Графік роботи над бакалаврським/дипломним дослідженням

№ п/п	Види роботи	Термін виконання
1.	Вибір та узгодження теми, закріплення за кафедрою.	вересень-жовтень
2.	Робота над джерелами, науковою літературою. Збір емпіричного матеріалу та його аналіз. Розробка структури роботи.	жовтень – січень
4.	Написання Вступу і Розділу 1.	грудень-січень
5.	Написання Розділу 2.	лютий
6.	Написання Розділу 3.	березень
7.	Написання Висновків. Доопрацювання бібліографії та додатків. Завершення роботи ― врахування зауважень наукового керівника.	березень – квітень
8.	Відгук наукового керівника, підготовка до захисту.	травень
9.	Захист бакалаврської роботи.	згідно з планом

Процес підготовки студентами бакалаврської/дипломної роботи є логічним продовженням їхньої попередньої роботи з написання і захисту курсових робіт. Він сприяє поглибленню теоретичних знань студентів, дозволяє їм оволодіти навичками наукової роботи.

Бакалаврська та дипломна роботи являють собою самостійне наукове дослідження, що є узагальнюючим підсумком навчально-методичної та наукової роботи студента з обраної спеціальності і його вміння практично використовувати набуті знання. Саме тому підготовка бакалаврської/дипломної роботи та її захист перед Державною екзаменаційною комісією (ДЕК) є важливим і відповідальним етапом підготовки фахівця, під час якого формуються навички самостійної дослідницької діяльності, визначається рівень готовності студента-випускника до практичної діяльності.

Завданням бакалаврської/дипломної роботи є ґрунтовне висвітлення однієї з наукових проблем у галузі журналістики. Аналіз проблеми, висвітлений у такій роботі, мусить мати самостійний та об’єктивний характер. Повнота і всебічність такого аналізу залежать від опрацювання та критичного осмислення максимальної кількості існуючих джерел і літератури.

При підготовці бакалаврської/дипломної роботи студент повинен продемонструвати вміння самостійно опрацьовувати усі види документів та здійснювати усі види наукових досліджень, зокрема, аналізувати і узагальнювати матеріал, робити самостійні адекватні висновки, які мають віддзеркалювати власний доробок автора випускної роботи.

Вибір і затвердження теми. Вибір теми дослідження є важливим елементом у підготовці бакалаврської/дипломної роботи і – значною мірою – запорукою успіху. Вибір теми, вочевидь, є найбільш відповідальним етапом у науковій діяльності. Обравши тему, студент має усвідомити сутність пропонованої ідеї, її новизну, актуальність та значущість. Це полегшує оцінку і остаточне формулювання обраної теми.

Тему роботи серед тем орієнтовної тематики, затверджених рішенням кафедри, студент обирає самостійно або за порадами викладачів кафедри. Кафедра журналістики пропонує студентам спеціалізації орієнтовну тематику бакалаврських і дипломних робіт, яка відповідає завданням навчальних дисциплін з журналістики і спрямовується на закріплення знань та вмінь фахівця, зазначених у відповідних освітньо-кваліфікаційних характеристиках.

Студент може запропонувати свою власну тему, але в межах фахового профілю.

Назва має бути сформульована коротко та чітко й обов’язково вказувати на об'єкт і предмет дослідження, а також на певну наукову проблему. Слід уникати занадто довгих назв. Іноді для більшої конкретизації до назви слід додати невеликий (4-6 слів) підзаголовок. При цьому у першому реченні подається сутність роботи, а у другому – об'єкт використання результатів досліджень.

До розповсюджених помилок при формулюванні назви бакалаврської/дипломної роботи належать перенасичення назв робіт штучно ускладненою термінологією псевдонаукового характеру, їхній наукоподібний характер, стилістично недбале, а часом – недостатньо грамотне формулювання.

Помилкою є починати назву праці зі слів «Вивчення процесу...», «Дослідження деяких шляхів...», «Матеріали до вивчення...», «Деякі питання...», «До питання...» тощо. У таких формулюваннях не віддзеркалюються достатньою мірою суть проблеми, яка потребує вивчення, завершеність роботи, немає ясного визначення її мети і результатів.

Основною вимогою до тем бакалаврської/дипломної роботи є їхня наукова актуальність та доцільність для наукового пошуку.

Не пізніше другого тижня відповідного семестру студент подає методистові КСУ заяву за встановленою формою (див. додатки).

