Розділ 1 «Інвентаризація обліку основних засобів»

Зміст

Завдання до курсової роботи …………………………………………………… 4

Вступ……………………………………………………………………………… 5

I.Інвентаризація обліку основних засобів……………………………………… 6

1.1 Джерела інвентаризації……………………………………………………… 6

1.2 Об′єкти інвентаризації………………………………………………………. 6

1.3 Інвентаризація аналітичного обліку.………………………………………. 9

1.4 Перевірка правильності проведення інвентаризації……………………... 11

1.5 Інвентаризація операцій надходження,оренда і вибуття основних засобів………………………………………………………………... 12

1.6 Контроль за правильністю нарахування амортизації……………………. 17

1.7 Контроль операцій по ремонту основних засобів………………………... 22

II.Інвентаризація операцій обліку нематеріальних активів………………….. 25

2.1 Перевірка обліку надходження нематеріальних активів………………… 25

2.2 Контроль за правильністю нарахування амортизації …………………… 25

2.3 Перевірка обліку вибуття нематеріальних активів………………………. 27

Висновки………………………………………………………………………... 29

Перелік посилань………………………………………………………………. 30

Додатки

Рецензія

 

27.04

 

Вступ

Однією з основних вимог, що ставляться до бухгалтерського обліку, є достовірність його показників. Проте в процесі зберігання і відпуску товарно-матеріальних цінностей між фактичною наявністю і даними бухгалтерського обліку можуть виникнути розходження, які не піддаються повсякденному обліку, зокрема, в несправності ваговимірних приладів, помилкових записів, втрати документів, зловживань матеріально відповідальних осіб та ін. У зв'язку з цим виникає об'єктивна необхідність у такому способі, який би забезпечив можливість взяти на облік можливі розходження між даними обліку і фактичною наявністю господарських засобів. Це досягається за допомогою інвентаризації.

Отже, інвентаризація є способом виявлення господарських засобів і джерел їх формування, не оформлених поточною документацією, для забезпечення достовірності показників обліку і звітності підприємства. Здійснюється інвентаризація шляхом перевірки в натурі наявності майна (господарських засобів) підприємства (зважуванням, переліком, обміром тощо) і порівняння одержаних результатів з даними бухгалтерського обліку. Це дає змогу встановити розходження між даними обліку і фактичною наявністю засобів, тобто лишки або нестачі (якщо вони мали місце), які оформляють відповідними документами і відображають в обліку. Інвентаризація фінансових розрахунків допомагає уточненню розрахункових відносин з дебіторами і кредиторами, зміцненню розрахунково-фінансової дисципліни. Залежно від повноти охоплення перевіркою засобів господарства розрізняють інвентаризацію повну і часткову. Повна інвентаризація передбачає суцільну перевірку всього майна підприємства і стану розрахункових відносин. Часткова інвентаризація охоплює окремі види засобів (грошових коштів у касі, готової продукції на складах тощо). Повна інвентаризація проводиться, як правило, перед складанням річного звіту, а також у випадках, передбачених чинним законодавством (при зміні матеріально відповідальних осіб, приватизації державних підприємств тощо). Вона дає найбільш повну інформацію, проте не завжди доцільна, оскільки трудомістка і відволікає значну кількість працівників від основної роботи. За характером інвентаризації поділяють на планові і позапланові. Планова інвентаризація проводиться за завчасно складеним планом відповідно до розробленого графіка її проведення (наприклад, перед складанням річного звіту). Позапланова інвентаризація проводиться за розпорядженням керівника господарства (за вимогою перевіряючого органу, у випадках пожежі, стихійного лиха тощо). Найбільш ефективними є раптові часткові інвентаризації, оскільки вони підвищують відповідальність матеріально відповідальних осіб у своєчасному оприбуткуванні і списанні матеріальних цінностей, правильності їх зберігання, запобігають зловживань.

