Використання GPS- спостережень при кадастрових зніманнях

Сучасні супутникові технології відкрили можливість проведення топографо-геодезичних вимірів на суттєво нових технічних та організаційних принципах.

 

 

Основними з них є:

- можливість проведення геодезичних вимірів за відсутності прямої видимості між суміжними пунктами;

- визначення координат пунктів у будь-яку погоду та годину доби і року, що дозволяє різко збільшити продуктивність праці;

- високий рівень автоматизації польових вимірів та камеральної обробки;

- зниження впливу атмосфери на виміри, що дозволяє збільшити граничну точність на один-два порядки.

Альтернативний підхід до геодезичних вимірів на базі супутникових технологій полягає перш за все у використанні в ролі опорних пунктів миттєвих положень штучних супутників Землі. Побудовані на таких принципах геодезичні вимірювальні комплекси отримали назву глобальних систем позиціонування (GPS).

У реалізації методу супутникових спостережень всю систему позиціонування можна умовно розділити на три основні складові частини: космічний сектор, сектор управління та контролю, сектор споживання.

Космічний сектор включає в себе ряд супутників, які називають «сузір’ям». Встановлена на супутниках апаратура здійснює передачу на землю радіосигналів, на основі яких вимірюють віддалі між супутником та наземним пунктом спостережень.

Під час проведення спостережень бажано, щоб число одночасних спостережень супутників було не менше чотирьох. У цьому випадку у «сузір’я «повинно входити до 24 супутників.

Сектор управління і контролю складається із центральної станції та декількох інших станцій, розташованих на всій земній поверхні. Основна мета цього сектора полягає у здійсненні контролю за роботою супутників, систематичному уточненні ефемерід кожного супутника та параметрів прийнятої моделі атмосфери, коригування показів годинників, встановлених на супутниках, періодичному обновленні змісту навігаційних даних і передачі їх на супутники.

Сектор споживання включає всю гаму широко розповсюдженої апаратури споживачів, за допомогою якої здійснюється прийом сигналів від супутників, їх обробка і отримання на цій основі кінцевих результатів, зокрема, місцерозташування пунктів у заданій системі координат.

При виконанні супутникових вимірів основним параметром вимірювання є відстань між супутником і приймачем пункту спостережень. Одночасне визначення відстаней до кількох супутників з одного пункту спостережень дозволяє методом лінійної засічки визначити координати цього пункту за відмінними координатами супутників.

Залежно від поставленої мети розрізняють абсолютні і відносні (диференційні) методи координатних визначень. У першому випадку задача може бути розв’язана за допомогою одного приймача GPS, а в іншому – двох або більше GPS – приймачів, розташованих на пунктах, координати яких визначають. Основна відмінність цих методів полягає в отриманні координат пунктів, які суттєво різняться за точністю.

Досвід використання GPS показав, що найбільш ефективним є диференційний метод.

Залежно від режиму роботи GPS приймачів розрізняють:

- статичне знімання;

- кінематичне знімання;

- псевдокінематичне (статичне переривчасте) знімання.

Вибір методу знімання залежить від вимог до точності визначення координат пунктів. На практиці застосовують як окремі методи знімання, так і їх комбінації.

Проектування GPS-мереж виконують на топографічних картах масштабів 1:25000 – 1:100000.

Підставою для виконання кадастрових знімань з використанням GPS є технічне завдання та технічний проект або програма робіт.

Проектування геодезичних мереж згущення та знімальних мереж виконують відповідно до чинних нормативних документів.

На основі затвердженого технічного проекту проводять рекогностування GPS-мережі. У процесі рекогностування уточнюють проект мережі, визначають місця встановлення пунктів і закладання центрів.

При цьому основними вимогами є:

- забезпечення безперешкодного огляду неба;

- відсутність поблизу пункту спостереження об’єктів, що відбивають сигнал від супутників (металеві споруди, огорожі, телепередавачі тощо).

Система GPS включає два приймачі: один – пересувний, а інший виступає як базова станція на певну територію, після знімання якої переміщується на іншу територію.

Порядок знімання території полягає в тому, що фахівець обходить межі з пересувним приймачем і збирає необхідні дані за допомогою вмонтованого в прилад комп’ютера. Приймач GPS вимірює відстань, яку проходять радіосигнали, що передаються від одного або декількох орбітальних супутників, а також сигнали від приймача базової станції. Прилад виконує «диференціальне коригування» та модифіковані тріангуляційні розрахунки, а комп’ютерний процесор визначає координати точки розташування з точністю до міліметра.

