ТОП 10:

Загальна характеристика та особливості несення вартової та внутрішньої служби, зміст та організація виховної роботи по забезпеченню вартової і внутрішньої служби та боєвого чергування



"Несення вартової служби є виконанням бойового завдання..." - цим статутним положенням визначається те особливе місце, яке посідає вартова служба в діяльності командирів, штабів, органів виховної роботи. Як відомо, вартова служба призначається для надійної охорони та оборони військових об'єктів, які мають велике значення. Це - прапори частин і з'єднань, стартові позиції, літовища, сховища з озброєнням та бойовою технікою, тощо.

При несені вартової служби не може бути умовностей. Військові об'єкти охороняються не від умовних, а реальних злочинців, які намагаються завдати шкоди. Кримінальні структури, прагнучи взяти владу, озброюються, не гребуючи для цього жодними засобами і методами. Навколо військових частин теж ходять їхні представники, розраховуючи на здобуття зброї. Тож вартові повинні бути пильними: зброя, яку охороняють, не повинна стати знаряддям бандитів. Заступивши на пост, воїн повністю відповідає за підохоронний об'єкт і в разі небезпеки сам повинен вжити рішучих заходів аж до застосування зброї для його охорони.

Головними завданнями морально-психологічного забезпечення вартової служби є:

- виховання у військовослужбовців особистої моральної відповідальності за виконання вимог статуту гарнізонної та вартової служб ЗСУ;

- формування у особового складу високих морально-вольових та психологічних якостей військовослужбовців, корегування їхнього психічного стану;

- запобігання злочинам та пригодам при несенні вартової служби;

- аналіз та врахування умов несення вартової служби, їх максимальне наближення до оптимальних.

У відповідності з рекомендаціями органів виховної роботи ЗСУ роботу з морально-психологічного забезпечення вартової служби необхідно планувати і проводити в чотири етапи:

1) В ході підготовки особового складу до виконання завдань вартової служби;

2) Відбір військовослужбовців, які за своїми індивідуальними соціально-психологічними якостями можуть бути допущенні до виконання завдань вартової служби;

3) Підбір військовослужбовців для несення вартової служби;

4) Морально-психологічне супроводження організації вартової служби.

Стисло розглянемо зміст роботи на кожному етапі.

Для вивчення індивідуальних соціально-психологічних якостей військовослужбовців використовують такі методи психології, як:

• психологічний аналіз (вивчення) документів: характеристик, в тому числі медичної, документів з райвійськкоматів, довідок, інших документів-носіїв інформації, в тому числі з «Особової справи військовослужбовця»;

• анкетування, тестування за різними методиками, що застосовуються у військкоматах;

• спостереження.

Висновки за підсумками вивчення оформлюються в «Особових справах військовослужбовців». На їх, підставі психологи, заступники командирів з виховної роботи складають відповідні рекомендації командирам (начальникам).

Особливо слід підкреслити, що на психічний стан підлеглих дуже великий вплив має командир. При чому цей вплив він може здійснювати як з певним наміром, так і без нього. Відображене словами або діями ставлення до отриманого завдання, до своїх обов'язків, до людей, до армійської служби в цілому – усе це буквально віддзеркалюється на стані підлеглих.

На психічній стан воїна дуже впливає і такий здавалося б, зовнішній момент, як голос, інтонація мовлення командира, його настрій. Лайка, нервовість, крик, лайка, скигління - усе це може тільки пригнічувати або дратувати їх підлеглих. Інша річ, коли людям щось розтлумачують спокійним, переконаним тоном або наказують рівним, виразним голосом, який всиляє впевненість у можливість його виконання. Таке керівництво особовим складом, звичайно, має навіювати воїнам відповідний, сприятливий для виконання завдання психічний стан і тим самим створювати важливу психологічну передумову для успіху в їх діях, належного ставлення до занять, виконання розпорядку дня, внутрішньої і вартової служби.

Психодіагностику проводять за методом спостереження за станом військовослужбовця, його здоров'ям та за допомогою психологічного тестування.

Спостереження за поведінкою, діями і вчинками солдата - основний метод вивчення його психіки, його індивідуальних особливостей. Спостерігаючи за солдатом у різноманітних видах бойового і воєнно-ідеологічного вишколу, при виконанні ним службових обов'язків, у колі товаришів, на зборах, в самодіяльності, у відпустці тощо, можна визначити його лінію поведінки і, таким чином, зрозуміти його характер, збагнути його спрямованість, мотиви. Але для таких широких висновків потрібен час, відтак потрібні ретельні, систематичні спостереження.