 

Розділ 1 «Інвентаризація обліку основних засобів»

Джерела інвентаризації»

Основними джерелами інвентаризації є: первинні документи (акт приймання-здавання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів форми № ОЗ-2, акт на списання основних засобів форми № ОЗ-3, акт на списання автотранспортних засобів форми № ОЗ-4, акт про установку, пуск та демонтаж будівельної машини форми № ОЗ-5, інвентарна картка обліку основних засобів форми № ОЗ-6, опис інвентарних карток обліку основних засобів форми № ОЗ-7, картка обліку руху основних засобів форми №ОЗ-8, інвентарний список основних засобів форма №ОЗ-9, розрахунок амортизації основних засобів для промислових підприємств форми № ОЗ-14, розрахунок амортизації основних засобів для будівельних організацій форми № ОЗ-15, розрахунок амортизації автотранспорту форми № ОЗ-16, інвентаризаційні описи, порівнювальні відомості), регістри синтетичного і аналітичного бухгалтерського фінансового обліку, дані квартальної і річної звітності; податкова, статистична й оперативна звітність.

Основними завданнями інвентаризації операцій з основними засобами є перевірка:

-правильності віднесення матеріальних активів до основних засобів;

-реальності оцінки і переоцінки основних засобів;

-правильності відображення результатів інвентаризації на рахунках бухгалтерського обліку;

-своєчасності і правильності документального оформлення і відображення у облікових регістрах надходження і вибуття основних засобів;

-правильності нарахування амортизації, своєчасності і повноти включення її у витрати виробництва;

-правильності нарахування й списання зносу основних засобів;

інше.

 

 

Об’єкти інвентаризації»

Бухгалтерський облік основних засобів ведеться на балансовому рахунку 10 "Основні засоби" Згідно з П(С)БО 7, усі основні фонди підприємства для цілей бухгалтерського обліку класифікуються за такими групами: 1. Основні засоби 1.1. Земельні ділянки. 1.2. Капітальні витрати на поліпшення земель. 1.3. Будинки, споруди та передавальні пристрої. 1.4. Машини та обладнання. 1.5. Транспортні засоби. 1.6. Інструменти, прилади, інвентар. 1.7. Робоча і продуктивна худоба.

1.8. Багаторічні насадження.

 

 

1.9. Інші основні засоби.

2. Інші необоротні матеріальні активи. 2.1. Бібліотечні фонди. 2.2. Малоцінні необоротні матеріальні активи. 2.3. Тимчасові (нетитульні) споруди. 2.4. Природні ресурси. 2.5. Інвентарна тара. 2.6. Предмети прокату. 2.7. Інші необоротні матеріальні активи. Придбані основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів.

Облік основних засобів - закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно. Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання, то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку окремим об'єктом основних засобів. Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання. Первісною вартістю основних засобів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість. З чого складається первісна вартість кожного об'єкта основних фондів, можна прочитати в п. 8 П(С)БО 7 "Основні засоби". Визначення справедливої вартості наведене в п. 4 П(С)БО 19 "Об'єднання підприємств": "Справедлива вартість - сума, за якою може бути здійснений обмін активу або оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами".

Під час інвентаризації основних засобів перевіряють правильність: включення до складу основних засобів; нарахування амортизації; проведеної переоцінки (індексації). При цьому за першу половину 2000 року перевірка амортвідрахувань та переоцінки здійснюється за нормативними документами, які діяли на той час. Правильність віднесення цінностей до основних фондів контролюється з урахуванням вимог нового законодавства. Спочатку комісія перевіряє дані бухгалтерського обліку про наявність основних фондів, знайомиться із записами про рух та технічний стан окремих об'єктів в інвентарних картках або інших документах. Перевіряє наявність документів, що характеризують окремі основні засоби (технічні паспорти, плани будівель по поверхах тощо).

