Графік роботи над курсовим дослідженням

№ п/п	Види роботи	Термін виконання
1.	Вибір та узгодження теми, закріплення теми за кафедрою	вересень - жовтень
2.	Робота над джерелами і науковою літературою. Розробка структури курсової роботи. Написання Вступу	жовтень - лютий
4.	Написання розділів	листопад - квітень
5.	Написання Висновків. Доопрацювання бібліографії. Завершення курсової роботи ― врахування зауважень наукового керівника Відгук наукового керівника, підготовка до захисту	січень - травень
6.	Захист курсової роботи	згідно з планом

 

 

Виконання курсової роботи передбачає:

1. обґрунтування актуальності теми, цілей та завдань дослідження, оцінку новизни і перспективності, зазначення методів та джерел дослідження;

2. визначення теоретичних засад дослідження (основних категорій, понять, закономірностей розвитку явища, яке вивчається, вивчення історії питання, документів, нормативних актів, інших джерел інформації);

3. аналіз конкретної проблемної ситуації і підтвердження логічними судженнями, розрахунками відповідних пропозицій та рекомендацій.

Важливо, щоб у курсовій роботі студент самостійно обґрунтував свої судження, узагальнення та практичні рекомендації, аргументував усе це достатнім фактичним матеріалом.

З урахуванням основних вимог до змісту та структури курсової роботи складається план (пізніше стаєосновою для змісту), що є основою для відбору і систематизації матеріалів, послідовного та логічного викладу результатів дослідження.

Починаючи виконання курсової роботи студент повинен чітко уявити її структуру та зміст. При цьому усі складові частини праці повинні бути логічно взаємопов'язані та переконливо аргументовані.

Курсова робота, яка подається студентом до захисту, мусить містити:

1. титульний аркуш;

2. зміст;

3. перелік умовних скорочень (за необхідності);

4. вступ;

5. основну частину, що складається щонайбільше з двох розділів;

6. висновки;

7. список використаних джерел та літератури;

8. додатки (за необхідності).

У змісті подається послідовність усіх розділів і підрозділів курсової роботи із зазначенням їхньої нумерації та номерів сторінок, на яких починаються розділ (підрозділ), вступ, висновки, перелік використаних джерел та літератури, перелік умовних скорочень, додатки. Формулювання назви теми, розділів та підрозділів повинні бути чіткими, лаконічними і в той же час найбільш повно віддзеркалювати сутність та зміст питань, що розглядаються.

Сторінка «Зміст» - друга у роботі. На ній зазначають номер сторінки - 2. У «Змісті» подають повний перелік всіх рівнів рубрикації ― найменування розділів і підрозділів роботи. Навпроти цих назв, зробивши відкрапкування, зазначають номери сторінок, з яких розпочинаються відповідні структурні частини (див. додаток).

Перелік умовних позначень, символів, скорочень і термінів. Якщо в курсовій роботі вжита специфічна термінологія, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення тощо, то їхній перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом. Перелік треба друкувати двома стовбчиками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, а справа – їхню детальну розшифровку (див. Додаток Г). Якщо спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення тощо повторюються в роботі менше трьох разів, то перелік не складають, а їхню розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.

Вступ передбачає обґрунтування актуальності курсової роботи, визначення її мети, завдань, оцінку перспективності, зазначення методів та джерел дослідження, хронологічних рамок. Також обов'язковим є визначення предмету дослідження та об'єкту. Визначення цих двох складових наукового дослідження викликає найбільше труднощів у студентів. Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. Вони мають відносну самостійність. З об'єкту виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Об'єктом дослідження в журналістиці може бути подія або окремі структурні одиниці будь-якої системи чи події, наприклад, процеси змін у роботі ЗМІ, діяльність окремих ЗМІ чи журналістів, взаємодії і взаємозв'язки, залежності, функції, причини, механізми змін у процесі розвитку.

Приклад. Об'єктом дослідження обрано газету «Дзеркало тижня». Предметом дослідження може бути одна з функцій, властивостей, характеристик об'єкту дослідження, його якості, галузь використання тощо. Тобто предмет дослідження (наприклад, процес, методи, методологія) завжди є лише конкретною частиною досліджуваного об'єкта (наприклад, підприємство, об'єднання, галузь національного виробництва).

Обсяг вступу не повинен перевищувати 1-2 сторінок машинописного тексту.

Основна частина курсової роботи складається, не менше ніж з двох розділів, які починаються постановкою завдання, що розглядається в кожному розділі, а також розкривають його основні сторони та положення.

Перший розділ (викладений в двох-трьох підрозділах) повинен розкривати джерельну та концептуально–методологічну базу дослідження. Він має містити:

1. огляд літератури та аналіз джерел;

2. обґрунтування методики й структури дослідження.

У цьому розділі необхідно, виходячи з цілей і завдань курсової роботи, коротко викласти основні теоретичні положення, що визначають сутність та зміст досліджуваної теми; на основі аналізу джерел і літератури розглянути різні точки зору провідних фахівців з досліджуваних питань; визначити ті конкретні питання, які мають бути розв’язані у роботі.

