Етика педагогічного дослідження

 

Оскільки у педагогічних дослідженнях мають справу із людьми, то необхідно враховувати ряд етичих норм і правил. Так, щоб роз-почати педагогічне дослідження, насамперед потрібно отримати дозвіл керівника навчального закладу на роботу з науково-педагогічним працівниками та студентами. Щоб отримати зазначений дозвіл, важ-ливо письмово викласти якого характеру, з якою метою і на який відрізок часу потрібний доступ до суб'єктів навчально-виховного про-цесу. Після проведення дослідження варто відправити короткого листа керівникові навчального закладу з узагальненими результатами виконаного дослідження.

Основні вимоги до науковця-педагога такі:

1. Здатність до інтелектуальної, розумової діяльності з вирішен-ня складних дослідницьких й аналітичних завдань.

2. Любов до істини, пошук якої становить основний зміст науко-вої діяльності.

3. Працьовитість.

4. Творчі здібності, пов’язані зі створенням принципово нового інтелектуального продукту, вирішенням таких завдань, які ще ніхто не вирішував.

5. Допитливість, цікавість, що переростає у прагнення до знань.

6. Широкий науковий кругозір і глибина знань.

7. Воля і завзятість у досягненні мети.

8. Самокритичність, сприйняття критики з боку оточуючих.

9. Строгість і коректність мислення.

10. Інтелігентність, такт і самоконтроль.

11. Здатність приймати рішення.

12. Чесність, справедливість і щирість.

13. Здатність переконувати людей.

Моральний кодекс наукового працівника включає такі моральні норми і правила:

· обов’язок інформувати суспільство про можливі негативні наслідки застосування наукового відкриття чи результатів наукового дослідження;

· недопустимість проведення наукових експериментів, небез-печних для здоров’я людини;

· особиста відповідальність за результати дослідження;

· моральна відповідальність за виховання молодого покоління в дусі гуманізму, наукової чесності та порядності;

· критичне ставлення до особистих досягнень;

· наукова чесність, скромність, коректність;

· недопустимість плагіату;

· обов’язок відстоювати свої ідеї та концепції, не дивлячись на будь-які авторитети та кон’юктуру.

Радянський учений О.Д. Александров сформулював п’ять прин-ципів наукового етикету:

1. Шукай істину й не затьмарюй своєї свідомості упередженими думками, авторитетами й особистісними міркуваннями.

2. Доводь, а не стверджуй. Доказ – у практиці, спостереженні, досвіді, експерименті та в логічному висновку.

3. Те, що доведено, приймай і не спотворюй, а відстоюй.

4. Але не будь фанатиком. Будь готовим переглянути своє навіть засноване на доказі переконання, якщо того вимагають нові аргу-менти з того ж арсеналу засобів доказу.

5. Істина затверджується доказом, а не силою, не наказом, не на-віюванням, нічим, що пригнічує критичну здатність того, кому доводять.

Основним етичними правилами виконання педагогічних дослі-джень є:

1. Дослідник перш за все виходить з констатації стану ризику, в якому перебуватимуть суб'єкти дослідження.

2. Інформація, отримана про учасників дослідження, є конфіден-ційною, окрім випадків передбачених законодавством.

3. Якщо результати дослідження публікуються чи про них пові-домляється на наукових форумах, вимога щодо анонімності учасників експерименту має бути витримана.

4. Учасники мають право на зворотний зв'язок стосовно отри-маних результатів дослідження.

5. До проведення дослідження дослідник вказує учасникам на обов'язки і відповідальність кожного з них і його як дослідника.

6. Дослідник не може нехтувати правом учасника відмовитися від експерименту до його початку чи вийти з нього у будь-який час.

7. Дослідник захищає учасників експерименту від фізичного й психологічного дискомфорту, ушкоджень і небезпеки, що можуть виникнути в процесі дослідження. Якщо такий ризик можливий, то дослідник заздалегідь про це інформує учасників.