Особливості відбудови сільського господарства

> Відбудова сільського господарства проходила в надзвичайно складних умовах:

- скоротилися посівні площі, не виста­чало робочих рук, техніки, коней;

- важким було становище селян: мізер­на оплата праці, високі податки на підсоб­не господарство, селяни не мали паспортів, на них не розповсюджувалося пенсійне за­безпечення, виплати по тимчасовій непра­цездатності;

- ситуацію ускладнила посуха 1946 р. і голод взимку 1946-1947рр., від якого в Укра­їні померло більше 800 тис. чоловік. Але головною причиною голоду стала не посу­ха, а позиція держави і комуністичної пар­тії: непомірна високі плани хлібозаготівель не були зменшені, зерно і продукти тварин­ництва великими обсягами вивозилися за кордон.

На неодноразові звертання першого секретаря КП(б) У М.Хрущова про домопогу Україні продовольством під час голоду 1946-47рр. Сталін відповідав:"Ти м'якотілий! Тебе обдурюють, вони урають па твоїй сентиментальності. Вони хочуть, щоб ми витратили наші державні запаси ".

> Капіталовкладення в сільське госпо­дарство були недостатніми, вони складали не більше 7% загального обсягу асигнувань.

> Здійснювалася політика "ножиць цін " стосовно сільського господарства.. Дер­жавні заготівельні ціни залишилися на рівні 1928 р., хоча ціни на промислову продукцію зросли у 20 разів.

* У результаті: на кінець 1950р. сільське господарство не досягло довоєнного рівня, про що свідчать такі дані: валове вироб­ництво зерна становило 77%, врожай­ність зернових - 82% від рівня 1940 р.

 

Суспільно-політичне життя в Україні наприкінці 1940-х - початку 1950-х років. Сталінські репресії.

Суспільно-політичне життя

У суспільно-політичному житті України відбувалися ті ж процеси, що мали місце в Радянському Союзі.

Залежність від центру

> Утвердився режим одноосібної вла­ди Сталіна, культ його особи досяг апогею. Україна не мала ніяких прав на здійснення самостійної політики. І незалежно від того, хто стояв на чолі владних структур України (першими секретарями ЦК КП(б)У були М. Хрущов (1943-1946 рр. та 1948-1949 рр.),

Л.Каганович (1947 р.), А.Мельников (1950-1953 рр.), О.Кириченко (1953-1957 рр.),усі вони слухняно проводили політику центру, а будь-які спроби відійти від цього курсу закінчувалися перестановкою кадрів або й репресіями.

Репресії

> Відсутність демократії і свобод гро­мадян, зловживання владою, посилення масових репресій. В Україні пік репресій припав на 1947 р., коли ЦК КП(б)У очо­лював найближчий соратник Сталіна -Л.Каганович.

Ідеологічна реакція

> 3 1946-1947 рр. під керівництвом се­кретаря ЦК ВКП(б) Жданова почалася ідеологічна кампанія по "наведенню поряд­ку" в галузі науки, культури, літератури і мистецтва.

Метою "ждинівщини " в Україні було придушення національно-визвольного у, будь-яких проявів української самостійницької ідеї

Розгорнулася нищівна критика інсти­тутів історії України та історії української літератури Академії Наук, творчих спілок, редакцій ряду газет і журналів. Здійснювалися кампанії проти видатних діячів української культури - письмен­ників М.Рильського, В.Сосюри, Ю.Яное-ського, композитора В.Данькевича, кіно­режисера О.Довженка та інших, яких звинувачували в "ідеологічних помил­ках" і "українському буржуазному націо­налізмі".

Українцям ще раз нагадували, що вони живуть у державі, не зацікавленій у розвит­ку їхньої національної культури.

* Таким чином, історичний розвиток України в 1945-1953 рр. відбувався в умо­вах посилення сталінського тоталітар­ного режиму.

Проблеми розвитку народного господарства України в середині 50-х- першій половині 60-х років XX ст.

• Відбудова господарства

Війна призвела до небаченого руйнуван­ня економіки України. Після війни її про­мислово-виробничий потенціал становив 48% проти рівня 1940 р.

Відбудова господарства починалася від­разу ж після визволення українських земель, а вже в травні 1945 р. було відбудовано 30% зруйнованих промислових потужностей.

У березні 1946 р. Верховна Рада СРСР прийняла четвертий п'ятирічний план (1946-1950) відбудови народного господарства, що передбачав перевищення його довоєн­ного рівня. В Україні планувалося доведен­ня на кінець п 'ятирічки валової промисло­вої продукції до 113% проти 1940р.