Використання системи GPS-спостережень при кадастрових зніманнях відкриває нові можливості оперативного та ефективного проведення знімань на значних територіях.

Оскільки система GPS визначає положення точок в системі географічних координат, немає потреби, «прив’язуватись» до існуючих поворотних точок, на що затрачається багато часу.

Обмеження прав власності на землю та використання земельних ділянок

За наявності обмежень на використання земельної ділянки до примірника державного акта на право власності на землю або на право постійного користування землею, який видається власнику або користувачеві земельної ділянки, додаються:

- копія кадастрового плану;

- акт перенесення на місцевість меж зон обмежень.

Всі обмеження можна поділити на такі основні групи:

- правові обмеження;

- екологічні обмеження;

- агротехнологічні обмеження;

- спеціальні обмеження.

1) Правові обмеження:

- зміна цільового використання земель – тільки за проектами землеустрою (Земельний кодекс України);

- продаж земельних ділянок іноземним державам, іноземним юридичним та фізичним особам (Земельний кодекс України);

- дотримання режиму використання земель охоронних і санітарно-захисних зон (Земельний кодекс України, Закон України «Про охорону атмосферного повітря», Закон України «Про природно-заповідний фонд України», «Основи законодавства України про охорону здоров’я», «Санітарні норми проектування промислових підприємств» та ін.);

- заборона будівництва об’єктів (ДБН 360-92);

- розробка корисних копалин (крім загально поширених)-(Закон України «Про надра»);

- використання особливо цінних земель (Земельний кодекс України, Закон України «Про охорону земель»).

2) Екологічні обмеження:

- дотримання гранично допустимих концентрацій хімічних, радіоактивних та інших шкідливих речовин у грунті (нормативні документи Держстандарту України та інші нормативні документи відповідних міністерств);

- дотримання вимог екологічного зонування (Земельний кодекс України, Закон України «Про основи містобудування»).

3) Агротехнологічні обмеження:

- дотримання агротехнологічних вимог при сільськогосподарському виробництві (Закон України «Про охорону земель», технологічні карти проектів організації території, робочі проекти вирощування сільськогосподарських культур).

Спеціальні обмеження

4.1 В охоронних зонах земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення:

- здійснення зрошувальних, осушувальних та хімічних меліорацій;

- застосування засобів хімізації;

- здійснення будь-яких видів будівництва;

- проведення організованого відпочинку, туризму, мисливства і рибальства;

- здійснення механізованих транспортних робіт;

- проведення геологорозвідувальних і пошукових робіт;

- використання водних джерел з метою зрошення та обводнення;

- порушення грунтового покриву;

- будівництво об’єктів, санітарно-захисні зони яких будуть знаходитись в охоронних зонах або на територіях заповідних об’єктів (Закони України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про природно-заповідний фонд України», «Про охорону земель», «Про основи містобудування», «Про курорти», Земельний кодекс України, Водний кодекс України Лісовий кодекс України).

4.2 У водоохоронних зонах та прибережних смугах малих річок та водойм:

- скидання забруднених стічних вод;

- будівництво тваринницьких комплексів та господарських дворів;

- застосування засобів хімізації сільського господарства;

- корчування деревно-чагарникової рослинності та дрібнолісся ґрунтозахисного і водоохоронного значення;

- будівництво баз відпочинку, стоянок автомашин тощо;

- розміщення звалищ сміття, відходів виробництва;

- замивання та засипка заплавних озер і стариць;

- обробіток землі на відстані ближче 3-х метрів від бровки русла (Земельний кодекс України, Водний кодекс України, «Положення про водоохоронні зони малих річок і водоймищ» та ін.).

4.3 У санітарно-захисних зонах інженерно-технічних споруд і комунікацій:

- будь-яке будівництво будинків і споруд;

- проведення гірничих, вантажно-розвантажувальних,

днопоглиблювальних, землечерпальних, вибухових, меліоративних робіт;

- застосування виробничих і транспортних засобів висотою більше 4,5 м;

- виконання земляних робіт на глибині більше 0,3 м та планування грунту;

- застосування ударних механізмів та скидання важких предметів вагою більше 5 тонн;

- розміщення автозаправочних станцій та інших сховищ мастил і палива;

- виконання сільськогосподарських робіт без погодження із експлуатаційними органами;

- влаштування звалищ;

- влаштування стадіонів, ринків, зупинок громадського транспорту (ДБН 360-92, відомчі санітарні норми).

