Концепція, теоретичні й методологічні основи,

Методика дослідження

Концепція дослідження – визначення його мети, шляхів і засобів її досягнення. Концепція дослідження – це його логіка, стратегії наукового пошуку.

Науковий апарат будь-якого дослідження має містити виклад його теоретичних засад. Теоретичні засади дослідження – це наявні результати, отримані попередньо в педагогіці чи суміжних з нею науках, які використано при формулюванні гіпотези дослідження, а також при інтерпретації й поясненні отриманих результатів. Загалом теоретичні засади – усталені положення, які дозволяють пояснити явище чи процес або сконструювати об'єкт (процес), який функціонує на їх принципі. Теоретичні засади дослідження наукові факти з педа-гогіки та базових для педагогіки галузей знань (філософія, соціологія, психологія, кібернетика), які використовуються при плануванні до-слідження, поєднанні окремих його результатів в єдине ціле чи їх трактуванні. При вивченні проблеми дослідник бере за основу одну із наявних усталених теоретичних концепцій. Якщо він з нею не пого-джується, то формулює свою власну, спочатку у формі гіпотези. Усім своїм подальшим дослідженням він намагається довести істинність своєї теоретичної концепції.

Методологічна основа дослідження – це обґрунтування вибору тієї чи іншої методики з набором відповідних методів та технік дослідження.

Методика дослідження має містити перелік завдань дослідження. Кожне завдання розбивається на певну кількість питань. Кожне питання обіймає низку фактів, кожний з яких отримується певним способом з використанням певного засобу й передбачає певну обробку та інтерпретацію. Наріжним каменем методики дослідження є його основний задум, провідна ідея, яка реалізується у русі від часткового до загального, від конкретного до абстрактного або навпаки.

Вибір об’єкта і предмета дослідження. Об’єктом педагогічного дослідження виступає те, що досліджується, а предметом те, що у цьому об’єкті набуває наукового пояснення.

Об'єкт дослідження – це частина об'єктивної реальності, яка на даному етапі стає предметом практичної і теоретичної діяльності людини. Об'єкт дослідження – це те, на що спрямовується процес пізнання. Об’єкт дослідження є певною моделлю досліджуваної реаль-ності, яка містить у собі проблемну ситуацію, що гносеологічно харак-теризується пізнавальною проблемою. Об’єкт наукового дослідження виступає як віддзеркалення частини реальності – носія якості, що вивчається дослідником. Об’єкти соціальних наук істотно відрізняються від об’єктів природничих досліджень:

1. Соціальні об’єкти виступають більшою або меншою мірою носіями суб’єктивного чинника суспільства, відрізняються свідомою активністю, проявом волі, інтересів, цінностей, мотивів людей, які можуть як сприяти отриманню істини, так і перешкоджати пізнаваль-ній діяльності.

2. Соціальні об’єкти відрізняються принциповою складністю, поліструктурністю і поліфункціональністю, неоднозначністю своєї процесуальності, бо вони представляють найвищу й досконалу форму руху матерії.

3. Властивості соціальних об’єктів і їх закономірності проявляють себе не так чітко і відкрито, як закони природи, вони мають характер тенденцій, виявляються через безліч явищ і неоднозначно.

4. Соціальні процеси відрізняються високою й багатофакторною динамікою, їх рух неможливо перервати.

5. Соціальні об’єкти різноманітно й тісно взаємопов’язані з іншими об’єктами і процесами. Їх неможливо або надзвичайно важко виділити в чистому вигляді в лабораторних умовах, бо розрив при-родних зв’язків нерідко означає втрату об’єктом своєї суті.

6. Об’єкти суспільства відрізняються високим ступенем унікаль-ності, що обмежує можливості експериментального дослідження.

Описуючи об’єкт, досліднику доводить вирішувати такі питання.

По-перше, з’ясувати просторово-часову визначеність об’єкта. Наприклад, об’єктом дослідження студентського самоврядування мо-жуть виступити структури самоврядування на рівні вищого навчального закладу. Важливо визначитись і з погляду тимчасових меж об’єкта.

По-друге, дати характеристику змісту, яка передбачає визначення типу соціального об’єкта (спільність, взаємодія, діяльність, інститут, процес). При цьому з’ясовується тип спільності (реальна, номінальна, соціально-демографічна, соціально-класова, професійно-кваліфіка-ційна, культурологічна, етнічна тощо) і дається описання її величини, структури, особливостей. Осмислення процесу як об’єкта орієнтує на з’ясування в ньому таких якостей, як еволюційність, функціонування, розвиток тощо.

Для будь-якого об’єкта властиві актуальність, значення його для практичної і пізнавальної діяльності людей, наявність у ньому непіз-наного й цілком достатня просторово-часова визначеність.

У педагогічних дослідженнях об’єктом може бути: діяльність викладачів та студентів; взаємовідносини між суб’єктами навчально-виховної роботи, особистістю та колективом, між вихованням і са-мовихованням;організація та управління навчально-виховним процесом.

Предмет дослідження – зафіксовані в досвіді, включені в про-цес практичної діяльності людини сторони, якості та відносини досліджуваного об’єкта з певною метою за даних умов; найбільш значущі з практичної і теоретичної точки зору властивості, особ-ливості об'єкта, які підлягають безпосередньому вивченню. Предмет дослідження – поняття вужче, ніж об'єкт; він є частиною об'єкта. Наприклад, об'єктом дослідження може бути навчальний процес у цілому, а предметом – методи навчання. Поняття «об'єкт» і «пред-мет» – відносні, у якості об'єкта можуть виступати методи навчання, а предмета – одна група методів. Важливо, щоб предмет був елемен-том системи, що безпосередньо представляє об'єкт (тобто без опосередко-ваних елементів). Наприклад, коли ми досліджуємо процес навчання, то одним з предметів дослідження можуть бути організаційні форми. Якщо в якості об'єкта обрати діяльність вищого навчального закладу взагалі, то організаційні форми не можуть уже виступати предметом дослідження, оскільки між об'єктом і предметом немає безпосереднього зв'язку, а саме, зв'язок між діяльністю вищого навчального закладу й організаційними формами опосередковується навчальним процесом. Потрібно зазначити, що предмет дослідження має розглядатися у взаємозв'язку з іншими елементами системи (об'єкта дослідження). Предмет дослідження не проголошується дослідником на підставі інтуїції, а чітко обґрунтовується, виходячи зі стану науко-вих досліджень, методологічних, інформаційних і фінансових можли-востей науки.

Предметом педагогічних досліджень можуть бути: зміст, фор-ми, методи організації навчання та виховання; шляхи вдосконалення навчально-виховного процесу; педагогічні умови, особливості, тенденції розвитку освітніх процесів; методики, технології, системи навчання та виховання; суперечності в навчально-виховному процесі.

На практиці дуже часто й помилково діють, коли спочатку вибирають предмет дослідження, а потім до нього прив'язують об'єкт. Насамперед тому, що в результаті структурування об'єкта отримують можливі предмети дослідження.