Наукові керівники бакалаврських та дипломних робіт визначаються завідувачем кафедри з числа науково-педагогічних працівників. Студентам надається можливість обрати собі наукового керівника самостійно. Студент повинен підійти до викладача і спитати його згоди керувати роботою. Трапляється, що на початковому (і лише на початковому!) етапі роботи студент змінює тему і переходить в іншу групу з написання науково-дослідних робіт ― у такому випадку обов’язково!!! слід повідомити про перехід попереднього керівника.

Тема бакалаврської/дипломної роботи студента та вибір наукового керівника затверджуються рішенням кафедри журналістики.

Після затвердження теми на засіданні кафедри студент зобов'язаний отримати від свого наукового керівника завдання на виконання роботи. Завдання передбачає остаточне формулювання назви теми, графік подання на кафедру окремих розділів, підрозділів чи параграфів, а також остаточний термін подання готової роботи на кафедру для рецензування.

Студент не може здати на перевірку науковому керівниковічи рецензентовірукописний або поверхово вичитаний текст: у обов’язки викладача чи рецензента не входить вивчення незграбного почерку чи виправлення правописних помилок. У стосунках із науковим керівником та рецензентом важливою позитивною характеристикою студента є його пунктуальність. Чітко дотримуйтеся заздалегідь обумовленого графіку зустрічей і здачі розділів.

Після кожної зустрічі з науковим керівником нотуйте усі його зауваження і вказівки, а на початку наступної ― звітуйте про їх виконання. І в жодному разі не поправляйте на власний розсуд ― це може призвести до потреби повторної переробки і повторного читання всієї науково-дослідної роботи.

На кожну зустріч слід приносити наступний уривок роботи. Таким чином керівник зможе уважніше вивчати текст і переконається, що ваша праця є систематичною і послідовною. Коли прийде час підбивати підсумки вашої співпраці, остання обставина, вочевидь, зіграє позитивну роль.

На кожну бакалаврську та дипломну роботу науковий керівник пише Відгук. У ньому він аналізує роботу, зазначає її сильні і слабкі сторони, виносить попередню оцінку. Робота, що не відповідає певним вимогам щодо змісту чи оформлення, повертається студенту на доопрацювання.

Якщо робота здобула схвальну оцінку, її передають на рецензування. Рецензування проходять бакалаврські та дипломні роботи. Рецензентом може виступати викладач з іншої кафедри цього ж навчального закладу, де виконується робота (це внутрішня рецензія), або ж співробітник іншого ВНЗ (зовнішня рецензія). На зовнішнє рецензування відправляють здебільшого дипломні роботи.

З урахуванням основних вимог до змісту та структури дослідження складається план (пізніше стаєосновою для змісту), що є основою для відбору і систематизації матеріалів, послідовного та логічного викладу результатів дослідження.

Починаючи виконання бакалаврської/дипломної роботи студент повинен чітко уявити її структуру та зміст. При цьому усі складові частини праці повинні бути логічно взаємопов'язані та переконливо аргументовані.

Композиція роботи. Бакалаврська/дипломна роботи, яка подається студентом до захисту, має містити:

1. титульний аркуш;

2. зміст;

3. перелік умовних скорочень (за необхідності);

4. вступ;

5. основну частину, що складається щонайбільше з двох розділів;

6. висновки;

7. список використаних джерел та літератури;

8. додатки (за необхідності).

Титульний аркуш бакалаврської/ дипломної роботи містить назву навчального закладу, де виконана робота (Київський славістичний університет); прізвище, ім'я, no-батькові автора; назву спеціальності, яку він вивчає; назву роботи; науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ініціали наукового керівника (див. додатки).

Зміст подають на початку роботи. У змісті подається послідовність усіх розділів та підрозділів роботи із зазначенням їхньої нумерації та номерів сторінок, з яких починаються розділ (підрозділ), а також вступ, висновки, перелік використаних джерел та літератури, перелік умовних скорочень, додатки.

Сторінка «Зміст» ― друга у роботі. На ній зазначають номер сторінки - 2. У «Змісті» подають повний перелік всіх рівнів рубрикації ― найменування розділів і підрозділів роботи. Навпроти цих назв, зробивши відкрапкування, зазначають номери сторінок, з яких розпочинаються відповідні структурні частини (див. додаток).

Перелік умовних позначень, символів, скорочень і термінів. Якщо в роботі вжита специфічна термінологія, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення тощо, то їхній перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом. Перелік треба друкувати двома стовбчиками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, а справа – їхню детальну розшифровку (див. Додаток Г). Якщо спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення тощо повторюються в роботі менше трьох разів, то перелік не складають, а їхню розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.

