Величини обмеження соціометричних виборів

Число членів груп	Соціометричне обмеження, d	Ймовірність випадкового вибору, P(A)
5–7	1	0,20–0,14
8–11	2	0,25–0,18
12–16	3	0,23–0,19
17–21	4	0,22–0,19
22–26	5	0,22–0,19
27–31	6	0,22–0,19
31–36	7	0,21–0,19

Обробка результатів

Коли соціометричні картки заповнені й зібрані, розпочи-нається етап їх математичної обробки. Найпростішими способами кількісної обробки є табличний, графічний та індексологічний.

Соціоматриця (таблиця). Спочатку слід побудувати найпростішу соціоматрицю. Результати виборів розносяться по матриці за допо-могою умовних позначень. Таблиці результатів заповнюються окремо по діловим і особистим відносинам.

Будується вона за таким принципом: у горизонтальних рядках, яких має бути стільки, скільки є членів в даному колективі, вказують вибір j-членів (хто обирає), а у вертикальних стовбцях – число отри-маних виборів тими ж особами, але в ролі обраних членів. Соціо-матриця фіксує відносини членів колективу один до одного за певним критерієм.

 

 

Наприклад:

Хто обирає	Кого обирають	Всього віддано виборів
А	В	С	∑+	∑–	∑+–
А В С	0 + +	+ 0 0	0 – 0	1 1 1	0 1 0	1 2 1
∑+ ∑– ∑+–	2 0 2	1 0 1	1 1 1	3	1	4

 

Примітка: + позитивний вибір; – негативний вибір; 0 нейтральний вибір.

 

 

Аналіз соціоматриці по кожному критерію дає наочну картину взаємостосунків в групі. Можуть бути побудовані сумарні соціомат-риці, що дають картину виборів за декількома критеріямих, а також соціоматриці за даними міжгрупових виборів. Основна перевага соцоіматриці – це можливість представити вибори у числовому вигляді, що у свою чергу дозволяє проранжувати членів групи за числом отриманих і відданих виборів, встановити порядок впливів в групі. На основі соціоматриці будується соціограма – карта соціомет-ричних виборів (социометрична карта).

Соціограма. Соціограма – це графічне зображення зв'язків всере-дині колектива, які встановлюються на основі вибору. Соціограма дозволяє провести порівняльний аналіз структури взаємостосунків у групі в просторі на певній площині («щиті») за допомогою спеціаль-них знаків (див. рис.). Вона дає наочне уявлення про внутрішньогрупову диференціацію членів групи за їх статусом (популярністю).

За способом побудови розрізняють довільні, кругові, концентричні соціограми. Довільна соціограма показує комбінацію міжособистісних стосунків у формі найбільш вдалого для сприйняття розміщення чле-нів групи. У кругових соціограмах усі члени колективу розташовуються по колу, у середині якого вказують позитивні й негативні вибори. У концентричних – по концентричних колах, причому особи з високим соціометричним статусом розташовуються у внутрішньому колі. У наступному колі знаходяться особи, які отримали число виборів, близьке до середньостатистичного, потім коло з «ізольованими», тобто тими, хто не має позитивних виборів. Далі розташовується коло з відторг-нутими членами колективу, які отримали тільки негативні вибори. Локограма – це така соціограма, у якій досліджувані попередньо позначаються так, як вони реально розміщуються в приміщенні (на виробництві, у групі тощо).

Приклад концентричної соціограми (карти групової диференціації):

 

Соціограмна техніка є істотним доповненням до табличного підходу в аналізі соціометричного матеріалу, оскільки вона дає мож-ливість більш глибокого якісного опису й наочного представлення групових явищ.

Соціометричні індекси

Розрізняють персональні соціометричні індекси (П.С.І.) й групо-ві соціометричні індекси (Г.С.І.). Перші характеризують індивідуальні соціально-психологічні властивості особистості в ролі члена групи. Інші надають числових характеристик цілісній соціометричній конфігурації виборів у групі. Вони описують властивості групових структур спілкування. Основними П.С.І. є: індекс соціометричного статусу i -члена; емоційної експансивності j-члена; обсягу, інтенсив-ності і концентрації взаємодії i j-члена. Символи i та j позначають одну і ту ж особу, але в різних ролях; i – його обирають, j – він обирає, i j – поєднання ролей.

