Cхема діагностики та лікування інфекційно-токсичного шоку

Епідеміологічний анамнез:

- наявність вогнищевої інфекції у хворого; - хворі з високим ступенем вірогідності шокових реакцій (генералізована форма менінгококової інфекції, сепсис та інше); - введення великих доз антибіотиків бактерицидної дії

 

 

yyyyyy

 

 

так. Клінічні ознаки: ні

рання фаза (І ступінь): Масивна дія на організм мікробних токсинів, інтоксикація, гарячка, озноб, головний біль, біль у черевній порожнині; шкіра звичайного кольору, суха, тепла; АТ систолічний – 90-140 мм рт. ст. зменшення пульсового тиску; зниження темпу сечовиділення; шоковий індекс 0,7-1,0. Виражений шок (ІІ ступінь):зниження температури, порушення свідомості; шкіра бліда, волога, холодна, посилюється ціаноз; АТ систолічний < 90 мм рт. ст., пульс 120-140 за хвилину; шоковий індекс 1,0-1,4; задишка, інтерстиціальний набряк легенів; олігоанурія (виділення сечі менше 25 мл/г); метаболічний ацидоз. Пізня фаза шоку (ІІІ ступінь):шкіра холодна, землистого відтінку, геморагії навколо суглобів; температура нижче 36,0^0 С; пульс ниткоподібний, АТ систолічний на критичному рівні; шоковий індекс 1,5 та вище, розлади дихання, анурія; втрата свідомості

 

Н

 

 

 

 

ys

 

yyyy

 

так, інфекційно-токсичний шок. Верифікація діагнозу:

- бактеріологічне дослідження крові, ліквору, сечі, жовчі та інших біологічних субстратів; загальний аналіз крові (лейкоцитоз, еритроцитоз, тромбоцитопенія, прискорення ШОЕ); наявність змін у сечі (еритроцити, лейкоцити, білок, циліндри); біохімічний аналіз крові (підвищені показники білірубіну, креатиніну, індикану, сечовини); коагулограма (порушення згортувальної функції крові); визначення кислотно-лужного стану (ацидоз)

`

 

 

ні

так

 

так. Діагноз підтверджено: ні

- сформулювати діагноз із зазначенням основного захворювання, яке ускладнилось інфекційно-токсичним шоком, ступеня тяжкості

- диференціальний діагноз із шоками іншої етіології, ДВЗ-синдромом, бактеріальними інфекціями, які супроводжуються гарячкою

 

 

Лікування:

	- хворих заборонено транспортувати; дезінтоксикаційна терапія; етіотропна терапія (антибіотики бактеріостатичної дії); глюкокортикоїди (ІІ-ІІІ ступінь шоку); корекція мікроциркуляції (гепарин, трентал); сечогінні (манітол, маніт); інгібітори протеаз; вітамінотерапія

 

Одужання: виписування

- зникнення клінічної симтоматики основного захворювання; нормалізація лабораторних показників

 

 

Диспансеризація:

- згідно з основним захворюванням