Облік кількості та якості земель

Облік кількості земель

Однією із складових частин державного земельного кадастру є облік кількості та якості земель.

Облік земель слід розглядати як державний захід щодо накопичення, систематизації й аналізу всебічних відомостей про кількість, розміщення, господарське використання земельних ресурсів та їх природний стан.

Обліку підлягають усі землі в межах території України.

Основне завдання обліку кількості земель полягає в тому, щоб дати характеристику кожній земельній ділянці, землеволодінню і землекористуванню щодо їх розмірів, складу угідь, їх підвидів відповідно до прийнятої класифікації.

Порядок ведення обліку земель визначається «Положенням про порядок ведення державного земельного кадастру», затвердженим постановою КМУ від 12 січня 1993 р.

Облік земель ведеться за окремими земельними ділянками, власниками землі і землекористувачами, у тому числі орендарями.

Кожна земельна ділянка характеризується відповідною сукупністю земельних угідь за категоріями земель, в основі яких лежить її цільове призначення. При цьому слід мати на увазі, що цільове призначення земельної ділянки може уточнюватися або змінюватися обмеженням прав на неї, внаслідок чого може змінюватися склад земельних угідь.

При обліку кількості земель виділяють землі:

- в межах населених пунктів;

- за межами населених пунктів;

- за категоріями;

- за формами власності;

- зрошувані;

- осушені;

 

- надані в тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди;

- оподатковані;

- які не оподатковуються.

Особлива увага надається обліку зрошуваних і осушених земель. Він ведеться за загальноприйнятою класифікацією угідь, за фактичним станом і використанням меліорованих земель. Однак цей облік ведеться не тільки за угіддями та їх підвидами, але й за ступенем зрошуваності й осушуваності, способами зрошення й осушення, станом зрошувальної й осушувальної мережі.

Дані обліку кількості земель щорічно доводяться до відома державних органів управління земельними ресурсами.

Облік кількості земель забезпечується проведенням кадастрових знімань.

З обліку кількості земель проводиться статистична звітність. Вона включає форми №№:

- 6-зем-звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності;

- 6а-зем-звіт про наявність зрошуваних земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями;

- 6б-зем-звіт про наявність осушених земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями.

4 квітня 1993 р. Постановою Кабінету Міністрів України затверджено «Державну програму переходу України на міжнародну систему обліку і статистики».

Згідно цієї програми передбачається перехід земельно-кадастрової інформації в Україні на «Стандартну статистичну класифікацію землекористування ЄЕК», яка розроблена Статистичною комісією та Європейською економічною комісією (ЄЕК) ООН для застосування в міжнародній практиці.

Вказана класифікація затверджена Держстандартом України.

Форми вказаної вище статистичної звітності приведено у відповідність із Стандартною класифікацією землекористування ЄЕК та з класифікацією видів економічної діяльності.

Структура стандартної класифікації земель включає:

- сільськогосподарські землі;

- ліси та інші лісовкриті площі;

- забудовані землі;

- відкриті заболочені землі;

- сухі відкриті землі;

- відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом;

- води.

У межах кожної з цих категорій форма №6-зем визначає конкретних власників землі і користувачів, перелік яких наведений нижче.

I. Категорія сільськогосподарських підприємств:

1. Недержавні сільськогосподарські підприємства, у тому числі:

- колективні сільськогосподарські підприємства;

- сільськогосподарські кооперативи;

- сільськогосподарські акціонерні товариства;

- підсобні сільські господарства недержавних підприємств, установ та організацій;

- інші недержавні сільськогосподарські підприємства.

2. Державні сільськогосподарські підприємства, у тому числі:

- радгоспи всіх систем;

- сільськогосподарські науково-дослідні установи і навчальні заклади;

- підсобні сільські господарства державних підприємств, установ та організацій;

- інші державні сільськогосподарські підприємства.

3. Міжгосподарські підприємства.

 

II. Категорія громадян, яким надані землі у власність і користування:

1. Фермерські господарства.

2. Ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у тому числі на земельних частках (паях).

3. Особисті господарства.

4. Ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель (присадибні ділянки).

5. Ділянки для садівництва, у тому числі:

- колективне садівництво, з них: землі загального користування, індивідуальне садівництво.

6. Ділянки для дачного будівництва, в тому числі:

- кооперативне дачне будівництво, з них: землі загального користування, індивідуальне дачне будівництво.

7. Ділянки для гаражного будівництва, у тому числі:

- кооперативне гаражне будівництво, з них: землі загального користування, індивідуальне гаражне будівництво.

8. Ділянки для городництва, у тому числі:

- кооперативне городництво, з них: землі загального користування, індивідуальне городництво.

9. Ділянки для здійснення несільськогосподарської підприємницької діяльності.