Перевіряє наявність документів на земельні ділянки, водоймища та інші

 

 

об'єкти природних ресурсів, що підтверджують право власності підприємства

на них. Під час ретельного вивчення облікової інформації члени комісії

оглядають об'єкти в натурі з метою перевірки їх фактичної наявності у визначених розпорядчими документами керівника підприємства місцях експлуатації та встановлення їх придатності для подальшого використання за прямим призначенням. До опису, форма якого наводиться в таблиці 1, заносять їх повну назву, призначення, інвентарний і заводський номери, рік випуску (побудови), дату введення в експлуатацію, балансову (первісну) вартість. У разі встановлення непридатних для експлуатації основних фондів на них складається акт ліквідації типової форми ОЗ-3 та подаються пропозиції щодо подальшого їх використання в іншій якості. Такі об'єкти заносять до окремого опису. Об'єкти, які за своїми економічними характеристиками не належать до основних засобів, переводяться до складу інших активів (ТМЦ, МНМА або МШП). При виявленні необлікованих основних засобів встановлюється, коли і за чиїм розпорядженням споруджено невраховані об'єкти, виявлені при інвентаризації, за рахунок яких джерел списано затрати на їх спорудження, з відображенням цих відомостей у протоколі засідання інвентаризаційної комісії. Якщо встановити первісну вартість за фактичними витратами неможливо, виявлені необліковані об'єкти оцінюються за їх справедливою вартістю на дату їх виявлення. Знос визначають експертним шляхом, залежно від технічного стану відповідного об'єкта.

Подібні об'єкти - об'єкти, що мають однакове функціональне призначення та однакову справедливу вартість, які надійшли одночасно і в один цех, обліковуються в інвентарній картці групового обліку, до опису допускається вносити одним рядком із зазначенням кількості таких об'єктів та їх загальної вартості.

Робочі тварини, велика рогата худоба, свині (матки і кнури), особливо цінні вівці та інша племінна худоба здебільшого заносяться до окремих описів, цебто індивідуально. Інші тварини облічуються в описах груповим порядком, за віковими і статевими групами із зазначенням кількості голів і живої маси.

Інвентарні об'єкти, що перебувають поза підприємством,підлягають інвентаризації до моменту їх тимчасового вибуття з підприємства, а якщо це неможливо (наприклад, передача в капремонт задовго до початку інвентаризації), - заносяться до окремого опису на підставі первинних документів та документів, які підтверджують перебування таких засобів у ремонті, користуванні тощо (наприклад, договори на капремонт, платіжне доручення на часткову оплату наданих послуг, квитанції на оплату послуг прокату, акти приймання-передачі поетапного виконання робіт тощо). На основні засоби, що перебувають в оренді на даному підприємстві,

складається окремий опис у двох примірниках з обов'язковою перевіркою відповідних документів, які підтверджують факт отримання в оренду

(договір, угода, акт приймання-передачі). Один примірник опису

(оформлений належним чином) надсилається (передається) орендодавцю. На основні засоби, передані в оренду, комісія зобов'язана отримати інвентаризаційний опис від орендаря, і тільки на його підставі приймається рішення про включення таких засобів до списків інвентаризації.

 

Перелік посилань

1. Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні: Навч.-практ. посібник / За ред. С.Ф.Голова. – Дн.: Баланс-клуб, 2001.

2. Голов С.Ф., Костюченко В.М. Бухгалтерський облік та фінансова звітність за міжнародними стандартами: Практ. посібник. – К.: Лібра, 2004.

3. Пархоменко В.М., Баранцев П.П. Реформування бухгалтерського обліку в Україні. Ч.4. – Луганськ, 2004.

4. Райс, Ентоні. Розкриття таємниці фінансової звітності / Пер. з англ. за ред. С.Ф. Голова. – Дн.: Баланс-клуб, 2001.

5. Сигел Дж., Шим Дж. Словарь бухгалтерских терминов / Пер. з англ. – М.: ИНФРА - М, 2001.

6. Энтони Р.Н. Основы бухгалтерського учета. – М., 2003.

