Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Оцінка утворення срср та входження до його складу України

Поиск

Формально СРСР був федерацією, але фактично - унітарною, централізованою державою, імперією нового типу. Україна втратила рештки державного сувереніте­ту і незабаром, як і інші союзні республі­ки, перетворилася на адміністративну оди­ницю Радянського Союзу.

Проте певні ознаки державності - тери­торіальна цілісність, власний адміністра­тивний і державний апарат збереглися, од­нак це не змінювало її статусу як частини єдиної держави.

Утворення СРСР було обумовлене дією як об'єктивних, так і суб'єктивних факто­рів:

> територіальні межі республік, які увійшли до Радянського Союзу, були об 'єднані в межах колишньої Російської ім­перії. Між ними існували історично уста­лені тісні економічні зв 'язки, і як наслідок, певна спеціалізація економічних районів та розподіл праці;

> у роки громадянської війни 1917-1920 рр. між радянськими республіками склався воєнно-політичний союз, а пізніше, у 1921-1922 рр., воєнно-господарський та дипломатичний союзи. Виникла так звана "договірна федерація"радянських держав, де функції загальнофедеративних органів влади виконували органи влади Радянської Росії;

> головною ж причиною утворення СРСР стало посилення впливу у всіх респуб­ліках єдиної, жорстко централізованої біль­шовицької партії, керівництво якої взяло

курс на негайне об'єднання республік в єдину державу і здійснило це об'єднання за власним сценарієм.

Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки. Акт Злуки українських земель.

Політика ЗУНР

Уряд ЗУНР не був схильний до ради­кальної зміни соціально-економічного жит­тя, а прагнув до демократичних реформ при збереженні соціального спокою.

© За короткий час була сформована ефек­тивна система управління. Відбулися до­вибори до Української Національної Ради -представницького і законодавчого органу. Більшість її депутатів стояла на націо­нально-ліберальних позиціях і представля­ла Українську національно-демократичну партію. Формувалася місцева адміністра­ція, правоохоронні органи.

© Президентом республіки було обра­но Є.Петрушевича.

© Проголошувалася ліквідація великого

землеволодіння. Але здійснення земельної ре­форми затягувалося: розподіл землі між се­лянами передбачався після закінчення війни.

© Створювалася система народної осві­ти: шкільництво отримало державний статус, дозволялося існування приватник шкіл, національним меншинам надавалося право "на школу рідною мовою ".

© Утверджувалася державність укра­їнської мови.

© Для захисту республіки була утво­рена боєздатна Українська Галицька Армія (УГА), яка досягла 100 тис. чоловік. "

© Значні зусилля були спрямовані на об'єднання з УНР. Після переговорів з Дирек­торією 22 січня 1919р. в Києві проголошено Акт Злуки УНР та ЗУНР (зараз 22 січня відзначається як День соборності України).

Але Акт Злуки ре­алізовано не було -як через складне воєнне та міжна­родне становище обох республік, так і через значні супе­речності між уряда­ми ЗУНР та УНР щодо внутрішньої та зовнішньої політики. І коли Дирек­торія взяла курс на союз із Польщею, з якою ЗУНР була у стані війни, Є.Петрушевич 4 грудня 1919р. денонсував Акт Злуки.

У липні 1919 р. польські війська окупу­вали Східну Галичину. Уряд ЗУНР пере­їхав до Кам'янець-Подільського, а в листо­паді - емігрував до Відня. УГА перебрала­ся на територію, яку контролювала Дирек­торія і об'єдналася з армією УНР.

Наполеглива діяльність уряду ЗУНР в еміграції по вирішенню західноукраїнсько­го питання не знайшла міжнародної під­тримки. 15 березня 1923 р. Конференція послів Антанти прийняла остаточне рішен­ня про приналежність Східної Галичини Польщі, припинивши, таким чином, юри­дичне існування ЗУНР.

Українська держава гетьмана П.Скоропадського.

Основні напрями політики уряду П.Скоропадського

* Замість УНР була проголошена Укра­їнська держава, республіканська форма правління замінена на монархічну (гетьма­нат). Гетьман зосередив у своїх руках всю повноту влади - законодавчу, виконавчу, судову.

* Відновлено поміщицьке землеволодіння, приватну власність на фабрики, заводи, шахти. Поміщики розгорнули рух за від­шкодування завданих їм під час революції збитків.

* Налагоджено дієздатний адміністра­тивний апарат, який вдавався до репресив­них методів. Переслідувалися політичні сили лівого спрямування, заборонялися ву­личні процесії, мітинги, припинилося видан­ня ряду газет. Демократичний режим змі­нився авторитарним.

* Створювалася регулярна українська ар­мія. Уряд видав закон про загальну військову повинність. Гетьман передбачав відродити козацтво як стан українського суспільства. Але план створення армії реалізований не був.