10. Ділянки для сінокосіння та випасання худоби.

III. Категорія «Заклади, установи, організації»:

1. Органи державної влади та місцевого самоврядування.

2. Громадські організації.

3. Заклади науки.

4. Заклади освіти.

5. Заклади культурно-просвітницького обслуговування.

6. Релігійні організації.

7. Заклади фізичної культури та спорту.

8. Заклади охорони здоров’я.

9. Заклади соціального забезпечення.

10. Кредитно-фінансові заклади.

11. Заклади торгівлі.

12. Заклади громадського харчування.

13. Заклади побутового обслуговування.

14. Заклади комунального обслуговування.

15. Екстериторіальні організації та органи.

16. Житлово-експлуатаційні організації.

17. Інші заклади, установи, організації.

IV. Категорія «Промислові та інші підприємства»:

1. Підприємства добувної промисловості.

2. Металургійні підприємства.

3. Підприємства з виробництва та розподілу електроенергії.

4. Підприємства з виробництва будівельних матеріалів.

5. Підприємства харчової промисловості та з переробки сільськогосподарської продукції.

6. Підприємства інших галузей промисловості.

V.Групи підприємств і організацій транспорту і зв’язку складають підприємства:

1. Залізничного транспорту.

2. Автомобільного транспорту.

3. Трубопровідного транспорту.

4. Морського транспорту.

5. Внутрішнього водного транспорту.

6. Повітряного транспорту.

7. Іншого транспорту.

8. Зв’язку.

VI. До категорії «Частини, підприємства, організації, установи, навчальні заклади оборони» відносять:

1. Міністерство оборони.

2. Міністерство внутрішніх справ.

3. Національну гвардію.

4. Державний комітет у справах охорони державного кордону.

5. Товариство сприяння обороні України.

6. Іноземні військові формування.

7. Інші військові формування.

VII. Категорія організацій, підприємств і установ природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення окремо ураховує зайнятість земель за чотирма вищенаведеними складовими ознаками внутрішньої структури даної категорії.

Наступні VIII і IX категорії власників землі і землекористувачів у формі №6-зем – це лісогосподарські і водогосподарські підприємства.

До X категорії віднесені «Спільні підприємства, міжнародні об’єднання і організації з участю українських і іноземних юридичних і фізичних осіб».

До XI категорії віднесені «Підприємства, що повністю належать іноземним інвесторам».

В останніх горизонтальних рядках форми №6-зем (I розділ) ураховуються землі державної власності, які не надані у власність або користування (запасу, загального користування, резервного фонду населеного пункту), а також землі надані в тимчасове користування. Крім того, обліковуються землі за адміністративними межами та землі, що знаходяться в адміністративному підпорядкуванні інших адміністративних формувань і обчислюються узагальнюючі підсумки.

Облік земель у II розділі форми №6-зем включає землі населених пунктів і суттєво не відрізняється наведеного вище, крім додаткового урахування земель міст, селищ і сільських населених пунктів.

Облік кількості земель, як і державний земельний кадастр в цілому, ведеться за системою, яка складається з трьох рівнів: базовий, регіональний і національний.

На базовому рівні, який є вихідним, розробляється і впроваджується текстова земельно-кадастрова документація. Одержані тут земельно-облікові дані узагальнюються на наступних рівнях і ведуться в автоматизованому режимі. Значним кроком у процесі автоматизації обліку кількості земель стала розробка програмного комплексу «Земля».

Облік якості земель

Облік якості земель відображає відомості, які характеризують земельні угіддя за природними та набутими властивостями, що впливають на їх родючість, а також за ступенем забруднення ґрунтів.

Облік земель за якістю ведеться за всіма категоріями земель і включає:

- класифікацію земель за їхнім призначенням та цільовим використанням;

- природну характеристику земельного фонду, включаючи вміст і товщину гумусного шару, вміст поживних речовин, фізико-механічний склад ґрунтів, крутизну схилів, еродованість, кислотність, заболоченість, солонцюватість, засоленість, кам’янистість, перезволоженість та екологічну забрудненість, обумовлену як продуктами хімізації сільськогосподарського виробництва, так і техногенними чинниками, включаючи радіонукліди;

- культуртехнічну характеристику природних кормових угідь;

- лісотипологічну характеристику лісових угідь;

- класифікацію земель населених пунктів за їхнім функціональним призначенням, відповідно до містобудівної документації;

- характеристику земель населених пунктів за їхнім місцезнаходженням, включаючи зональні та локальні чинники, інженерно-геологічні, історико-культурні, природно-ландшафтні та санітарно-гігієнічні умови, а також облаштування територій соціально-економічною інфраструктурою.

