Причини невдач Червоної Армії у 1941 році

Нападаючи на СРСР, нацистська Німеччина розраховувала на «блискавичну війну»(«бліцкриг»), розгром Червоних військ орієнтовно до осені 1941 року.

Раптовий напад, порушення німцями попередніх домовленостей, призвели до значних поразок Червоної Армії у 1941 році. Серед причин невдач Червоної армії були (див. таблицю):

Причина	Підтверджуючі факти
1. Віроломне порушення Німеччиною радянсько-німецького пакту про ненапад підписаного у 1939 році терміном на 10 років	Раптовий напад дозволив Німеччині у 1941 році захопити стратегічну ініціативу і мати на напрямку головних ударів значну перевагу, прорвати оборону радянських військ
2. Недостатня підготовка Червоної армії і її командування для можливої відсічі ворогу	Час, виграний завдяки укладенню радянсько-німецького пакту 1939 року не був достатньо ефективно використаний для посилення боєздатності Червоної Армії, розвитку сучасної воєнної промисловості, техніки тощо
3. Масові репресії, що охопили військові кадри, та великі прорахунки у військовому будівництві	Внаслідок сталінських репресій 30-х рр. загинуло, або було ув’язнено велику кількість талановитих військових начальників(серед них М.Тухачевський, В.Блюхер, О.Єгоров, І.Якір, І.Уборевич, В.Примаков, інші); невдала дислокація Київського, Західного воєнних округів, фортифікаційні укріплення будувалися близько біля кордону
4. Недостатня військова стратегічна, теоретична підготовка	Червоних командирів в військових закладах вчили тільки наступальній стратегії(«війна малою кров’ю на території противника»), вони погано володіли мистецтвом оборони
5.Ігнорування сталінським керівництвом секретної інформації, здобутої радянськими розвідниками	Так були проігноровані дані, надіслані розвідниками Р.Зорге, Ш.Радо, про можливість нападу фашистів 22 червня 1941 року(це розцінювалося Л.Берією як дезинформація); зокрема українець М.Глущенко(Ярема),генерал-майор І.Проскуряков теж давали точні дані про можливість початку війни
6. Деяка перевага Німеччини та її союзників у військовій силі	Під час наступу Німеччина та її сателіти мали 190 дивізій(5,5 млн. чол.). Їм протистояли війська західних фронтів СРСР – 170 дивізій(2900 тис. чол.). Радянські війська мали перевагу лише в авіації, але значна кількість літаків буде втрачена вже в перші дні війни

Оборона бійців Червоної Армії (фото 1941-1942 років)

2. Перші дні війни на Україні

Героїзм прикордонників

Вранці і протягом дня 22 червня 1941 року бомбовим ударам було піддано Київ, Одесу, Севастополь, Львів, залізничні вузли, аеродроми. Було втрачено біля 1200 літаків, з них 800 – на землі. Офіційно Німеччина звинуватила СРСР у невиконання зобов’язань в зв’язку з договорами про ненапад. Першого удару отримали українські прикордонники. В деяких місцях не було зв’язку, мала місце розгубленість, паніка. В зв’язку з розгромом складів не завжди вистачало зброї. Але було безліч прикладів героїзму, мужності, вдалого протистояння ворогу у важких умовах. Добре оборонявся Любомильський партизанський загін під Ковелем, під командуванням підполковника Г. Сурженко. У перший же день війни вони знищили близько 600 ворожих солдат і офіцерів. Героїчно протистояла ворогу 13 застава лейтенанта Олексія Лопатіна (Володимиро-Волинський прикордонний загін біля с. Скоморохи). 11 днів і ночей, без відпочинку, билися герої. Щоб не попасти в полон есесівцям, що оточували заставу, вирішили відходити. Відхід прикривав сержант Василь Петров. Коли закінчилися набої і наблизилися фашисти Петров підірвав себе гранатою. Ворог зумів проникнути на територію застави, лише коли там не залишилося нікого.

Командир дивізії СС Л. Грювель писав у щоденнику: «Якщо кожен буде так захищати свою землю, як лейтенант Лопатін то нам не захопити Росію і через тисячу років…».

Герой Радянського Союзу лейтенант О.В. ЛопатінГерой Радянського Союзу сержант В.В.Петров

Генерал –фельдмаршал Г. фон Рундштедт писав: «Ніде ми не бачили такої стійкості, завзятості. 2-3 прикордонника займають вогньову точку і ми не можемо зрушити їх з позиції».

Данило Страхов у ролі лейтенанта та Борис Галкін у ролі старшини у фільмі «Ми з майбутнього»

Повітряні і танкові бої

Відзначилися своїм героїзмом й українські льотчики П.Бринько, Д.Кокорєв. У повітряному бою в районі м. Замброва (Західна Україна) у молодшого лейтенант Дмитра Кокорєва відмовили кулемети. І він пішов на таран «Мессершмідта-110», збивши німця гвинтом свого літака. Але повертаючись попав під вогонь німецьких зеніток і загинув. Усього він збив 5 ворожих літаків, за що нагороджений Орденом Червоного Прапора.