ТОП 10:

Закономірності, принципи та основні напрямки виховної роботи, її сутність і зміст



 

Закономірності виховної роботи – це об'єктивно існуючі суттєві зв'язки між діями посадових осіб з впливу на свідомість та психіку військовослужбовців (на окремих індивідів і військові колективи в цілому) та змінами в процесі формування, закріплення, заміни або зміни стану їх внутрішньої готовності (налаштованості) на специфічний вияв почуттів, інтелектуально-пізнавальної і вольової активності, динаміки і характеру спілкування, предметно-практичної діяльності тощо. Під закономірностями уявляється обумовленість тих чи інших явищ і процесів об'єктивно існуючим факторам, стійкі причинні зв'язки між явищами, які визначають тенденції їх розвитку.

Основними закономірностями виховної роботи в Збройних Силах України можна вважати:

1. Обумовленість цілей, завдань і змісту виховної роботи національною ідеологією та державною політикою, рішеннями та практичною діяльністю Президента, Верховної Ради і Кабінету Міністрів України. Ця закономірність визначає сутність виховної роботи, головне джерело її сили і дієвості. Тільки на основі неухильного впровадження у життя вимог Конституції і законів України, державної політики, наказів і директив Міністра оборони України, начальника Генерального штабу Збройних Сил України може бути успішно виконане головне завдання військ щодо підтримання постійної бойової готовності.

2. Зміст виховної роботи залежить від завдань, які вирішують наші Збройні Сили. Ця закономірність пов'язана з воєнним аспектом діяльності офіцерів, штабів, органів з воєнно-ідеологічних питань. Враховуючи цю закономірність, командири, штаби, органи з воєнно-ідеологічних питань спрямовують виховну роботу на практичне втілення в життя вимог Конституції та Законів нашої держави, Президента України - Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, наказів і директив Міністра оборони України та начальника Генерального штабу Збройних Сил України, планів бойової та воєнно-ідеологічної підготовки на подальше вдосконалення вишколу; спрямовують діяльність особового складу на опанування військовою справою, бойовою технікою та зброєю. При цьому необхідно забезпечити підтримання на високому рівні морально-психологічного стану особового складу і військової дисципліни. Відрив виховної роботи від життя військ веде до формалізму, який в жодному разі не може бути терпимим.

Підвищення ролі та значення виховної роботи і морально-психологічного забезпечення життєдіяльності військ на сучасному етапі. Ця закономірність обумовлюється такими факторами, як:

- складність сучасних навчально-бойових завдань;

- прискорене скорочення Збройних Сил України;

- збіль­шення кількості військовослужбовців-контрактників;

- поява нових форм і способів ведення бойових дій, стрімке зростання значення методів психологічного впливу на особовий склад і необхідність розробки і використання ефективних засобів і методів протидії йому;

- підвищення вимог до бойового вишколу особового складу;

- зниження загальноосвітнього рівня і стану здоров'я молоді, яка призивається в армію;

- зниження рівня культури й духовності нашого суспільства;

- розширення миротворчих завдань Збройних Сил України тощо.

Вищеназвані та інші чинники також вимагають підвищення ролі людсь­кого фактору. На вирішення вищеназваних завдань спрямована також трансформація органів виховної роботи в структури з воєнно-ідеологічних питань.

1.Необхідність подальшого розвитку та вдосконалення форм, методів і засобів виховної роботи. Виховна робота не терпить застою, шаблону, формалізму, її завдання безперервно змінюються, розширяються та ус­кладнюються. Враховуючи цю закономірність, командири, штаби, органи з воєнно-ідеологічних питань мають своєчасно приводити форми і методи виховної роботи у відповідність з обстановкою та новими завданнями, які вирішують війська, творчо використовувати позитивний досвід.

2.Виховна робота являє собою діалектичну єдність всіх її складових частин. Ця закономірність також випливає із сутності державної політики, яка не повинна мати «розрив» між теорією та практикою. Ця закономірність означає необхідність органічно поєднувати організаційну та інформаційно-пропагандистську роботу, координувати всі її ланки та підходити до цих напрямів діяльності з національно-патріотичних і державницьких позицій, бо будь-яке питання - чи то оволодіння сучасною зброєю і технікою, зміцнення військової дисципліни, внутрішнього порядку - це питання, перш за все, державне, яке має відношення до зміцнення обороноздатності країни, забезпечення її безпеки. І чим складніші завдання, які ми вирішуємо, тим вищим повинен бути рівень організаційної та інформаційно-пропаган­дистської роботи, тим міцніше її внутрішня єдність.