7. Интернет-издание GAAP.RU. Теория и практика финансового и управленческого учета http://www.gaap.ru/biblio/

8. Голов С.Ф. Бухгалтерський облік та фінансова звітність – Київ, 2000. – 796 с.

9. Грабова Н.Н., Добровський В.Н. Бухгалтерський облік у промислових та торгівельних підприємствах, 2000.: -- КАСК, 2000. – 624с.

10. Сопко В., Завгородній В. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу: підручник. – К.: КНЕУ, 2000. – 260с.

11. Бутинець Ф. Ф. "Бухгалтерський фінансовий облік" -Житомир: Рута, 2001.

12. Бутинець Ф. Ф., Івахненков С. В., Давидюк Т. В., Шахрайчук Т. В. "Інформаційні системи бухгалтерського обліку"- Житомир: Рута, 2002.

13. Лишиленко О. В. Бухгалтерський фінансовий облік. – Київ: Центр учбової літератури, 2003.

 

 

 

Зміст

Завдання до курсової роботи …………………………………………………… 4

Вступ……………………………………………………………………………… 5

I.Інвентаризація обліку основних засобів……………………………………… 6

1.1 Джерела інвентаризації……………………………………………………… 6

1.2 Об′єкти інвентаризації………………………………………………………. 6

1.3 Інвентаризація аналітичного обліку.………………………………………. 9

1.4 Перевірка правильності проведення інвентаризації……………………... 11

1.5 Інвентаризація операцій надходження,оренда і вибуття основних засобів………………………………………………………………... 12

1.6 Контроль за правильністю нарахування амортизації……………………. 17

1.7 Контроль операцій по ремонту основних засобів………………………... 22

II.Інвентаризація операцій обліку нематеріальних активів………………….. 25

2.1 Перевірка обліку надходження нематеріальних активів………………… 25

2.2 Контроль за правильністю нарахування амортизації …………………… 25

2.3 Перевірка обліку вибуття нематеріальних активів………………………. 27

Висновки………………………………………………………………………... 29

Перелік посилань………………………………………………………………. 30

Додатки

Рецензія

 

27.04

 

Вступ

Однією з основних вимог, що ставляться до бухгалтерського обліку, є достовірність його показників. Проте в процесі зберігання і відпуску товарно-матеріальних цінностей між фактичною наявністю і даними бухгалтерського обліку можуть виникнути розходження, які не піддаються повсякденному обліку, зокрема, в несправності ваговимірних приладів, помилкових записів, втрати документів, зловживань матеріально відповідальних осіб та ін. У зв'язку з цим виникає об'єктивна необхідність у такому способі, який би забезпечив можливість взяти на облік можливі розходження між даними обліку і фактичною наявністю господарських засобів. Це досягається за допомогою інвентаризації.

Отже, інвентаризація є способом виявлення господарських засобів і джерел їх формування, не оформлених поточною документацією, для забезпечення достовірності показників обліку і звітності підприємства. Здійснюється інвентаризація шляхом перевірки в натурі наявності майна (господарських засобів) підприємства (зважуванням, переліком, обміром тощо) і порівняння одержаних результатів з даними бухгалтерського обліку. Це дає змогу встановити розходження між даними обліку і фактичною наявністю засобів, тобто лишки або нестачі (якщо вони мали місце), які оформляють відповідними документами і відображають в обліку. Інвентаризація фінансових розрахунків допомагає уточненню розрахункових відносин з дебіторами і кредиторами, зміцненню розрахунково-фінансової дисципліни. Залежно від повноти охоплення перевіркою засобів господарства розрізняють інвентаризацію повну і часткову. Повна інвентаризація передбачає суцільну перевірку всього майна підприємства і стану розрахункових відносин. Часткова інвентаризація охоплює окремі види засобів (грошових коштів у касі, готової продукції на складах тощо). Повна інвентаризація проводиться, як правило, перед складанням річного звіту, а також у випадках, передбачених чинним законодавством (при зміні матеріально відповідальних осіб, приватизації державних підприємств тощо). Вона дає найбільш повну інформацію, проте не завжди доцільна, оскільки трудомістка і відволікає значну кількість працівників від основної роботи. За характером інвентаризації поділяють на планові і позапланові. Планова інвентаризація проводиться за завчасно складеним планом відповідно до розробленого графіка її проведення (наприклад, перед складанням річного звіту). Позапланова інвентаризація проводиться за розпорядженням керівника господарства (за вимогою перевіряючого органу, у випадках пожежі, стихійного лиха тощо). Найбільш ефективними є раптові часткові інвентаризації, оскільки вони підвищують відповідальність матеріально відповідальних осіб у своєчасному оприбуткуванні і списанні матеріальних цінностей, правильності їх зберігання, запобігають зловживань.

