ТОП 10:

Колективні настрої та традиції



 

Колективний настрійє емоційно-оціночною, груповою реакцією колективу на поведінку людей, події, явища, факти і складає структурний компонент психології спільності. На відміну від настрою індивіду, який обумовлений в рівній мірі всією сукупністю фізіологічних, психічних і соціальних чинників, груповий колективний настрій є перш за все продуктом всієї системи соціальних відношень, і переважно визначається матеріальними і духовними умовами життя людей.

Настрої - найбільш динамічний елемент психології. Виникаючи у одних людей, вони можуть швидко розповсюджуватися на інших, «психічно заражати» їх. Механізм психологічної індукції сам по собі нейтральний. Він може діяти як в позитивному, так і негативному напрямку. Тому в колективі з однаковою швидкістю розповсюджуються як добрі починання, так і негативні явища.

Колективні настрої не є простою механічною сумою настроїв особового складу. Настрої колективу мають здатність підсилювати почуття людей і збільшувати багаторазово енергію групи індивідів. Аналіз колективного настрою офіцер може провести методом спостереження за воїнами - за їх реакціями, висловлюваннями, поведінкою. Метод цей складний і потребує великого практичного досвіду (за спокійним зовнішнім виглядом людина може приховувати і радість, і горе, і любов).

На настрій військового колективу впливає побут. Невдоволення небезпечне тим, що цей психологічний настрій з пасивної форми може перейти в активну форму, вилитися в діях особового складу.

Сильним джерелом позитивних колективних переживань є військові ритуали.

В динаміці розвитку колективних настроїв можна виділити ряд етапів:

1.Виникнення настрою, що зародився спочатку поодиноко, стихійно, випадково, не усвідомлено (етап бродіння).

2.Оформлення у чітко вираженому настрої більшості підкріпленому думками і поглядами (етап підйому).

3.Перехід до дії.

4.Спад.

Мабуть немає особливої необхідності у доказах того, що впливати на колективні настрої краще усього на початку, на перших двох етапах. Справа від цього, безумовно, виграє.

При формуванні позитивного настрою, як показує досвід, найкраще створити його у деякій частині колективу (сержанти, авторитетні воїни), а потім вже прагнути до розповсюдження цього настрою серед іншого особистого складу.

Особливо помітно колективні настрої відображаються на дисципліні і організованості.

Колективні традиції

Традиції виникають на різних рівнях суспільного життя, в різних соціальних масштабах.

Традиції- укорінені в колективі чітко визначені дії і стосунки, дотримання яких стало суспільною потребою.

Традиція є своєрідним проявом суспільної психології у формі укорінених поглядів і почуттів людей, що представляють собою визначений порядок і норми поведінки, закріплені в звичаях, ритуалах, обрядах і т.д.

Традиції виступають тим соціальним клеєм, який закріплює колектив в одне ціле, надає йому своєрідності та неповторності. В залежності від умов життя, соціальних відносин з'являються стійкі норми поведінки, засоби праці та життя. Так виникають звички.

Звички- це складна норма поведінки або стосунків у суспільстві і колективі. Звички періодично повторюються, передаються з покоління в покоління і набувають великої ритуальної стійкості, стають потребою народу, нації, соціальної групи. Такі звички називаються - традиціями.

Звичай закріплює загальноприйняте, більш-менш стійке у взаєминах між людьми в різних областях громадського життя, є частиною традиції.

Ритуал-історично сформований, стійкий, що передається з покоління в покоління вид традицій, що реалізується у формах умовних і символічних дій, строго регламентованих спочатку звичаями і суспільною думкою, а потім і законами. Ритуали виражають внутрішній зміст традицій, зв'язаних з найважливішими подіями в житті даного суспільства, обособлюють визначені соціальні відносини й існуючий соціальний порядок.

Система ритуалів містить у собі цивільні, побутові, релігійні і військові ритуали. Військові ритуали, що є об'єктом нашої уваги, визначаються як історично сформована форма поведінки військовослужбовців при здійсненні військових обрядів і церемоній. Військові ритуали служать закріпленню і поширенню військових традицій, вони також соціально обумовлені.

Обряди і церемонії - основні компоненти системи ритуалів, у них реалізуються традиції, оформляється зміст ритуалу. Обряд – символічний і эстетичний прояв колективної сутності людини, зв'язків, що з'єднують людину не тільки із сучасниками, але й предками, це вираження духу, звичок, традицій, усього укладу життя суспільства.