У вступі розкриваються усі необхідні кваліфікаційні характеристики бакалаврського/дипломного дослідження. За обсягом він складає не менше 5 сторінок. У вступі подають загальну характеристику праці в рекомендованій нижче послідовності.

Актуальність теми дослідження обґрунтовують шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язками проблеми (наукової задачі).

Актуальність теми дослідження має бути сформульована чітко, аргументовано. Для висвітлення актуальності достатньо однієї сторінки, де окреслюють головне - сутність проблемної ситуації. Чітко й однозначно визначити наукову проблему і, таким чином, сформулювати її суть буде неважко, якщо студенту вдасться показати, де пролягла межа між знанням і незнанням з предмету дослідження. Отже, складовою частиною визначення актуальності праці є формулювання проблеми дослідження, тобто чіткого питання або декількох питань, на які має відповісти робота.

Особливо важливо довести важливість досліджуваної проблематики з точки зору користі для реалізації національних інтересів України.

Оцінюючи актуальність обраної теми, не можна ставити її в залежність від політичної ситуації в країні або світі. Не рекомендується зупиняти свій вибір на дуже широкій темі, яка не може бути глибоко розкритою в обсязі бакалаврської/дипломної роботи. Заслуговують на увагу теми, що недостатньо розроблені в наукових дослідженнях. Такі теми дають змогу студентові проявити наукову самостійність, здійснити справжній науковий пошук і зробити роботу оригінальним самостійним дослідженням. Як правило, такі роботи формуються з курсових робіт, наукових рефератів, що виконувалися студентом протягом усього навчання в університеті.

Мета і завдання дослідження. Від формулювання наукової проблеми, яка визначає предмет запланованої праці, і доведення, що вона ще не розроблена і не висвітлена у спеціальній літературі, логічно перейти до формулювання мети дослідження.

Не слід формулювати мету як «Дослідження...», «Вивчення...», тому що ці слова вказують на засіб досягнення, а не на неї саму. Мета праці звичайно тісно переплітається з назвою бакалаврської/дипломної роботи і повинна чітко вказувати, яка сaме проблема в ній вирішується. Далі необхідно окреслити конкретні завдання, які будуть вирішуватися для досягнення визначеної мети. Це звичайно роблять у формі перерахунку (виокремити…, з'ясувати…, описати..., встановити..., виявити..., вивести залежність... тощо). Формулювати завдання необхідно якомога ретельніше, оскільки їхнє вирішення становить зміст розділів кваліфікаційної праці. Це важливо також і тому, що заголовки таких розділів народжуються саме з формулювання завдань бакалаврського/дипломного дослідження.

Після визначення мети і завдань подається формулювання об’єкта та предмета дослідження, що є обов'язковим елементом вступу.

Об'єкт - це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обирається для вивчення. Об'єкт дослідження визначає тему праці, яка виноситься на титульний аркуш як її назва. Предмет міститься в межах об'єкта. Це - та його частина, на яку спрямована увага науковця у конкретному дослідженні. Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове.

Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження або досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи тим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Хронологічні рамки дослідження визначають часові межі існування чи функціонування об’єкта дослідження. Якщо автор обирає предметом своєї роботи лише певний період існування об’єкта, він має чітко аргументувати хронологічні рамки, тобто пояснити, на основі яких критеріїв він виділяє сaме цей період.

Підготовка бакалаврської/дипломноїроботи відрізняється від інших видів письмових робіт тим, що обов’язково передбачає наявність у роботі наукової новизни, яка чітко формулюється у вступі. Наукова новизна – це основні положення та висновки роботи, які можна назвати новаторськими (новий концептуальний підхід, перегляд старих оцінок, поглиблення наявних наукових висновків). Наукова новизна бакалаврської/дипломноїроботи - це ознака, яка дає авторові підстави використовувати поняття «вперше» при характеристиці отриманих ним результатів і дослідження в цілому. В науці поняття «вперше» означає, що певні взаємозв’язки між явищами дійсності не були відомими до оприлюднення висновків конкретного дослідження.

Основна частина випускної праці складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. У розділах основної частини бакалаврської/дипломноїроботи власне проводиться дослідження і узагальнюються його результати. Зміст розділів основної частини повинен точно відповідати темі роботи та повністю її розкривати.

Перший розділ, обсяг якого складає не більше 10-20 сторінок машинописного тексту, викладеного в двох-трьох підрозділах, повинен розкривати джерельну та концептуально–методологічну базу дослідження. Він має містити (у формі підрозділів):

1. огляд літератури та аналіз джерел;

2. обґрунтування методики та структури дослідження.

