Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Полонський В.М. Критерії оцінки якості й методи визначення новизни результатів науково-педагогічних дослідженьСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Під дослідженням у педагогіці розуміємо процес і результат наукової діяльності, спрямовані на одержання нових знань про законо-мірності навчання й виховання, теорію й методику організації навчально-виховного процесу, його зміст, принципи, методи і форми, управління освітою. Наукове дослідження ґрунтується на точно встановлених фактах, які дозволяють їхню емпіричну перевірку, спирається на вже відомі теорії, характеризується цілеспрямованістю, систематичністю, взаємозв'язком усіх елементів, процедур і методів. Науково-педаго-гічне дослідження можна охарактеризувати з погляду його якості й ефективності. Якість дослідження тісно пов'язана зі споживчою вартістю про-дукту науки, перебуває з нею в діалектичній єдності. Для оцінки ступеня корисності всілякої споживчої вартості, у цьому випадку корисності наукової продукції, звертаються до дослідження її якості, сукупності теоретичних і практичних положень, отриманих у результаті дослідження. Якість дослідження детермінується новизною, актуальністю, теоретич-ним і практичним значенням отриманих у дослідженні результатів. Якість фундаментальних науково-педагогічних досліджень визна-чається принципово новими концепціями, ідеями, підходами в галузі навчання й виховання, теорії й історії педагогіки, значенням отриманих результатів для теорії й практики, перспективою, яку вони відкривають для розвитку прикладних досліджень. Якість прикладних науково-педагогічних досліджень і розробок визначається їх практичним значенням, впливом на процеси навчання й виховання, актуальністю отриманих знань. Перетворення потенційної споживчої вартості дослідження в дійсну відбувається в процесі впро-вадження наукового продукту в практику. Ефективність науково-педагогічного дослідження можна розглядати в соціальному й економічному плані. Для більшості педагогічних до-сліджень характерний соціальний ефект. Основною одиницею аналізу якості педагогічного дослідження є його результат (продукт). Для оцінки якості результат повинен бути розкритий зі змістовного й внутрішньо пов'язаним з ним аксіологіч-ного (ціннісного) боків. Змістовний бік результату характеризує критерій новизни. Ціннісний – критерії теоретичного й практичного значення, актуальності. Теоретичне й практичне значення характеризує реальну цінність отриманих результатів, актуальність – потенційну, котра може бути виявлена після завершення роботи. В основі оцінки якості науково-педагогічних досліджень лежить диференційований підхід. Результат дослідження оцінюється залежно від галузі педагогіки й типу роботи за допомогою загальнонаукових, типових і конкретно-наукових критеріїв. Критерії якості повинні бути семантично однозначними, однаково розумітися як розроблювачами, так і експертами. Критерій новизни характеризує змістовний бік результату, нові теоретичні положення й практичні рекомендації, які раніше не були відомі й не були зафіксовані в науці й практиці. Науковою цінністю володіють лише ті дослідження, які містять суспільно нові знання, що виступають вихідним щаблем для постійно зростаючого їхнього числа. Навмисне або випадкове повторення раніше відомих у педагогічній науці й практиці положень не може одержати визнання як результат дослідницької праці. Ця вимога поширюється й на ті випадки, коли «нові результати» відрізняються від старих лише термінологічно. Для опису новизни ми пропонуємо використовувати наступні характеристики. Вид новизни. Із цього погляду можна виділити теоретичну но-визну (концепція, гіпотеза, термінологія тощо) і практичну (правило, пропозиція, рекомендація, вимога, методична система тощо). Залежно від типу роботи й галузі дослідження на перший план буде виходити його теоретична або практична новизна. Рівень новизни – характеризує місце отриманих знань серед відо-мих і їхню спадкоємність. Він оцінюється за допомогою рівня кон-кретизації, доповнення й перетворення. Критерій теоретичного значення характеризує ціннісний бік ре-зультату, показує вплив результатів дослідження на існуючі концепції, підходи, ідеї, теоретичні уявлення в галузі навчання й виховання, визначає внесок роботи в розвиток педагогічної науки, ціннісний бік результатів дослідження. На відміну від критерію актуальності він характеризує готовий продукт дослідження, менше залежить від часу й може не збігатися з актуальністю. Нерідко правильна оцінка робіт дається через кілька років, коли більш чітко позначаться зміни, які відбулися в теорії під впливом отриманих результатів. За ступенем й шириною впливу на теорію ми виділяємо кілька рівнів теоретичного значення: загальнопедагогічний, дисциплінарний, загальнопроблемний, частковопроблемний рівні. Перераховані рівні умовні, межі між ними рухливі, однак у більшості випадків їх можна визначити. Теоретичне значення дослідження тісно пов'язана з його новизною, ступенем сформованості теоретичних положень, тобто концептуальністю, доказовістю отриманих висновків, перспективністю результатів дослі-дження для розробки прикладних тем. У фундаментальних дослідженнях концептуальність є сутнісною характеристикою й відображає теоре-тичне кредо автора. Дослідження, позбавлене концепції, буде носити описовий або еклектичний характер і в теоретичному відношенні буде малопереконливим. Критерій теоретичного значення дозволяє одержувати знання про сутність і закономірності процесу виховання, удосконалювати й перетворювати практику, намічати проекти нової педагогічної діяльності. Критерій практичного значення характеризує реальні досягнення в навчанні й вихованні, організації різних видів діяльності, методиці викладання, які стали результатом використання педагогічних дослі-джень на практиці. Практичне значення результатів прикладних педагогічних дослі-джень і розробок залежить від певних показників: кількість і склад користувачів, зацікавлених у результатах дослідження; масштаб вико-ристання результатів; соціально-економічний ефект; готовність результатів дослідження до використання. Залежно від ступеня розробленості ди-дактичних і методичних рекомендацій розрізняють початковий, основний і завершальний етапи готовності. Залежно від галузі застосування отри-маних результатів можна виділити три рівні практичного значення: частковометодичний, загальметодичний, загальдидактичний рівні. Критерій актуальності вказує на необхідність і своєчасність ви-вчення й вирішення проблеми для подальшого розвитку теорії й прак-тики навчання й виховання, характеризує протиріччя, що виникають між суспільними потребами (попитом на наукові ідеї й практичні ре-комендації) і наявними можливостями їхнього задоволення. Критерій актуальності динамічний, залежить від часу, конкретних умов і специ-фічних обставин. При визначенні аргументації актуальності робіт виникають теоре-тичні питання. Головним з них є визначення факторів вибору тематики досліджень. Закорінилося уявлення, що досить урахувати соціальне за-мовлення, перелічити суспільно значимі проблеми, які варто вирішити в цей момент, для того, щоб тема автоматично стала актуальною. Подібне обґрунтування актуальності недостатньо повне й потребує додаткової аргументації. Соціальне замовлення визначає лише напря-мок наукового пошуку, але не конкретну проблематику. Соціальне замовлення випливає з аналізу практики. Наукова проблема перебуває в іншій площині. Вона визначає основне протиріччя, що повинне бути переборене за допомогою науки. Постановка наукової проблеми – твор-чий акт, що вимагає особливого бачення, спеціальних знань і кваліфі-кації. Переклад соціального замовлення на мову наукової проблематики передбачає виділення головних, кардинальних питань, пошук вузло-вих протиріч, вирішення пріоритетних завдань.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-12-09; просмотров: 353; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.191.171.86 (0.007 с.) |