В таких умовах здійснювалася відбудова України.

Агітаційний плакат, що формував культ особи Плакати, присвячені відбудові 2. Особливості відбудови промисловості

Здійснення п’ятирічного плану відбудови

У серпні 1946 року Верховна Рада УРСР затвердила п’ятирічний план відбудови промисловості, що виконувався у 1946 – 1950(1) рр.. (див. таблицю):

Завдання	До 1950 року відновити зруйноване і дійти до рівня валової продукції 1940 року!
Фінансування	В першу чергу капіталовкладення з державного бюджету СРСР(88%) здійснювалися в важку, військову промисловості, транспорт, енергетику. Сільське господарство отримувало лише 7% капіталовкладень і відбудовувалося в основному завдяки ентузіазму селян та суворій дисципліні в колгоспах. Усього уряд СРСР виділив на відбудову України 65млн. карбованців. Також, для відбудови використовувались репарації з Німеччини(сировина, устаткування), дуже дешева праця німецьких військовополонених.
Особливості	Масштаби відбудовчих робіт були більшими, ніж у будь якій іншій країні Європи. УРСР (як і усьому СРСР) доводилось розраховувати на власні сили, тому, що «холодна війна» робили неможливим використання західної фінансової і технічної допомоги (передусім США). Відбудова ускладнювалася голодом 1946-1947 років. Відбудовувати н\г УРСР допомагали усі республіки СРСР(наприклад, Дніпрогес допомагали відбудовувати представники 26 національностей СРСР, 120 різних підприємств та організацій СРСР – до 50 тисяч чоловік!).
Проблеми	СРСР був вимушений відмовитися від «плану Маршалла», тому були проблеми з фінансами. Часто не вистачало робочої сили (багато загинуло на війні) та фінансів. Спочатку працювали в основному літні люди та молоді жінки, а згодом в республіку повернулися 2,2 млн. демобілізованих солдат. Приїхало й 800 тисяч остарбайтерів(жителів України, вивезених до Німеччини). Не вистачало й кваліфікованих кадрів.
Результати	Відбудова н\г відбувалася в умовах патріотичного піднесення народу. П’ятирічний план відбудови було виконано по основним показникам за 4 роки: У 1950 році пущено в хід 130 шахт Донбасу, запрацювали 22 доменних і 43 мартенівських печей, почалося освоєння Львівського кам’яно-вугільного басейну; відремонтовано і пущено «Азовсталь», «Запоріжсталь», «Кроворіжсталь», Дніпровський комбінат ім.. Петровського, інші заводи; відновлено Дніпрогес, що вже з 1947 року почала давати струм; відновлено довоєнні потужності Зуївської, Харківської, Львівської, Одеської ТЕС; обсяг промислової збільшився в 4,5 рази і перевищив рівень 1950 року на 15%; започатковані нові галузі: автомобілебудівна, приладобудівна, радіо будівна, краще стали працювати нафтова, лісообробна галузі; у 1950 році пленум ЦК КП(б)У приймає рішення про спорудження Каховської ГЕС з великим водосховищем для зрошення посушливих південних таврійських степів; будівництво Південно-Українського каналу;
Недоліки	на відміну від країн Західної Європи відбудова України здійснюється з незначним впровадженням нових технологій і матеріалів(відставання від Заходу); відкидалися ринкові відносини, була втілена планова економіка; зміцнювався командно-адміністративний стиль керівництва економіки; легка і харчова промисловості, сфера охорони здоров’я, освітні заклади не були відбудовані до кінця, їм не приділяли багато уваги.

Загальна оцінка

Процес відбудови за такий короткий термін часу(1946-1950) був справжнім подвигом українського народу. Канадський історик Орест Субтельний писав: «В підсумку будівництва, у 1950 році, Україна стала одною з провідних індустріальних країн Європи. Чавуну вона виробляла більше на душу населення, ніж Великобританія, Західна Німеччина, Франція, а вугілля – на рівні Західної Німеччини».