Церемонія - той же обряд, але більш динамічний, урочистий, офіційний. Церемонія виражає зміст тих традицій, що зв'язані з найбільш значними подіями в суспільному житті.

Отже, ритуал стосовно традиції, звичаю, обряду, церемонії може бути визначений як своєрідні обрядово-церемоніальні, строго регламентовані, закріплені в законах традиційні дії, погляди й норми поведінки людей.

 

Умовно традиції можна поділити за низкою ознак:

 

За змістом За сферами прояву За відношенням до різних спільностей людей
Бойові Моральні Національні
Трудові Правові Територіальні
Службові Художні Професійні
Побутові Релігійні Групові
Спортивні   Мішані
    Сімейні

 

Бойовою традицією є вірність військовому боргу. Традицією воїнів є їх прагнення до вдосконалення бойової майстерності, зміцнення військової дисципліни, підвищення політичної свідомості. Однією з бойових традицій є військове товариство, пошана до командира і захист його в бою. Слідувати бойовим традиціям, свято зберігати їх сьогодні – це означає дотримувати вимоги Військової присяги, військових статутів, бездоганно виконувати встановлений в армії порядок, бути дисциплінованим, наполегливо удосконалювати військові і політичні знання, допомагати товаришам словом і ділом, утримувати їх від невірних вчинків, бути пильним, строго берегти військову і державну таємницю.

Бойові традиції настільки важливі, що багато з них закріплені у вимогах військової присяги і військових статутах.

Трудові традиції – це правила внутрішнього трудового розпорядку, яким зобов'язаний підкорятися працівник, який вступив в трудові відносини. Вони тісно пов'язані зі службовими традиціями.

Службові традиції. Ці традиції сформувалися у стосунках людей, що несуть взаємовигідний характер, тобто це негласний звід правил для співробітників певної організації.

Побутові традиції – це норми і правила поведінки в побуті, що сформувалися самостійно впродовж всього часу становлення і розвитку людства. Деякі побутові традиції можуть існувати в окремо взятій сім'я або групі, так і бути характерними для суспільства в цілому.

Спортивні традиції – це традиції груп людей, які займаються спортивною діяльністю. До них належать будь-які спортивні заходи, змагання.

Моральні традиції – це загальноприйняті норми поведінки суспільства (класової групи, людей за статтю, віком тощо).

Правові традиції- це традиції, що виникли в результаті дотримання товариством об'єктивного права. Об'єктивне право - це сукупність всіх норм права. Норма права - це загальнообов'язкове, соціально певне правило поведінки, встановлене чи санкціоноване державою, забезпечене його силою, що закріплює права та обов'язки учасників суспільних відносин і є критерієм оцінки поведінки, як правомірного, так і неправомірного.

Художні традиції - це індивідуальні особливості художньої творчості в літературі, музиці, живописі, театрі і т.д. У мистецтві художні традиції виконують дуже важливі і корисні функції: вони можуть грати роль своєрідного стимулятора творчості та натхнення творця, вони виступають як еталон, на який рівняються художники у пошуку нових напрямків.

Релігійні традиції виникають у кількісно не обмежених групах людей, об’єднаних спільною вірою. До релігійних традицій можна віднести виконання певних ритуалів, визначених релігією.

Національні традиції є одним з наріжних каменів фундаменту, на якому розбудовується сучасна українська держава, державно-управлінський і самоврядний механізми та пов’язані із проявами національної свідомості. Наприклад, це шанування українського козацтва тощо.

Територіальні традиції - це традиції людей, які проживають на спільній території і об'єднані спільними цілями і завданнями.

Професійні традиції - це традиції груп людей, об'єднаних між собою за належністю до певної професії або роду діяльності. До професійних традицій відносяться свята, фестивалі, виставки, масові заходи.

Групові традиції - це традиції, що виникли у відносно невеликій групі безпосередньо контактують індивідів, об'єднаних спільними цілями і завданнями.

Мішані традиції- це сукупність кількох традицій. Наприклад: трудові, службові і професійні; національні та територіальні.

Сімейні традиції - полягають у прагненні до сімейного щастя і благополуччя. Наприклад, стосунки між членами сім’ї (батьками та дітьми, жінкою та чоловіком тощо) визначаються сімейними традиціями.

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-08-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.85.245.126 (0.007 с.)