Відносини угкц і радянської влади

На Західній Україні дуже великий вплив мала Українська греко-католицька церква(УГКЦ), що об’єднала 5 млн. віруючих і 4400 церковних храмів. Після смерті 1 листопада 1944 року старого митрополита А.Шептицького, УГКЦ очолив Йосип Сліпий(1892-1985). Він став фундатором греко-католицької богословської Академії у Львові. Незважаючи на звинувачення УГКЦ стосовно її співробітництва з фашистськими окупантами, її представники пробували знайти спільну мову з радянською владою. Так, А.Шептицький привітав Червону Армію - переможницю, та особисто Й.Сталіна. Митрополит Й.Сліпий написав звернення до віруючих, де завірив про лояльність відносно радянської влади, закликав бандерівців, усіх вояків УПА «вернутися з неправильного шляху». До Москви була відряджена делегація, яка передала 100 тисяч карбованців в фонд Червоного Хреста.

Митрополит УГКЦ Йосип СліпийПисьменник і публіцист Ярослав Галан

Дискредитація УГКЦ і масові арешти священиків Спочатку радянська влада дозволила греко-католикам відправляти богослужіння. Але вже у квітні 1945 року засоби масової інформації (насамперед республіканські газети, журнали, радіо) розпочали кампанію дискредитації цієї церкви, що була звинувачена у співпраці з німецькими окупантами, організації опору радянській владі та у антиукраїнській діяльності. Також, у квітні 1945 року Й.Сталін затвердив план з 10-ти пунктів, опрацьований діячами української компартії, котрий закладав ліквідацію Греко-католицької церкви та посилення православних структур в Україні. УГКЦ розглядалася владою як головна перешкода на шляху радянізації, бо вона мала великий вплив на населення регіону, а деякі священики підтримували бандерівців. В ідеологічно-пропагандистському арсеналі проти УГКЦ були використані праці істориків та літературна публіцистика членів Спілки радянських письменників України. Так із серією памфлетів, спрямованих проти УГКЦ («З хрестом чи з ножем», «Присмерк чужих богів», «Годі!») виступив відомий львівський письменник-комуніст Ярослав Галан, працівник журналу «Вільна Україна». Після пропагандистської кампанії розпочалися арешти. За гратами опинилася уся верхівка УГКЦ на чолі з митрополитом Й. Сліпим. Упродовж 1945 року до радянських в'язниць і таборів потрапило понад 800 греко-католицьких священиків. Храми, церковні архіви перейшли державі. На Закарпатті також було заарештовано 15 священиків Мукачівської єпархії, а хворий єпископ Г. Ромжа помер в лікарні за загадкових обставин. Сподівання духовенства й віруючих на захист з боку Риму, якому підпорядковувалася УГКЦ, та країн Заходу не справдилися.

Протопресвітер Г.Костельник – ініціатор обєднання УГКЦ і РПЦКонференція у Львові присвячена спадщині Костельника(2008 рік)