Управління формуванням інноваційного потенціалу підприємства

Для формування сучасного інноваційного потенціалу підприємства важливо орієнтуватися на перспективні потреби ринку та цілеспрямовано здійснювати інноваційні зміни з метою забезпечення високої конкурентоспроможності та динамічного розвитку підприємства. Об’єктом інноваційної діяльності підприємств є інновації (нововведення; лат. novo – змінювати, оновлювати). Наявність попиту на конкретні інновації, які з’являються в ході інноваційної діяльності свідчить про їх конкурентоспроможність.

Ширшим за поняття «інноваційна діяльність» є «інноваційний процес», який включає перетворення наукового знання в інновацію для задоволення нових суспільних потреб і послідовний стадійний процес від створення новації до її практичного застосування. Інноваційний процес охоплює усі стадії від ідеї до конкретного продукту, технології або послуги, які використовуються у господарській практиці; всі етапи життєвого циклу інновації, включаючи її дифузію на ринок за нових умов чи місць застосування.

Генераторами інноваційних ідей є новатори (винахідники, раціоналізатори, люди які мають здібності, природний хист, обдарованість чи талант щодо здійснення певного виду діяльності і бажання виразити власне бачення певних явищ, об’єктів чи процесів). Творчій діяльності новаторів притаманні особливі мотиви. Внутрішні мотиви заохочують до самовираження через реалізацію свого потенціалу, здобуття колективного визнання, впевненості у майбутньому тощо. Серед зовнішніх мотивів творчості можуть бути попит на нові товари та послуги, бажання домогтися суспільного визнання. Окрім зазначених умов необхідні натхнення та захопленість даною справою.

Важливо забезпечувати поступальний рух ідей, пропозицій та рекомендацій знизу вгору. Ініціювати даний рух можна, здійснюючи анкетування, проводячи конкурси, здійснюючи заходи, спрямовані на активізацію винахідницького руху, зокрема, шляхом організації гуртків якості тощо. Для відбору кращих пропозицій слід створювати спеціальні комісії, залучаючи до їх складу незалежних експертів та аналізувати новинки ринку науково-технічних розробок

Таблиця 8.2

Модель управління інноваційним процесом на підприємстві [1, с.36]

Етапи інноваційного процесу	Характеристика дій на конкретному етапі
1. Ініціація	Виявлення та аналіз проблеми, вибір цілі інновації, постановка завдання, переконання працівників у необхідності нововведення
2. Збирання інформації про можливі нововведення	Пошук інформації щодо способів розв’язання схожих проблем, виявлення варіантів інноваційних рішень (власна розробка, франчайзинг, лізинг тощо)
3. Маркетинг інновації	Вивчення попиту на новий продукт, визначення можливих обсягів його випуску, споживчих якостей і товарних характеристик
4. Оцінювання інноваційних проектів за критеріями здійснимості та економічної доцільності	Конструкторське і технологічне розроблення інноваційних проектів; аналіз інституціональних умов реалізації задуму і необхідних витрат, їх зіставлення з фінансовими можливостями; оцінювання очікуваних результатів упровадження кожного проекту; вибір інноваційного проекту. Рішення про доцільність упровадження відібраного інноваційного проекту; ухвалення рішення керівництвом
5. Впровадження нововведення	Планування та організація процесу виробництва для застосування нововведення; пробне впровадження; повне впровадження; використання
6. Комерційна реалізація	Просування інновації; передавання інформації, реклама, організація збуту і т.ін.
7. Дифузія інновації	Поширення освоєної інновації на нові ринки за нових умов

 

Важливим етапом на шляху втілення ідей, які викристалізувалися у певні проекти, є процес прийняття рішень. При цьому важливо ретельно розробити можливі сценарії ходу подій, зацікавити потенційних інвесторів та виконавців, здійснити оцінку можливих ризиків та шляхів їх зниження. Особливо важливо на даному етапі забезпечити високопрофесійну підготовку проектів за участю незалежних консультантів, а у ряді випадків здійснювати їх зовнішню (громадську) експертизу.

Особливу увагу на етапі реалізації інноваційних проектів необхідно звертати на конкретне призначення інновацій та їх адресний характер. За даних умов різко зростають можливості якісного виконання завдань та ефективність інвестицій у проекти розвитку. Окремі завдання проектів слід своєчасно коригувати при суттєвих змінах умов з метою уникнення масштабних збитків.

Незважаючи на досить велику кількість етапів інноваційного процесу (при цьому значна їх частина здійснюється до втілення ідеї товару в конкретну конструкцію, послугу, технологічне або організаційне рішення), вони є, безумовно, необхідними.

З метою створення умов для розвитку підприємства важливо створити постійно діючий механізм генерування, розробки й реалізації перспективних ідей і з допомогою інформаційних технологій та прогресивних методів пошуку, обробки та відбору необхідної інформації організувати його функціонування. При цьому важливо поєднувати пряму економічну вигоду від участі у даних процесах конкретного працівника з моральними стимулами й сприяти знаходженню компромісних рішень, що забезпечують формування збалансованого інноваційного портфелю підприємства.