Управління процесами формування та взаємодії елементів інтелектуального капіталу підприємства

У третьому тисячолітті все більшу роль для нарощування потенціалу розвитку підприємств відіграють такі чинники як ефективні бізнес-моделі, висока кваліфікація і самовіддача працівників, прихильність споживачів та передові технології. Успішна ділова модель підприємства, підвищуючи рівень його привабливості на ринку, створює передумови для нарощування ринкової вартості підприємства за рахунок залучення додаткового капіталу. Велику цінність для підприємств у нових умовах мають знання та вміння їх працівників, що створює умови для успішної реалізації їх стратегій розвитку та забезпечення конкурентних переваг на ринку. Підприємство має прагнути до створення власних брендів на базі корпоративних і торгівельних марок, знаків обслуговування, схвальних відгуків споживачів протягом тривалого часу про його продукцію та послуги. Велике значення для будь-якого підприємства мають прогресивні технології, які воно використовує у своїй діяльності та виробляє з допомогою них нові та вдосконалені види продукції.

Для формування конкурентоспроможного інноваційного потенціалу підприємству важливо розвивати такі нематеріальні активи, як корпоративна чи бізнес-культура та бренд.

Корпоративна культура забезпечує підприємствам, що увійшли до складу того чи іншого об’єднання, можливості для самоствердження й подальшого розвитку, відповідно до проголошених цінностей та цілей корпорації. Дана культура являє собою такий нематеріальний актив, який служить реалізації ефективних довгострокових планів розвитку підприємства з допомогою формування високої моралі та цінностей його персоналу і суттєво впливає на результати його діяльності. Бізнес-культура визначає взаємовідносини в бізнесі та впливає на розвиток підприємства.

Бренд забезпечує переваги виробникам, споживачам й суспільству загалом. Це відбувається за рахунок підтримки запланованих обсягів продажу з боку виробників й формування у споживачів образу необхідного їм товару, який має унікальні властивостi та високу репутацію на ринку. Бренд створює для виробників можливості кращого просування товарів при зменшенні витрат на рекламу.

Одним із видів нематеріальних активів виступає імідж підприємства (створений ним образ).

В Україні інтелектуальний потенціал використовується надто слабко і рідко перетворюється в інтелектуальний капітал, але ще рідше стає національним надбанням за рахунок використання даного капіталу. Актуальною для нашої країни є розробка сучасного механізму трансформації інтелектуального потенціалу в інтелектуальний капітал з подальшим його перетворенням у нематеріальні активи й забезпечення їх ефективного використання, включаючи вигідні експортно-імпортні операції.

З позицій підприємства можна говорити про систему інтелектуального потенціалу й охорони інтелектуальної власності. Недоліком вітчизняних законів є те, що вони не регулюють право держави на об’єкти інтелектуальної власності, створені за рахунок бюджету. В результаті створюються можливості для довільного трактування ситуацій, пов’язаних з використанням об’єктів інтелектуальної власності.

До складу нематеріальних активів підприємства експерти все частіше відносять ділову репутацію. Понад 80% керівників компаній з Fortune 500 вважають ділову репутацію таким же важливим активом, як і фінансовий стан підприємства, так як 49% акцій даних компаній продаються тільки завдяки позитивній діловій репутації [11].

Ділову репутацію часто ототожнюють з іміджем та гудвілом. Дані поняття є близькими, але мають суттєві відмінності. Зокрема, імідж є емоційним сприйняттям фірми її клієнтами, контрагентами, іншими учасниками ринку, а отже складно піддається формалізації. Ділова репутація – це формалізоване сприйняття характеристик, переваг та недоліків підприємства у бізнес-середовищі, що стимулює клієнтів користуватися його продукцією і приносить прибуток. Саме ця здатність ділової репутації впливати на фінансові показники фірми утілюється у понятті «гудвіл» – грошовій вартості репутації як нематеріального активу компанії. Основним джерелом формування ділової репутації компанії є її корпоративна культура.

Добра ділова репутація робить компанію привабливою для інвесторів, підвищує її капіталізацію, дозволяє збільшити доходи, забезпечує сильні позиції при виході на нові ринки і підтримку споживача, надає хороші можливості укладення вигідних угод з партнерами та змогу реалізовувати власні активи за високими цінами. У результаті корпоративна репутація може бути трансформована у р епутаційний капітал, який відображає грошову вартість репутації як нематеріального активу компанії. Для оцінювання репутації підприємств використовують рейтинги кращих компаній. Найбільш відомими у світі є рейтинги журналів Fortune та Forbes, а також газети Financial Times, а в Україні «Финансовой газеты».

У загальному випадку процес створення і підтримки корпоративної репутації на високому рівні відображає формула:

Репутація = Діяльність + Комунікації (5.1)

Бізнес відчуває переваги даного статусу тільки в конкурентному середовищі. Невід’ємною частиною процесу формування позитивного іміджу компанії є інформування цільових груп про перспективи їх розвитку та можливості задоволення інтересів зацікавлених сторін.