Перевірка обліку надходження нематеріальних активів»

Рахунок 12 «Нематеріальні активи» призначений для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух нематеріальних активів.

До нематеріальних активів належать немонетарні активи,які не мають матеріальної форми й можуть утримуватися підприємством для використання більше року.

Методологічні засади формування інформації про нематеріальні активи визначає Положення бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи».

Ревізор перевіряє,чи достовірно визначено вартість придбаного

нематеріального активу і яку економічну вигоду від реалізації або використання його має підприємство.

Не менш важливо також визначити витрати,пов’язані з розробкою нематеріального активу.Придбані нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Коли нематеріальні активи отримано внаслідок об’єднання підприємств,то вони оцінюються за їх справедливою вартістю.Ревізор повинен також з’ясувати,чи правильно здійснюється переоцінка тих нематеріальних активів,щодо яких існує активний ринок.

При цьому слід врахувати,що переоцінені первісна вартість та знос об’єкта нематеріального активу визначаються як добуток відповідо первісної вартості або зносу та індексу переоцінки.Індекс переоцінки визначається діленням справелливої вартості об’єкта,який переоцінюється,на його залишкову вартість.

Як правило,сума дооцінки залишкової вартості об’єкта нематеріальних активів показується у складі додаткового капіталу,а сум уцінки-у складі витрат звітного періоду.При вибутті об’єктів нематеріальних активів,як раніше були переоцінені,перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об’єкта включається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу.

Ревізор перевіряє правильність нарахування зносу за нематеріальними активами і включення його у витрати виробництва.Знос відноситься на собівартість продукції,сума зносу нараховується щомісяця за

нормами,розрахованими виходячи з первинної вартості нематеріальних

активів і строку їх корисного використання.

Перевіряючи документи щодо нарахування зносу нематеріальних активів,треба встановити,чи за всіма об’єктами нематеріальних активів нараховується знос і чи економічно обґрунтовані встановлені норми,яка періодичність нарахування зносу й наскільки правильно його включено у собівартість продукції.

 

2.2 «Контроль за правильністю нарахування амортизації» Амортизація нематеріальних активів — постійне списання вартостінематеріальних активів в процесі їх виробничого використання. Вона покликана компенсувати затрати, понесені підприємством при їх придбанні, і забезпечити формування джерела фінансування майбутніх придбань відповідних активів. Амортизаційні відрахування проводяться щомісячно починаючи з місяця,наступного за місяцем, в якому актив став придатний до використання, ізакінчуються з місяця, наступного за місяцем вибуття. Протягом термінукорисного використання об’єкту нематеріальних активів амортизація його незупиняється, окрім випадків консервації підприємства. Нарахування амортизаційних відрахувань не залежить від фінансового результату діяльності підприємства. Амортизація нараховується протягом терміну корисного використаннянематеріального активу, але не більше 20 років, за методом, самостійнообраним підприємством, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод. Проте, якщо такі умови визначити неможливо, то використовують лінійний метод.Порядок застосування методів амортизації визначається згідно з П(С)БО 7„Основні засоби”. Рисунок 1.Загальна схема обліку амортизаційних відрахувань по нематеріальних активах Роздивимося для прикладу два методи нарахування амортизації нематеріальних активів: прямолінійний — найбільш поширений для цієї категорії активів, і виробничий — найбільш раціональний у випадках, коли використання об’єкта можна прив’язати до випуску конкретного виду продукції. Прямолінійний метод При застосуванні прямолінійного методу амортизація нараховується виходячи з терміну корисного використання нематеріальних активів.Якщо цей термін визначити неможливо, то норма амортизаційних відрахувань установлюється виходячи з терміну 20 років, але не більше терміну діяльності самого підприємства. Цей метод може застосовуватися до будь-яких видів нематеріальних активів, а до гудволу —обов’язково. Виробничий метод При застосуванні виробничого методу встановлюється натуральний показник обсягів виробництва продукції (робіт, послуг), запланований для виконання протягом терміну використання об’єкта НМА. У залежності від фактично виконаних у звітному періоді обсягів, відношення цих обсягів до планового (прогнозованого), нараховується амортизація. У порівнянні з прямолінійним виробничий метод не потребує розрахунку річної суми амортизації. Цей метод застосовується до активів, головним фактором у зносі яких єперіодичність їхнього використання. Такими нематеріальними активами можуть бути права на об’єкти промислової власності, авторські і суміжні з ними права. Обсяги виробництва продукції і надання послуг, обсяги виготовлення (тиражування) компакт-дисків, відеокасет і друкарських виданьпрямо пов’язуються з нарахуванням амортизації відповідних нематеріальних активів. 2.3 «Перевірка обліку вибуття нематеріальних активів» Підприємства можуть створювати нематеріальні активи власними силами, купувати за грошові кошти,одержувати безкоштовно, в обмін на інші об’єкти або в якості внеску достатутного капіталу. Для обліку витрат підприємства на придбання (створення) нематеріальних активів використовується рахунок 154 „Придбання (створення) нематеріальних активів”. Придбання в обмін на інші об’єкти При придбанні нематеріального активу в обмін на подібні об’єкти первіснавартість такого активу дорівнює залишковій вартості переданогонематеріального активу. Якщо залишкова вартість переданого об’єкта перевищує його справедливу вартість, то у цьому випадку, первісна вартість придбаного нематеріального активу дорівнює справедливій вартості переданого активу. Різниця між справедливою і залишковою вартістю нематеріального активу буде включена до витрат звітного періоду. Початкова вартість нематеріального активу, придбаного в обмін (або частковий обмін) на неподібний об’єкт, дорівнює справедливій вартостіпереданного нематеріального активу, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів або їх еквівалентів, передану (отриману) при обміні. Облік вибуття нематеріальних активів Списання нематеріального активу з балансу здійснюється внаслідок:– реалізації нематеріальних активів (з переходом права власності на них);– реалізації права на користування або розпорядження нематеріальнимиактивами (без переходу права власності на самі нематеріальні активи); – здійснення фінансових вкладень нематеріальними активами до статутного капіталу інших підприємств;– безплатної передачі об’єкта нематеріальних активів;– ліквідації об’єкта нематеріальних активів за ініціативою власників;– нестачі нематеріальних активів, виявленої при інвентаризації. При вибутті раніше переоціненого нематеріального активу перевищення суми попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартостівключається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшеннямдодаткового капіталу:

Д ^т 423

„Дооцінка необоротних активів”

К ^т 441

„Нерозподілений прибуток”

Фінансовий результат від вибуття об’єктів нематеріальних активів визначається за формулою:

Фінансовий результат від вибуття нематеріального активу.

=

Дохід від вибуття (за вирахуванням податків)

–

Залишкова вартість НМА та витрати, пов’язані з вибуттям

Регістри аналітичного обліку нематеріальних активів, що вибули, додаються до документів, якими оформлені факти вибуття цих об’єктів. Висновок

Оформлені інвентаризаційні описи комісією передаються до бухгалтерії, де фактичні залишки матеріальних цінностей, зафіксовані в описах, порівнюють з даними бухгалтерського обліку і виявляють лишки або нестачі цінностей (якщо вони мали місце). Матеріальні цінності, по яких виявлені розходження з даними бухгалтерського обліку, записують в порівняльну відомість, а матеріально відповідальні особи повинні дати інвентаризаційній комісії письмові пояснення щодо причин їх виникнення. Свої висновки і пропозиції щодо урегулювання інвентаризаційних різниць комісія оформляє протоколом і подає на затвердження керівнику господарства. Керівник повинен прийняти рішення про оприбуткування лишків та списання нестач цінностей і затвердити протокол у 5-денний строк. Результати інвентаризації відображають в обліку в такому порядку. Виявлені при інвентаризації лишки матеріальних цінностей (або грошових коштів у касі) прибуткують і зараховують на доходи підприємства записом: Д-т рах. "Сировина і матеріали" (або рах. "Каса");

К-т рах. "Інші доходи".

Нестача матеріальних цінностей, виявлена при інвентаризації, незалежно від причин виникнення, оформляється записом:

Д-т субрах. "Нестачі і втрати від псування цінностей";

К-т рах. "Сировина і матеріали" та ін.

На вартість нестачі товарно-матеріальних цінностей, що підлягає відшкодуванню винними особами, в бухгалтерському обліку роблять запис:

Д-т рах. "Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків";

К-т рах. "Відшкодування раніше списаних активів".

При цьому слід мати на увазі, що розмір збитку, нанесеного господарству внаслідок нестач і псування матеріальних цінностей, що підлягає відшкодуванню матеріально відповідальними особами, визначається відповідно до Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 116 (з наступними змінами і доповненнями). Під час інвентаризації можуть бути виявлені випадки пересортиці, тобто лишки одних і нестачі інших матеріальних цінностей, як результат заміни одного сорту іншим при відпуску цінностей. Взаємний залік лишків і нестач матеріальних цінностей, що виникли в результаті пересортиці, може бути допущений, як виняток, якщо пересортиця виникла в однієї і тієї ж матеріально відповідальної особи, за один і той же період, по матеріальних цінностях одного і того ж найменування. Проте, якщо при заліку вартість нестачі матеріальних цінностей перевищить вартість лишку, то різниця у вартості підлягає відшкодуванню особами, що допустили пересортицю.

Перелік посилань

1. Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні: Навч.-практ. посібник / За ред. С.Ф.Голова. – Дн.: Баланс-клуб, 2001.

2. Голов С.Ф., Костюченко В.М. Бухгалтерський облік та фінансова звітність за міжнародними стандартами: Практ. посібник. – К.: Лібра, 2004.

3. Пархоменко В.М., Баранцев П.П. Реформування бухгалтерського обліку в Україні. Ч.4. – Луганськ, 2004.

4. Райс, Ентоні. Розкриття таємниці фінансової звітності / Пер. з англ. за ред. С.Ф. Голова. – Дн.: Баланс-клуб, 2001.

5. Сигел Дж., Шим Дж. Словарь бухгалтерских терминов / Пер. з англ. – М.: ИНФРА - М, 2001.

6. Энтони Р.Н. Основы бухгалтерського учета. – М., 2003.

7. Интернет-издание GAAP.RU. Теория и практика финансового и управленческого учета http://www.gaap.ru/biblio/

8. Голов С.Ф. Бухгалтерський облік та фінансова звітність – Київ, 2000. – 796 с.

9. Грабова Н.Н., Добровський В.Н. Бухгалтерський облік у промислових та торгівельних підприємствах, 2000.: -- КАСК, 2000. – 624с.

10. Сопко В., Завгородній В. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу: підручник. – К.: КНЕУ, 2000. – 260с.

11. Бутинець Ф. Ф. "Бухгалтерський фінансовий облік" -Житомир: Рута, 2001.

12. Бутинець Ф. Ф., Івахненков С. В., Давидюк Т. В., Шахрайчук Т. В. "Інформаційні системи бухгалтерського обліку"- Житомир: Рута, 2002.

13. Лишиленко О. В. Бухгалтерський фінансовий облік. – Київ: Центр учбової літератури, 2003.