Основи управління процесом формування потенціалу підприємства

Грамотне управління потенціалом підприємства забезпечує:

- створення нових робочих місць;

- своєчасний випуск потрібної споживачу кількості товарів та надання необхідних послуг із врахуванням його купівельної спроможності;

- достатній рівень доходів на вкладений капітал;

- розвиток соціальної інфраструктури.

Для повноцінного функціонування механізму інноваційного середовища необхідно створити інноваційні мережі та запровадити європейські стандарти управління якістю. Досягнення високої ефективності інноваційного середовища за допомогою кластерних ініціатив стає ключовим елементом стратегій розвитку більшості країн. Висока конкурентоспроможність цих країн заснована на сильних позиціях окремих кластерів як найважливішої складової умов забезпечення конкурентоспроможності.

Особливу роль у забезпеченні інноваційного розвитку економіки відіграють інноваційні кластери. Основними перевагами формування інноваційних кластерів є географічна концентрація, спеціалізація (кластери концентруються навколо певної сфери діяльності, до якої всі учасники або автори мають відношення), множинність економічних агентів (діяльність кластерів охоплює не тільки фірми, що входять до них, але й громадські організації, академії, фінансових посередників, інститути, що сприяють кооперації тощо). Кластери мають більшу здатність до нововведень внаслідок швидкого та адекватного реагування на потреби покупців, полегшеного доступу до нових технологій, зменшення витрат на НДДКР внаслідок міжфірмової кооперації тощо. Все більше число підприємств проектуватимуться як віртуальні об’єкти, створювані на основі вибору розподілених технологічних, організаційно-методичних і людських ресурсів та їхньої комп’ютерної інтеграції, що сприятиме появі гнучких, динамічних організаційних систем, пристосованих для оперативного формування потенціалу розвитку підприємства, зорієнтованого на оперативне та якомога більш повне задоволення запитів споживача.

 

Запитання для самоконтролю

1. Предмет та завдання дисципліни.

2. Що являє собою процес управління потенціалом підприємства?

3. Особливості стратегічних завдань розвитку підприємств за умов інформаційної ери.

4. Основні вимоги до формування завдань розвитку сучасних підприємств.

5. Складові потенціалу підприємства та їх роль у забезпеченні його розвитку.

6. Особливості виявлення взаємозв’язку витрат ресурсів (праці й капіталу) з результуючими показниками діяльності підприємства з допомогою виробничої функції.

7. Характеристика моделі взаємодії підприємства із зацікавленими сторонами.

8. Роль інноваційних кластерів у забезпеченні динамічного розвитку економіки та налагодженні взаємовигідних зв’язків підприємств.

 

Тестові питання

 

1. Управління потенціалом розвитку підприємства – це:

а) процес створення умов для ефективної діяльності та підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства;

б) бізнес-проект успішного розвитку підприємства;

в) забезпечення ефективної політики збуту;

г) виконання економічних завдань, поставлених керівництвом держави;

д) діяльність, спрямована на підвищення виконавської дисципліни.

 

2. Найефективнішим способом ведення конкуренції на ринку є:

а) подача позовів на дії конкурентів у судові інстанції;

б) налагодження співробітництва з конкурентами;

в) перехід на інші ринки;

г) реклама товарів у засобах масової інформації;

д) створення перепон для збуту товарів конкурентами.

 

3. Якій складовій потенціалу розвитку слід приділяти особливу увагу у сучасних умовах:

а) виробничому потенціалу;

б) маркетинговому потенціалу;

в) інтелектуальному потенціалу;

г) фінансовому потенціалу;

д) інвестиційному потенціалу.

 

4. Граничний приріст продукції у виробничій функції за рахунок приросту ресурсу визначається:

а) як співвідношення ефективності ресурсу і коефіцієнта еластичності;

б) шляхом додавання потенціалу кожного ресурсу;

в) шляхом віднімання від величини максимального потенціалу ресурсу його середньої величини;

г) як добуток коефіцієнта еластичності на середню ефективність ресурсу;

д) як добуток потенціалу ресурсу на його ефективність.

 

5. Потенціал системи управління оцінюють:

а) за перспективами кар’єрного зростання;

б) за рівнем кваліфікації працівників;

в) за владними повноваженнями керівника;

г) доступом до ексклюзивної інформації.

д) можливостями швидкого і обґрунтованого прийняття рішень.

 

6. Для ефективного використання перспективних можливостей підприємство повинно володіти:

а) збалансованим потенціалом розвитку;

б) новими основними засобами;

в) основами ведення бухгалтерського обліку;

г) значною кількістю укладених контрактів;

д) потужною будівельною базою.

 

7. Системи управління нового зразка характеризуються:

а) безконфліктністю інтересів;

б) системними підходами до прийняття рішень;

в) високими ризиками застосування;

г) циклічністю;

д) можливостями перезавантаження при збоях програмного забезпечення.

 

8. Міжфункціональна інтеграція управління потенціалом підприємства передбачає:

а) об’єднання різних функцій в одну мегафункцію;

б) реорієнтацію цілей розвитку структурних підрозділів;

в) взаємозв’язок моделей, структурних елементів та показників систем;

г) забезпечення переходу на новий тип економічних відносин;

д) реінтеграцію управлінських структур.

 

9. Оперативне задоволення потреб споживача забезпечують:

а) відділи та служби підприємства;

б) висококваліфіковані робітники;

в) студенти-стажери;

г) гнучкі адаптивні організаційні системи управління;

д) бюрократичні структури управління.

 

10. Актуальність завдань управління потенціалом підприємства обумовлена:

а) робочою програмою з вивчення дисципліни;

б) результатами діяльності громадських організацій підприємців;

в) наявністю відповідних літературних джерел;

г) необхідністю ведення обліку результатів діяльності підприємства;

д) швидкими змінами у розвитку підприємств.

Література

1. Управління потенціалом підприємства. Навч. посібн. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 362 с.

2. Хомяков В.І., Бакум І.В. Управління потенціалом підприємства. Навч. посібн. – К.: Центр навчальної літератури, 2009. - 400 с.

3. Стратегічні виклики ХХІ століття суспільству та економіці України. Т.2.: Інноваційно-технологічний розвиток економіки. /За ред. акад. НАН України В.М.Гейця, акад. НАН України В.П.Семиноженка, чл.-кор. НАН України Б.Є.Кваснюка.– К.: Фенікс, 2007. – 565 с.

4. Наукова та інноваційна діяльність в Україні. Статистичний збірник. – К.: “ДП Інформаційно-видавничий центр Держстату України”, 2011. – 282 с.

5. Формування інноваційної культури в українських університетах: практ. посіб. / За ред. Н. Я. Качмар-Кос. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2012. – 124 с.