Та експериментальної груп (за А.Т. Ашеровим)
 
Рис. 8.6. Алгоритм вибору статистичного критерію
(за Д.А. Новіковим)
Приклад перевірки достовірності результатів педагогічного
експерименту за критерієм Стьюдента (  -критерій)
Наприклад, необхідно визначити, чи залежить ефективність навчально-пізнавальної діяльності студентів від згуртованості акаде-мічної групи. Нульову гіпотезу Н0 формулюємо таким чином: залеж-ності між ефективністю навчально-пізнавальної діяльності студентів і згуртованістю академічної групи не існує; альтернативною гіпотезою Ні є передбачення про існування даної залежності.
Для цього порівнюються результати навчально-пізнавальної діяль-ності студентів двох груп, де одна є експериментальною, а інша – контрольною.
Критерій Стьюдента використовується для визначення того, чи є різниця між середніми значеннями показників ефективності в кон-трольній та експериментальній групах суттєвою. Він вираховується за формулою:
 , (16)
де  і  – середні арифметичні значення в контрольній та експериментальній групах;
 і  – величини середніх помилок, які вираховуються за формулою:
 , (17)
де  – середнє квадратичне  .
Для полегшення обрахувань доречно скласти таблицю даних (табл.8.16).
Таблиця 8.16
Результати вираховування значущості статистичних відмінностей середніх значень (дані умовні)
| №
п/п
| Експериментальна група
| Контрольна група
| | Показник ефективності
| 
| 
| Показник ефективності
| 
| 
| |
|
| +3
|
|
| –2
|
| |
|
| –3
|
|
| +2
|
| |
|
| +2
|
|
|
|
| |
|
| –2
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
| –1
|
| |
|
| –1
|
|
| –2
|
| |
|
| –2
|
|
| –2
|
| |
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
| –2
|
| |
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
| |
|
| –2
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
| |
| 
| 
| 
| 
| |
| 
| 
| 
| 
|
Знаходимо значення і :
 
Знаходимо значення  – критерію:
Таким чином, розрахункове значення статистики – критерію  .
Знайдемо критичне значення – критерію. Для цього вибираємо рівень значущості ( ) та знаходимо число ступенів свободи за формулою:
 , (18)
де  – число ступенів свободи;
 і  – число членів експериментального і контрольного масиву.
За даними таблиць – критерію знаходимо, що при , 26 ступенях свободи  . Таким чином, величина  . Отже, можна зробити статистично обґрунтований висновок про те, що ефективність навчально-пізнавальної діяльності в експериментальній групі вища, ніж у контрольній (при різниці помилки у 5 випадках із ста теоретично можливих). Іншими словами, нульова гіпотеза відхи-ляється й приймається альтернативна.
|