Тут здійснюється аналіз стану досліджуваної проблеми. Мета такого аналізу – отримання обґрунтованих даних, що дозволяють з'ясувати складові частини наукової проблеми, поставленої в роботі, та можливі варіанти їхнього розв’язання. Обґрунтування структури та змісту роботи повинно мати аналітичний характер і залежати від специфіки дослідження. Вибір методів дослідження потрібно погодити з науковим керівником курсової роботи.

Перший розділ має закласти теоретичний підмурок для другого та третього розділу. З цією метою студент подає тільки той теоретичний матеріал, який є необхідним для розв'язання практичних питань, визначених цілями та завданнями курсової роботи. Невиконання цієї вимоги призводить або до надмірного збільшення обсягу першого розділу, або до відриву його від змісту другого та третього розділів.

Тому перший розділ повинен являти собою не виклад загальновідомих положень з навчальної дисципліни, а бути аналізом теоретичних підходів відповідно до теми, обраної студентом. При цьому студент має критично усвідомити факти, дати їм власну оцінку.

Теоретична сторона проблеми, що представлена у першому розділі, повинна продемонструвати рівень знань студента, його знайомство з джерелами і науковою літературою з досліджуваної проблеми, ерудицію в зазначеній галузі та стати інструментом до розв'язування поставлених в роботі завдань.

У наступних – другому та, за наявності, третьому - розділах курсової роботи здійснюється виклад та аналіз зібраного студентом емпіричного матеріалу.

Щоб уникнути поверхового викладу матеріалу в цих розділах, необхідно постійно зіставляти цілі та завдання курсової роботи з отриманими результатами аналізу. Тому студент має відібрати з наявного фактичного матеріалу найсуттєвіший, обмежуючи, при необхідності, обсяг досліджень або звужуючи коло проблем, що розглядаються.

Кожен розділ має розпочинатися коротким вступом та завершуватися висновками. Необхідно стежити за логічністю побудови розділів та переходу від одного розділу до іншого.

Обсяг основної частини не повинен перевищувати 25-30 машинописних сторінок.

Висновки є завершальним етапом виконаної студентом курсової роботи. Вони мають давати відповіді на поставлені у вступі завдання. У них викладають:

1. результати, здобуті по кожному завданню роботи;

2. якісні та кількісні показники результатів;

3. аргументацію достовірності цих результатів;

4. рекомендації щодо подальшого вивчення або модифікацій аналізованого об’єкту.

Висновки варто подавати по пунктах: кожна теза ― окремий пункт. Причому пунктів не може бути менше, аніж сформульованих завдань роботи. Між завданнями і висновками до роботи повинна бути відповідність не тільки у кількісному плані, а й, зрозуміло, у змістовому.

У висновках підбиваються підсумки дослідження та його результати, з наведенням позитивних та негативних сторін, а також нереалізованих можливостей. На основі отриманих результатів розглядаються пропозиції, рекомендації, заходи щодо досягнення цілей у відповідності з темою курсової роботи. Зміст та характер розроблюваних студентом пропозицій визначаються темою, цілями та завданнями курсової роботи.

Висновки рекомендується починати словами: розглянуто, встановлено, показано, доведено тощо.

Список використаних джерел і літератури повинен містити відомості про джерела інформації (архівні справи, сайти мережі Інтернет тощо) та наукову (чи іншого характеру) літературу, що використовувалися у процесі виконання роботи.

У бібліографію включають як цитовані, так і нецитовані в роботі, проте опрацьовані студентом, інформаційні джерела. Обов’язково у ній слід навести найавторитетніші праці з проблематики роботи, а також наукові дослідження, видрукувані протягом останніх двох-трьох років.

Бібліографію слід оформлювати в алфавітному порядку прізвищ авторів.

Виконуючи бібліографічний опис джерела, студент не має пропускати жодного елементу і вдаватися до скорочень назв. Оформлювати кожну позицію бібліографії, а також усі скорочення і посилання в курсовій роботі, необхідно строго дотримуючись відповідних стандартів (див. Додаток З).

Зверніть увагу, що адрес статті, розміщеної в інтернет-виданні, подається повністю, а не тільки головна сторінка джерела. Також варто пам'ятати, що у списку літератури електронні видання мають складати не більше однієї третини від загальної кількості джерел.

Додатки містять допоміжні матеріали, необхідні для виконання курсової роботи. До цих матеріалів відносять: статистичні дані, схеми, таблиці, малюнки та результати розрахунків й інші документи, що підсилюють аргументацію зроблених студентом в основному тексті висновків та оцінок. За допомогою додатків студент доводить достовірність вихідних даних і виконаних розрахунків, а також підсилює аргументованість виконаного аналізу й запропонованих заходів, рекомендацій, пропозицій.

Оформлення додатків можна здійснювати так, як це зроблено у цій методичній розробці (див. додатки).

Вимоги до оформлення курсових робіт. Курсова роботивиконуються машинописним способом або за допомогою комп'ютера відповідно до загальних положень, викладених у Розділі 1.

Обсяг курсової роботи складає 35 – 50 машинописних сторінок, надрукованих через півтора інтервали.