Радянські плакати 1940-1950 рр.

На вересень 1947 року в суди було направлено 10 тисяч таких справ. Також уряд СРСР пробував вести боротьбу з прогульниками та непрацюючими громадянами. 21 лютого 1948 року був введений в дію указ Верховної Ради СРСР «Про виселення з УРСР осіб, що злісно ухиляються від трудової діяльності, ведуть паразитичний спосіб життя». На колгоспних зборах обговорювали справи прогульників, п’яниць, гультяїв, визначали осіб, що виробили найменше трудоднів. До 1950 року суди УРСР оголосили 12 тисяч вироків стосовно таких громадян.

Проблеми с/г та шляхи їх вирішення Партія і уряд намагалися підтримати колгоспи, ліквідувавши причини подібних антисуспільних випадків. Але залишалося чимало проблем, серед яких головною була дуже мала оплата праці колгоспника. За один трудодень він отримував близько 1 кг зерна(у 1951 році – 1, 6 кг), а грошима – за 1 трудодень – 1 карбованець(у 1951 році – 1 крб., 60 коп.). Але траплялися й дуже бідні колгоспи, які взагалі нічого не платили своїм працівникам. Люди жили за рахунок присадибної ділянки, яку «нищила податкова політика». За дерева, кущі треба було платити, тому їх часто вирубували самі господарі. В колгоспах заважала також «методика Лисенка», авантюриста від біології, що пропонував інколи безглузді речі(див. наступні лекції). Не вистачало у післявоєнних колгоспах і техніки – тракторів, комбайнів, вантажних машин, тяглової сили, худоби, птиці. Багато полів після війни ще стояли не розміновані, нерозпахані. Лише у 1948-1950 рр. відбувається поступове відновлення колгоспів. Розширилися посівні площі, покращилися врожаї. Поступово розпочинається електрифікація сел, будуються автодорожні шляхи. Харків і Одеса поставляють в села нову техніку. Ціною надзвичайних зусиль простого народу, на кінець 4 п’ятирічки, в колгоспах і радгоспах вдалося досягти довоєнного рівня виробництва. У 1950 році валова с/г продукція становила 91% від рівня 1940 року. УРСР знову стає житницею Радянського Союзу.

4. Адміністративно-територіальні зміни

Західноукраїнське питання

Питання про західний кордон УРСР (як і усього СРСР) обговорювалися на Тегеранській(1943 р.), Ялтинській та Потсдамській конференціях (1945 р.).

Й.Сталін наполягав на «лінії Керзона», що гарантувало приєднання західноукраїнських та західнобілоруських до СРСР. Але Великобританія, США, емігрантський уряд Польщі у вигнанні відтягували це рішення, боячись зростанню впливу СРСР в Європі. Польський комітет національного визволення, ще у 1944 році підписав Люблінську угоду з СРСР про розділ земель. Договори 1945 -1951 років

Зростання впливу СРСР, як переможця у війні, беззаперечного лідера світової політики, лідера серед новоутворених соціалістичних держав Європи, змусили країни світу визнати низку нових договорів (див.таблицю):

Договір	Суть і наслідки
16 серпня 1945р. – радянсько-польський договір про державний кордон	Польща визнає входження до складу УРСР західних областей(що відійшли від Польщі у 1939-1940 рр.). Кордон встановлювався по «лінії Керзона» але з незначним відхиленням на 5 км на користь Польщі. Також на прохання Польщі СРСР передав 13 –км. територію в районі м.Крилів і річки Солонія. У 1946 році з Польщі до УРСР було переселено півмільйона осіб(в осн. – етнічні українці). Крихітні укр. території - частини Лемківщини, Холмщини, Надсяння залишилися за Польщею.
29 червня 1945 року – радянсько-чехословацький договір	Чехословаччина визнала факт входження Закарпаття до складу УРСР.
10 лютого 1945 року – радянсько-румунський договір	Румунія згодилася на приєднання Північної Буковини, Хотинщини, Ізмаїльщини до УРСР.
1951 рік – додатковий польсько-радянський договір	Польща запропонувала СРСР обмін: УРСР віддає Польщі Устрицький район Дрогобицької області, натомість до УРСР відходить Кристинополь(Червонград), що ввійшов до Львівської області.

 

Відбулася дуже важлива, епохальна подія. Нарешті, за багато століть, основна частина українських земель була зібрана воєдино і об’єднана в кордонах однієї держави – Української Радянської соціалістичної республіки, (що в свою чергу входила до СРСР). Об’єднана Україна приймає новий прапор, герб, виходить на міжнародну арену.

Операція «Вісла»(фото)

«Операція «Вісла» (квітень — липень 1947 p.). Українська Повстанська армія (УПА) продовжувала боротьбу проти нового польського режиму на західноукраїнських землях. У 1947 році уряд Польщі, після консультації з урядом СРСР проводить операцію «Вісла». Приводом для початку цієї репресивної акції польського уряду стала загибель у березні 1947 року у бою з формуваннями УПА заступника міністра оборони Польщі К. Свєрчевського. Одразу після цієї події польським керівництвом було прийнято рішення про виселення українців і членів змішаних українсько-польських сімей з українських етнічних та прилеглих земель (Посяння, Лемківщини, Холмщини, Підляшшя) і поселення їх у так званих повернутих західних та північних районах з обов'язковим розпорошенням серед польського населення. Допомагали полякам у здійсненні операції «Вісла» чехословацька армія та окремі загони НКВС з СРСР. За польськими даними, депортовано було 140,5 тис. осіб, ув'язнено в концтаборі Явожно 3800 осіб, а вбито понад 650 осіб.

Отже, у середині 40-х років частина західноукраїнського населення стало жертвою масових насильницьких депортацій, які до серпня 1946 року здійснювалися в напрямку УРСР, а з квітня 1947 р оку — у глиб Польщі. Суттю операції «Вісла» стало «очищення» теренів Південно-Східної Польщі від автохтонного українського населення та цілковита асиміляція українців-переселенців у польському середовищі.

5. Вихід УРСР на міжнародну арену у післявоєнний час

Міжнародна ситуація 1944-1945 років і Україна Міжнародна ситуація після Другої світової війни кардинально змінилася. Після поразки країн фашистського блоку різко зросла політична вага і міжнародний авторитет країн - учасниць антигітлерівської коаліції, передусім СРСР і США. СРСР переміг у війні ціною величезних людських і матеріальних зусиль. Але під кінець війни СРСР мав вже неабиякий авторитет в світі, найпотужнішу в світі армію, яка могла змагатися тільки з однією армією на земній кулі - армією США. Тому на Ялтинській і Потсдамській конференціях 1945 року Радянський Союз впевнено заявив про себе як наддержаву, без якої неможливе вирішення післявоєнного устрою світу.

Як відомо, у лютому 1945 року проходила Кримська(Ялтинська) конференція. На ній, з подачі радянських представників В.Молотова і А.Громико, США і Великобританія зобов’язалися підтримати пропозицію СРСР стосовно прийняття УРСР і БРСР в члени Організації Об’єднаних націй(ООН). За роки війни зросли міжнародний вплив і авторитет УРСР, яка не тільки витримала основний тягар ворожої окупації, а й зробила вагомий внесок у боротьбі проти фашистської експансії. Утворення Наркомату закордонних справ УРСР повинно було продемонструвати світу реальність суверенітету УРСР. Під кінець війни, за прямої підтримки СРСР, в країнах Східної та Південно-Східної Європи, Китаї, Північній Кореї і Північному В'єтнамі до влади прийшли комуністичні партії. Поступово склався світовий табір країн соціалізму, (соціалістична співдружность).