Організація партизанського руху

Мужні люди – місцеве населення, партійний і комсомольський актив, бійці Червоної Армії, що потрапили в оточення, відстали від своїх підрозділів, ховалися в лісах, горах, збирали на полях боїв зброю, створювали бойові загони партизан. Згодом, поступово, вони налагоджували зв’язки з «Великою Землею», з керівництвом СРСР. Після утворення у 1942 році Центрального штабу партизанського руху, а згодом, у червні 1942 року – Українського штабу партизанського руху (керівник - Т.Строкач), у партизанські загони, з допомогою літаків, засилалися радіостанції, зброя, медикаменти, харчування, боєприпаси, агітаційна література, військові і медичні спеціалісти.

Партизанський загін Сидора Ковпака

У 1941 році в Сумській області став діяти Путивльський партизанський загін, під керівництвом Сидора Артемовича Ковпака(1887-1967).

С.Ковпак – голова Путивльського міськкомуС.Ковпак – організатор загону Комісар загону С.Руднєв

(кадри з фільму «Дума про Ковпака»; в ролі Ковпака – Костянтин Степанков)

Сидір Ковпак народився на Полтавщині у бідній селянській сім’ї. Хоробро воював у І Світовій війні, за що отримав з рук царя Миколи ІІ Георгіївський хрест. У 1919 році вступив до лав РКП(б), брав участь у громадянській війні(створив власний партизанський загін). Воював у червоноармійських загонах В.Чапаєва, О.Пархоменка, М.Фрунзе проти білогвардійських армій Колчака, Денікіна, Врангеля, мав великий бойовий досвід. Після війни – на військовій службі, згодом – голова Путивльського міськкому Сумської області УРСР. З початком Великої Вітчизняної війни С.Ковпак вдало організував евакуацію, але сам залишився на окупованій території, задля організації партизанського загону. Невеличка група партизан захопила у німців автомати, міномети і навіть танк, з якого вони громили німецьких карателів у 1941 – на початку 1942 року. Душою загону, його залізною волею був Сидір Ковпак. Підстаркуватий, завжди спокійний, мудрий Сидір Артемович(усі його називали «Дідом») мав гострий розум, спостережливість, неабияку інтуїцію та хитрість. Ковпак ніколи не впадав у відчай, йому завжди допомагав бити ворога влучний український гумор. Його загін, об’єднавшись на Сумщині з невеличким загоном Семена Васильовича Руднєва(1899-1943) та іншими, перетворився у справжню партизанську армію, що вела значні бойові дії з противником, здійснила 5 великих рейдів по ворожим тилам. Керівником загону розвідників у Ковпака став кінематографіст і письменник Петро Петрович Вершигора(1905-1963), який пізніше очолив партизанське з’єднання.