 

Розділ 1 «Інвентаризація обліку основних засобів»

Джерела інвентаризації»

Основними джерелами інвентаризації є: первинні документи (акт приймання-здавання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів форми № ОЗ-2, акт на списання основних засобів форми № ОЗ-3, акт на списання автотранспортних засобів форми № ОЗ-4, акт про установку, пуск та демонтаж будівельної машини форми № ОЗ-5, інвентарна картка обліку основних засобів форми № ОЗ-6, опис інвентарних карток обліку основних засобів форми № ОЗ-7, картка обліку руху основних засобів форми №ОЗ-8, інвентарний список основних засобів форма №ОЗ-9, розрахунок амортизації основних засобів для промислових підприємств форми № ОЗ-14, розрахунок амортизації основних засобів для будівельних організацій форми № ОЗ-15, розрахунок амортизації автотранспорту форми № ОЗ-16, інвентаризаційні описи, порівнювальні відомості), регістри синтетичного і аналітичного бухгалтерського фінансового обліку, дані квартальної і річної звітності; податкова, статистична й оперативна звітність.

Основними завданнями інвентаризації операцій з основними засобами є перевірка:

-правильності віднесення матеріальних активів до основних засобів;

-реальності оцінки і переоцінки основних засобів;

-правильності відображення результатів інвентаризації на рахунках бухгалтерського обліку;

-своєчасності і правильності документального оформлення і відображення у облікових регістрах надходження і вибуття основних засобів;

-правильності нарахування амортизації, своєчасності і повноти включення її у витрати виробництва;

-правильності нарахування й списання зносу основних засобів;

інше.

 

 

Об’єкти інвентаризації»

Бухгалтерський облік основних засобів ведеться на балансовому рахунку 10 "Основні засоби" Згідно з П(С)БО 7, усі основні фонди підприємства для цілей бухгалтерського обліку класифікуються за такими групами: 1. Основні засоби 1.1. Земельні ділянки. 1.2. Капітальні витрати на поліпшення земель. 1.3. Будинки, споруди та передавальні пристрої. 1.4. Машини та обладнання. 1.5. Транспортні засоби. 1.6. Інструменти, прилади, інвентар. 1.7. Робоча і продуктивна худоба.

1.8. Багаторічні насадження.

 

 

1.9. Інші основні засоби.

2. Інші необоротні матеріальні активи. 2.1. Бібліотечні фонди. 2.2. Малоцінні необоротні матеріальні активи. 2.3. Тимчасові (нетитульні) споруди. 2.4. Природні ресурси. 2.5. Інвентарна тара. 2.6. Предмети прокату. 2.7. Інші необоротні матеріальні активи. Придбані основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів.

Облік основних засобів - закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно. Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання, то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку окремим об'єктом основних засобів. Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання. Первісною вартістю основних засобів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість. З чого складається первісна вартість кожного об'єкта основних фондів, можна прочитати в п. 8 П(С)БО 7 "Основні засоби". Визначення справедливої вартості наведене в п. 4 П(С)БО 19 "Об'єднання підприємств": "Справедлива вартість - сума, за якою може бути здійснений обмін активу або оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами".

