Епізоди переправи радянських військ через Дніпро у 1943 році (кадри з фільму «Визволення»)

У вересні – грудні 1943 року силами трьох фронтів була проведена широкомасштабна Нижньодніпровська наступальна операція. Радянські війська змогли звільнити Північну Таврію і створити на правому березі Дніпра крупний плацдарм довжиною 450 км від Запоріжжя до Черкас. Бійців підтримали місцеві жителі, партизани. Командуючий ІІІ Українським фронтом генерал армії Родіон Малиновський здійснив небувалий за своїми масштабами нічний штурм Запоріжжя 14 жовтня 1943 року. Бої у крупних населених пунктах відрізняються особливою складністю. Труднощі виростають ще й тому, що в непросто керувати військами(три армії і два корпуси) вночі. Але добре продумана організація, сміливість полководця, раптовість нападу принесли нечуваний успіх: місто захопили з значно меншими втратами, ніж, як звичайно, вдень. Крім того Родіон Якович примітив хворобливу чутливість німецько-фашистських військ до флангових ударів, вміло використовував цю слабість противника і дуже винахідливо будував плани операцій. Так, у Нікопольско-Криворізькій операції ІІІ Українського фронту він наніс флангові удари на другорядних направленнях, примусивши німецьке командування направити на ці ділянки резервні танкові дивізії, й раптово наніс головний удар в центрі оперативного розташування фронту. Німці впали в паніку, і радянські війська перемогли. У Березнувато-Снігурівській операції він діє навпаки. Німці чекали ударів з флангів, але Р. Малиновський здійснює його в центрі, розсікає ворожі війська і розбиває їх по частинам. Це й є справжня майстерність полководця. У жовтні 1943 року радянські війська звільнили також Кременчук, Дніпропетровськ і Дніпродзержинськ. Була знищена оборона гітлерівців на річці Молочна. Втікаючи, фашисти, за наказом рейхкомісара Е.Коха усе знищували. Підривали будинки, заводи, фабрики. Коли спалювали село – знищували й усю худобу.

У середині грудня 1943 року німці змогли підтягнути значні резерви і зупинили наступ радянських військ. Криворіжжя визволити поки що не вдавалося. Війська СРСР отримали значні втрати.

 

 

Визволення Києва

Київська наступальна операція здійснювалася силами І Українського фронту під командуванням Миколи Федоровича Ватутіна(1901-1944). Микола Ватутін народився в родині селянина-середняка. Відмінно закінчив школу, почав навчання у комерційному училищі, але був змушений залишити його з-за нестачі коштів. Його манила кар’єра військового. Найулюбленішим його романом усе життя залишався «Війна і мир»Л.М.Толстого, де його захоплювали описи битв з Наполеоном та образ князя Андрія Болконського.

Микола Ватутін С. Харченко у ролі Ватутіна у фільмі «Визволення»Маршал К.Рокоссовський

З 1920 року - у Червоній Армії, брав участь у боях з Врангелем. Його військовий талант примітили, направили у Полтавське піхотне училище. Згодом завершив військову Академію ім. Фрунзе. За характером Микола Федорович був мовчазним, серйозним, по військовому – скупим і точним на слова. А очі були відкриті, чесні. Усі справи доводив до кінця. Добре показав себе у Сталінградській і Курській битвах, при визволенні України. І все життя у сумці возив книгу Л.М.Толстого - усе перечитував…

Й.Сталін віддав наказ визволити столицю України до Свята Великого Жовтня – 7 листопада. На допомогу І Українському фронту прийшов І Білоруський під командуванням Костянтина Костянтиновича Рокоссовського. Спочатку М.Ватутін пробував здійснити наступ на Київ з Букринського плацдарму на південному заході. Розгорнулися важкі бої. Але сили ворога тут були значні. Крім того, танки генерала Павла Рибалка не змогли розвинути наступ з району Букрина з-за складного рельєфу місцевості. Не вистачало й плавзасобів, авіації. Тоді М.Ватутін і К.Рокоссовський задумали унікальну операцію: війська(зокрема танкову армію П. Рибалка) таємно перекинули на Лютизький плацдарм (на північ від Києва). Щоб приховати від фашистів відхід основної частини військ – виробили і розставили велику кількість макетів. Це було зроблено настільки майстерно, що ні ворожа розвідка, ні авіація не помітили передислокації військ. Армії допомагали багато місцевих селян, жителів міст. Мати двох солдат Олена Тригуб ночами, під вогнем противника, переправляла бійців. Рибалка Д. Левковець і його дружина перевезли без сну десятки десантників.

Маршал Павло Семенович РибалкоГенерал Кирило Семенович Москаленко

Допомагали й юні герої-розвідники: В.Іванов, М.Пєтухов, І.Семенов, П.Іваненко (усі отримали надалі нагороди). 3 листопада відбувся раптовий рішучий наступ радянської армії з Лютизького плацдарму. Такого могутнього удару фашисти не очікували! Була використана й психологічна атака(спалах прожекторів в ночі, звуки сирени - це була ідея генерала Рибалка). Після запеклих боїв, в ніч на 6 листопада 1943 року танковий корпус генерала М.Шолуденка і батальйон Д.Чумаченка (з армії П. Рибалки) ввірвались в Київ. За ними -38армія генерала К.Москаленка.