* Успішною була діяльність уряду в куль­турній сфері: українізація шкіл, відкрит­тя нових гімназій, університетів. Україн­ської академії наук, Національного архіву та інших культурно-просвітницьких центрів.

* Здійснювалася активна зовнішня полі­тика. Українську державу П.Скоропад­ського визнало ЗО країн світу, у 23 країнах вона мала своїх представників. Було укла­дено договір про добросусідські відносини з Росією.

Знаходячись під контролем Німеччини, уряд гетьмана не мав можливості налаго­дити стосунки з країнами Антанти і не­йтральними країнами.

Гетьманський переворот, хоч і відбувся досить спокійно, масового схвалення не дістав. Орієнтація уряду на великих земле­власників, буржуазію, на німецький окупа­ційний режим позбавила його підтримки широких верств українського населення -селян, робітників, інтелігенції. Консерва­тивні ідеї, сповідувані урядом, не змогли консолідувати суспільство.

Боротьба антигетьманських сил в Україні

Уряд гетьмана не визнали соціалістичні партії, селянський союз, інші політичні та громадські організації. Опозиційні до геть­манату сили об'єдналися навколо Україн­ського Національного Союзу (УНС). 13 листо­пади 1918 р. на засіданні УНС з метою орга­нізації боротьби проти гетьманського режи­му було створено опозиційний уряд - Ди­ректорію на чолі з В.Винниченком (ввійшли С.Петлюра, Ф.Швець, Ф.Андрієвський, А.Макаренко).

Боротьбу проти гетьманського режиму вели і більшовики. У липні 1918 р. була упорена Комуністична партія більшовиків України - КП(б)У як складова частина Російської комуністичної партії більшо-•иків - РКП(б). Українські більшовики ирагнули відновити в-Україні радянську

владу і зберегти єдність з радянською Ро­сією. Слід зауважити, що в КП(б)У скла­лася національно-комуністична меншість, яка виступала за незалежність радянської України. За часів гетьманату значно зрос­ли симпатії українського населення до більшовиків, які висунули гасло безкош­товної передачі землі селянам, а фабрик і заводів - робітникам.

 

Соціально-економічні перетворення в Україні на основі НЕПу.

Причини переходу до непу

На кін. 1920-поч. 1921 рр. більшовиць-

бокої економічної, соціальної та політич­ної кризи, викликаної:

> воєнними діями, що велися майже без­перервно сім років;

> політикою "воєнного комунізму ", яка

ка Росія і Україна опинилися в ситуації гли- руйнувала основи економіки, паралізувала стьське господарство і викликала опір пере­важної більшості населення, особливо селянства.

Економічна криза виражалася в тому, що:

> промисловість знаходилася в стані розрухи. У1921 р. в Україні промислове ви­робництво становило 1/10 частину довоєн­ного рівня, виробництво металу - 5%, вугіл­ля-30°А і т.д.;

> сільське господарство також пере­бувало в катастрофічному стані: по­рівняно з 1913р. посівні площі в Україні ско­ротилися на чверть, збір зерна - на трети­ну. Ситуацію ускладнили катастрофічна засуха 1921 р. і голод, від якого загинуло близько 1 мли. чоловік. Масовість жертв голоду пояснюється не лише засухою, а й політикою більшовиків, що дає підстави говорити про перший у радянській історії голодомор;

> у галузі фінансів - повна інфляція грошей.

Соціально-політична криза виявилася в тому, що:

> почалися повстання селянства про­ти політики "воєнного комунізму" і, зок­рема, проти продрозкладки. Повстанським рухом була охоплена майже вся Україна. Проти радянської влади виступила армія Махна (близько 15 тис. чоловік). Всього у складі повстанських формувань нарахову­валося близько 40 тис. чоловік;

> тяжкий економічний стан, продо­вольчі нестатки викликали незадоволення радянською владою з боку робітників, що вшивалося у різні форми протесту, зокре­ма страйки. Поряд з економічними вимога­ми висувалися політичні, у тому числі — "Ради без більшовиків";

> склалася криза в більшовицькій пар­тії, в якій загострилися суперечки щодо шляхів подальшого розвитку країни.

* Таким чином, загальна криза в країні змусила більшовиків з 1921 р. перейти від політики "воєнного комунізму" до нової економічної політики (непу).

Сутність непу

Неп передбачав часткове повернення до ринкових відносин, різних форм власності, економічних методів управління народним господарством.

Проте, більшовики розглядали неп як вимушений захід, за допомогою якого можна буде подолати поточні труднощі і досягти кінцевої мети - побудови кому­нізму.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-08-26; просмотров: 277; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.144.16.40 (0.009 с.)