4.4 На радіоактивно забруднених територіях:

- застосування виробничих технологій, які не відповідають нормам радіаційної безпеки;

- обов’язковість створення буферних зон навколо населених пунктів;

- обов’язковість консервації сільськогосподарських угідь, де неможливе виробництво продукції рослинництва без перевищення контрольних рівнів забруднення (відомчі санітарні норми).

Можливі також інші обмеження на використання земельної ділянки (або її частини).

Контрольні запитання

1 Які види робіт включають кадастрові знімання?

2 Охарактеризуйте підготовчий етап робіт з кадастрових знімань.

3 Що включає виробничий етап кадастрових знімань?

4 В чому полягає процес встановлення меж земельних ділянок?

5 В чому полягають переваги дистанційних методів зондування території для створення земельно-кадастрових планів?

6 Що є вихідними матеріалами для складання кадастрових планів?

7 Охарактеризуйте модель співвідношення точності складових кадастрового плану.

8 Охарактеризуйте вимоги до точності та детальності відображення кадастрових об’єктів.

9 Назвіть масштаби створення земельно-кадастрових планів залежно від адміністративно-територіального підпорядкування.

10 Вкажіть граничні похибки точок знімального обґрунтування і межових знаків.

11 Охарактеризуйте точність кадастрових знімань з використанням теодолітних (полігонометричних) ходів.

12 Охарактеризуйте точність координування меж земельних ділянок методом прямої кутової засічки.

13 Охарактеризуйте точність кадастрових знімань методом лінійної засічки.

14 Охарактеризуйте точність кадастрових знімань методом лінійно-кутової засічки.

15 Охарактеризуйте точність кадастрових знімань методом зворотної кутової засічки.

16 Опишіть порядок побудови інвертного трикутника для оцінки точності зворотної кутової засічки.

17 Приведіть найбільш поширені методи встановлення меж земельних ділянок.

18 У чому полягає суть методу встановлення декількох суміжних межових знаків, розташованих між знаками, які збереглися?

19 У чому полягає суть методу відновлення одного межового знака, розташованого між знаками, що збереглися?

20 У чому полягає принцип встановлення втрачених межових знаків способом перпендикулярів?

21 Опишіть принцип встановлення втрачених межових знаків за результами кутових вимірів.

22 Опишіть принцип встановлення втрачених межових знаків на ділянках значної довжини.

23 Опишіть порядок обробки теодолітних ходів між двома опорними пунктами, які не мають орієнтирних напрямків.

24 У чому полягає вставка окремих пунктів?

25 Вкажіть основні принципи проведення топографо-геодезичних вимірів з використанням сучасних супутникових технологій.

26 Назвіть основні складові частини ситеми позиціонування супутникових спостережень.

27 Що являє собою «космічний сектор» системи позиціонування супутникових спостережень?

28 Що являє собою «сектор управління і контролю» системи позиціонування супутникових спостережень?

29 Що являє собою «сектор споживання» системи позиціонування супутникових спостережень?

30 Що є основним параметром вимірювання при виконанні супутникових спостережень?

31 У чому полягає суть абсолютних і відносних методів координатних визначень при супутникових спостереженнях?

32 Які Ви знаєте методи знімання залежно від режиму роботи GPS-приймачів?

33 Що є підставою для кадастрових знімань з використанням GPS?

34 У чому полягає процес рекогностування GPS-мережі?

35 Що являє собою система GPS?

36 В чому полягає порядок знімання території з використанням GPS?

37 На які основні групи поділяють обмеження прав власності на землю та використання земельних ділянок?

38 У чому полягають правові обмеження прав власності на землю?

39 Назвіть законодавчу базу правових обмежень прав власності на землю.

40 У чому полягають екологічні обмеження прав власності на землю?

41 У чому полягає суть агротехнологічних обмежень прав власності на землю?

42 Перечисліть основні обмеження прав власності на землю та використання земельних ділянок в охоронних зонах земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

43 У чому полягають обмеження прав на використання земельних ділянок у водоохоронних зонах та прибережних смугах малих річок та водойм?

44 У чому полягають обмеження прав на використання земельних ділянок в санітарно-захисних зонах інженерно-технічних споруд і комунікацій?

45 У чому полягають обмеження прав власності на землю та використання земельних ділянок на радіоактивно забруднених територіях?

46 У чому полягають спеціальні обмеження прав власності на землю та використання земельних ділянок?

47 Яка законодавча та нормативна база спеціальних обмежень прав власності на землю та використання земельних ділянок?