Роман шухевич – керівник упа

У 1946-1954 роках на Західній Україні тривала війна між УПА і спеціальними загонами НКВС, що мали завдання покінчити з опором у цьому регіоні. УПА контролювалася ОУН, центр якої знаходився за кордоном, на території Федеративної республіки Німеччини(ФРН), де

переховувався Степан Бандера(Попель).

Роман Шухевич - командир УПА(мал. і фото 40-х рр.)Степан Бандера – голова ОУН (фото 50-х рр.) Головнокомандувачем УПА, головою проводу ОУН в Україні був Роман Йосипович Шухевич (Чупринка)(1907-1950). Р. Шухевич народився у 1907році у Львові (тоді – Австро-Угорщина), навчався в гімназії, згодом - у дорожньо-мостовому відділі Львівської політехніки. Захоплювався музикою. Служив у польській армії. Захопившись націоналістичними ідеями, став членом ОУН, керівником кількох замахів на польських урядовців. З початком Другої Світової війни він став прихильником тимчасового союзу з Німеччиною, задля визволення України. Став капітаном батальйону вермахту, керівником «Нахтігалю». Пізніше, брав активну участь у боротьбі УПА як проти німців, так і проти польського національно-визвольного руху і радянської влади.

Фото бійців УПА

Методи боротьби УПА

Очоливши після війни УПА, Р.Шухевич реорганізував великі загони (до 500 бійців) у більш дрібні «боївки», пропагандуючи любі засоби і методи боротьби (антирадянська агітація, нещадний терор, бойові дії партизанського типу). Загони УПА ховалися в лісах, горах у спеціальних схронах. Їжу здобували в основному нападами на магазини, та від селян, прихильників УПА(в народі вояків УПА називали «бандерівцями»). Зброю і боєприпаси інколи доставляли з-за кордону, але часто вони здобувалися при нападі на невеличкі червоноармійські частини. В містах «бандерівці» мали явочні квартири, схованки, радіостанції, друкарні. Загони УПА раптово нападали на села, містечка. Вони вбивали сільських активістів, місцевих партійних і державних працівників, українців, яких підозрювали в симпатіях до радянської влади, тих, хто вступив до колгоспу, інколи лікарів, вчителів. Траплялося знищували невеликі села, що визнали радянську владу, тобто їх боротьба з відчаю перебирала міру. В містах проводили акції саботажу, диверсії, терористичні акти, розклеювали листівки. Інколи проводилися відкриті бої з загонами НКВС, червоноармійськими частинами.

Б.Ступка у ролі вояка УПА О.Звонаря В полоні у «бандерівців»(кадри з фільму Ю.Іллєнка «Білий птах з чорною ознакою»)

Приклади акцій УПА

У лютому 1946 року діяльність УПА була направлена на зрив виборів до Верховної Ради СРСР. Розповсюджувалися листівки, у яких презирливо говорилося про «сталінські вибори», оголошувався їх бойкот. В селі Зашків одну активістку знайшли повішеною, з запискою «буде з кожним, хто агітує голосувати». У відповідь радянська влада направила в села Західної України спецзагони НКВС і винищувальні батальйони. Дрібні групи УПА вели перестрілку з засідок, уникаючи відкритих бойових дій і ховалися в лісах. Протягом 1946 року «бандерівцями» було здійснено 1619 акцій (раптові бої, диверсії, терор). Друга хвиля виступів була пов’язана з виборами до Верховної Ради УРСР на початку 1947 року, яким вояки УПА теж намагалися перешкодити. За три місяці УПА провели 272 акції як проти радянської влади, так і проти польської(у 1947 році вбили заступника міністра оборони Польщі Кароля Сверчевського на Лемківщині). Польський уряд вимагав від СРСР вирішення проблеми «тероризму бандерівців».

У 1947 році проводиться операція «Вісла» (див. попередню тему).