Під час інвентаризації основних засобів перевіряють правильність: включення до складу основних засобів; нарахування амортизації; проведеної переоцінки (індексації). При цьому за першу половину 2000 року перевірка амортвідрахувань та переоцінки здійснюється за нормативними документами, які діяли на той час. Правильність віднесення цінностей до основних фондів контролюється з урахуванням вимог нового законодавства. Спочатку комісія перевіряє дані бухгалтерського обліку про наявність основних фондів, знайомиться із записами про рух та технічний стан окремих об'єктів в інвентарних картках або інших документах. Перевіряє наявність документів, що характеризують окремі основні засоби (технічні паспорти, плани будівель по поверхах тощо).

Перевіряє наявність документів на земельні ділянки, водоймища та інші

 

 

об'єкти природних ресурсів, що підтверджують право власності підприємства

на них. Під час ретельного вивчення облікової інформації члени комісії

оглядають об'єкти в натурі з метою перевірки їх фактичної наявності у визначених розпорядчими документами керівника підприємства місцях експлуатації та встановлення їх придатності для подальшого використання за прямим призначенням. До опису, форма якого наводиться в таблиці 1, заносять їх повну назву, призначення, інвентарний і заводський номери, рік випуску (побудови), дату введення в експлуатацію, балансову (первісну) вартість. У разі встановлення непридатних для експлуатації основних фондів на них складається акт ліквідації типової форми ОЗ-3 та подаються пропозиції щодо подальшого їх використання в іншій якості. Такі об'єкти заносять до окремого опису. Об'єкти, які за своїми економічними характеристиками не належать до основних засобів, переводяться до складу інших активів (ТМЦ, МНМА або МШП). При виявленні необлікованих основних засобів встановлюється, коли і за чиїм розпорядженням споруджено невраховані об'єкти, виявлені при інвентаризації, за рахунок яких джерел списано затрати на їх спорудження, з відображенням цих відомостей у протоколі засідання інвентаризаційної комісії. Якщо встановити первісну вартість за фактичними витратами неможливо, виявлені необліковані об'єкти оцінюються за їх справедливою вартістю на дату їх виявлення. Знос визначають експертним шляхом, залежно від технічного стану відповідного об'єкта.

Подібні об'єкти - об'єкти, що мають однакове функціональне призначення та однакову справедливу вартість, які надійшли одночасно і в один цех, обліковуються в інвентарній картці групового обліку, до опису допускається вносити одним рядком із зазначенням кількості таких об'єктів та їх загальної вартості.

Робочі тварини, велика рогата худоба, свині (матки і кнури), особливо цінні вівці та інша племінна худоба здебільшого заносяться до окремих описів, цебто індивідуально. Інші тварини облічуються в описах груповим порядком, за віковими і статевими групами із зазначенням кількості голів і живої маси.

Інвентарні об'єкти, що перебувають поза підприємством,підлягають інвентаризації до моменту їх тимчасового вибуття з підприємства, а якщо це неможливо (наприклад, передача в капремонт задовго до початку інвентаризації), - заносяться до окремого опису на підставі первинних документів та документів, які підтверджують перебування таких засобів у ремонті, користуванні тощо (наприклад, договори на капремонт, платіжне доручення на часткову оплату наданих послуг, квитанції на оплату послуг прокату, акти приймання-передачі поетапного виконання робіт тощо). На основні засоби, що перебувають в оренді на даному підприємстві,

складається окремий опис у двох примірниках з обов'язковою перевіркою відповідних документів, які підтверджують факт отримання в оренду

(договір, угода, акт приймання-передачі). Один примірник опису

(оформлений належним чином) надсилається (передається) орендодавцю. На основні засоби, передані в оренду, комісія зобов'язана отримати інвентаризаційний опис від орендаря, і тільки на його підставі приймається рішення про включення таких засобів до списків інвентаризації.