Агітаційні радянські плакати, присвячені відбудові

3. Стан сільського господарства і голод 1946-1947 років

Занепад сільського життя і колгоспів

Після війни колгоспи були розвалені, МТС спалені, шляхи знищені. Поля заблоковані мінами, засипані снарядами і патронами, заросли бур’яном.

Ремонт дороги Розмінування саперами залізниці

Знищено, спалено багато хат, крамниць. Фашисти винищили навіть домашню худобу. У тяжкий післявоєнний час великих прорахунків допустився й уряд. В сільському господарстві не впроваджувалося нічого прогресивного, виділялося замало коштів для відновлення колгоспів, не піклувалися про матеріальний стан жителів села. У той же час уряд ставив великі завдання перед колгоспами: збільшити врожайність і хлібозаготівлю, розширити посівні площі.

Заготівля зернаКосовиця в колгоспі

Голод 1946-1947 років

У 1946-1947 роках Україну і деякі райони СРСР охопив страшний голод.

Його причинами були:

1. сильна засуха, яка охопила 16 областей України весною-літом 1946 року (у цей період не було дощів, зимові та ярові посіви загинули);

2. завищений план хлібозаготівель з боку держави (наприклад, потрібно було здати державі 400 млн. пудів зерна, а на Україні було зібрано лише 200 млн. пудів);

3. загальна зруйнованість війною колгоспів і підсобних господарств;

4. незначні капіталовкладення у с/г з боку держави, які складали лише 7-9% від потрібної суми.

В результаті у 1946-1947 роках голодувало близько 3 млн. чоловік. Керівництво країни мало піклувалося голодуючими, продовжуючи вивозити хліб за кордон, як гуманітарну допомогу Болгарії, Польщі, Румунії, Чехословаччині, Східній Німеччині. Лише одна Франція купувала зерно,

вчасно розраховуючись за нього.

1 секретар КП(б)У Микита Сергійович Хрущов - людина енергійна, ділова, хазяйновита, будучи далеко не кабінетним начальником, пробував допомогти людям. Не дивно, адже він сам був з родини звичайного шахтаря, що працював у Юзівці (Донецьк), з дитинства знав, що таке злидні, важкий батрацький труд на поміщика. Енергійний, імпульсивний за природою, він працював пізніше у Радах робітничих депутатів, брав участь у громадянській війні. А от освіти великої не мав, вуз так і не встиг закінчити. М.Хрущов часто виїжджав в окремі райони, де були труднощі з харчами, наказував підвозити допомогу, збирати факти про голодуючих. Він вважав голод «хворобою» від якої можна врятуватися. Неодноразово М.Хрущов звертався до Й. Сталіна (на що у ті часи наважувався далеко не кожен), телефонував, надсилав листи, телеграми з інформацією про голод, просив ввести «хлібні картки». Але Й.Сталін відповідав образливими телеграмами, називав Хрущова «сумнівним, м’якотілим типом», який «розвів у республіці ворогів – буржуазних націоналістів», що займаються шкідництвом.

М.С.ХрущовЛ.М.КагановичРадянський агітаційний плакат про право на працю в СРСР

У березні 1947 року, Пленум ЦК КП(б)У, що відбувався за участю московських чиновників, постановив звільнити М.С.Хрущова з посади 1 секретаря ЦК КП(б)У (Хрущов залишився лише головою уряду УРСР).

1 секретарем КП(б)У був призначений Лазар Каганович, що займав цю посаду з березня по грудень 1947 року. Перебування Л.Кагановича на цій посаді звелося до переслідування партійних і радянських організацій, арештів і покарань, до форсованих хлібозаготівель. Це був вже третій приїзд Кагановича в Україну(1925-1928рр.; 1932 р.), але він, як і в інші рази залишив по собі кривавий слід. Каганович настільки загострив ситуацію, налаштував проти себе громадкість, що Сталін не наважувався надалі залишати його на Україні. У грудні 1947 року Л. Кагановича було відкликано до Москви. М.Хрущова було поновлено на посаді 1 секретаря КП(б)У.

Радянські агітаційні плакати, що закликали до виконання планів по с/г

З березня 1947 року в голодуючі райони вже почалася надаватися запізніла допомога. Для посівної компанії була надана позика – 35 млн. пудів насіння(60 тис. тон зерна). 3,5 млн. селян було врятовано і вони взяли участь у весняних польових роботах. Але усе ж близько 1 мільйона жителів села померло від голоду і хвороб. У рожай 1947 року був кращим, і голод було подолано.