Cхема діагностики та лікування кримської геморагічної гарячки (Febris haemorrhagica Krym)

Епідеміологічний анамнез:

- професія тваринника, пастуха, доярки, ветеринара; контакт з кров’ю хворих людей, тварин (зайці, їжаки, корови, вівці, кози); укуси кліщів; перебування в ендемічних осередках (південні області України, Крим, Полісся, Карпати та Закарпаття, центральні області Росії, Урал, Далекий Схід, Сибір, Казахстан)

 

 

 

 

так. Клінічні ознаки: ні

- початковий період: раптове підвищення температури до 39-40^0 С, озноб, слабість, головний біль, біль у м’язах та суглобах, порушення свідомості, біль у литках, гіперемія та ін’єкція судин обличчя, склер, верхньої частини грудної клітки, глотки. Притаманні симптоми – блювання, що повторюється, не пов’язане з їжею, біль у попереку, біль у животі (епігастральна ділянка); геморагічний період (розпал):лихоманка продовжується 7-8 днів, двохвильова температурна крива; на 2-4-й день з’являється геморагічний висип на шкірі та слизових оболонках; гематоми в місцях ін’єкцій, шлунково-кишкові кровотечі; петехіальна енантема; порушення свідомості, збільшення печінки, її болючість, позитивний симптом Пастернацького, олігурія; ознаки гострої ниркової недостатності; період видужування(всі клінічні та лабораторні показники приходять до норми)

 

Н

 

 

 

 

 

так так, кримська геморагічна гарячка. Верифікація діагнозу:

 

- вірусологічне дослідження (культивування вірусу на культурах тканин); - серологічне дослідження (РГГА, РНІФ, РДПА) методом парних сироваток; ІФА, ПЛР

 

 

`:

ні

так. Діагноз підтверджено:

ні

- диференціальний діагноз із геморагічними гарячками іншої етіології, менінгококовою хворобою, грипом, лептоспірозом, висипним тифом, тромбоцитопенічною пурпурою, геморагічним васкулітом, сепсисом

- визначення остаточного діагнозу із зазначенням форми, ступеня тяжкості, ускладнень

 

 

Лікування:

- всі хворі підлягають обов’язковій госпіталізації; дієта № 13; застосування імунної сироватки реконвалесцентів та гіперімунного імуноглобуліну; за наявності ДВЗ-синдрому: гепарин, інгібітори протеаз, нативна свіжозаморожена плазма, курантил, гемостатики; відновлення ОЦК, боротьба з ацидозом; дезінтоксикація, діуретики, десенсибілізація; кортикостероїди при тяжкому перебігу; гемодіаліз при недостатності нирок; антибіотики при нашаруванні бактеріальних інфекцій

 

 

Одужання: виписування

- зникнення клінічної симптоматики; нормалізація лабораторних показників

 

Диспансеризація:

- до повного клінічного одужання. Частота обстеження 2-3 рази на рік, аналіз крові, сечі, раз на півроку – пробу за Зимницьким