Достовірність спостереження залежить від: чіткого усвідомлення того, що офіцер бажає дізнатися про воїна; цілеспрямованого планування і вибору ситуацій, в яких воїн найбільш повно проявить себе; систематичності; вибірковості; тривалості; зіставлення даних спостереження з даними, що отримані іншими особами й за іншими методами. Тільки при виконанні цих умов спостереження стає достовірним методом і дає дані, які достатні для обґрунтованих висновків.

Якщо спостереження за військовослужбовцями повинні проводити всі посадові особи частини, підрозділів, то більш глибоке (фахове) вивчення їхнього психофізичного стану на даний момент зобов'язані проводити офіцери-психологи, лікарі.

При виявленні військовослужбовців з високим рівнем стривоженості, офіцер-вихователь не робить остаточного висновку про неможливість несення ними вартової служби. Він з'ясовує: чи ситуативна ця стривоженість, чи особиста. Якщо ситуативна, то з чим пов'язана? З такими доцільно додатково провести індивідуальні бесіди, тестування за різними методиками. Тільки після завірення комплексу тестів і результатів бесід можна дати остаточний результат - чи може воїн нести вартову службу, чи ні.

Найважливішим засобом зняття тривоги є індивідуальна бесіда. Саме завдяки їй офіцер з'ясовує інтереси, прагнення солдата, допомагає йому розібратися в проблемах, що його турбують.

Основній зміст психологічної підготовки особового складу до несення вартової служби на даному етапі:

- нейтралізація негативних наслідків втоми, монотонної служби за рахунок змін у змісті самої служби, вчасного проведення ефективних організаційних та виховних заходів;

- оптимальний розподіл військовослужбовців за постами та змінами з урахуванням їх особистісних властивостей, добових ритмів психічної активності, періодів і етапів функціонування психіки в особливих умовах, психологічної сумісності;

- забезпечення загальної підготовленості і підтримання безпосередньої готовності особового складу до виконання завдань у варті;

- створення позитивної мотивації, формування у військовослужбовців стійких навичок поведінки в екстремальних ситуаціях.

Необхідно практикувати відпрацьовування дій вартового під час виникнення проблемних ситуацій. Їх суть полягає в тому, що під час самостійної підготовки особового складу до варти та безпосередньо у вартах зі змінами, що не сплять, активно використовують рольові ігри, методи емоційно-вольового саморегулювання. За вартовими закріплюють певні ролі: «Порушника», «Вартового», «Приятеля вартового», «Розвідного» та інші. Начальники варт (командири підрозділів) роз'яснюють ролі і доручають кожному з учасників гри продемонструвати свою поведінку за тих чи інших обставин.

Приклад плану виховної роботи з особовим складом варти

Зміст добових ритмів Час проведення Форма, тематика заходів
1. Період максимальної активності 18.00-02.00 1. Бесіда «Основні прийоми та способи саморегуляції в процесі несення служби у варті». 2. Випуск бойових листів. 3. Перегляд телепередач, прослуховування радіо. 4. ...
2. Період спаду 02.00 - 08.00 5. Вирішення проблемних ситуативних завдань зі зміною, що не спить (1-2 ситуації). 6. Підбиття підсумків служби змін. 7. Проведення рольової гри.
3. Період максимальної активності 08.00-12.00 9. Інформування. 10. ...
4. Період спаду 12.00-16.00 11. Видача та перевірка індивідуальних завдань. 12. Проведення рольової гри. 13. Обговорення теле-, радіопередач, статті в газеті. 14. ...
         

 

Під час підбиття підсумків необхідно відзначити недоліки, їх причини, позитивні сторони несення служби, більше уваги приділяти моральному заохоченню (при можливості матеріальному) особового складу. Причому робити це треба неформально, гласно, у присутності всього особового складу роти (батальйону).

При підбитті підсумків стану військової дисципліни та служби військ за місяць у полку (окремій частині) окремим пунктом в наказі командира необхідно відзначити військовослужбовців, які успішно виконують завдання вартової служби.







Последнее изменение этой страницы: 2016-08-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.97.49 (0.008 с.)