Індекс соціометричного статусу -члена групи визначається за формулою:

 

 

де – соціометричний статус -члена, і – отримані -членом вибори, – знак суми отриманих виборів -члена, – число членів групи.

Соціометричний статус – це характеристика особи як елемента соціометричної структури, яка може займати певну просторову по-зицію (локус) у ній, тобто певним чином співвідноситися з іншими елементами. Така властивість розвинута в елементів групової струк-тури нерівномірно і для порівняльної мети може бути зміряна числом – індексом соціометричного статусу.

Елементи соціометричної структури – це члени групи. Кожен з них у тій чи іншій мірі взаємодіє з іншим, спілкується, безпосередньо обмінюється інформацією тощо. У той же час кожний член групи, бу-дучи частиною цілого (групи), своєю поведінкою впливає на властивості цілого. Реалізація цієї дії проходить через різні соціально-психологічні форми взаємовпливу. Суб’єктивну міру цього впливу підкреслює вели-чина соціометричного статусу. Але особа може впливати на інших двояко – або позитивно, або негативно. Тому прийнято говорити про позитивний і негативний статус. Статус також вимірює потенційну здібність людини до лідерства. Щоб вирахувати соціометричний ста-тус, необхідно скористатися даними соціоматриці. Можливий також розрахунок С-позитивного і С-негативного статусу в групах малої чи-сельності ().

Індекс емоційної експансивності -члена групи обчислюється за формулою:

де – емоційна експансивність -члена, – зроблені членом вибори (+, –). З психологічної точки зору показник експансивності характеризує потребу особи в спілкуванні.

Cеред групових соціометричних індексів найважливішими є: індекс емоційної експансивності групи та індекс психологічної взаєм-ності.

Індекс емоційної експансивності групи обчислюється за формулою:

 

 

де – експансивність групи, – число членів групи; – зроблені -членом вибори. Індекс показує середню активність групи під час вирішення завдань соціометричного тесту (з розрахунку на кожного члена групи).

Індекс психологічної взаємності («згуртованості групи») у групі обчислюється за формулою:

 

 

де – взаємність у групі за наслідками позитивних виборів, – число позитивних взаємних зв’язків у групі; — число членів групи.

Таким чином, проведений аналіз методів науково-педагогічних досліджень дозволяє зробити висновок, що кожен з цих методів ви-конує свою специфічну роль і допомагає вивченню лише окремих сторін навчально-виховного процесу. Для всебічного вивчення засто-совується вся сукупність розглянутих методів в їх взаємозв’язку і взаємозалежності. Тільки їх комплексне використання може дати бажані результати.

Застосування психологічних методів у педагогічному дослідженні див. додаток Л.

Матеріал для самоперевірки

Завдання для самостійної роботи

1. Розробити й скласти протокол спостереження (за індивідуаль-ною темою дослідження). Примітка. Протокол спостереження повинен містити місце й дату спостереження; об’єкт, мету, завдання спосте-реження; теоретичні основи й критерії оцінки; тривалість проведення, кількість задіяних респондентів; вид спостереження; спеціально розроб-лену таблицю, у якій будуть записуватися результати спостереження.

2. Скласти запитання для проведення бесіди зі студентами (на вільно обрану тему).

3. Здійснити пошук літературних джерел з теми «Вивчення й узагальнення передового педагогічного досвіду».

4. Розробити анкету для студентів (за індивідуальною темою до-слідження).

5. Підготувати тези доповіді на студентську наукову конферен-цію на тему «Документальні джерела інформації в галузі педагогіки».

6. Підготувати план проведення стандартизованого інтерв’ю для абітурієнтів на тему «Мотиви вступу до НУБіП України».

7. Запропонувати 8–10 запитань для вільного інтерв’ю з метою вивчення особливостей впливу навчання у ВНЗ на розвиток особистості студента.

8. Виконати соціометричне дослідження однієї з груп ВНЗ.

Тестові завдання для самоперевірки

Низького рівня складності

1. Методами, які забезпечують можливість безпосереднього пізнання педагогічної дійсності, називаються:

а) теоретичні методи дослідження;

б) емпіричні методи дослідження;

в) прогностичні методи дослідження;

г) педагогічні методи дослідження.