3.Якість, дієвість виховної роботи у вирішальній мірі залежить від її вмілої організації та вміння органів з воєнно-ідеологічних питань залучати до цієї діяльності всі категорії посадових осіб збройних сил, а також від цілеспрямованого і системного підвищення рівня їх теоретичної, методичної та військової підготовки. Оптимальні рішення і будь-які плани не будуть мати необхідного впливу на виконання поставлених завдань, якщо для їх реалізації відсутні зрілі, досконало знаючі свою справу, кваліфіковані фахівці та організатори. Повсякденна діяльність переконливо свідчить, що чим вище професійна, психолого-педагогічна підготовка керівного складу, чим вищий рівень їх досвіду, тим ефективніше вони проводять виховну роботу. Некомпетентність, пасивність, формалізм завжди послаблюють, а то й зводять нанівець мобілізуючий вплив будь-яких виховних заходів.

Напрями виховної роботи - це шляхи досягнення її мети та вирішення поставлених перед нею завдань. До них належать:

- військове виховання особового складу;

- національно-патріотичне виховання;

- світоглядне виховання;

- морально-етичне виховання;

- естетичне виховання;

- фізичне виховання;

- екологічне виховання;

- правове виховання та інші.

Коротко розкриємо деякі з найбільш важливих напрямів.

Військове виховання - це цілеспрямований, систематичний, організований і планомірний процес впливу на свідомість, підсвідомість, пізнавальну, емоційно-вольову та мотиваційну сферу особистості військовослужбовця з метою формування у нього якостей, необхідних для забезпечення ефективного виконання ним обов'язків захисника Вітчизни. Цей напрям тісно пов'язаний з бойовим вишколом; значна кількість його завдань досягається в процесі занять з бойової підготовки, несення бойового чергування, вартової та внутрішньої служби.

Принципами військового виховання є:

- національно-патріотична спрямованість виховного процесу;

- виховання в процесі ратної праці, в колективі та через колектив;

- свідомість і активність;

- узгодженість вимогливості з повагою до особистої гідності військовослужбовців;

- послідовність;

- спадкоємність;

- систематичність виховання;

- індивідуальний підхід тощо.

Військове виховання спрямовується на формування в особового складу хоробрості, самостійності в прийнятті рішень, стійкості, ініціативності, дисциплінованості, мужності, бойової активності та готовності за будь-яких умов виконати поставлене завдання. У процесі військового виховання використовуються виховні аспекти занять з бойової та воєнно-ідеологічної підготовки, всі види інформування особового складу, а також підведення підсумків.

Національно-патріотичне виховання - це процес планомірного й цілеспрямованого формування у військовослужбов­ців національної свідомості та самосвідомості, любові до Батьківщини, відданості їй, інших морально-психологічних і бойових якостей, а також практичних навичок, необхідних для виконання обов'язку захисту України, її суверенітету, тери­торіальної цілісності і недоторканості. Національно-патріотичне виховання - один із основних напрямів, невід'ємна складова частина виховної роботи в Збройних Силах України. Основна його мета - формування відданих захисників Вітчизни. Для досягнення цього активно використовуються заходи ін­формаційно-пропагандистського забезпечення, культурно-ви­ховної та просвітницької роботи, а також заняття з бойової та воєнно-ідеологічної підготовки.

Світоглядне виховання - це процес цілеспрямованого впливу на військовослужбовців з метою формування та розвитку в них усвідомлення навколишнього світу, свого місця в ньому, свого ставлення і відношення до цього світу й до себе, уявлень про шляхи реалізації життєвих планів. В основу світоглядного виховання має бути покладена національна ідея, тісно пов'язана з турботою кожного громадянина України про свою Вітчизну. Ціннісний характер світоглядного знання зумовлює поєднання інтелектуально-розумового компоненту з почуттєво-емоційним. Це вказує на наявність в змісті світогляду постійних спонук до активності, дій, що надають світоглядній формі характеру життєвої програми, а самому світоглядному знанню рис знання-переконання.

Світогляд - це своєрідна інтегративна цілісність знання і цінностей, розуму та чуття, інтелекту й дії, критичного сумніву та свідомої переконаності. Тому світоглядне виховання є важливим і актуальним напрямом діяльності командирів.