У природничих науках під ґрунтом переважно розуміють верхній пухкий шар земної суші, сформований під впливом різних чинників ґрунтоутворення. Класифікація ґрунтів будується за принципом їх походження і розвитку. Розміщаються ґрунти на території країни за певною закономірністю. Відповідні типи і підтипи ґрунтів добре ув’язуються з широтними зонами.

При класифікації земель виділяють ділянки території з характерним не тільки конкретним ґрунтовим покривом, але й усіма іншими умовами, від яких залежить спосіб їх використання. До таких умов належать:

- клімат;

- характер водного і теплового режимів ґрунту та прилеглих шарів атмосфери;

- рельєф місцевості;

- експозиція схилів окремих ділянок;

- їх конфігурація;

- розміри й розміщення;

- природна рослинність і придатність земель для вирощування певних культур;

- господарська діяльність людини (обробіток, удобрення, меліорація земель та ін.).

Основні принципи класифікації земель побудовані на положенні про їх динамічність, розвиток у часі та просторі. В основу класифікації земель покладені їх стан і відповідні до нього виробничі можливості їх використання у сільському господарстві.

Основні таксономічні одиниці класифікації земельного фонду – це зональні типи земель (виділені у процесі природно-сільськогосподарського районування), категорії придатності земель, класи земель. Характеристика класу в межах кожного зонального типу відображається видами земель або групами ґрунтів.

Зональні типи земель територіально збігаються з межами природно-сільськогосподарських зон і виражають зональні умови природного середовища та загальні напрямки переважаючого використання земель.

Категорії придатності земель виділяють за основними стадіями їх утворення і розвитку відповідно до відносного віку земель і основного сільськогосподарського призначення. Основою для виділення категорій придатності є якісний стан земель і можливість їх використання під сільськогосподарські угіддя.

Чинна класифікація земельного фонду передбачає такі категорії придатності:

1 – землі, придатні під ріллю;

2 – землі, придатні під сінокоси;

3 – землі пасовищні, які після поліпшення можуть використовуватись під інші сільськогосподарські угіддя;

4 – землі, придатні під сільськогосподарські угіддя після корінних меліорацій;

5 – землі, малопридатні під сільськогосподарські угіддя;

6 – землі, непридатні під сільськогосподарські угіддя;

7 – порушені землі.

При класифікації земель сільськогосподарського призначення за придатністю виділяються особливо цінні землі.

У межах кожної категорії придатності виділяють класи земель. При цьому враховують головні кількісні ступені розвитку земель відповідно до їх абсолютного віку, загального характеру використання й агротехніки, включаючи ступінь окультуреності. Класи земель є основною одиницею класифікації і представляють собою ділянки земної поверхні з близькими природними і господарськими якостями, характерною спільністю використання, напрямами окультурювання і підвищення продуктивності.

Види земель є складовими частинами класів природно-сільськогосподарської зони, провінції, гірської області з існуючими системами використання та способами поліпшення. За своїм змістом вони відповідають агровиробничим групам ґрунтів.

Кількість груп ґрунтів у кожній природно-сільськогосподарській зоні різна. Віднесення земельних ділянок до певної категорії придатності, класу і виду земель проводиться за ознаками і властивостями, які найбільш суттєво впливають на характер і специфіку їх можливого і доцільного використання в складі тих чи інших угідь.

Необхідною умовою при цьому є комплексне вивчення й порівняння всіх компонентів земель: рельєфу, материнської породи, ґрунтів. Тільки зважаючи на сукупність екологічних чинників, можна визначити якісний стан земель, найбільш доцільне їх використання і шляхи досягнення найвищої продуктивності.

Дані обліку якості земель у складі державного земельного кадастру є базою для бонітування ґрунтів та економічної оцінки земель.

Контрольні запитання

1 Що таке облік земель?

2 Що є об’єктом обліку кількості земель?

3 В чому полягає основне завдання обліку кількості земель?

4 Як класифікують землі при обліку кількості земель?

5 Як ведеться облік зрошуваних і осушених земель?

6 Чим забезпечується облік кількості земель?

7 Що включає статистична звітність з обліку кількості земель?

8 Структура стандартної класифікації земель (ЄЕК).

9 Власники землі і землекористувачі згідно форми №6-зем при обліку кількості земель.

10 Які рівні включає система обліку кількості земель?

11 Що відображає облік якості земель?

12 Охарактеризуйте основні чинники за якими ведеться облік земель за якістю.

13 Назвіть чинники, які впливають на класифікацію земель.

14 Назвіть основні таксономічні одиниці класифікації земельного фонду.

15 Що є основою для виділення категорій придатності земель?

16 Назвіть категорії придатності земель згідно чинної класифікації.

17 Охарактеризуйте класи земель як одну з таксономічних одиниць класифікації земельного фонду.

18 Що являють собою види земель?

19 Використання даних обліку якості земель.