худоба, коти, собаки, кури); проживання у приміщеннях, в яких є миші або щури, контакт із дикими гризунами за характером професійної діяльності (лаборант, зоолог); можливе інфікування новонароджених від батьків та персоналу; частіше хворіють діти, вагітні, люди похилого віку; переважає літня сезонність

Епідеміологічний анамнез:

 

 

 

ні

так. Клінічні ознаки:

- гастроінтестинальна форма:гострий початок з гарячки, симптомів загальної інтоксикації; синдром гастроентериту (нудота, блювання, болі в животі навколо пупка, рідше в епігастральній ділянці, кал рідкий, пінистий); при тяжкому перебігу – симптоми зневоднення; плескіт, бурчання в навколопупковій ділянці і за ходом товстої кишки, нерідко різка болючість, спазмування та ущільнення сигмоподібної кишки. Генералізована (септична) формаз типовими проявами септикопіємічного процесу. Субклінічна(інапарантна, безсимптомна) форма. Хронічна форма: тривалий хвилеподібний субфебрилітет, астенічний синдром, можливий кон’юнктивіт, кератит, вагініт, вульвовагініт, ендоцервіцит, можливе безпліддя, іноді під час загострення з’являються ознаки менінгіту (серозного чи гнійного)

н ннннннн ні

 

 

ні

так

 

так, кампілобактеріоз. Верифікація діагнозу:

- виділення збудника з фекалій, крові, спинномозкової рідини, тканини абортованого плода; посів на спеціальні селективні тверді поживні середовища з діамантовим зеленим, з тіогліколятом або на триптиказосоєвий бульйон з 5 % баранячої або кінської крові й антибіотиками; серологічна діагностика: парні сироватки, взяті з інтервалом 10-14 днів- РНГА (титр 1:320-1:650), РЗК, РА, РПГА, ІФА, РІФ, ПЛР

 

так. Діагноз підтверджено: ні

- диференціальний діагноз із гастроінтестинальною формою сальмонельозу, шигельозом, ротавірусною інфекцією, гастроентеритом, зумовленим вірусом Норфолк, отруєнням стафілококовим ентеротоксином; при розвитку синдрому дегідратації з холерою; при сильних болях у животі-гострим апендицитом, панкреатитом; генералізована форма - з сепсисом іншої етіології; хронічна форма - з бруцельозом, токсоплазмозом

- визначення остаточного діагнозу з зазначенням форми і ступеня тяжкості хвороби, ускладнень

 

 

 

 

Лікування:

 

- госпіталізація за клінічними показаннями; етіотропна терапія: еритроміцин і фторхінолони, аміноглікозиди; при хронічних формах-повторні курси антибіотикотерапія з інтервалом 7-10 днів між ними; загальнозміцнювальна терапія; патогенетична терапія – дезінтоксикація, регідратація

 

 

Одужання: виписування

- зникнення клінічних симптомів, нормалізація лабораторних показників

 

Диспансеризація:

- протягом 1 місяця після клінічного одужання