Особливості відбудови промисловості

> Важливою проблемою відбудови були капіталовкладення. СІЛА відмовили у надан­ні кредитів Радянському Союзу, який не став учасником плану Маршалла (кредити нада­валися за умови виходу комуністів із уряду).

Поставки за рахунок репарацій із Німеч­чини, допомога з-за кордону були незнач­ними. Основним джерелом інвестицій були внутрішні резерви.

> Відбудова господарства розпочалася з важкої промисловості. При цьому уряд ке­рувався політичними мотивами: створити та­кий воєнно-промисловий комплекс, який би служив гарантом оборони країни і базою пере­моги світового соціалізму над капіталізмом.

В Україні за декілька років були віднов­лені шахти Донбасу, Дніпрогес і великі теп­лові електростанції, металургійні заводи. У 1948 р. машинобудівних заводів працю­вало більше, ніж до війни.

> Розвиток важкої промисловості від­бувався за рахунок легкої, сільського госпо­дарства, науки і культури, які фінансува­лися за залишковим принципом. Так, інвес-

тиції в легку промисловість складали 12-15% усіх промислових капіталовкладень.

> Посилилися диспропорції в розвитку промисловості на користь галузей воєнно-промислового комплексу.

> Якщо на Заході і в Японії післявоєн­на відбудова промисловості здійснювала­ся на базі прогресивних технологій і науки, то в СРСР досягнення науково-технічного прогресу впроваджувалися повільно. Підприємства працювали за старими тех­нологіями, надзвичайно високими були енерго- і матеріаломісткість виробів. Цим було обумовлене технічне відставання Ра­дянського Союзу від Заходу.

> Важливимджерелом відбудови став героїчний ентузіазм народу. 90% працюю­чих були охоплені різними формами соціа­лістичного змагання.

- У результаті: в 1950р. важка промис­ловість перевершила, а легка - ледве до­сягла 80% довоєнного рівня. Україна зно­ву зайняла традиційне місце паливно-ме­талургійної бази Радянського Союзу.

Особливості відбудови сільського господарства

> Відбудова сільського господарства проходила в надзвичайно складних умовах:

- скоротилися посівні площі, не виста­чало робочих рук, техніки, коней;

- важким було становище селян: мізер­на оплата праці, високі податки на підсоб­не господарство, селяни не мали паспортів, на них не розповсюджувалося пенсійне за­безпечення, виплати по тимчасовій непрацездатності;

- ситуацію ускладнила посуха 1946 р. і голод взимку 1946-1947рр., від якого в Укра­їні померло більше 800 тис. чоловік. Але головною причиною голоду стала не посу­ха, а позиція держави і комуністичної пар­тії: непомірна високі плани хлібозаготівель не були зменшені, зерно і продукти тварин­ництва великими обсягами вивозилися за кордон.

На неодноразові звертання першого секретаря КП(б)УМ.Хрущова про домопогу Україні продовольством під час голоду 1946-47рр. Сталін відповідав: "Ти м'якотілий! Тебе обдурюють, вони урають на твоїй сентиментальності. Вони хочуть, щоб ми витратили наші державні запаси".

> Капіталовкладення в сільське госпо­дарство були недостатніми, вони складали не більше 7% загального обсягу асигнувань.

> Здійснювалася політика "ножиць цін" стосовно сільського господарства.. Дер­жавні заготівельні ціни залишилися на рівні 1928 р., хоча ціни на промислову продукцію зросли у 20 разів.

* У результаті: на кінець 1950р. сільське господарство не досягла довоєнного рівня, про що свідчать такі дані: валове вироб­ництво зерна становило 77%, врожай­ність зернових - 82% від рівня 1940 р.

Фінанси

З метою зміцнення фінансів (скорочення грошової маси, випущеної під час війни) у грудні 1947 р. було здійснено грошову ре­форму, її проводили конфіскаційними ме­тодами. Старі гроші, що перебували в обі­гу, обмінювалися на нові у співвідношенні 1:10. Вклади до 3 000 крб. переоцінювалися карбованець за карбованець, від 3 до 10 000 - з розрахунку 3:2, а понад 10 000 крб. -зменшувалися наполовину.

81.Акт проголошення незалежності України. Всеукраїнський референдум та ви­бори Президента України 1 грудня 1991 року.