Михайло Стельмах Юрій Збанацький Остап Вишня

У післявоєнний період Олександр Довженко пише найчарівніший свій твір «Зачарована Десна»(1945; 1956), пише ряд оповідань, кіноповісті «Повість полум’яних літ», «Поема про море».

Попри усі «жданівські» заборони розвиваються сатира і гумор. У чудову збірку Остапа Вишні «Зенітка»(1947) ввійшло відоме оповідання і ряд нових гумористичних творів. Проти пережитків приватно-власницької психології і моралі спрямовані книги Вишні «Самостійна дірка»(1945), «Вишневі усмішки»(1950).

Після війни на літературну ниву виходять й молоді прозаїки: В.Кучер (роман «Чорноморці»), Ю.Збанацький (повість «Таємниця Соколиного бору»), Ю.Дольд-Михайлик (пригодницький роман «І один у полі воїн»). Яскраво була представлена в українській літературі й історична проза: Н. Рибак «Переяславська Рада», А.Хижняк «Данило Галицький», Ю.Мушкетик «Семен Палій», П.Панч «Гомоніла Україна» інші.

Український поет Володимир Сосюра створив збірку «Щоб сади шуміли»(1947), удостоєну Сталінської премії І ступені(дивно, що з цієї збірки критикувався лише один вірш «Любіть Україну»), представив читачу нові збірки «Зелений світ»(1949), «За мир»(1953).

Поет-новатор Павло Тичина у своїх віршах «Живи, живи, красуйся»(1948), «І рости і діяти»(1949) використовував поетичні багатства народної пісні. Не дивно, що ряд його віршів було покладено на музику. Поет також виконував нелегку місію міністра освіти УРСР, голови Верховної Ради УРСР.

Поет Андрій Малишко публікує фронтові поеми і вірші «Прометей»(Державна премія 1947 року), «Сини», Марія», «Ярославна». У збірці «За синім морем»(Державна премія 1951 року) поет показує свої враження від поїздки до США, критикує капіталістичну дійсність. Його поезія романтично збагачена, музична, перекладена багатьма мовами світу.

Важкий шлях пройшов Максим Рильський. Його післявоєнні збірки «Вірність»(1947), «Чаша дружби»(1946) безпідставно критикувались, у віршах вбачали помилки «буржуазно-націоналістичного характеру». Але його перекладацька діяльність була гідно оцінена. За переклад «Пана Тадеуша» А.Міцкевича він отримує Сталінську премію. Відомі його переклади творів В.Гюго, В.Шекспіра, О.Пушкіна, Вольтера, М.Гоголя, М.Некрасова, інших.

Тетяна Яблонська «Хліб» Тетяна і Олена Яблонські

Театр, музика і живопис

Незважаючи на усі заборони, традиційно на високому рівні залишався театр. Більше п’єс ставилося на сучасну і воєнну тематику, також були вистави історичного характеру. Видатними майстрами сцени були Н.Ужвій, Г.Юра, М.Литвиненко-Вольгемут, В.Козак. Популярними стали п’єси Ю.Яновського - «Дочка прокурора», О.Корнійчука - «Калиновий гай», «Макар Діброва», Я.Галана – «Під золотим орлом». Українці полюбили опери «Молода гвардія» Ю.Мейтуса, «Б.Хмельницький» К. Данькевича, «Червона калина»О.Рябова, балет М.Скорульського «Лісова пісня». З новими творами виступили також композитори Платон і Георгій Майбороди, Л.Ревуцький, О.Штогаренко. Виконувалося багато помпезних хорових патріотичних творів.

Всесвітньовідомим став знаменитий співак оперної сцени, з унікальним, сильним голосом Борис Гмиря. Серед живописців перш за все своїми унікальними роботами виділяється молода Тетяна Яблонська, у якої з студентських років було вже чимало виставок у багатьох містах СРСР і Європи. Найвідомішим полотном став «Хліб»(1949). Але картина «Перед стартом»(1947) була піддана критиці «за формалізм». Кінематограф

Після війни коштів на кіно виділялося замало, тому кількість фільмів скоротилася. Ті, що були у виробництві, як правило були воєнно-патріотичної, історико-революційної та історично-біографічної тематики. Знімалися й фільми на виробничу тематику, соціально-побутові комедії. Частина українських режисерів працювали на кіностудіях союзних республік СРСР та на «Мосфільмі». У ВДІКу викладав знаменитий Олександр Довженко. Серед його учнів були в майбутньому відомі режисери С.Параджанов, С.Бондарчук, Є.Матвєєв, О.Алов. Сценарії «Тарас Бульба», «Україна в огні» Довженку так і не вдалося поставити. Добився лише постановки кольорового фільму «Життя у цвіту» («Мічурін»), про відомого біолога – експериментатора.

«Мічурін» «Поема про море» «Подвиг розвідника» На початку 50-х років О.Довженко став працювати над фільмом «Поема про море», присвяченому будівництву гідроелектростанції у Каховці. Але режисеру не судилося його закінчити. Фільм завершила дружина Довженка – Юлія Солнцева.