В аналізі літератури і джерел дослідник окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою, передбачає критичний огляд матеріалів, використаних у дослідженні, та їх систематизацію за походженням, науковими школами, підходами тощо. Зазвичай, виконуючи випускну роботу, доводиться прочитати близько 100-200 книг і статей, з яких приблизно 50-80 увійдуть до бібліографії, тобто будуть детально опрацьовані.

У підрозділі дається характеристика основних джерел отримання інформації (офіційних, наукових, літературних, бібліографічних). Студент має окреслити основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, слід назвати ті питання, які залишилися невирішеними, щоб довести необхідність підготовки бакалаврської/дипломноїроботи.

Аналіз джерел і літератури є обов'язковою частиною роботи, де студент дає оцінку всіх скільки-небудь значних праць, що пов'язані з темою його дослідження, висвітлюючи як позитивні моменти, так і недоліки цих робіт, а то і помилкові положення (якщо вони є). На основі аналізу джерел і літератури слід розглянути різні точки зору провідних фахівців з досліджуваних питань. Підрозділ має завершуватися висновком про стан наукової розробки теми, над якою працює автор.

В описі методики та обгрунтуванні структури дослідження необхідно, виходячи з цілей і завдань роботи, коротко викласти основні теоретичні положення, що визначають сутність та зміст предмета досліджуваної теми, визначити ті конкретні питання, які мають бути розв’язані у роботі.

Мета такого аналізу – отримання обґрунтованих даних, що дозволяють з'ясувати складові частини обраної наукової проблеми та можливі варіанти їхнього розв’язання. Обґрунтування структури та змісту роботи мають аналітичний характер і залежать від специфіки дослідження.

Методологія дослідження розкриває методи вирішення проблеми (задачі), поставленої в роботі. Вибір методів дослідження повинен бути погоджений з науковим керівником бакалаврської/дипломноїроботи. Розповсюдженою помилкою є подання тих чи інших методів без чіткої спрямованості на досягнення мети та розв’язання завдань дослідження.

Методологія роботи має спиратися тільки на той теоретичний матеріал, який є необхідним для розв'язання практичних питань, визначених цілями та завданнями роботи. Невиконання цієї вимоги призводить або до надмірного збільшення обсягу першого розділу, або до відриву його від змісту другого та третього розділів. Тому цей розділ повинен являти собою не виклад загальновідомих положень з навчальних дисциплін, а бути аналізом теоретичних положень та підходів відповідно до теми, обраної студентом. При цьому студент має критично усвідомити факти, дати їм власну оцінку.

Теоретична сторона проблеми, що висвітлена у першому розділі, повинна продемонструвати рівень знань студента, його знайомство з джерелами і науковою літературою з досліджуваної проблеми, ерудицію в зазначеній галузі та стати інструментом до розв'язання поставлених в роботі завдань.

Методологія дослідження визначає структуру роботи. Для її обгрунтування автор має чітко вказати, які конкретні кроки дослідження він планує здійснити у кожному з запланованих розділів і які результати прагне при цьому отримати.

У висновках до цього розділу необхідно відзначити позитивні і негативні сторони, а також межі придатності запропонованої методології для досягнення поставленої автором мети та виконання завдань дослідження.

Таким чином, перший розділ має скласти теоретичну основу для наступних розділів.

У наступних розділах бакалаврської/дипломної роботи здійснюється виклад та аналіз зібраного студентом емпіричного матеріалу.

Кожен розділ роботи закінчують короткими висновками. Найбільш розповсюдженими помилками, яких припускаються при цьому студенти, є:

1. реферативний характер висновків, коли перераховується, що зроблено у розділі,

2. висновки є очевидними, банальними, не вимагають доведення,

3. замість висновків (чи основної їх частини) подається цитата.

Для скорочення тексту основної частини роботи студент має широко використовувати фактичний матеріал у вигляді таблиць, малюнків, схем та графіків.

Загальні висновки бакалаврської/дипломноїроботи виконують роль закінчення, обумовленого логікою проведення дослідження, і опрацьовуються у формі синтезу накопиченої в основній частині наукової інформації. Цей синтез - послідовне, логічно струнке викладення отриманих підсумкових результатів та їхнє співвідношення із загальною метою і конкретними завданнями, поставленими і сформульованими у вступі. Тут міститься так зване «вивідне» знання, яке є новим стосовно до початкового знання. Саме воно виноситься на обговорення і оцінку при захисті бакалаврської/дипломноїроботи.