2. Система фіксації й реєстрації об’єктивних властивостей і зразків об’єкта, що вивчається і знаходиться у природних умовах або в умовах наукового експерименту, – це:

а) науковий експеримент;

б) науковий аналіз;

в) наукове спостереження;

г) наукове узагальнення.

 

3. За тривалістю дослідження спостереження розподіляють на:

а) ситуативне, періодичне та лонгітюдне;

б) стандартизоване, нестандартизоване;

в) зовнішнє, внутрішнє;

г) систематичне, несистематичне.

 

4. Практика навчання, виховання й освіти, тобто організований цілеспрямований педагогічний процес і його результати, – це:

а) масовий педагогічний досвід;

б) педагогічний досвід;

в) новаторство;

г) передовий педагогічний досвід.

 

5. Висока майстерність педагога, практика, яка дає високий стій-кий педагогічний результат, – це:

а) масовий педагогічний досвід;

б) педагогічний досвід;

в) новаторство;

г) передовий педагогічний досвід.

 

6. Типовий досвід роботи установ народної освіти, який харак-теризує досягнутий рівень практики навчання, виховання і реалізації в ній досягнень педагогічної науки, – це:

а) масовий педагогічний досвід;

б) педагогічний досвід;

в) новаторство;

г) передовий педагогічний досвід.

 

7. Пізнавальна процедура, пов'язана з визначенням числового значення деякої величини за допомогою одиниці вимірювання, – це:

а) порівняння;

б) вимірювання;

в) шкалювання;

г) моделювання.

 

8. Цілеспрямоване й організоване сприймання предметів, явищ і процесів виховання, навчання і розвитку особистості в процесі її загальноосвітньої, трудової і професійної підготовки – це:

а)експеримент;

б) педагогічне спостереження;

в) опитування;

г) тестування.

 

9. Стандартизоване вимірювання індивідуальних відмінностей, властивостей, явищ – це:

а) анкетування;

б) інтерв'ю;

в) бесіда;

г) тестування.

 

10. Проводити соціометричне опитування можна в колективах, які існують не менше:

а) 9–10 місяців;

б) 3–4 місяців;

в) 6–7 місяців;

г) 1 року.

Середнього рівня складності

1. Які з поданих тверджень є перевагами наукового спостереження?

а) безпосередність самого спостереження;

б) широта поля спостереження;

в) одноразовість;

г) тенденція очікування у спостерігача;

д) можливість використання технічних засобів;

е) ефекти поблажливості, тенденції дослідника давати позитивну оцінку явища.

2. Із перерахованих нижче оберіть методи усного опитування:

а) анкетування;

б) інтерв'ю;

в) бесіда;

г) спостереження.

3. Доповніть перелік критеріїв аналізу передового педагогічного досвіду:

а) новизна;

б) …;

в) …;

г) ….

 

4. Продовжіть перелік історико-педагогічних джерел:

а) нормативні матеріали;

б) …;

в) …;

г) ….

 

5. Продовжіть перелік видів анкет:

а) анкета-інтерв'ю;

б) …;

в) …;

г) ….

Високого рівня складності

1. Емпіричними методами дослідження є: ….

 

2. Перевагами методу спостереження є:....

 

3. Недоліками методу спостереження є:....

4. Розташуйте етапи наукового спостереження у правильній послідовності:

а) вибір об’єкта дослідження;

б) визначення мети спостереження;

в) планування ситуації спостереження;

г) уточнення предмета дослідження;

д) визначення загальної тривалості спостереження і кількості спостережень;

е) вибір способів фіксації досліджуваного матеріалу;

є) підбір способів спостереження, які найменше впливають на об’єкт і найкраще забезпечують збір необхідної інформації;

ж) корекція програми дослідження;

з) обробка та інтерпретація одержаних результатів;

и) здійснення попереднього, пілотажного спостереження, необхід-ного для уточнення дій попередніх етапів;

і) прогнозування можливих помилок спостережень і пошук можливостей їх попередження;

к) етап проведення спостереження.

5. Методи опитування займають одне з провідних місць в педа-гогічних дослідженнях, тому що:

а) вербальна інформація за своїм змістом багатовимірніша, ніж невербальна;

б)...;

в)...;

г)....

6. Під час складання запитань необхідно уникати:

а) двозначності запитань;

б)...;

в)...;

г)....

В експериментальних роботах потрібно сумніватися до тих пір, доки факти не заставлять відмовитися від будь-яких сумнівів.

Пастер