«Дорогою ціною» «Тарас Шевченко» «Педагогічна поема»

На жаль, переважна більшість кінокартин УРСР були слабкими у художньому плані. Але серед кращих були:

· «Подвиг розвідника» (режисер Б.Барнет, в головній ролі П.Кадочников – цей пригодницький фільм добився рекордних результатів у прокаті, отримав Державну премію СРСР 1948 року);

· «Дорогою ціною» (режисер М.Донський, за повістю М.Коцюбинського, отримав престижні премії на МКФ, глядацький успіх);

· «Педагогічна поема» (режисер О.Маслюков, про долю молодих людей 20 –х років, головну роль зіграв актор Г.Юматов);

· «Третій удар» (режисер І.Савченко, про народну боротьбу проти фашистських загарбників);

· «Тарас Шевченко» (режисер І.Савченко, головну роль виконав С.Бондарчук, фільм отримав Державну премію СРСР 1951 року);

· «Весна на Зарічній вулиці» (режисер М.Хуцієв, комедійна стрічка про відносини молодих, в головній ролі М. Рибников).

Також помітними фільмами стали «Киянка», «В степах України» Т.Левчука, «Украдене щастя» І. Шмарука, «У мирні дні» В.Брауна. З-за нестачі коштів інколи знімали фільми-вистави («Назар Стодоля», «Мартин Боруля», інші).

Досягнення культури 40-50-х років мали дуже суперечливий характер. Тотальний контроль партійних органів, грубе адміністрування, суб’єктивні оцінки вождя народів, зневажливе ставлення до справжнього таланту, усілякі заборони не могли не загальмувати розвиток культури і науки. В атмосфері культу особи примітизувалися й перекручувалися завдання літератури і мистецтва, спотворювався соціалістичний ідеал, гуманістичні цінності. Але попри усі заборони, талановите мистецтво, література, наукові досягнення все ж пробивали собі дорогу. Було написано ряд творів, які можна віднести до кращих в українській культурі. Були відновлені школи, університети, інститути, спец заклади. Кожен міг безкоштовно здобути освіту. В УРСР сформувалася своя наукова і художня інтелігенція – носій національної культури, що розгорне свою творчу діяльність у 60-х роках ХХ століття.

Післямова

З 1939 по1953 рік Україна переживала дуже важкий період в своїй історії. В Європі посилювався фашизм і спалахнула Друга Світова війна. Радянський Союз, у складі якого перебувала Україна проводив дуже суперечливу зовнішню політику. ЇЇ можна оцінювати по – різному. Але беззаперечним є той факт, що внаслідок цієї політики український народ опинився в рамках однієї держави, був зібраний воєдино. Була приєднана Західна Україна, розпочалася радянізація.

Найважчі випробування для українського народу настали з початком Великої Вітчизняної війни. Віроломний напад ворога, всупереч домовленостям 1939 року, призвів до окупації усієї республіки. Незважаючи на тимчасовий успіх Німеччини та її сателітів, українці хоробро опиралися ворогу. Назавжди в пам'ять народну ввійдуть хоробрі захисники Києва, Одеси, Севастополя, Дніпропетровська та інших міст. В жодній країні Європи фашисти не мали такого опору і таких втрат власних бійців. Згодом фронт в тилу ворога розгорнули радянські партизани і підпільники, з часом – бійці національно-патріотичних формувань. В Україні діяло 60 партизанських з’єднань, близько 2 тисяч загонів і бойових груп. В лавах захисників України та її визволителів були представники понад 60 національностей.

Окупанти жорстоко понівечили і розтерзали Україну. Загинуло 8 мільйонів людей: 2,5 млн. у боях і 5,5 млн. цивільних осіб і військовополонених. Якщо додати померлих від хвороб, депортованих і «мобілізованих» у рейх, то це буде велика цифра-14,5 млн. людей. На думку фахівців, жодна країна Європи не зазнала такого руйнування міст, промисловості, с/г угідь, загибелі скількох людей. Спалено, зруйновано 714 міст, 30 тисяч сел. Знищено близько 17 тисяч підприємств, 28 тисяч колгоспів, 18 тисяч лікувальних і 33 тисячі навчальних і наукових закладів. Вкрай важким було становище сільського господарства. Загальна кількість збитків державі УРСР – 1,2 трлн. карбованців.

Почалася героїчна відбудова республіки, що ускладнювалася засухою, голодом та не завжди сприятливою міжнародною обстановкою. Вже до початку 50- х років промисловий потенціал, сільське господарство були відновлені, запрацювали на повну потужність. Але населення ще залишалося бідним і безправним, особливо селяни. Становище ускладнила нова хвиля сталінських репресій та політика всіляких заборон, що здійснювалася відносно діячів науки, культури і мистецтва.

5 березня 1953 року помре Йосип Сталін. З його смертю закінчиться епоха тоталітаризму і репресій. Почнеться епоха певної лібералізації життя та реформ – «Відлига». Багато в чому ці переміни будуть пов’язані з іменем Микити Хрущова, в минулому І секретаря ЦК КПУ, якого у вересні 1953 року було обрано І секретарем ЦК КПРС. На ХХ з’їзді КПРС у 1956 році буде нещадно розвінчано культ особи Сталіна і намічено цілий ряд прогресивних реформ. Будуть закриті табори для політичних в’язнів, розпочнеться реабілітація невиннозасуджених за часів сталінського режиму. Колгоспники отримають паспорти і стануть рівноправними громадянами. Будуть підвищені зарплати, пенсії, розпочнеться житлове будівництво. Розпочнуться реформи в економіці, зрушення в суспільному, культурному житті, що призведуть до появи «шістидесятництва». Але це вже буде інша епоха.

Частина ІІ. Запитання і завдання