Характеристика стану системи управління інтелектуальною власністю

Усі розвинені країни світу приділяють велику увагу формуванню конкурентоспроможних систем управління у сфері формування та охорони потенціалу інтелектуальної власності.

Інтелектуальна власність охоплює всі права, що відносяться до об’єктів авторських та суміжних прав (літературних і художніх творів, наукових праць, та звуко- та відеозапису, радіо- та телевізійних передач, комп’ютерних програм та баз даних, об’єктів промислової власності: винаходів, промислових зразків, знаків для товарів і послуг, фірмових найменувань тощо).

Об’єкти інтелектуальної власності є нематеріальними, але вони можуть набувати матеріальних рис за умов їх практичного застосування в людській діяльності. При цьому власністю є не самі матеріальні предмети, а представлена в них інформація.

Інтелектуальна власність включає промислову власність та об’єкти творчої діяльності, які мають правову охорону. До промислової власності належать винаходи, корисні зразки, промислові моделі, фабричні або товарні знаки. Винахід – це технічне рішення в будь-якій галузі суспільно-корисної діяльності, придатне для промислового використання. Корисна модель – це конструктивне виконання пристрою, що є новим і промислово придатним. Об’єкти творчої діяльності як її результати можуть охоронятися або правом промислової власності або авторським правом.

Основним способом охорони об’єктів інтелектуальної власності є видача автору охоронного документа – патенту чи свідоцтва на об’єкт права інтелектуальної власності, що охороняється. Суть охорони прав інтелектуальної власності полягає в тому, що автор об’єкта права отримує від держави виключні права на створений об’єкт у вигляді патенту або свідоцтва на певний визначений термін.

Важливим у плані поширення і застосування об’єктів інтелектуальної власності з метою розвитку економіки є своєчасне інформаційне забезпечення потенційних споживачів, включаючи насамперед підприємства різних галузей та сфер діяльності, відомостями про об’єкти промислової власності. Функції розповсюдження даної інформації покладаються переважно на патентні відомства країн. В Україні уповноваженим органом виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності є державне підприємство Укрпатент, який окрім патентно-інформаційного забезпечення зацікавлених сторін здійснює експертизу заявок на різні об’єкти промислової власності.

Понад 60 % загальної кількості заявок на винаходи й корисні моделі подається фізичними особами. Серед юридичних осіб високу винахідницьку активність виявляють заклади Міністерства освіти і науки України. Проте сучасний стан справ у даній сфері діяльності не задовольняє інтереси динамічного економічного розвитку нашої країни і становить загрозу її національній безпеці.

Зростаюча щороку кількість виданих охоронних документів на об’єкти права інтелектуальної власності, підвищення активності власників прав щодо їх захисту спричинюють збільшення кількості судових справ у цій сфері. В свою чергу, велика завантаженість судів загальної юрисдикції, недостатня кількість суддів відповідної кваліфікації призводять до того, що справи розглядаються надто довго. Тому на часі впровадження альтернативних способів розв’язання спорів у сфері інтелектуальної власності, зокрема медіації, та створення спеціалізованого Патентного суду (Суду з питань інтелектуальної власності).

З метою комерціалізації результатів наукових розробок університети спільно з іншими учасниками ринку інновацій створюють центри трансферу технологій, які надають необхідні консультаційні послуги зацікавленим особам, допомагають у пошуку та залученні інвестицій в реалізацію інноваційних проектів та у процесі комерціалізації результатів наукових розробок. Найбільшу потенційну прибутковість має власне виробництво у вигляді частки в підприємстві. За принципом венчурного інвестування, у випадку успіху вартість такої частки може зрости у десятки разів. Другою високоприбутковою формою трансферу може бути видача ліцензій. Якщо рівень зацікавленості у розробці високий і існує її надійний патентний захист, то ліцензійні платежі можуть досягати значних розмірів.