Морально-етичне виховання - це систематичне і цілеспрямоване формування у військовослужбовців ціннісних орієнтацій, установок, рис характеру та вольових якостей у відповідності з нормами загальнолюдської моралі та гуманізму. Специфіка цього напряму виховної роботи обумовлюється своєрідністю та особливостями моралі як форми суспільної свідомості, засобу регулювання взаємовідносин особистості та суспільства (колективу), відношень між індивідами, узгодження суспільних та особистих інтересів, вирішення протиріч. Морально-етичне виховання передбачає:

- формування у військовослужбовця усвідомлення необхідності узгодження своєї поведінки з інтересами суспільства;

- ознайомлення з моральними ідеалами, принципами, вимогами суспільства (моральними нормами);

- перетворення моральних знань в переконання, які гарантують моральність вчинків і формування стійких позитивних моральних почуттів (совісті, честі, обов'язку, відповідальності, гідності, сорому тощо) та моральних якостей (чесності, правдивості, доброти, дисциплінованості, сміливості, принциповості, сумлінності то­що);

- виховання культури поведінки як одного із головних проявів поваги військовослужбовця до товаришів по службі та однієї із основних умов нормального функціонування військових колективів;

- формування необхідних суспільству моральних звичок та їх дотримання у повсякденних умовах, в різних ситуаціях.

Важливим фактором морального становлення й розвитку особистості військовослужбовця є військово-професійна діяльність, активна участь в громадському житті підрозділу, частини, з'єднання; у змаганні за звання «кращий фахівець», «кращий підрозділ», «краща військова частина».

Ефективними факторами морально-етичного виховання є громадська думка військового колективу і критика, їх значення посилюється в сучасних умовах у зв'язку з підвищенням ролі виховання та посилення значення морального чинника у процесі реформування і розвитку Збройних Сил України, поступовим переходом їх на професійну основу. Вирішенню цього завдання сприяє реалізація положень Концепції гуманітарного й соціального розвитку в Збройних Силах України, схваленої Указом Президента України № 28/2004 від 12 січня 2004 року.

Естетичне виховання - цілеспрямований процес формування у військовослужбовців почуття прекрасного в оточуючій дійсності та в мистецтві. Науковою основою цього виду виховання є естетика. Естетичне виховання не може обмежуватися лише художнім вихованням. Воно повинно органічно поєднуватися з військовим, морально-етичним, національно-патріотичним, світоглядним, фізичним, екологічним та іншими напрямками виховання. Результатом естетичного виховання військовослужбовців повинно бути формування стійких естетичних ідеалів та поглядів. Головними категоріями естетики, які широко використовуються у естетичному вихованні воїнів, є категорії прекрасного, величного, героїчного та трагічного. При цьому найвищим ступенем досконалості є прекрасне, яке необхідно оцінювати з позицій суспільних ідеалів. Красивим є те, що виражає велич ідеї, духовне багатство, моральну чистоту. Завданням естетичного виховання воїнів служить і спортивно-масова робота, яка сприяє формуванню естетики рухів, краси тіла, впливає на підвищення бойової готовності підрозділів, частин і з'єднань. Специфічним засобом естетичного виховання є мистецтво, яке формує естетичні смаки, ідеали та мотиви активної творчої діяльності.

Культурно-просвітницькі заклади Збройних Сил України (Будинки офіцерів, клуби, бібліотеки) використовують різноманітні форми і методи естетичного виховання військовослужбовців, такі, як демонстрація кінофільмів, організація театральних вистав і концертів, проведення читацьких конференцій і зустрічей з діячами літератури та мистецтва. Ефективним засобом розвитку творчих здібностей воїнів є художня самодіяльність (ансамблі пісні й танцю, народні театри, студії образотворчого мистецтва, літературні об'єднання та інше). Уміле використання всіх цих форм і засобів є умовою успішного вирішення завдань естетичного виховання.

Правове виховання - процес цілеспрямованого, систематичного впливу на свідомість, поведінку військовослужбовців з метою формування у них відповідних уявлень, поглядів, переконань, почуттів і звичок, спрямованих на поважне ставлення та усвідомлене виконання вимог Конституції та законів України, інших нормативно-правових документів, положень Військової присяги і статутів, вимог командирів.

На вирішення завдань цього напряму виховання спрямоване правове інформування, формування активної життєвої позиції військовослужбовців по відношенню до антисуспільних дій, порушників дисципліни та правопорядку.

Правове виховання ведеться в тісній єдності з військовим, національно-патріотичним, світоглядним, моральним та іншими видами виховання. Для цього можуть використовуватися методи переконання, примусу, а також громадського впливу на особистість військовослужбовця. Посилення ефективності правового виховання є одним із завдань органів з воєнно-ідеологічних питань Збройних Сил України.

Таким чином, виховна робота з особовим складом і морально-психологічне забезпечення військової діяльності є одними з головних засобів впливу командирів на підлеглих. На сучасному етапі реформування Збройних Сил України в умовах суттєвого підвищення ролі та значення людського фактору вони потребують подальшого розвитку і вдосконалення, мають бути в центрі уваги посадових осіб Збройних Сил України.

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-08-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.227.249.234 (0.011 с.)