Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Агітаційні радянські плакати, присвячені відбудовіСодержание книги
Поиск на нашем сайте
3. Стан сільського господарства і голод 1946-1947 років Занепад сільського життя і колгоспів Після війни колгоспи були розвалені, МТС спалені, шляхи знищені. Поля заблоковані мінами, засипані снарядами і патронами, заросли бур’яном.
Ремонт дороги Розмінування саперами залізниці Знищено, спалено багато хат, крамниць. Фашисти винищили навіть домашню худобу. У тяжкий післявоєнний час великих прорахунків допустився й уряд. В сільському господарстві не впроваджувалося нічого прогресивного, виділялося замало коштів для відновлення колгоспів, не піклувалися про матеріальний стан жителів села. У той же час уряд ставив великі завдання перед колгоспами: збільшити врожайність і хлібозаготівлю, розширити посівні площі.
Заготівля зернаКосовиця в колгоспі Голод 1946-1947 років У 1946-1947 роках Україну і деякі райони СРСР охопив страшний голод. Його причинами були: 1. сильна засуха, яка охопила 16 областей України весною-літом 1946 року (у цей період не було дощів, зимові та ярові посіви загинули); 2. завищений план хлібозаготівель з боку держави (наприклад, потрібно було здати державі 400 млн. пудів зерна, а на Україні було зібрано лише 200 млн. пудів); 3. загальна зруйнованість війною колгоспів і підсобних господарств; 4. незначні капіталовкладення у с/г з боку держави, які складали лише 7-9% від потрібної суми. В результаті у 1946-1947 роках голодувало близько 3 млн. чоловік. Керівництво країни мало піклувалося голодуючими, продовжуючи вивозити хліб за кордон, як гуманітарну допомогу Болгарії, Польщі, Румунії, Чехословаччині, Східній Німеччині. Лише одна Франція купувала зерно, вчасно розраховуючись за нього. 1 секретар КП(б)У Микита Сергійович Хрущов - людина енергійна, ділова, хазяйновита, будучи далеко не кабінетним начальником, пробував допомогти людям. Не дивно, адже він сам був з родини звичайного шахтаря, що працював у Юзівці (Донецьк), з дитинства знав, що таке злидні, важкий батрацький труд на поміщика. Енергійний, імпульсивний за природою, він працював пізніше у Радах робітничих депутатів, брав участь у громадянській війні. А от освіти великої не мав, вуз так і не встиг закінчити. М.Хрущов часто виїжджав в окремі райони, де були труднощі з харчами, наказував підвозити допомогу, збирати факти про голодуючих. Він вважав голод «хворобою» від якої можна врятуватися. Неодноразово М.Хрущов звертався до Й. Сталіна (на що у ті часи наважувався далеко не кожен), телефонував, надсилав листи, телеграми з інформацією про голод, просив ввести «хлібні картки». Але Й.Сталін відповідав образливими телеграмами, називав Хрущова «сумнівним, м’якотілим типом», який «розвів у республіці ворогів – буржуазних націоналістів», що займаються шкідництвом.
М.С.ХрущовЛ.М.КагановичРадянський агітаційний плакат про право на працю в СРСР У березні 1947 року, Пленум ЦК КП(б)У, що відбувався за участю московських чиновників, постановив звільнити М.С.Хрущова з посади 1 секретаря ЦК КП(б)У (Хрущов залишився лише головою уряду УРСР). 1 секретарем КП(б)У був призначений Лазар Каганович, що займав цю посаду з березня по грудень 1947 року. Перебування Л.Кагановича на цій посаді звелося до переслідування партійних і радянських організацій, арештів і покарань, до форсованих хлібозаготівель. Це був вже третій приїзд Кагановича в Україну(1925-1928рр.; 1932 р.), але він, як і в інші рази залишив по собі кривавий слід. Каганович настільки загострив ситуацію, налаштував проти себе громадкість, що Сталін не наважувався надалі залишати його на Україні. У грудні 1947 року Л. Кагановича було відкликано до Москви. М.Хрущова було поновлено на посаді 1 секретаря КП(б)У.
Радянські агітаційні плакати, що закликали до виконання планів по с/г З березня 1947 року в голодуючі райони вже почалася надаватися запізніла допомога. Для посівної компанії була надана позика – 35 млн. пудів насіння(60 тис. тон зерна). 3,5 млн. селян було врятовано і вони взяли участь у весняних польових роботах. Але усе ж близько 1 мільйона жителів села померло від голоду і хвороб. У рожай 1947 року був кращим, і голод було подолано.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-12-13; просмотров: 389; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.144.224.116 (0.01 с.) |