Викладають найважливіші результати, одержані в роботі, які повинні висвітлити шляхи розв’язання поставленої проблеми (задачі) та значення цього для науки і практики.

Висновки повинні містити:

1. короткі підсумки за результатами теоретичного та практичного аналізу, здійсненого в дослідженні, з наведенням позитивних та негативних сторін, а також нереалізованих можливостей;

2. основні результати дослідження, причому необхідно наголосити на якісних та кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати їхню достовірність;

3. у випадку необхідності, перелік практичних заходів, спрямованих на розв'язання проблеми, підвищення ефективності політики тощо;

4. економічний та соціальний ефект, який можна сподіватися отримати при можливій реалізації заходів, запропонованих у праці.

У висновкахна основі отриманих результатів формулюються пропозиції, рекомендації, заходи щодо досягнення цілей у відповідності з темою роботи. Заходи повинні бути логічними наслідками результатів аналізу, здійсненого у другому та третьому розділах. При цьому студент повинен виявити самостійність та ініціативу. Якщо він не має можливості запропонувати власне рішення, то на підставі критичної переробки вітчизняного та світового досвіду ним обирається варіант, який може бути реально здійснений в конкретних умовах.

Для кожного запропонованого заходу необхідно дати обґрунтування, короткий його зміст, характеристику об'єкта до і після впровадження, а також прогнозну оцінку його ефективності. Зміст та характер розроблюваних студентом пропозицій визначаються темою, цілями та завданнями наукової роботи. При розробці окремих заходів для доказу їхньої доцільності рекомендується порівнювати декілька варіантів рішень.

Висновки рекомендується починати словами: розглянуто, встановлено, показано, доведено тощо. Обсяг висновків складає 4-5 сторінок машинописного тексту.

Найтиповішою помилкою, якої припускаються при формулюванні висновків, є випадок, коли висновки мають характер констатації і є самоочевидними твердженнями, з якими дійсно не можна сперечатися.

Список використаних джерел і літератури повинен містити відомості про джерела інформації (архівні справи, сайти мережі Інтернет тощо) та наукову (чи іншого характеру) літературу, що використовувалися у процесі виконання роботи.

У бібліографію включають як цитовані, так і нецитовані в роботі, проте опрацьовані студентом, інформаційні джерела. Обов’язково у ній слід навести найавторитетніші праці з проблематики роботи, а також наукові дослідження, видрукувані протягом останніх двох-трьох років.

Список літератури слід оформлювати в алфавітному порядку прізвищ авторів. Виконуючи бібліографічний опис джерела, студент не має пропускати жодного елементу і чи скорочувати назви. Оформлювати кожну позицію бібліографії, а також усі скорочення і посилання в курсовій роботі, необхідно строго дотримуючись відповідних стандартів (див. Додаток З).

Зверніть увагу, що адрес статті, розміщеної в інтернет-виданні, подається повністю, а не тільки головна сторінка джерела. Також варто пам'ятати, що у списку літератури електронні видання мають складати не більше однієї третини від загальної кількості джерел.

Додатки. За необхідності до додатків можна включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття бакалаврської/дипломної роботи: повний текст деяких важливих документів, таблиці допоміжних цифрових даних, ілюстрації допоміжного характеру, перелік термінів, скорочень тощо.

Додатки повинні строго відповідати дослідженій темі. Їх не включають в основну частину, оскільки це могло б порушити змістову цілісність і зрозумілість. Але в роботі повинні бути посилання на всі (без винятку!) додатки. Послідовність матеріалів у додатках повинна відповідати порядку посилань на ці матеріали в основному тексті.

Зверніть увагу: тільки перша літера у слові «додаток» велика, а порядок розташування додатку серед інших вказують великими літерами української абетки (за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь). Далі, посередині наступного рядка, подають назву додатку. Її теж набирають малими літерами, але перша літера назви ― велика. Крапку в кінці назви додатка не ставлять.

Оформлення додатків можна здійснювати за аналогією з тим способом, який використано в цій методологічній розробці (див. додатки).

Вимоги до оформлення бакалаврських і дипломних робіт. Бакалаврська/дипломна робота обов’язково виконується за допомогою комп'ютера на одній стороні аркуша білого паперу стандартного формату А4 (210 х 297 мм) через півтора міжрядкових інтервали до тридцяти рядків на сторінці. Аркуші обов'язково переплітаються.

Обсяг бакалаврської роботи складає 50-70 сторінок, дипломної роботи – 70–90 машинописних сторінок через півтора інтервали.